Ухвала

від 23.12.2013 по справі 1016/196/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1016/196/12 Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/7132/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П. Категорія 18 23.12.2013

УХВАЛА

іменем України

19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі: Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року за первісним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Група підприємств "Автек" про визнання договору іпотеки недійсним, та за зустрічним позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ТОВ "Група підприємств "Автек" про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними договір іпотеки № 010/14/03/352 від 23.01.2008 року, договір про внесення змін від 23.01.2008 року та договір про внесення змін № 010/14/03/352/469 від 04.03.2009 року до договору іпотеки № 010/14/03/352 від 23.01.2008 року, що укладені між ОСОБА_2, та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Також позивач за первісним позовом просила визнати недійсними генеральну кредитну угоду №010/14/268 від 23.01.2008 року, додаткову угоду № 010/14/04/154/1 від 16.04.2008 року, додаткову угоду № 010/14/268/335/1 від 30.01.2009 року, додаткову угоду № 010/14/268/489 від 31.03.2009 року, кредитний договір № 010/14/269 від 23.01.2008 року, додаткову угоду № 010/14/269/490 від 31.03.2009 року, Кредитний договір № 010/14/270 від 23.01.2008 року, додаткову угоду № 010/14/270/491 від 31.03.2009 року, що укладені між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек».

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2, вказала, що на момент укладення договору іпотеки вартість заставленого майна була занижена. Зважаючи на це, позивач вважає, що якби вона знала реальну вартість належного їй майна вона б передала в іпотеку менше свого майна і тим самим зазнала менших збитків, а можливо взагалі відмовилася від укладення договору іпотеки.

У зв'язку з цим, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заявив зустрічний позов, за яким просив суд звернути стягнення на заставне майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 23.01.08р. укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Група підприємств Автек» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральною угодою від 23.01.08р., та кредитними договорами укладеними в її рамках у розмірі 22334 144,29 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.02.12 р. складає 178 411 844,83 грн.

Зустрічний позов обгрунтовує тим, що у результаті неналежного виконання договірних зобов'язань позичальником порушено вимоги генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених у її рамках, внаслідок чого виникла заборгованість. Ні боржником, ні іпотекодавцем у визначений строк, зобов'язання не виконано, у зв'язку з чим банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

У зв'язку з цим, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року первісний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек» залишено без задоволення.

Зустрічний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Звернуто стягнення на заставне майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 23.01.08р. укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «Група підприємств Автек» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральною угодою від 23.01.08р., та кредитними договорами укладеними в її рамках у розмірі 22334 144,29 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.02.12р. складає 178411844,83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3219грн., судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задоволити, а в задоволенні зустрічного позову ПАТ «Райффайзен банк Аваль» відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення та невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було укладено генеральну кредитну угоду №010/14/268 від 23.01.08 p., зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010/14/04/154/1 від 16.04.08p., додаткової угоди №010/14/268/335/1 від 30.01.09 p., додаткової угоди №010/14/268/488 від 31.03.09 р. та додаткової угоди № 010/14/268/489 від 31.03.09 р. (а.с. 23-30)

В рамках генеральної кредитної угоди між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ГП Автек» було укладено кредитний договір №010/14/269 від 23.01.08 p., зі змінами згідно додаткової угоди № 010/14/269/490 від 31.03.09 p.,(а.с.31-46)

Крім того, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ГП Автек» було укладено кредитний договір №010/14/270 від 23.01.08 р. зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 010/14/270/491 від 31.03.09p.(а.с.47-64)

Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою №010/14/268 від 23.01.08 р. та кредитних договорів, укладених в її рамках, в іпотеку банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки № 010/14/03/352 від 23.01.08р. укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та майновим поручителем ТОВ «ГП Автек» - ОСОБА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний № 177, зі змінами та доповненнями згідно договору про внесення змін від 16.04.08 р.. б/н та договору про внесення змін від 31.03.09р. №010/14/03/352/469 (надалі за текстом - договір іпотеки), відповідно до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку площею 4,3309 га, кадастровий №3222789200:02:015:0043;

- земельну ділянку площею 2,5774 га, кадастровий №3222789200:03:035:0057;

- земельну ділянку площею 3,0352 га, кадастровий №3222789200:03:035:0058;

- земельну ділянку площею 8,6164 га, кадастровий №3222789200:03:034:0048;

- земельну ділянку площею 3,145 га, кадастровий №3222789200:02:021:0026;

- земельну ділянку площею 3,267 га, кадастровий №3222789200:02:016:0044;

- земельну ділянку площею 1,9941 га, кадастровий №3222789200:03:009:0021;

- земельну ділянку площею 3,4973 га, кадастровий №3222789200:02:021:0043;

- земельну ділянку площею 3,2200 га, кадастровий №3222789200:02:016:0003;

- земельну ділянку площею 6,4960 га, кадастровий №3222789200:02:016:0056;

- земельну ділянку площею 2,6179 га, кадастровий №3222789200:02:019:0027;

- земельну ділянку площею 17,5637 га, кадастровий №3222789200:02:015:0059, розташовані в межах Ясногородської сільської ради Макарівського району, цільове призначення: ведення садівництва.

Задовольняючи зустрічний позов суд виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було порушено умови генеральної кредитної угоди № 010/14/268 від 23.01.08 р., та кредитних договорів, укладених в її рамках, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 22334144,29 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.02.12 р., складає 178411844,83 грн., в забезпечення виконання зобов'язань за цими договорами ОСОБА_2, було передано вищевказані земельні ділянки, що знаходяться у її власності, тому позовні вимоги за зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судом задоволено.

Колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає вірними виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1.2 кредитних договорів кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є 30 вересня 2009 року (останній день користування кредитом). Пунктом 6.1 Кредитних договорів передбачено, що заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником одноразово, на кінцеву дату користування кредитними коштами.

Боржником станом на 20.02.12 р. основну заборгованість в сумі 18750000,00 погашено не було. Починаючи з 29.04.09 р. боржник в односторонньому порядку, не повідомивши про це банк, перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості та розрахунком відсотків за генеральною кредитною угодою та кредитним договором від 23.01.2008р.(а.с.83,84).

У відповідності до умов п. 2.10 договору іпотеки та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», банком на адресу іпотекодавця ОСОБА_2, та боржника ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення було направлено письмову вимогу № 120-1-0-00/6-1743 від 19.10.11 р., про усунення порушення умов генеральної кредитної угоди і кредитних договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення кредитної заборгованості (а.с.195). Лист з вимогою повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Станом на 20.02.2012 р., відповіді та заперечень банком не отримано. Також, ні боржником, ні іпотекодавцем у визначений тридцятиденний строк зобов'язання за генеральною кредитною угодою № 010/14/268 від 23.01.08 р., та кредитними договорами № 010/14/269 від 23.01.08 р.. та №010/14/270 від 23.01.08 р., укладеними в її рамках, не виконано, у зв'язку з чим банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

Твердження апелянта про невідповідність встановленої сторонами договору вартості предмету іпотеки нормам чинного законодавства та ринковій вартості, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №2175/13-41/9557/9567/13-41 від 26.09.2013р. (а.с.137-153), експертна грошова оцінка предмету іпотеки, що була визначена на момент укладення договору іпотеки відповідає рівню звичайних цін на таке майно на момент укладення договору іпотеки. Експертна грошова оцінка предмету іпотеки, що визначена в договорі іпотеки, є справедливою ринковою ціною.

Кім того, у статті 18 Закону України "Про іпотеку" наведено перелік істотних умов, які повинен містити іпотечний договір. Також, в ч.3 ст.18 названого Закону передбачено, що іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Нормами ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Законодавством не передбачено обов'язок здійснення оцінки предмета іпотеки у випадку укладання договору іпотеки щодо земельних ділянок, які є об'єктом приватної власності та належать іпотекодавцям-фізичним особам. Умовами договору іпотеки №010/14/03/352 від 23.01.08 р. також не передбачено обов'язковість проведення експертної оцінки предмету іпотеки. Отже, визначення вартості предмета іпотеки в договорі іпотеки за згодою сторін відповідає нормам діючого законодавства.

Твердження апелянта щодо забезпечення іпотекою неіснуючих кредитних договорів не підтверджується матеріалами справи.

Так, 23.01.08 р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та TOB "ГП Автек" було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/14/268.

Після підписання Генеральної кредитної угоди, та в її межах було укладено два кредитні договори № 010/14/269 від 23.01.08 р. та № 010/14/270 від 23.01.08 р. Кредитні лінії за даними кредитними договорами було відкрито на положеннях та умовах Генеральної кредитної угоди (п.1.1 Кредитних договорів). Отже, кредитні договори є невід'ємною частиною Генеральної кредитної угоди, та по своїй суті лише уточнюють і розширюють умови надання кредитних коштів ТОВ "ГП Автек".

З метою забезпечення обов'язку позичальника ТОВ "ГП Автек" сплатити кредитні зобов'язання за Генеральною кредитною угодою та підписаними Кредитними договорами, між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою ОСОБА_2 23.01.08 р. укладено договір іпотеки. Даний договір був укладений вже після укладення Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, що відображено в п.1.1 Договору іпотеки. У зазначеному договорі іпотеки сторонами згідно вимог статті 18 Закону України "Про іпотеку" визначено всі істотні умови, необхідні для даного виду угод, зокрема: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, а також його реєстраційні дані.

Отже, оспорюваний Договір іпотеки містить усі істотні умови, передбачені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", та забезпечує дійсне кредитне зобов'язання в межах Генеральної кредитної угоди № 010/14/268 та кредитних договорів №010/14/269 та № 010/14/270 від 23.01.08 р, які є чинними, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: