Рішення

від 04.12.2013 по справі 919/1022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа № 919/1022/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

(вул. Артема, буд. 15, м. Київ, 04053)

до відповідача - Приватного підприємства "Севастопольська фабрика реклами і будівництва"

(пр. Ген. Острякова, буд. 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 73 424,01 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Нікітовський О.М. - представник за довіреністю № 13-11-8699 від 17.07.2013,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "Севастопольська фабрика реклами і будівництва" про стягнення 73 424,01 грн, у тому числі 39 000,00 грн заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії № 805/2008/980-С/02/104 від 17.09.2008, 29 277,18 грн процентів за кредитом та 5 146,83 грн пені.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 526, 527, 530, 553, 554, 610, 611, 612, 1050 та 1054 Цивільного кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у засідання суду 04.12.2013 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 10.10.2013 та 06.11.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 92-93), про причини неявки суд не повідомив.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2008 між сторонами був укладений договір кредитної лінії № 805/2008/980-С/02/104.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором (пункт 11.1 договору).

Відповідно до пункту 1.1 договору Банк (позивач) відкриває Позичальнику (відповідачу) відновлювальну кредитну лінію в сумі 50 000,00 гривень строком на 24 місяці з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2010 року (далі - кредит).

Кредит надається зі сплатою 21,9 процентів річних (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору мета кредитування: поповнення оборотних коштів.

Кредит надається у безготівковій формі на відповідний поточний рахунок Позичальника (пункт 1.4 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вибірка кредитних коштів припиняється за 3 місяці включно до кінця строку дії даного договору, тобто з 16 липня 2010 року.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється на відповідний рахунок Банку (вказаний у даному пункті).

Проценти за користування кредитом нараховується Банком таким чином:

- за користування кредитом Позичальник повинен сплатити Банку плату у вигляді процентів від суми кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 21,9 процентів річних із розрахунку 360 днів на рік;

- період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є останнє число поточного розрахункового місяця (включно) або день, що передує даті сплати останнього платежу за кредитом (якщо після внесення цього платежу повністю погашається заборгованість Позичальника, що обліковується на позичковому рахунку), а початком - дата видачі кредиту або наступний день після дати закінчення попереднього періоду нарахування процентів;

- проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом з першого дня видачі кредиту (включаючи цей день) до дня (без його урахування) повернення (внесення останнього платежу за кредитом);

- проценти нараховані в порядку, передбаченому пунктом 3.2 цього договору, повинні сплачуватись позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 17 числа поточного місяця, а проценти за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 договору).

У підпункті 3.2.4 пункту 3.2 договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником шляхом внесення готівки в касу Банку, або шляхом безготівкового переказу.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору Банк зобов'язаний надати кошти Позичальнику відповідно до умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 39 000,00 грн.

Позичальник зобов'язаний забезпечити повне повернення кредиту та процентів по ньому у строк до 16 вересня 2010 року включно, а також сплату можливої пені та штрафних санкцій, відшкодування збитків (підпункт 5.1.3 пункту 5.1 договору).

Проте відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, не здійснив погашення кредиту та не сплатив проценти за користування кредитом у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 27.04.2012 кредит вважається простроченим в сумі 39 000,00 грн.

Отже, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 39 000,00 грн та відповідачу нараховані проценти за кредитом у розмірі 29 277,18 грн.

Позивачем на адресу Приватного підприємства "Севастопольська фабрика реклами і будівництва" надсилалась претензія за вих. № 2309 від 21.05.2012, в якій позивач пропонував відповідачу терміново погасити заборгованість протягом 5-ти днів з дня надсилання даної претензії у загальному розмірі 73 424,01 грн.

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та виконання.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в частині стягнення з відповідача 39 000,00 грн заборгованості за кредитом.

Однак, перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, зроблений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки при здійсненні цього розрахунку позивачем було допущено арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29 277,06 грн процентів за користування кредитом.

Тому в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 0,12 грн повинно бути відмовлено.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 146,83 грн пені, з яких: 3 053,92 грн - за порушення строків повернення кредиту та 2 092,91 грн - за порушення строків сплати процентів за кредитом.

Пунктами 8.1 та 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Позичальником строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ).

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунки пені за порушення строків повернення кредиту та за порушення строків повернення процентів за кредитом, зроблені позивачем, суд дійшов висновку, що вони є невірними, оскільки при здійсненні цих розрахунків позивачем враховано кількість днів у 2011 та 2012 роках - 360, а не 365 днів у 2011 році та 366 - у 2012 році, у зв'язку з чим судом були проведені власні розрахунки, відповідно до яких з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 006,84 грн пені за порушення строків повернення кредиту та 2 089,83 грн пені за порушення строків сплати процентів за кредитом.

Тому в частині стягнення з відповідача 47,08 грн пені за порушення строків повернення кредиту та 3,08 грн пені за порушення строків сплати процентів за кредитом повинно бути відмовлено.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Севастопольська фабрика реклами і будівництва" (пр. Ген. Острякова, буд. 169, кв. 25, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 35418087) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (вул. Артема, буд. 15, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 20025456) 73 373,73 грн, у тому числі 39 000,00 грн заборгованості за кредитом, 29 277,06 грн процентів за користування кредитом, 3 006,84 грн пені за порушення строків повернення кредиту та 2 089,83 грн пені за порушення строків сплати процентів за кредитом, а також 1 719,32 грн судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя С.М. Альошина