Постанова

від 18.11.2013 по справі 814/4428/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 листопада 2013 року Справа № 814/4428/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О. А. , в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовомУправління ПФУ в Єланецькому районі Миколаївської області, вул. Дзержинського, 24/1,Єланець,Миколаївська область,55501 доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі, вул. Горького, 15,Єланець,Миколаївська область,55500 простягнення коштів в сумі 6800,90 грн. Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області з вимогою стягнути з відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому район суми витрат на виплату та доставку пенсії по особовій справі ОСОБА_1, якій виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві розташованому на території країн СНД (Росія, м.Балашиха-2) в сумі 6800,90 грн. за період з червня 2008 року по вересень 2009 року включно.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 122 та ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

На підставі положень Закону № 1105 та Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788 ) розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління ПФУ та ФССНВНВ від 04.03.2003 р. (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом № 1105, в тому числі потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до якого, позивач і відповідач зобов'язані до 10 числа щомісячно проводити звірки витрат виплачених пенсій на підставі списку осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, складати акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності. До 15 числа місяця наступного за звітним акт подається відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, міста Києва та Севастополя (п. 5 Порядку), які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють та узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному Фонду України до 25 числа наступного за звітним. (п. 7 Порядку).

Загальна сума виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з червня 2008 року до вересня 2009 року становить 6800,9 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 14-15).

У відповідності з п. 5 Порядку, позивач, за вказаний період, включив в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території СНД.

Порядок передбачає процедуру звірки витрат, проте не врегульовує спірні відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. Позивач у позові посилається на Порядок, проте останній не дає позивачу право вимагати стягнути сумипенсії, вказаної в позовній заяві, оскільки Порядок не передбачає наявності спору.

До 01.04.2001 р. Пенсійний Фонд України не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами, тому посиланню позивача на ст. 24 Закону № 1105, яка регламентує відношення між страховиками, як на підставу регресної вимоги, необґрунтоване.

Позивач не правильно розуміє ст. 2 абз. 2 Закону № 1105: ця норма прирівнює суми відшкодування шкоди, котрі виплачувалися підприємствами (які завдали шкоди) до страхових виплат, однак пенсії по інвалідності не входили до складу суми відшкодування шкоди. Тобто ця норма не відноситься до спірних витрат.

Положеннями Закону № 1105 встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані зі страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Пенсіонер ОСОБА_1 отримала каліцтво 10.05.1984 р. на території Російської РСР (а. с. 22-23). На підставі Закону № 1788, їй призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося за часів СРСР. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. також передбачає обов'язок Пенсійного фонду призначити та виплатити пенсіонеру, який отримав трудове каліцтво на території колишніх республік СРСР пенсію по трудовому каліцтву. Проте, відповідач не може прийняти до відшкодування заявлені витрати, оскільки ОСОБА_1 отримала травму на підприємстві, розташованому на території іншої Незалежної держави, а тому вона не є застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Ні Закон № 1788, ні Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення не регулює відносини між Фондами позивача та відповідача щодо відшкодування витрат позивачу, а лише відносини пенсіонера та Пенсійного фонду.

Відносини між Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і потерпілими на виробництві, які отримали ушкодження здоров'я на підприємствах інших Незалежних держава (колишніх республік СРСР) регулюються Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків (далі - Угода), підписаної 09.09.1994 р. державами колишнього Союзу РСР, у тому числі й Україною.

Відповідно до ст. 2 Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Тобто, роботодавець відповідальний за спричинення шкоди, проводить відшкодування відповідно до свого законодавства. А потерпіла отримала каліцтво на території Росії.

Таким чином, відповідно до Угоди та ст. 92 Закону № 1788 Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, понесені останнім у зв'язку з виплатою відповідних пенсій тільки тим громадянам, які ушкодили здоров'я на підприємствах, розташованих на території України, а також тим, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва за законодавством України, але проживають за межамиУкраїни.

Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні виплати. Особова справа ОСОБА_1 не передавалася підприємством, де сталося трудове каліцтво, до відповідача. А тому у відповідача відсутні правові підстави відшкодувати витрати виплаченої пенсій по інвалідності.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. №235 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік" виплата надбавок, підвищень до пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету. Щомісячна державна адресна допомога не належить до соціальних виплат Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та не пов'язана з нещасним випадком на виробництві, а тому не повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, що підтверджується Постановою Верховного Суду України від 06 червня 2011 року та Постановою Верховного Суду України від 20 червня 2011 року.

Отже, з огляду на викладене, Фонд соціального страхування від нещасних випадків навиробництві та професійних захворювань не повинен відшкодовувати витрати Пенсійному фонду України за виплачену ним пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання ОСОБА_1, яка отримала ушкодження здоров'я на території іншої держави до 01.04.2001 р. та переїхала на постійне місце проживання на територію України.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-162, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський