Рішення

від 11.12.2013 по справі 919/1264/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа № 919/1264/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Громадської організації „Федерація фітнесу та бодібілдингу м. Севастополя"

(пр. Ген. Острякова, буд. 98, кв. 75, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 62 614,80 грн ,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Бекетова Н.С. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 29.12.2012,

відповідача - Багімов Д.І. - керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.08.2013.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Громадської організації „Федерація фітнесу та бодібілдингу м. Севастополя" про стягнення 65 116,39 грн, у тому числі 1 706,15 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.04.2013 по 31.10.2013, 276,05 грн пені, 62 614,80 грн штрафу та 30% річних у сумі 519,39 грн; розірвання договору оренди нерухомого майна № 34-13 від 25.02.2013, укладеного між сторонами у даній справі, та виселення відповідача з вбудованих нежилих приміщень підвалу з двома входами у підвал, загальною площею 350,10 кв.м, розташованих у жилому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 42.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди нерухомого майна, укладеним між сторонами у даній справі, в частині сплати орендної плати.

У зв'язку зі сплатою відповідачем у ході розгляду справи 1 706,15 грн заборгованості з орендної плати, 276,05 грн пені та 30% річних у сумі 519,39 грн за заявою позивача від 11.12.2013 провадження у справі в цих частинах позовних вимог було припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.12.2013 за заявою позивача провадження у справі в частинах позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна № 34-13 від 25.02.2013, укладеного між сторонами у даній справі, та виселення відповідача з вбудованих нежилих приміщень підвалу з двома входами у підвал, розташованих у жилому будинку, загальною площею 350,10 кв.м, за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 42, було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав решту позовних вимог про стягнення з відповідача 62 614,80 грн штрафу та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду зі стягненням з відповідача штрафу у розмірі 62 614,80 грн не погодився та заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафу, посилаючись на те, що відповідач є неприбутковою організацією, яка сприяє розвитку спорту у місті Севастополі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Громадською організацією „Федерація фітнесу та бодібілдингу м. Севастополя" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 34-13.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду майно - вбудовані нежилі приміщення підвалу з двома входами у підвал, загальною площею 350,10 кв.м, розташовані у жилому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 42, яке перебуває на балансі КП „РЕП № 7" СМР (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 31 грудня 2012 року - 695 720,00 грн (без урахування ПДВ) (додаток № 1 до договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що об'єкт оренди буде використовуватись під розміщення спортивного залу.

Згідно з пунктом 2.5 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі об'єкта оренди (додаток № 2 до договору).

Орендодавець зобов'язувався передати об'єкт оренди орендарю на умовах, передбачених розділом 2 цього договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 договору).

Факт передачі вищевказаного майна в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованого майна від 25.02.2013, підписаним сторонами договору та балансоутримувачем КП „РЕП № 7" СМР, належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати визначається згідно з Рішенням ХІІ сесії Севастопольської міської Ради № 5358 від 15.10.2008 та складає 20 871,60 грн на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 3% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, яке передається в оренду, станом на 31 грудня 2012 року (додаток № 3 до договору). Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються в орендну плату.

В орендну плату не включені витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою.

Орендна плата складає 1 746,27 грн (без ПДВ) за перший місяць оренди (із застосуванням індексу інфляції станом на лютий 2013 року) та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця на відповідний рахунок.

Орендна плата слачується орендарем щомісячно (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно з підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору орендар зобов'язувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, передбачені підпунктом 4.4.4 договору оренди, які пов'язані з використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Сторони домовились, що цей договір діє з моменту його підписання та до 17 лютого 2016 року (пункт 7.1 договору).

Зміна або розірвання договору можливі лише за згодою сторін, якщо інше не визначено договором (пункт 7.3 договору).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що його може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

До істотних порушень договору сторони відносять порушення умов договору, визначених зокрема пунктами (підпунктами) 4.4.2 - 4.4.13, до яких відноситься обов'язок орендаря своєчасно вносити орендодавцю орендну плату.

У разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов цього договору, у тому числі зобов'язань, визначених зокрема підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитися від договору в повному обсязі зі звільненням його від відповідальності або відмовитися від прийняття подальшого виконання орендодавцем зобов'язань за договором (пункт 8.2 договору).

Відповідно до пункту 8.5 договору, у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який буде нараховуватися пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись понад 30 календарних днів орендодавець має право вимагати, а орендар зобов'язаний оплатити на користь орендодавця понад збитки 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Однак відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати виконував лише частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з 01.04.2013 по 31.10.2013 у розмірі 1 706,15 грн.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Проте, як було зазначено вище, у зв'язку зі сплатою відповідачем у ході розгляду справи 1 706,15 грн заборгованості з орендної плати, 276,05 грн пені та 30% річних у сумі 519,39 грн за заявою позивача провадження у справі в цих частинах позовних вимог було припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Що стосується вимоги позивача відносно стягнення з відповідача штрафу в сумі 62 614, 80 грн суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8.7 договору у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватися більше ніж 60 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки штраф у сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір річної орендної плати, встановлений пунктом 3.1 договору (20 871,60 грн); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 62 614, 80 грн (20 871,60 грн х 3), що є суттєво більшим, ніж загальний розмір заборгованості з орендної плати, яка склалась станом на жовтень 2013 року (1 706,15 грн).

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині другій цієї статті зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин, так само як і не надають суду право повністю звільнити винну сторону від сплати неустойки.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, застосовуючи пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суду належить об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення; негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 62 614, 80 грн, суд зазначає, що позивач у порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів на підтвердження факту спричинення йому збитків у результаті несвоєчасного внесення відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Натомість, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема справедливості та розумності, а також, враховуючи те, що відповідач погасив основний борг і сплатив пеню та 30% річних під час розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до розміру місячної орендної плати за жовтень 2013 року в сумі 1 706,15 грн.

Тому в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 60 908,65 грн повинно бути відмовлено.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам і відповідає приписам чинного законодавства.

Беручи до уваги вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 706,15 грн штрафу.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати за період з 01.04.2013 по 31.10.2013 позивач також просив суд розірвати договір оренди нерухомого майна № 34-13 від 25.02.2013 та виселити відповідача з вбудованих нежилих приміщень підвалу з двома входами у підвал, загальною площею 350,10 кв.м, розташованих у жилому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 42.

Однак, як вже було зазначено вище, ухвалою суду від 11.12.2013 за заявою позивача провадження у справі у вказаних частинах позовних вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення відповідача з вищезазначених приміщень було припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з абзацом четвертим підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Проте, відповідачем відшкодовано позивачеві сплачений ним судовий збір у повному обсязі у розмірі 4 014,50 грн.

Керуючись статтями 49, 82, пунктом 3 статті 83, статтями 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Громадської організації „Федерація фітнесу та бодібілдингу м. Севастополя" (пр. Ген. Острякова, буд. 98, кв. 75, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 26407897) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, на п/р місцевого бюджету міста Севастополя № 33213870700001 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 1 706,15 грн штрафу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя С.М. Альошина