Ухвала

від 28.11.2013 по справі 200/10875/13-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/10875/13-ц

Провадження № 2/200/3482/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок отримання травми на виробництві, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька», в якому просив стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок отримання травми на виробництві в розмірі 25 000 грн., посилаючись на те, що він знаходився в трудових відносинах з шахтою «Новодонецька», яка сьогодні є ТДВ «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька», під час виконання трудових обов'язків на підприємстві з Позивачем стався нещасний випадок в результаті якого він отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим 22 квітня 1992 року йому було встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду через представника заяву з проханням розглянути справу без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до акту №53 про нещасний випадок від 22 квітня 1992 року, Позивач працюючи на шахті «Новодонецька» (яка є зараз ТДВ «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька»), о 9 годині 30 хвилин, на посаді гірничого майстра ділянки ВТБ зі стажем роботи чотири роки, під час виконання своїх обов'язків у робочий час отримав виробничу травму. Травму на правій руці у вигляді відсутності половини фаланги середнього пальця. Даним актом Позивачу було встановлено 5 % втрати працездатності.

Згідно ст. 83 ЦК Української РСР /редакції 18.07.1963 року/, позовна давність не поширюється на вимоги що випливають з порушення особистих немайнових прав.

Постановою від 13.02.1985 року №50/П-2, прийнятою Державним комітетом СРСР праці та соціальних питань, про затвердження Інструкції про порядок застосування Правил відшкодування підприємствами, закладами, організаціями шкоди, завданої робітникам та службовцям каліцтвом або іншими пошкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням ними трудових обов'язків, було затверджено Інструкцію про порядок застосування Правил відшкодування підприємствами, закладами, організаціями шкоди, завданої робітникам та службовцям каліцтвом або іншими пошкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням ними трудових обов'язків, даною інструкцією у 4 розділі пункті 26 зазначено, що: у разі реорганізації або ліквідації організації, вимога подається до її правонаступника або вищестоящому органу.

Згідно ст. 4 ЦК Української РСР /редакції 18.07.1963 року/: цивільні права та обов'язки виникають: внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Відповідно до доданих до справи копій листів Позивача до Відповідача про добровільне відшкодування моральної шкоди, зазначено, що Відповідач не йшов на вирішення спору у досудовому порядку.

Пунктом 1 Інструкції №50/П-2, передбачено, що: підприємства, заклади, організації несуть матеріальну відповідальність за збитки, завдані робочим службовцям та іншим робітникам каліцтва або інші пошкодження здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків та ті що відбулися за виною організації як на території цієї організації, так і за її межами.

В акті про нещасний випадок, зазначено, що Позивач, отримав травму під час виконання трудових обов'язків а саме: працюючи сокирою з дерев'яною затяжкою.

Стаття 450 ЦК Української РСР /редакції 18.07.1963 року/, організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК Української РСР /редакції 18.071963 року/, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно ст. 455 ЦК Української РСР /редакції 18.071963 року/, в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Пунктом 2 Інструкції №50/П-2, передбачено, що: трудове каліцтво вважається таким, що настало з вини організації, якщо воно сталося в наслідок незабезпечення адміністрацією здорових та безпечних умов праці.

Пунктом 3 Інструкції №50/П-2, також передбачено, що: доказами вини організації можуть слугувати:

- акт про нещасний випадок на виробництві; вирок, рішення суду, постанова прокурора, органу дізнання або попереднього слідства;

- висновок технічного інспектора праці або інших посадових осіб, які здійснюють контроль за станом охорони праці та законодавстві о праці.

- рішення про накладення адміністративного або дисциплінарного стягнення на винних осіб;

- постанова професійного союзу чи комітету;

- інші документи та докази свідків.

Позивач надав до суду акт №53 від 22 квітня 1992 року про нещасний випадок, який згідно вищезазначеної норми є доказом вини організації.

Пунктом 5 Інструкції №50/П-2, зазначено, що відшкодування шкоди складається в сплаті потерпілому грошових сум у розмірі заробітної плати, якого він був позбавлений внаслідок втрати працездатності або зниження її, не враховуючи пенсію за інвалідністю у зв'язку з трудовим каліцтвом, а також додаткових витрат, які виникли у зв'язку з пошкодження здоров'я.

Моральна шкода, полягає у наступному: внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати працездатності Позивач позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.

Пленумом Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4, роз'яснює, що розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних Позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках Позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 4, 6, 440-1, 450, 455, ЦК Української РСР /редакції 18.07.1963 року/, пунктами 1, 2, 3, 5 Інструкції про порядок застосування Правил відшкодування підприємствами, закладами, організаціями шкоди, завданої робітникам та службовцям каліцтвом або іншими пошкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням ними трудових обов'язків затвердженою Постановою від 13.02.1985 року №50/П-2, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок отримання травми на виробництві - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з з Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта «Новодонецька» на користь держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя В.О. Циганков