Рішення

від 03.12.2013 по справі 905/8051/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 Справа № 905/8051/13 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АГ СТАЛЬ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТСЕРВІС" простягнення 139236,11грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача Чернуха О.А. за довіреністю; Рукавков М.А. за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " АГ СТАЛЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТСЕРВІС" про стягнення 139236,11грн, у тому числі основного боргу у розмірі 129999,99грн., штрафу у розмірі 3900,00грн., 3% річних у розмірі 5336,12грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №253 від 29.11.2011 в частині своєчасної та повної оплати вартості переданого відповідачу товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 34212,60грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №253 від 29.11.2011; видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та податкових накладних за 2012 рік; довіреностей Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТСЕРВІС" на отримання товарно-матеріальних цінностей №33 від 14.09.2013, №34 від 14.09.2013, №38 від 21.09.2012, №39 від 02.10.2012, №41 від 15.10.2012, №43 від 15.10.2012; банківських виписок; листів Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ СТАЛЬ" №762/Ж від 18.10.2012, №916/А від 18.12.2012, №166/А від 18.03.2013, №486/Г від 04.09.2013, №503/А від 13.09.2013, №510 від 18.09.2013; претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ СТАЛЬ" №575 від 14.10.2013 з доказами відправлення та вручення.

В судове засіданні призначене на 03.12.2013 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних заперечує в частині стягнення 3% річних та штрафу заперечує, оскільки, на думку відповідача, договір поставки №253 від 29.11.2011 втратив чинність 31.12.2012, тому згідно ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язань не настав. Окрім того, відповідачем у поданому відзиві на позов зазначено, що відповідач не відмовляється від сплати суми основного боргу у розмірі 129999,99 грн.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

29.11.2011 між Товариства з обмеженою відповідальністю " АГ СТАЛЬ", як продавцем (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТСЕРВІС", як покупцем (відповідач) укладено договір №253.

Згідно з п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця трубу, що використовується для виробництва садових стояків (надалі за текстом - товар), а покупець прийняти та оплатити її на умовах цього договору та відповідних специфікацій до цього договору.

Найменування товару та конкретні дані про номенклатуру, асортимент, якісні характеристики, а також кількість товару, ціни за одиницю товару, порядок та терміни поставки, порядок здійснення розрахунків, порядок відвантаження та транспортування вказуються у специфікаціях до цього договору.

Після узгодження і підписання сторонами специфікацій, останні стають невід'ємними

частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на товар, який є предметом цього договору, встановлюється сторонами при взаємному погодженні, окремо для кожної партії товару, що відображається у відповідній специфікації до договору.

Умови розрахунків: передплата у розмірі 100% (сто відсотків) вартості товару за специфікацією на підставі рахунку продавця. У разі невиконання цієї вимоги продавець може в односторонньому порядку виконати специфікацію не в повному обсязі або перенести поставку на більш пізній термін або змінити вартість несплаченого товару, про що повідомляє покупця у письмовій формі.

Інші умови розрахунків, погоджені сторонами, повинні бути вказані у відповідній специфікації. Умови розрахунків наведені у специфікації є пріоритетними по відношенню до умов, вказаних у цьому пункті.

У разі одержання передплати частково, продавець має обов'язки з поставки товару перед покупцем лише на суму одержаних коштів.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що кінцеві розрахунки за товар здійснюються з урахуванням фактичної кількості поставленого товару. У будь-якому випадку, кінцеві розрахунки між сторонами мають бути завершені у термін не більше ніж 10 календарних днів від дати останньої поставки товару по цьому договору, якщо інше не передбачено у відповідній специфікації.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 (п.13.1 договору).

Між сторонами підписана специфікація №1 до договору, в якій погоджені ціна, кількість, вартість товару та умови розрахунків, а саме 100% попередньої оплати.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 203 594,68грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №2007 від 27.08.2012 на суму 53 375,00 грн., № 2224 від 15.09.2012 на суму 124 520,88грн., № 2225 від 15.09.2012 на суму 137 819,55 грн., № 2256 від 18.09.2012 на суму 37 425,00 грн., №2367 від 25.09.2012 на суму 134 762,88 грн., № 2370 від 25.09.2012 на суму 134 210,04 грн., № 2372 від 25.09.2012 на суму 134 567,76 грн., № 2472 від 02.10.2012 на суму 131 153,16 грн., № 2705 від 11.10.2012 від 11.10.2012 на суму 133 429,56 грн., № 2775 від 17.10.2012 на суму 38 435,97 грн., № 2776 від 17.10.2012 на суму 44 519,88 грн.; № 2809 від 18.10.2012 на суму 99 375,00 грн., та товарно-транспортними накладними №1228 від 27.07.2012, №1402 від 15.09.2012, №1401 від 15.08.2012, №1419 від 18.09.2012, №1488 від 25.09.2012, №1498 від 25.09.2012, №1502 від 25.09.2012, №1587 від 02.10.2012, №1694 від 11.10.2012, №1739 від 17.10.2012, №1758 від 18.10.2012, копії яких містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначених видаткових накладних товар, на підставі довіреностей №33 від 14.09.2013, №34 від 14.09.2013, №38 від 21.09.2012, №39 від 02.10.2012, №41 від 15.10.2012, №43 від 15.10.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були видані відповідачу відповідні податкові накладні: №166 від 20.08.2012 на суму 400 000,00грн., №209 від 27.08.2012 на суму 44 479,17грн., №210 від 27.08.2012 на суму 250 000,00грн., №95 від 14.09.2012 на суму 27 725,00грн., №106 від 17.09.2012 на суму 9 700,00 грн.,№172 від 25.09.2012 на суму 15 881,00грн., №14 від 02.10.2012 на суму 131 153,16грн., №75 від 11.10.2012 на суму 133 429,56грн., №111 від 17.10.2012 на суму 38 435,97грн., №112 від 17.10.2012 на суму 44 519,88грн., №119 від 18.10.2012 на суму 82 812,50грн., які надані позивачем до матеріалів справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних здійснювалась на виконання договору №253 від 29.11.2011.

Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених видаткових накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.

Як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними оплатив частково у розмірі 1 073 594,68грн., що підтверджується банківськими виписками з 20.08.2012 по 19.06.2013. Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на момент звернення позивача до суду, становить 129 999,99грн. Відповідач розмір заборгованості повністю підтверджує, заперечень щодо суми основного боргу не надав.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач умови договору щодо попередньої оплати вартості замовленого товару не виконав, товар від позивача отримав у повному обсязі, тому щодо порядку розрахунків слід застосувати п.3.6 договору, яким передбачена умова про кінцевий розрахунок відповідача з позивачем протягом 10 календарних днів з дня останньої поставки товару по договору. З наявних матеріалів справи, вбачається, що остання поставка позивачем відповідачу товару здійснена 18.10.2012. Отже, кінцевою датою розрахунку відповідача з позивачем за отриманий товар слід вважати 29.10.2012 (28.10.2012- вихідний день, неділя). Однак, відповідач вартість товару оплатив частково, станом на теперішній час заборгованість становить 129 999,99грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про сплату заборгованості за поставлені труби, а саме: №762/Ж від 18.10.2012, №916/А від 18.12.2012, №166/А від 18.03.2013, №486/Г від 04.09.2013, №503/А від 13.09.2013, №510 від 18.09.2013. Відповіді на вищезазначені листи відповідач не надав.

Позивачем до матеріалів справи надано копії претензії №575 від 14.10.2013, в якій позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 133899,99грн. (у тому числі основний борг 129 999,99грн. та штраф 3900,00грн.), повідомлення про вручення поштового відправлення. Претензія отримана відповідачем 05.11.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.11.2012. Відповідач відповіді не надав, кошти не перерахував.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 129 999,99грн., а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 129 999,99грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 9.3 договору просить стягнути з відповідача штраф за період з 18.10.2012 по 14.10.2013 у розмірі 3900,00грн.

Пунктом 9.3 договору визначено, що у випадку порушення терміну оплати, зазначеного у цьому договорі або у відповідній специфікації, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожну добу прострочення оплати, але не більш 3% від вартості партії товару, по відношенню до якої мало місце недотримання термінів оплати.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За правовою природою заявлена до стягнення сума у розмірі 1972,58грн. є штрафом, умови п. 9.3 договору не суперечать чинному законодавству України, оскільки граничний розмір відповідальності у вигляді штрафу за прострочку платежу законодавством не встановлений.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача суд визнає його вірним, тому з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 3900,00грн.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.10.2012 по 07.11.2013 у розмірі 5336,12грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача суд визнає його невірним, оскільки позивачем не вірно визначена дата, з якої відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання та не врахована фактична кількість днів у 2012 році.

За розрахунком суду, розмір 3% річних за період з 30.10.2012 по 07.11.2013 становить 5107,51 грн. (188419,67*62 (з 30.10.2012 по 31.12.2012)*3%/366+ 188419,67*170 (з 01.01.2013 по 19.06.2013)*3%/365+129999,99*142 (3 20.06.2013 по 08.11.2013)*3%/365).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТСЕРВІС" (юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.Георгіївська, 79; поштова адреса: 87505, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26/2, офіс 51а, код ЄДРПОУ 32609120 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ СТАЛЬ" (юридична адреса: 87524, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Сеченова, 63-А; поштова адреса: 87539, м. Маріуполь, пр. Металургів, 84-б, код ЄДРПОУ 20330053) суму основного боргу у розмірі 129999 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп., штраф у розмірі 3900 (три тисячі дев'ятсот) грн. 00коп., 3% річних у розмірі 5107 (п'ять тисяч сто сім) грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 2780(дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 06.12.2013.