Ухвала

від 26.12.2013 по справі 906/1050/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"26" грудня 2013 р. Справа № 906/1050/13.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Прядко О.В.

За позовом: Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

До: Комунального підприємства "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради (м. Житомир)

про стягнення 95937,62грн (заява про розстрочку виконання рішення суду)

за участю представників сторін:

від заявника (боржника): Карпов В.Г. - довір. №165 від 20.12.2013;

від стягувача: Кімак З.К. - довір. №100/16 від 09.01.2013

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.2013 у справі №906/1050/13 позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Л. Українки, 43А, ід. код 13578918) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) 72748,35 грн заборгованості, з яких: 67000,00грн - основний борг, 2785,08грн - пеня, 2963,27грн - 3% річних, а також 1915,71грн - сплаченого судового збору; припинено провадження у справі в частині стягнення 23037,08грн основного боргу; в іншій частині позову відмовлено. Також рішенням суду повернуто з Державного бюджету України Комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) зайво сплачений за платіжним дорученням №1563 від 07.06.2013 судовий збір в сумі 152,90грн та відстрочено виконання рішення господарського суду Житомирської області від 19.09.2013 по справі №906/1050/13 строком до 31.12.2013.

10.10.2013 господарським судом було видано наказ №906/1050/13.

23.12.2013 на адресу господарського суду Житомирської області надійшла заява Комунального підприємства "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради, згідно якої боржник просить розстрочити виконання рішення суду у справі №906/1050/13 щодо сплати боргу на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради в сумі 64742,35грн строком на 18 місяців рівними частинами по 3703,56грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.12.2013 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.12.2013.

В засіданні суду 26.12.2013 представник боржника підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду та просив її задовольнити. Повідомив, що станом на 26.12.2013 боржником вже проведений частковий розрахунок перед стягувачем на суму 8000,00грн, доказом чого є підписаний та скріплений печатками сторін акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2013 - листопад 2013 року.

Представник стягувача в судовому засіданні проти заяви боржника щодо розстрочки виконання рішення заперечив частково з підстав, викладених у відзиві на заяву №5661/16 від 26.12.2013, наданому в судовому засіданні. Зокрема вказав про можливість розстрочки стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання лише терміном на три місяці, а саме: у січні 2014 року - 22221,36грн, та у лютому - березні 2014 року по 22221,35грн. Також представник стягувача при розгляді заяви про розстрочку просив врахувати суд дебіторську заборгованість споживачів за послуги з теплопостачання перед КП "Житомиртеплокомуненерго", яка станом на 26.12.2013 складає 121,6 млн грн, та те, що КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР є збитковим підприємством, оскільки йому встановлено тариф на теплову енергію, який покриває собівартість послуг для населення на 79,5%. Тобто підприємство працює в режимі штучно створеної збитковості внаслідок того, що тарифи на послуги теплопостачання не покривають в повному обсязі фактичні затрати.

Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, дослідивши наявні у справі документи, господарський суд при розгляді заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду, враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Аналогічна позиція викладена і в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" згідно якого при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки є не тільки підтверджені належними доказами обставини щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин.

Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України (згідно з Постановою ВГСУ у справі №7/79 від 02.03.2012).

Як вбачається з заяви боржника про розстрочку виконання рішення, останній просить розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області від 19.09.2013 у справі №906/1050/13-г строком на 18 місяців рівними частинами по 3703,56грн.

Так, в обґрунтування поданої заяви від 23.12.2013, боржник посилається на скрутне фінансове становище, яке склалося в КП "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради не з вини підприємства, а внаслідок певних об'єктивних обставин, головними з яких є різниця в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів на комунальні послуги, що надавалися населенню, їх фактичній вартості, що не дозволяє розрахуватись по наявній заборгованості з енергопостачання одразу.

Зауважує, що примусове виконання рішення суду призведе до стягнення з комунального підприємства додатково 10% виконавчого збору, що ще більше збільшить збитки підприємства, що може призвести до більш скрутного фінансового становища КП "ЖВПАР" ЖМР.

Разом з тим, боржник пояснює, що основною статутною діяльністю КП "ЖВПАР" ЖМР є комплексне обслуговування житлового фонду в частині ліквідації аварії в м.Житомирі. Дане підприємство забезпечує життєдіяльність всього міста. Так як відшкодування та внески до статутного капіталу згідно рішення Житомирської міської ради КП "ЖВПАР" ЖМР не отримало до 20.12.2013, то сплата боргу перед стягувачем може бути проведена тільки коштами підприємства, яких на даний час не вистачає для закупівлі основних товарів, необхідних для здійснення підприємством своєї основної статутної діяльності.

На підтвердження вказаного, представником боржника було додано до заяви про розстрочку виконання рішення суду довідки про стан заборгованості КП "ЖВПАР" ЖМР.

Крім того, боржник звертає увагу суду і на ту обставину, що примусове виконання рішення суду призведе до накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача на тривалий час, що унеможливить проведення ним статутної діяльності по обслуговуванню житлового фонду в частині ліквідації аварій, забезпечення автотранспорту паливно-мастильними матеріалами для виїзду на ліквідації аварій, виплату працівникам заробітної плати.

Приписами п.п.4,5 ст.31 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, на державному рівні вирішено питання про те, яким чином має бути погашена існуюча заборгованість підприємств, які надають комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку.

За даними боржника, на даний час встановлені для КП "ЖВПАР" ЖМР тарифи на вказані послуги відшкодовують затрати підприємства на виготовлення цих послуг в середньому на 30%.

З огляду на викладене, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, судом враховано причини виникнення збитковості підприємства та заборгованості перед стягувачем, які в силу різних причин не залежать від підприємства боржника.

Крім того, суд враховує, що боржником проведений частковий розрахунок перед стягувачем на суму 8000,00грн, про що також не заперечив представник стягувача в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також значущість діяльності боржника, як суб'єкта господарської діяльності, у сфері забезпечення територіальної громади м.Житомира послугами по обслуговуванню житлового фонду в частині ліквідацій аварій, часткове виконання рішення суду та ступінь вини боржника, суд вважає, що викладені боржником обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, слід розцінювати як виняткові.

На думку суду, розстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності боржника, так і зробить реальною сплату заборгованості перед КП "Житомиртеплокомуненерго" ЖМР.

Дослідивши надані боржником матеріали, суд встановив, що дійсно мають місце обставини, які дають підстави вважати, що боржник позбавлений можливості виконати рішення суду належним чином, а тому, виходячи з приписів ст.121 ГПК України суд вважає, що рішення господарського суду від 19.09.2013 слід розстрочити. Проте, враховуючи інтереси стягувача, суд прийшов до висновку, що розстрочення виконання рішення на зазначений боржником у заяві строк (18 місяців) суперечить принципу розумності і порушує майнові інтереси стягувача.

За таких обставин, оскільки, заявник не обґрунтував, визначений ним строк для розстрочки, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 6 місяців - з лютого по червень 2014 року шляхом щомісячної сплати боргу у рівних частинах в сумі 11110,66грн, а в січні 2014 року - 11110,76грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86,121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 23.12.2013 Комунального підприємства "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради про розстрочення виконання рішення суду від 19.09.2013 у справі №906/1050/13 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області від 19.09.2013 у справі №906/1050/13 на 6 місяців - з січня по червень 2014 року шляхом щомісячної сплати боргу в сумі 11110,66грн з лютого по червень 2014, а в січні 2014 року - 11110,76грн.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам