Рішення

від 23.12.2013 по справі 913/3158/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/3158/13

Провадження №4/913/3158/13

За позовом

Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлугтек", м. Луганськ

про стягнення 127 100 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засідання брали участь:

від позивача - Майданік В.В., довіреність № 5447-НЮ від 02.12.2013;

від відповідача - Слєсарєв В.В., довіреність № 84 від 02.12.2013.

У судовому засіданні 09.12.2013 у справі № 912/3158/13, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 23.12.2013. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 23.12.2013.

Суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 127 100 грн. 00 коп. за неправильно зазначену поштову адресу одержувача вантажу.

Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав суду 09.12.2013 відзив на позовну заяву від 06.12.2013 № 6/12, яким проти позову заперечує посилаючись на те, що підприємство відповідача дійсно здійснювало відправлення вантажу (вугілля кам'яне) зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці за накладною № 52060407. В накладній відповідач зазначив одержувача - ТОВ фірма «ТехНова» та адресу - 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, але не вказав «корпус 10-а». При цьому, в випадку неповного зазначення адреси вантажоодержувача, будь-яких негативних наслідків як для залізниці так і для будь кого іншого не наступило, залізниці збитки не заподіяні.

Представник відповідача подав суду 23.12.2013 клопотання про зменшення розміру штрафу від 23.12.2013 № 23/12-13.2, яким просить зменшити розмір штрафних санкцій посилаючись на п.3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України та зазначає наступне.

Невірне визначення відомостей в залізничній накладній № 52060365 не завдало жодних збитків залізниці. Вантажоодержувач отримав вантаж своєчасно та в повному обсязі.

ТОВ «Укрлугтек» є фактично підприємством, яке здійснює послуги та зберігання, завантаження та вивантаження вантажів третіх осіб. Станом на 01.12.2013 товариство має велику дебіторську заборгованість і знаходиться у скрутному фінансовому стані.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Оскільки залізницею не було отримано будь-яких збитків та інших негативних наслідків, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій заявлених позивачем у зв'язку із невірним зазначенням адресу вантажоодержувача.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2013 заперечив проти наданого відповідачем клопотання.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04.09.2013 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці ТОВ «Укрлугтек» здійснило відправлення групи вагонів (№№ 60400603, 67379800, 67370916, 60416880) за накладною №52060407 на станцію призначення Чернігів Південно-Західної залізниці вантажоодержувачу - ТОВ фірма «ТехНова».

При прибутті вагонів на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці, 08.09.2013 було встановлено невідповідність даних внесених в накладну №52060407 від 04.09.2013 фактичним даним. Так, в графі «Одержувач» зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова», його код - 3191 та адреса - 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5.

В той же час, відповідно до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2036127 від 10.05.2012 фактичною адресою ТОВ фірма «ТехНова» є - 03150, м. Київ, вул. Димитрова,5, корпус 10-А.

Тобто, відповідачем при заповненні накладної № 52060407 було неправильно вказано адресу вантажоодержувача про що на станції призначення було складено акт загальної форми від 08.09.2013 № 164 та направлено телеграфне повідомлення на станцію відправлення - Лобівські Копальні Донецької залізниці.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній адреси вантажоодержувача, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України у сумі 127 1000 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позову заперечує та просить зменшити розмір штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст.105 Статуту залізниць України вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил.

Так, вантажовідправником заповнюються (в обов'язковому порядку) графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.

Згідно із пунктом 5.5 вищезазначених Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі статті 122 Статуту залізниць України, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, який підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

В даному випадку, відповідачем здійснено відправлення групи вагонів (№№ 60400603, 67379800, 67370916, 60416880) за накладною №52060407 на станцію призначення Чернігів Південно-Західної залізниці вантажоодержувачу - ТОВ фірма «ТехНова»(а.с.8).

При прибутті вантажу у вказаних вагонах відправлених за накладною № 52060407 на станцію призначення - Чернігів Південно-Західної залізниці, 08.09.2013 було встановлено невідповідність даних внесених в залізничну накладну фактичним даним.

Так, в накладній № 52060407 в графі « 4» - «Одержувач» - зазначено - ТОВ фірма «ТехНова», 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5.

В той же час, відповідно до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2036127 від 10.05.2012 фактичною адресою ТОВ фірма «Тернова» є - 03150, м. Київ, вул. Димитрова,5, корпус 10-А(а.с.11-12).

Вказана адреса також була підтверджені і телеграмою станції відправлення від 09.09.2013 (а.с.14).

Факт невірного визначення адреси вантажоодержувача в накладній № 52060407 засвідчений актом загальної форми №164 від 08.09.2013 та підписаний двома представниками залізниці і представником вантажоодержувача - ТОВ фірма «ТехНова»(а.с.10).

В той же час, згідно листа ТОВ фірма «ТехНова» № 875 від 18.12.2013 вказано на те, що вантаж відправлений у наведених вище вагонах за накладною № 52060407 був отриманий без затримання та у повному обсязі 10.09.2013 (а.с.40).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про адресу вантажоодержувача, є акт загальної форми, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно п. 6.1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями) у застосуванні статей 118 та 122 Статуту ( 457-98-п ) слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт

допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від наявних збитків.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований актом загальної форми № 164 від 08.09.2013.

Так, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі і п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата вагонів №№ 60400603, 67379800, 67370916, 60416880 в накладній №52060407 - 6355 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - (6355 грн. 00 коп. х 4 вагона) х 5 = 127100 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 127 100 грн. 00 коп.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача у накладній є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.

В пункті 6.4. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норми цивільного законодавства слід зазначити, що фактично між відповідачем та залізницею було укладено відповідну угоду на здійснення перевезення.

Відповідно до положень частин першої, третьої ст. 509, статті 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В даному випадку відповідач передав до перевезення та оплатив провізну плату за перевезення вантажу у вказаних вище вагонах. В свою чергу залізниця зобов'язалася перевезти відповідний вантаж та передати його вантажоодержувачу.

При заповненні договору на перевезення -накладної № 52060407 від 04.09.2013, відповідач припустив помилку і відповідно до ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України позивач має право застосувати до нього штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати, а саме в сумі 127 100 грн.00 коп.

Згідно з роз'ясненням п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), господарський суд повинен об'єктивно оцінювати, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на таку увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання, невідповідності розміру неустойки наслідкам, що сталися тощо.

В даному випадку, факт внесення відповідачем в накладну неповної адреси вантажоодержувача не потягнув за собою будь-яких негативних наслідків ані для залізниці, ані для третіх осіб. Так, вантаж прибув на станцію призначення 08.09.2013 і саме 08.09.2013 був складений акт загальної форми № 164, який підписаний в тому числі і представником вантажоодержувача. Тобто, в даному випадку для залізниці не виникло будь-яких незручностей або додаткових дій пов'язаних із встановленням належної та повної адреси вантажоодержувача. Вантаж був своєчасно виданий ТОВ фірма «ТехНова», що підтверджується листом останнього і будь-яких претензій до залізниці з боку вантажоодержувача не заявлялося, що підтверджується листом ТОВ фірма «ТехНова» №875 від 18.12.2013.

В той же час, порушення з боку відповідача мають для останнього винятковий випадок. При цьому, в правовідносинах із залізницею відповідач виступає слабкою стороною, дії якого не спричинили за собою будь-яких негативних наслідків як для залізниці так і для вантажоодержувача. Також суд приймає до уваги доводи відповідача за відзивом та клопотанням про зменшення розміру штрафу.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 9500 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні 23.12.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2542 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлугтек" про стягнення 127 100 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлугтек", вул. Градусова,14/39, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 33846497 на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця", вул. Лисенка,6, м.Київ, код ЄДРПОУ 04713033, штраф у розмірі 9500 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2542 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 26.12.2013 .

Суддя Г.М. Старкова