Постанова

від 26.12.2013 по справі 908/2936/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.12.2013 р. справа №908/2936/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попкова Д.О., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. (повний текст підписано 12.11.2013р.) у справі№908/2936/13 (суддя Корсун В.Л.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальність «Аромат», м. Запоріжжя доПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя простягнення 3796,21грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність «Аромат», м. Запоріжжя , позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод феросплавів», м. Запоріжжя, про стягнення основного боргу у розмірі 3796,21грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. (повний текст підписано 12.11.2013р.) у справі №908/2936/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг в розмірі 3796,21грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач прийняв надані послуги з обробки білизни, які були виконані позивачем за договором №793 від 02.01.2012р., про що свідчать підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Заперечень щодо цін, визначених у прейскуранті ТОВ "Аромат" від відповідача матеріали справи не містять, однак за надані послуги не розрахувався, тому заявлена до стягнення заборгованість у сумі 3796,21грн. задоволена повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. у справі №908/2936/13 повністю та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заявник зазначив, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача суму заборгованості у розмірі 3796,21грн., оскільки позивачем до суду не надано жодних доказів надання відповідачу рахунків-фактури на зазначену суму, тому момент з якого виникає обов'язок відповідача щодо сплати вартості виконаних робіт за даним договором не настав, у зв'язку з невиконанням позивачем умов п3.1.9. договору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №908/2936/13. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 12.12.2013р. та 13.12.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Попков Д.О., Татенко В.М.

Представники сторін у судове засідання 25.12.2013р. не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представників сторін. Також, сторони не посилалися на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

02 січня 2012 року між ПАТ «Запорізькій завод феросплавів» (замовник) та ТОВ «Аромат» (виконавець) був укладений договір про надання послуг пральні №793, в порядку та за умовами якого, виконавець зобов'язався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за оплату послуги щодо обробки білизни у пральні виконавця, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 63-а, а замовник зобов'язався оплачувати надані послуги (п.1.1. договору).

Строк виконання робіт складає 10 діб, з моменту передачі білизни виконавцю (п.2.3. Договору).

Виконавець у день передачі замовнику виконаного замовлення надає також наступні документи: рахунок-фактуру, акт виконаних робіт (послуг), податкову накладну, оформлених державною мовою (п.3.1.9. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей №1 від 22.02.2012р.).

Виконавець має право отримати від замовника оплату за надані послуги в розмірах і строки, передбачені цим договором (п.3.2.2. договору).

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані виконавцем послуги з прання та прасування білизни (п.4.1.2. договору).

При наявності пошкоджень або інших дефектів білизни письмово попередити виконавця з відміткою у накладній (п.4.1.4. договору).

Приймання-передача білизни сторонами здійснюється за вагою та кількістю в сухому вигляді за накладними в строки додатково оговорені сторонами (п.5.1. договору).

Претензії щодо кількості та якості білизни, а також якості виконання замовлення приймаються на протязі 3-х робочих днів з моменту здачі білизни замовнику (п.5.2. договору).

Сторони домовилися, що вартість послуг визначена у прейскуранті від 15.04.2012р. (додаток №1а до договору), який є невід'ємною частиною даного договору» (п.6.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.04.2012р. до договору №793 від 02.01.2012р.).

Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт (послуг) (п.6.4. договору).

Оплата замовником здійснюється за фактично виконані роботи (послуги) протягом 7 банківських діб, при умові надання виконавцем первинних документів, зазначених в п.3.1.9. даного договору, оформлених на державній мові та обов'язковій реєстрації податкової накладної у єдиному державному реєстрі податкових накладних (п.6.5. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей №1 до протоколу розбіжностей від 20.02.2012р.).

Одностороння відмова від виконання умов даного договору не допускається. Договір складає 11520грн. (п.п.6.8., 6.9. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 02.01.2012р. та діє до 31.12.2012р. (п.10.1. договору).

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками (п.11.6. договору).

Між сторонами були підписані: протокол розбіжностей до договору №793 надання послуг пральні від 02.01.2012р.; протокол узгодження розбіжностей №1 до протоколу розбіжностей від 20.02.2012р. до договору №793 від 02.01.2012р.; додаткова угода №1 від 02.04.2012р. до договору №793 від 02.01.2012р.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційний суд встановив, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору оплата за фактично виконані роботи (послуги) здійснюється відповідачем протягом 7 банківських діб, при умові надання виконавцем первинних документів, зазначених у п.3.1.9. договору, а саме: рахунку-фактури, акту виконаних робіт (послуг), податкову накладну.

В силу приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивачем було надано послуги з обробки білизни, які були прийняті відповідачем за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №АР-0000605 від 23.07.2012р. у сумі 373,43грн., №АР-0000665 від 06.08.2012р. у сумі 165,52грн., №АР-0000578 від 12.07.2012р. у сумі 583грн., №АР-0000700 від 15.08.2012р. у сумі 226,44грн., №АР-0000803 від 19.09.2012р. у сумі 533,98грн., №АР-0000816 від 24.09.2012р. у сумі 896,04грн., №АР-0000910 від 17.10.2012р. у сумі 570,19грн., №АР-0001005 від 15.11.2012р. у сумі 447,61грн.

Вказані акти було підписано представником відповідача з прикладанням печатки юридичної особи без будь-яких претензій. Таким чином підписавши та скріпивши своєю печаткою вказані документи відповідач прийняв виконані роботи та погодився з їх вартістю у сумі 3796,21грн.

До того ж, як вірно встановлено господарським судом, підписані між сторонами акти здачі-прийняття робіт містять посилання на рахунки: №АР-0000605 від 23.07.2012р., №АР-0000665 від 06.08.2012р., №АР-0000578 від 12.07.2012р., №АР-0000700 від 15.08.2012р., №АР-0000803 від 19.09.2012р., №АР-0000816 від 24.09.2012р., №АР-0000910 від 17.10.2012р., №АР-0001005 від 15.11.2012р.

Матеріали справи свідчать, що при прийнятті виконаної позивачем роботи відповідачем не було зроблено будь-яких заяв про наявність пошкоджень або інших дефектів білизни, а також претензій щодо якості та своєчасності надання послуг, як це передбачено розділом 4 договору про надання послуг №793 від 02.01.2012р. Таким чином судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявні в матеріалах справи, є підставою для оплати виконаних робіт.

Отже, нарікань на якість та обсяги наданих послуг від відповідача не надходило. В свою чергу, відповідач уклавши договір, прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати замовлені послуги. Строк оплати настав, однак свої зобов'язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. На час прийняття рішення ним залишилися несплаченими надані у період з липня по листопад 2012 року послуги у сумі 3796,21грн., внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість у цій сумі. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що оскільки позивачем не надано доказів вручення відповідачу рахунків на суму 3796,21грн., то право вимагати виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт у нього не виникло, апеляційним судом не прийняті до уваги, оскільки чинне законодавство, покладає на замовника обов'язок розрахуватися за виконані роботи. При цьому, обов'язок замовника оплатити виконану роботу ставиться у залежність від виконання роботи.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши умови договору, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія дійшла висновку про те, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належним чином виконані роботи.

В постанові Верховного суду України від 28.11.2011р. у справі №43/308-10 вказується, що, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення вимоги про оплату боргу, позивач може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначений законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до боржника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного суду в Рішенні від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про судове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №47 від 14.06.2013р. з клопотанням звірити та підписати акт звірки взаємних розрахунків за 3 квартал 2012 року та сплатити виконані роботи у сумі 3796.21грн. Вказана претензія отримана відповідачем 20.06.2013р. та залишена без відповіді.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004 року, а позивач до цього часу не отримав винагороди за виконані ним роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача боргу за ці роботи у сумі 3796,21грн.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. у справі №908/2936/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. (повний текст підписано 12.11.2013р.) у справі №908/2936/13 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2013р. (повний текст підписано 12.11.2013р.) у справі №908/2936/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС