Постанова

від 24.12.2013 по справі 904/7450/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року Справа № 904/7450/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Тищик І.В., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Мітічкін А.С. представник, довіреність №198/10 від 01.07.13;

від відповідача: Пащенко В.І. представник, довіреність б/н від 28.10.13;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року у справі № 904/7450/13

за позовом: Державного підприємства національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»,

м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ», м. Дніпропетровськ

про стягнення 40 336 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року у справі №904/7450/13 (суддя Турчин С.О.) позов задоволений в повному обсязі.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ» на користь державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» 40 336,76 грн. пені, 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано не виконанням відповідачем умов договору поставки №1116112269 від 12.07.2012 року в узгоджений сторонами термін, що є порушенням положень ст.ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та є підставою для позивача відповідно до п. 7.2 договору стягнути пеню.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Вважає, що суд невірно визначив строки поставки передбаченої договором продукції, розраховував його з дати підписання сторонами договору. На думку скаржника, лише після укладення сторонами додаткової угоди №2 від 07.12.2012 року, відповідно до якої сторони підписали специфікацію №1 у новій редакції та дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, необхідно проводити розрахунок терміну виконання відповідачем поставки. Оскільки товар поставлено позивачу відповідно до умов договору, підстави для стягнення пені відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2012 року між Державним підприємством національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство ЕЛСИ» (постачальник) укладено договір поставки №1116112269 (а.с.16-27).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити фітинги трубопровідні сталеві виробництва ЗАТ «Енергомаш (Белгород) - БЗЕМ», Росія (продукція) для ВП «Южно - Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни, належність до системи, важливих для безпеки (СВБ), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, відповідно до п.1.2 договору поставки.

За умовами п. 3.2 сума договору становить 1 920 798,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 320 133,00 грн.

Пунктом 10.1 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, до закінчення термінів дії гарантії.

Судом першої інстанції встановлено, що терміни поставки продукції сторонами змінювались.

Відповідно до п.5.1 договору сторони погодили, що строк поставки зазначений у специфікації.

Відповідно до п.12.1 договору специфікації, додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною, мають юридичну силу за умови укладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами та скріплення печатками обох сторін.

Згідно зі специфікацією №1 (додаток №1 від 12.07.2012 року) до договору сторони погодили найменування продукції та визначили термін постачання - 90 днів з дати укладення договору (а.с.24 -26)

25.10.2012 року додатковою угодою №1 до договору постачання №1116112269 від 12.07.2012 року, а саме п.2.1, змінено термін постачання, зазначений у специфікації, визначено новий термін - до 30.11.2012 року (а.с.27).

07.12.2012 року додатковою угодою №2 сторони прийняли специфікацію №1 у новій редакції, погодили найменування продукції. Термін постачання кожної позиції погодженого товару - 90 днів з дати укладання договору.

ТОВ «Підприємство ЕЛСИ» на підставі видаткових накладних №87 від 21.12.2012 року на суму 1 725 768,00 грн. та №88 від 21.12.2012 року на суму 195 030,00 грн. здійснило поставку продукції (а.с.31 - 33).

05.02.2012 року та 01.02.2013 року сторони підписали акти приймання - передачі ТМЦ №04-059 та №04-061 (а.с.34-38).

Відповідно до встановлених обставин, суд першої інстанції правомірно зазначив, що з огляду на положення додаткової угоди №2 від 07.12.2012 року відповідач порушив термін виконання зобов'язання, а відтак і положення ст.ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та аналогічних положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доводи апелянта про те, що фактично договір є укладеним з моменту підписання сторонами додаткової угоди №2 від 07.12.2012 року, якою остаточно погоджено сторонами істотні умови договору, а саме найменування продукції, є безпідставними та відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Позивач стверджує, що договір між сторонами укладено в результаті конкурсних торгів відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про здійснення державних закупівель». Пропозиція відповідача акцептована та договір укладено сторонами у передбачені зазначеним Законом строки (не пізніше 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до умов документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції).

Дані доводи відповідач не спростував.

Як зазначено вище, строк поставки сторонами змінювався, визначався 90 днів з дати підписання договору, потім до 30.11.2012 року.

Посилання відповідача на положення ч.3 ст.639 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, є помилковим з огляду на фактичні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Згідно ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Сторонами було погоджено усі істотні умови договору: предмет (поставка фітингів трубопровідних сталевих для енергоблоків №1,2 ВП «Южно-Українська АЕС», ціна 1 920 789,00 грн. з ПДВ, строк дії договору - до 31.12.2012 року, який згідно додаткової угоди №2 сторонами змінено до 28.02.2013 року.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені, місцевий господарський суд правомірно послався на положення ст.ст. 230, 231 Господрського кодексу України та п.7.2 договору поставки, яким передбачено, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Розмір пені визначено правильно 40 336,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, апеляційна скарга є не доведеною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року у справі № 904/7450/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.В.Тищик

Суддя: І.М. Кощеєв

Підписано в повному обсязі 27.12.2013 року.