Постанова

від 16.12.2013 по справі 816/6471/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6471/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Варавіна Ю.В.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 0001382200.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає безпідставними висновки акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту внаслідок укладення нікчемних правочинів із ТОВ "ПБК "ЧИФ" та ПП "НВП "Фотон", оскільки вказані взаємовідносини підтверджуються належно оформленими первинними документами, договори судовими рішеннями недійсними не визнавалися, на підставі чого просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Письмові заперечення мотивовані посиланням на нікчемність правочинів, укладених позивачем із ТОВ "ПБК "ЧИФ" та ПП "НВП "Фотон".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що у період з 11.06.2013 року по 19.06.2013 року Гадяцькою МДПІ здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом від 25.06.2013 року №557/22.14/00955650.

За висновками зазначеного акту ТДВ "Гадяцький елеватор" порушено вимоги підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту б пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 34833,33 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 15583,33 грн., за червень 2012 року - 1300 грн., за липень 2012 року - 18000 грн.

На підставі акту перевірки від 25.06.2013 року №557/22.14/00955650 Гадяцькою ОДПІ 02.10.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 41 979 грн. 16 коп., в т.ч. 33583,33 грн. - за основним платежем, 8395 грн. 83 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового ревізора-інспектора щодо завищення позивачем податкового кредиту та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, за травень 2012 року в сумі 14000 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "ПБК "ЧИФ" та 1583,33 грн. по взаємовідносинах із ПП "НВП "Фотон", за липень 2012 року в сумі 18000 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "ПБК "ЧИФ" щодо придбання послуг, які не мали реального характеру.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 04.05.2012 року між позивачем (Замовник) та ПП "НВП "Фотон" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/05, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги (нарізка ріфлей та шліфовка валка БЗН), а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити.

На підтвердження фактичного виконання умов зазначеного договору позивачем надано рахунок-фактуру від 04.05.2012 року № СФ-0000026, податкову накладну від 23.05.2012 року № 6 на загальну суму 9500 грн., з них ПДВ - 1583,34 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.05.2012 року № ОУ-0000008, платіжне доручення від 23.05.2012 року № 312 на суму 9500 грн.

Позивачем на підставі податкової накладної від 23.05.2012 року № 6 включено до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ - 1583,33 грн.

Із пояснень представника позивача встановлено, що в процесі розмелу зерна ТДВ "Гадяцький елеватор" використовуються вальцеві верстати, основним робочим устаткуванням яких є вальці. В залежності від кількості переробленого зерна проводиться заміна, нарізка та шліфування валів. Нарізка ріфлей та шліфовка валів здійснюються на спеціальних шліфовально-ріфельних верстатах.

З метою здійснення нарізки ріфлей та шліфування валів ТДВ "Гадяцький елеватор" придбано вказані послуги у ПП "НВП "Фотон", оскільки власні шліфовально-ріфельні верстати у позивача відсутні.

Наявність на балансі підприємства вальцевих верстатів підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів від 01.10.2013 року № ГЄ-00163, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "НВП "Фотон" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги використані у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року суми ПДВ - 1 583 грн. 33 коп., на підставі виписаної ПП "НВП "Фотон" податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджується належними первинними документами та ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 03.01.2012 року між позивачем та ТОВ "ПБК "ЧИФ" (Підрядник) укладено договір на виконання проектних робіт № 1/01/01. За умовами якого Підрядник зобов'язується розробити проектну документацію в стадії "Робочий проект" по реконструкції приймальних пристроїв зерна.

Здійснення зазначених господарських операцій підтверджується договором на виконання проектних робіт № 1/01/01 від 03.01.2012 року з додатками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, робочим проектом, платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ПБК "ЧИФ", включено до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ - 14 000 грн. та за липень 2012 року - 18000 грн.

Із пояснень представника позивача встановлено, що послуги на розробку проектної документації по реконструкції приймальних пристроїв зерна замовлялись позивачем з метою подальшого здійснення реконструкції зерносушарки та навісу над приймальним обладнанням для збільшення продуктивності прийому зернових культур з автотранспорту і відпуску в залізничний транспорт, а також підвищення якості зерна за рахунок оновлення спорудження очищення і сушки зерносушарки.

На підтвердження реального характеру вказаної господарської операції позивачем надані суду наказ директора від 17.01.2013 року №7-А, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 27.02.2013 року, а також акти приймання-передачі основних засобів від 27.02.2013 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ПБК "ЧИФ" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги використані у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року суму ПДВ - 14 000 грн. та за липень 2012 року - 18000 грн., на підставі виписаних ТОВ "ПБК "ЧИФ" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджується належними первинними документами та ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту ТДВ "Гадяцький елеватор" по взаємовідносинах із ТОВ "ПБК "ЧИФ" та ПП "НВП "Фотон" за спірний період, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Гадяцькою ОДПІ не надано доказів, які б спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТДВ "Гадяцький елеватор" сформований податковий кредит, не доведено відсутність послуг чи відсутність об'єктивних можливостей надання послуг виконавцями позивачу.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "ПБК "ЧИФ" та ПП "НВП "Фотон", судом не встановлено.

Таким чином, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "ПБК "ЧИФ" та ПП "НВП "Фотон" є правомірним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту б пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.10.2013 року № 0001382200.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 02.10.2013 року № 0001382200.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Гадяцький елеватор" (ідентифікаційний код 00955650) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 172,05 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко