Постанова

від 16.12.2013 по справі 810/2086/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 16 грудня 2013 року           810/2086/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Профі" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-Профі" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (після реорганізації -  Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2010 №0000972300/0 та №0000962300/0. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Профі" було відмолено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 скасовано в частині та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, скасоване податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010 №0000972300/0, в решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 касаційну скаргу ТОВ "Сігма-Профі" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012 у справі № 2а-9866/10/1070 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 08.11.2010 №0000962300/0, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи в частині вказані судові рішення, суд касаційний інстанції звернув увагу на таке. Вирішуючи спір про скасування податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2010 №0000962300/0, не надали правової оцінки первинним бухгалтерським та іншим документам належної правової оцінки, обставин щодо наявності (відсутності) порушень позивачем вимог п.п.5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановили, обмежившись лише посиланням на те, що з висновку експерта не вбачається, що предметом дослідження і оцінки було встановлення правильності віднесення витрат на паливно-мастильні матеріали, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом. Разом з тим, суд касаційної інстанції вказав, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. До Київського окружного адміністративного суду вказана справа з Вищого адміністративного суду України для нового розгляду в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 08.11.2010 №0000962300/0 надійшла 29.04.2013. Позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 08.11.2010 №0000962300/0 обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо заниження об'єкта оподаткування є необґрунтованими, оскільки віднесення позивачем витрат на паливно-мастильні матеріали підтверджується документально. Відповідач позов не визнав в цій частині, в обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення перевірки позивача щодо дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства, а саме позивачем було занижено скоригований валовий дохід, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств. Представник позивача 09.12.2013 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою-відповідальністю "Сігма-Профі" з питані дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено Акт від 21.10.2010 №686/23-2/25283275 (далі - Акт перевірки). Під час перевірки дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства податковим органом було встановлено ряд порушень, зокрема: - п.п.5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п.5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн., в точу числі по періодам: за 4 квартал 2008 року на суму 48667,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 6367,00 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 13035,00 грн., та завищення скоригованих валових витрат за 4 квартал 2009 року на суму 16905,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 2483,00 грн., чим занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 28580,00 грн., в тому числі по періодам за 2008 рік в сумі 15238,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 3208,00 грн., за 1 півріччя 2009 року в сумі 6720,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 8495,00 грн., за 2009 рік в сумі 12721,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 621,00 грн. На підставі висновків Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2010 №0000962300/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 42783 грн.. у тому числі за основним платежем - 28585 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 14291 грн. Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного спору. Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступного. Як вбачається з пункту 3.1.1 Акта перевірки, в порушення п. 5.9, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Сігма-Профі" не включено до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., в т.ч. по періодах: за ІV квартал 2008 року товарних запасів на суму 48667,00 грн., за І квартал 2009 року на суму 6367,00 грн., за І півріччя 2009 року на суму 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 13035,00 грн. Таким чином, перевіркою встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн., в т.ч. по періодах: за ІV квартал 2008 року на суму 48667,00 грн., за І квартал 2009 року на суму 6367,00 грн., за І півріччя 2009 року на суму 8067,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 13035,00 грн., задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядку 01.2 Декларацій "приріст балансової вартості запасів". В той же час, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ "Сігма-Профі" не включено до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., при цьому встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн. Причини розбіжностей в пункті 3.1.1 Акта перевірки від 21.10.2010 та в запереченнях до акту перевірки, що наведені в листі №9672/10/23-128 від 03.11.2010 "Про розгляд заперечень до акту перевірки" не вказані. В підпункті 2 пункту 3.1.2 Акта перевірки зазначено, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.2 Декларацій "убуток балансової вартості запасів" всього в сумі 19388,00 грн., у т.ч. по періодах: за рік 2009 року в сумі 16905,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 2483,00 грн. та занижень задекларованих показників у рядку 04.2 Декларації "убуток балансової вартої запасів" всього у сумі 8383,00 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року у сумі 8383,00 грн. На порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Сігма-Профі" за рік 2009 зайво віднесено суму 16905,00 грн., за І квартал 2010 року суму 2483,00 грн. Також перевіркою встановлено, що при визначенні приросту/убутку балансової вартості запасів ТОВ "Сігма-Профі" застосовувався метод вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО), які обліковуються на рахунках 20 "Виробничі запаси", 22 "МШП", 28 "Товари". Так, пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: - ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; - середньозваженої вартості однорідних запасів; - вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); - нормативних затрат; - ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку. Відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон України №996-ХІУ), бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Згідно норм Закону України №996-XIV та пункту 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом МФ України № 87 від 31.03.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №391/3684, облікова політика на підприємстві - це сукупність принципів, методів і процедур, ще використовується для складання та подання фінансової звітності. Отже, основою бухгалтерського обліку на підприємстві є його облікова політика. Так, а матеріалах справи наявні накази ТОВ "Сігма-профі" про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2008 - 2010 роках, а саме: - від 02 січня 2008 року №01-01/02-02 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2008 році"; - від 02 січня 2009 року №01-01/02-02 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2009 році"; - від 02 січня 2010 року №01-01/02-02 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2010 році". В пункті 4 наказів зазначено, що одиницею запасів для цілей бухгалтерського обліку вважати вид запасів. Оцінку запасів (матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів і напівфабрикатів) при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати за методом середньозваженого. Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044 (далі - П(С)БО 9 "Запаси"), визначено, що запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Згідно з пунктом 16 П(С)БО 9 "Запаси" при відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: - ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; - середньозваженої собівартості; - собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); - нормативних затрат; - ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів (п.18 П(С)БО 9 "Запаси"). Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції (п.19 П(С)БО 9 "Запаси"). Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п.20 П(С)БО 9 "Запаси"). Як зазначено в Акті перевірки від 21.10.2010, при визначенні приросту/убутку балансової вартості запасів ТОВ "Сігма-Профі" застосовувався метод вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО), які обліковуються на рахунках 20 "Виробничі запаси", 22 "МШП", 28 "Товари". В той же час, необхідно відмітити, що в листі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 03.11.2010 №9672/10/23-128 "Про розгляд заперечення до акту" в пункті 2 стосовно не включення до балансової вартості запасів вказано, що в акті перевірки помилково зазначено, що метод убутку заповнений ФІФО, фактично вважати середньозважений. Однак, перевіряючими в Акті перевірки від 21.10.2010 не наведені розрахунки конкретно по кожній операції за методом ФІФО або за середньозваженою собівартістю, а лише наведені поквартальні загальні суми приросту (убутку) балансової вартості запасів з використанням бухгалтерських рахунків 20 "Виробничі запаси", 22 "МШП", 28 "Товари". При цьому, в наявних в матеріалах справи розрахунках приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2008 - 2009 роки та 1-й квартал 2010 року, суми яких відповідають даним додатків К1/1 до рядків 01.2, 04.2 декларацій та сумам рядків або 01.2 або 04.2 декларацій з податку на прибуток підприємства за вказані звітні періоди, ТОВ "Сігма-Профі" бухгалтерський рахунок 22 "МШП" не враховується та зазначено, що МШП в податковому обліку не враховуються, тому що знаходяться в експлуатації. Таким чином, враховуючи вищенаведене, ТОВ "Сігма-Профі" в своїй діяльності за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 відповідно до наказів "Про організацію і бухгалтерського обліку та облікову політику" в 2008 році, 2009 році, 2010 році здійснювало оцінку запасів при їх вибутті за методом оцінки за середньозваженою собівартістю. Отже, визначення в Акті перевірки від 21.10.2010 приросту (убутку) ТМЦ за методом ФІФО є необґрунтованим, а відтак, невключення ТОВ "Сігма-Профі" до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн. та завищення задекларованих показників у рядку 04.2 Декларацій "убуток балансової вартості запасів" за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 в сумі 19388,00 грн. не підтверджується. В той же час, необхідно відмітити, що в Акті перевірки від 21.10.2010 зазначено, що ТОВ "Сігма-Профі" не включено до приросту балансової вартості запасів всього на суму 61702,00 грн., при цьому встановлено заниження скоригованого валового доходу всього в сумі 15426,00 грн. Причини розбіжностей в пункті 3.1.1 Акта перевірки від 21.10.2010 та в запереченнях до акту перевірки, що наведені в листі №9672/10/23-128 від 03.11.2010 "Про розгляд заперечень до акту перевірки", не вказані. Щодо завищення показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів" (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11" на суму 35710,00грн., судом встановлено наступне. В підпункті 1 пункту 3.1.2 Акта перевірки від 21.10.2010 зазначено, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11" на суму 35710,00 грн., в тому числі по періодам: за ІV квартал 2008 року на суму 12284,00 грн., І квартал 2009р. на суму 6465,00 грн., І півріччя 2009 року на суму 12345,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 2133,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 2483,00 грн. Так, податковий орган вважає, що на порушення п.п.5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Сігма-Профі" за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 у загальній сумі зайво віднесено суму 35710,00 грн., в тому числі по періодам: за 2008 рік в сумі 12284,00 грн., за І квартал 2009 року на суму 6465,00 грн., І півріччя 2009 року на суму 12345,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 2133,00 грн., до складу валових витрат витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів 100%, чим завищено скориговані валові витрати на загальну суму 35710,00 грн. В той же час, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1). До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1). Згідно з п.п.5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункт 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт. призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю. Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно до норм п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (надалі - Положення №88), первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або. якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Згідно пункту 2.1 Положення №88первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити. Загальний перелік реквізитів, обов'язкових для всіх первинних документів, що оформлюють виконання договорів, наведено у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (надалі - Закон №996). Отже, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення та господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Пунктом 2.4 Положення №88 передбачено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних, до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача, тощо. Відсутність у первинних документах за результатами виконання господарських договорів будь-якого з обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, або невідповідність встановленій законодавством формі позбавляє сторону договору можливості посилатися на них, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства - такі документи втрачають доказову силу. Первинними документами, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що фіксують факти здійснення господарських операцій, у даному випадку операцій по наданню послуг, є акти приймання-передачі виконаних робіт та акти приймання-передачі наданих послуг. При цьому, перелічені первинні документи для надання їм юридичної сили й доказовості повинні містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені вищезазначеними Законом №996 та Положенням №88. Так, позивачем надано суду видаткові накладні, згідно яких ТОВ "Сігма-Профі" (Одержувач) за період з 08.10.2008 по 19.08.2009 отримано від постачальників ПІІ "Лукойл Україна" та ТОВ "Газовик" дизельне паливо та бланки дозволу на відпуск газу для заправки автомобілів. (т. 2 а.с.49-76). За даними видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи, ТОВ "Сігма-Профі" за 4-й квартал 2008 року та 3-й квартали 2009 року отримано від ПІІ "Лукойл Україна" та ТОВ "Газовик" дизельно-паливних матеріалів на загальну суму 54105,84 грн. без ПДВ. В той же час, судом встановлено, що вказані видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та мають усі обов'язкові реквізити, які передбачені статтею 9 Закону №996 та п. 2.4 Положення №88, а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ "Сігма-Профі" та ПІІ "Лукойл Україна" і ТОВ "Газовик". Пунктом 1 статті 3 Закону №996 визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (п. 3 ст. 8 Закону №996). Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п. 4 ст. 8 Закону №996). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сігма-Профі" ведеться облік руху надходження та вибуття паливно-мастильних матеріалів за 4-й квартал 2008 року та 2009 рік (поквартально), що підтверджується картками рахунку 203 "Паливо" за вказаний період. Крім того, з видаткових накладних та карток рахунку 203 "Паливо" вбачається, що відображені по дебету рахунку 203 операції співпадають з даними видаткових накладних, а саме дебетові обороти становлять: за 4-й квартал 2008 року - 24567,50 грн.; за 1-й квартал 2009 року - 12929,17 грн.; за 2-й квартал 2009 року - 12344,17 грн.; за 3-й квартал 2009 року - 4265,00 грн.; за 4-й квартал 2009 року - відсутні. Тобто, отримані від ПІІ "Лукойл Україна" та ТОВ "Газовик" в 4-у кварталі 2008 року та в 2009 році дизельно-паливні матеріал на суму 54105,84 грн. в повному обсязі відображені ТОВ "Сігма-Профі" в регістрах бухгалтерського обліку підприємства. Таким чином, у ТОВ "Сігма-Профі" наявні підстави для включення до складу валових витрат підприємства 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів на загальну суму 27052,92 грн. Також, позивачем долучено до матеріалів справи поквартальні розшифровки складу рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств (далі - розшифровки складу рядка 04.1) за 2008 та 2009 роки, загальні суми яких відповідають сумам, що відображені в рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11" декларацій з податку на прибуток підприємства за звітні періоди 2008 та 2009 років. Так, співставляючи видаткові накладні, картки рахунку 203 "Паливо", розшифровки складу рядка 04.1 та даних підпункту пункту 3.1.2 акту перевірки від 21.10.2010 щодо відображення в складі валових витрат підприємства 50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів, судом встановлено, що ТОВ "Сігма-Профі" за 4-й квартал 2008 року та 2009 рік правомірно включено до складу валових витрат 50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів в сумі 27053,00 грн. Отже, завищення ТОВ "Сігма-Профі" показників у рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11" декларацій з податку на прибуток підприємства і, як наслідок, заниження об'єкту оподаткування на суму 35710,00 грн., не підтверджується. Таким чином, заниження ТОВ "Сігма-Профі" податку на прибуток за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 в сумі 28580,00 грн. не підтверджується. Дані висновки також підтверджується висновком судово-економічної експертизи №6014/13-45 від 27.09.2013, в якому було встановлено, що заниження об'єкта оподаткування, наведене у підпункті 1) пункту 3.1.2. Акта №686/23-2/25283275 від 21.10.2010 та висновки, наведені у пунктах 3.1.1, 3.1.4, підпункті 1 пункту 4 вказаного акта, а також донарахування податку на прибуток підприємства, наведене у підпункті 1 пункту 4 акта №686/23-2/25283275 від 21.10.2010 за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 документально не підтверджується. Таким чином оскаржуване рішення відповідача винесено необґрунтовано, без дотримання принципів, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення. Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 92, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судові витрати позивача за проведення судово-економічної експертизи підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету України на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69- 71, 86, 92, 94 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 08.11.2010 №0000962300/0. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Профі" (код ЄДРПОУ 25283275) 17352 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп. витрат за проведення судово-економічної експертизи. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.