Постанова

від 24.12.2013 по справі 820/9181/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 грудня 2013 р. №820/9181/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача - Осаволюк Т.Л.., представника відповідача - Журавльової А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №0000852201, від 18.09.2013 року №0000862201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Губської В.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664. Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилалась вимоги статтей Податкового кодексу України.

Представник позивача Осаволюк Т.Л.. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача Журавльова А.І. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" (далі - ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР") зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 19.06.2007 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.16-17).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" (код ЄДРПОУ 35073664) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 рік.

За результатами перевірки складений акт від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664 (т.1 а.с.15), яким встановлено наступні порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України - занижено податок на прибуток на загальну суму 276750 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2010 року - 12188 грн., за 1 квартал 2011 року - 32917 грн., за 2 кв. 2011 року - 1457,00 грн., за 4 кв. 2011 року - 41363 грн., за 1 квартал 2012 року - 88444 грн., за 3 квартал 2012 року - 100381 грн.);

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.8 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України - занижено ПДВ 400898 грн. (в т.ч. за лютий 2010 року - 9750 грн., за квітень 2010 року - 157 грн., за травень 2010 року - 1033 грн., за червень 2010 року - 5833 грн., за серпень 2010 року - 12743 грн., за вересень 42482 грн., за жовтень 2010 року 4700 грн., за листопад 2010 року - 11783 грн., за січень 2011 року - 17500 грн., за лютий 2011 року - 6095 грн., за березень 2011 року - 11221 грн., за квітень 2011 року - 6969 грн., за травень 2011 року - 2960 грн., за червень 2011 року - 13667 грн., за липень 2011 року - 28704 грн., за листопад 2011 року - 1101 грн., за січень 2012 року - 10067 грн., за лютий 2012 року - 62126 грн., за квітень 2012 року - 5483 грн., за травень 2012 року - 44840 грн., за серпень 2012 року - 10361 грн., за вересень 2012 року - 15418 грн., за листопад 2012 року - 7091 грн., за грудень 2012 року - 68814 грн.).

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 18.09.2013 року №0000852201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 465554,25 грн., в тому числі 384125 грн. за основним платежем та 81429,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.109);

- від 18.09.2013 року №0000862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 311769,25 грн., в тому числі 264562 грн. за основним платежем та 47207,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.110).

Щодо порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України у вигляді завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 140724,00 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664, відповідачем зроблено вказаний висновок на підставі аналізу Додатку 5 "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

З акту перевірки та розрахунку донарахованих позивачу грошових зобов'язань та штрафних санкцій (т. 5 а.с. 227-228) встановлено, та поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, підтверджено, що відповідачем було виявлено в ході перевірки необґрунтове завищення податкового кредиту на суму 140724,00 грн. внаслідок відсутності податкових зобов'язань в деклараціях у контрагентів:

- ТОВ "Слепт Фактура" за серпень 2010 року на суму ПДВ 12743,33 грн.;

- ТОВ "Віктрейд ЛТД" за вересень, жовтень 2010 року, березень 2011 року на загальну суму ПДВ 58515,33 грн.;

- ТОВ "Антарес-Айти" за листопад 2010 року на суму ПДВ - 11783,33 грн.;

- ПП "Ладога 77" за лютий 2011 року на суму ПДВ 262,04 грн.;

- ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за квітень 2011 року на суму 5550,00 грн.;

- ФОП ОСОБА_5 за червень, липень, листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 50000,00 грн.;

- ПАТ "СУ №112 "Стальконструкція" за липень 2011 року на суму ПДВ 1870,56 грн.

Проте суд не погоджується з вказаними вище висновками, зазначеними в акті перевірки виходячи з наступного.

На підтвердження реальності проведення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано до суду первинні документи та письмові пояснення, а саме (т.5 а.с.1-228, т.6 а.с.3-43): на підтвердження виконання договорів поставки, а саме реальності господарських операцій у серпні 2010 р., листопаді 2010 р., лютому 2011 р., квітні 2011 р., червні, липні, листопаді 2011 р. - між ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та його контрагентами (постачальниками) ТОВ "Слет Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД" надані видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, оборотна сальдова відомість по рахунку 281 за серпень 2010 року, вересень 2010, жовтень 2010, березень 2011, банківські виписки, платіжні доручення.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Слет Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД" визнані в установленому порядку недійсними.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем в ході проведення перевірки первинні документи по вказаних господарських операціях з зазначеними контрагентами не були оглянуті, використані та досліджені, як і відсутній в акті перевірки запис щодо того, що зазначені первинні документи до перевірки позивачем не надані. Таким чином, відповідачем фактично в ході здійснення перевірки не досліджено належним чином підстави для формування позивачем податкового кредиту по вказаним вище господарським операціям.

При цьому позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що не заперечується відповідачем.

Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України - завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 140724,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД".

Посилання відповідача на висновки актів перевірок зазначених контрагентів, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД" - правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Щодо господарських відносин позивача з ПАТ "СУ №112 "Стальконструкція" за липень 2011 року, судом встановлено, що в липні 2011 року таких взаємовідносин позивач не мав, що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи реєстром отриманих податкових накладних до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.09.2013 року №0000852201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140724,00 грн. за основним платежем та 27479,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями є неправомірним та необґрунтованим, а позовні вимоги щодо скасування цього податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині підлягають задоволенню.

Щодо встановлення відповідачем порушень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України у вигляді заниження податку на прибуток на загальну суму 264562 грн., а також порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.8 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України у вигляді заниження ПДВ на суму 243401 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664, перевіряючими встановлено, що у серпні 2012 року ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" отримано від ТОВ "Бест-Торг-Компані" товар на загальну суму 279106,38 грн. у т.ч. ПДВ 46517,73 грн., вартість придбаного товару включено до складу валових витрат за 3 квартал 2012 року у сумі 232588,65 грн., а суму ПДВ 46517,73 грн. включено до складу податкового кредиту.

Крім того, ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" без договору по рахункам отримано від ТОВ "Віктрейд ЛТД" у період з січня 2011 року по березень 2011 року товар на загальну суму 140000,00 грн., у т.ч. ПДВ 23333,33 грн., яка була включена до складу податкового кредиту з придбаного товару. Також, вартість придбаного товару підприємством включено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 116666,67 грн.

Крім того, як встановлено відповідачем, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", ППФ "Торреон", ТОВ "Будмаркет 2", ТОВ "ТВО "Східбуд", ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС", ТОВ "Максметінвест", ПП "Атлант К". У зазначених контрагентів позивач придбавав як товарно-матеріальні цінності, так і отримував послуги.

Вартість придбаних робіт (послуг) позивачем було включено до складу витрат, а ПДВ включено до складу податкового кредиту.

Як відображено в акті перевірки, в ході її проведення ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" не були надані первинні документи, підтверджуючі факт отримання робіт (послуг) та підтверджуючі факт реального перевезення товару.

В ході здійснення перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано до планової виїзної перевірки щодо жодної з фінансово-господарських операцій з вказаними вище контрагентами ані товарно-транспортних накладних, ані первинних документів, які б підтверджували факт отримання робіт та наданих послуг - звіти наданих робіт та послуг та пов'язаність наданих робіт та послуг з господарською діяльністю підприємства.

При цьому представником позивача до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які в ході здійснення планової виїзної перевірки не надавались.

Таким чином, позивач обґрунтовує протиправність прийнятого відповідачем рішення, посилаючись на первинні документи, які відображені в акті документальної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" як відсутні на підприємстві документи.

При цьому акт планової виїзної перевірки був отриманий та підписаний директором позивача Савенко Ю.Г. 02.09.2013 року, як встановлено з копії акту перевірки, що залучена до матеріалів справи відповідачем (а.с. 204 т. 3).

У зв'язку з цим суд зазначає, що порядок дій платника податків у разі непогодження з висновками акту перевірки або відмови інспекторів з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки врегульований приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Згідно п 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивач не скористався правом надати заперечення до акту перевірки разом з документами податкового обліку, які податковий орган вважав відсутніми під час проведення перевірки.

Таким чином, правова оцінка первинним документам, які надані до суду ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" на підтвердження реальності господарських операцій, відповідачем ані в акті перевірки, ані в процедурі адміністративного оскарження не надавалася. Після отримання акту перевірки позивач у належний спосіб, визначений ст. 44 ПКУ, не спростував відсутність при проведенні перевірки відповідних документів шляхом надання їх копій до Головного управління Міндоходів у Харківській області разом з запереченнями на акт перевірки.

Отже, додатково наданим позивачем до матеріалів справи письмовим доказам правова оцінка податковими органами не надавалася та вони не враховувалися при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України адміністративний суд може надати правову оцінку виключно рішенням, діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, суд не має повноважень на проведення самостійної перевірки платника податків - позивача з приводу підтвердження або не підтвердження факту відображення в бухгалтерському обліку валових витрат та податкового кредиту на підставі отриманих підприємством від зазначених вище контрагентів - ТМЦ, робіт та послуг, а також у наданні оцінки іншим первинним документам, крім тих, які описані в акті планової виїзної перевірки, що буде фактичним перебиранням на себе функцій податкового органу з проведення перевірок платників податків.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №0000852201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 243401 грн. за основним платежем та 53950,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №0000862201 такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.09.2013 року №0000852201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140724,00 грн. за основним платежем та 27479,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.12.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.