Постанова

від 20.02.2014 по справі 820/9181/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. Справа № 820/9181/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Бегунц А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі № 820/9181/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" (позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №0000852201, №0000862201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.09.2013 року №0000852201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140724,00 грн. за основним платежем та 27479,00 за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.8 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 86 , ч. 2, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить постанову в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним до суду були надані усі необхідні первинні бухгалтерські та інші документи на підтвердження реального характеру спірних правочинів з контрагентами за перевірений період, а також реального настання правових наслідків, обумовлених цими правочинами, що спростовує висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму та податку на додану вартість.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, ст.ст. 69, 70, 72, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зазначає, що оскільки перевіркою контрагентів позивача ТОВ "Атлант К", ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", ТОВ "Віктрейд ЛТД" встановлено, що правочини між зазначеними підприємствами та покупцями, зокрема ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, та в результаті відсутності об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємцям-покупцям, податковий кредит та витрати позивача сформований за наслідком взаємовідносин з вказаними контрагентами є неправомірними.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова - залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 19.06.2007 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.16-17).

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" (код ЄДРПОУ 35073664) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 рік.

За результатами перевірки складений акт від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664 (т.1 а.с.15), яким встановлено наступні порушення:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139 ст. 139 ПК України - занижено податок на прибуток на загальну суму 276750 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2010 року - 12188 грн., за 1 квартал 2011 року - 32917 грн., за 2 кв. 2011 року - 1457,00 грн., за 4 кв. 2011 року - 41363 грн., за 1 квартал 2012 року - 88444 грн., за 3 квартал 2012 року - 100381 грн.);

- пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.8 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України - занижено ПДВ 400898 грн. (в т.ч. за лютий 2010 року - 9750 грн., за квітень 2010 року - 157 грн., за травень 2010 року - 1033 грн., за червень 2010 року - 5833 грн., за серпень 2010 року - 12743 грн., за вересень 42482 грн., за жовтень 2010 року 4700 грн., за листопад 2010 року - 11783 грн., за січень 2011 року - 17500 грн., за лютий 2011 року - 6095 грн., за березень 2011 року - 11221 грн., за квітень 2011 року - 6969 грн., за травень 2011 року - 2960 грн., за червень 2011 року - 13667 грн., за липень 2011 року - 28704 грн., за листопад 2011 року - 1101 грн., за січень 2012 року - 10067 грн., за лютий 2012 року - 62126 грн., за квітень 2012 року - 5483 грн., за травень 2012 року - 44840 грн., за серпень 2012 року - 10361 грн., за вересень 2012 року - 15418 грн., за листопад 2012 року - 7091 грн., за грудень 2012 року - 68814 грн.).

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 18.09.2013 року №0000852201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 465554,25 грн., в тому числі 384125 грн. за основним платежем та 81429,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.109);

- від 18.09.2013 року №0000862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 311769,25 грн., в тому числі 264562 грн. за основним платежем та 47207,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.110).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом факту порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 140724,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД".

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" сум податку на додану вартість ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту серпня-листопада 2010 року, лютого - квітня, червня - липня, листопада 2011 року в загальному розмірі 140724,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Слепт Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ТОВ "Авитек Груп ЛТД", ФОП ОСОБА_2, ПАТ "СУ №112 "Стальконструкція".

Виходячи з позиції контролюючого органу, операції контрагента позивача АТЗТ "ЕЛЛАСТ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, трудових ресурсів, необхідних для обсягів постачання, а спірні операції направлені на ухилення від сплати податків, операції з цим контрагентом не містять у суті своїй економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товару, правочини, вчинені вищевказаними контрагентами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні вимоги щодо формування платниками податків на додану вартість податкового кредиту були передбачені положеннями ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт,послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 зазначеного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності проведення господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем надано до суду первинні документи та письмові пояснення, а саме (т.5 а.с.1-228, т.6 а.с.3-43): на підтвердження виконання договорів поставки, а саме реальності господарських операцій у серпні 2010 року, листопаді 2010 року, лютому 2011 року, квітні 2011 року, червні, липні, листопаді 2011 року - між ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та його контрагентами (постачальниками) ТОВ "Слет Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД" надані видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, оборотна сальдова відомість по рахунку 281 за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, березень 2011 року, банківські виписки, платіжні доручення.

Колегією суддів встановлено, що згідно зі статутом (т. 1 а.с. 114-117) підприємство має широкий спектр видів господарської діяльності, а тому вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо виробничої необхідності отримання товарів у контрагентів ТОВ "Слет Фактура", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Антарес-Айти", ПП "Ладога 77", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Авітек-Груп ЛТД" з метою здійснення власної господарської діяльності.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам справи.

Щодо господарських відносин позивача з ПАТ "СУ №112 "Стальконструкція" за липень 2011 року, судом встановлено, що в липні 2011 року таких взаємовідносин позивач не мав, що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи реєстром отриманих податкових накладних до податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Отже, позивачем доведено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу податкового кредиту по операціях з вищезазначеними контрагентами, є документально підтвердженими та пов'язаними із провадженням господарської діяльності позивача.

При цьому, в акті перевірки відповідач не заперечує, що товарно-матеріальні цінності реально були придбані позивачем та використані у власній господарській діяльності.

Обгрунтовуючи порушення відповідач зазначає, що у контрагентів позивача відсутні задекларовані податкові зобов'язання за перевірений період та посилається на висновки актів перевірок зазначених контрагентів.

Між тим, вказані доводи податкового органу не підтверджені належними доказами та не спростовують реальність спірних господарських операцій, за результатами яких позивачем був сформований податковий кредит та витрати.

Колегія суддів також зазначає, що порушення контрагентами правил ведення господарської діяльності не впливає на результати діяльності позивача, як платника податків.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Згідно з п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Тобто, якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

За викладених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.09.2013 року №0000852201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140724,00 грн. за основним платежем та 27479,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями є неправомірним, а позовні вимоги щодо скасування цього податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 264526, 00 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 243401,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не скористався правом надати заперечення на перевірку разом з первинним документами, що не були оглянуті відповідачем в ході проведення перевірки, тому наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій, не можуть сприйматись судом як належний доказ у відповідності до вимог п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 02.09.2013 року №421/20-30-22-01/3573664, встановлено, що у серпні 2012 року ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" отримано від ТОВ "Бест-Торг-Компані" товар на загальну суму 279106,38 грн. у т.ч. ПДВ 46517,73 грн., вартість придбаного товару включено до складу валових витрат за 3 квартал 2012 року у сумі 232588,65 грн., а суму ПДВ 46517,73 грн. включено до складу податкового кредиту.

Крім того, ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" без договору по рахункам отримано від ТОВ "Віктрейд ЛТД" у період з січня 2011 року по березень 2011 року товар на загальну суму 140000,00 грн., у т.ч. ПДВ 23333,33 грн., яка була включена до складу податкового кредиту з придбаного товару. Також, вартість придбаного товару підприємством включено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 116666,67 грн.

Крім того, як встановлено відповідачем, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", ППФ "Торреон", ТОВ "Будмаркет 2", ТОВ "ТВО "Східбуд", ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС", ТОВ "Максметінвест", ПП "Атлант К". У зазначених контрагентів позивач придбавав як товарно-матеріальні цінності, так і отримував послуги.

Вартість придбаних робіт (послуг) позивачем було включено до складу витрат, а ПДВ включено до складу податкового кредиту.

Як відображено в акті перевірки, в ході її проведення ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" не були надані первинні документи, підтверджуючі факт отримання робіт (послуг) та підтверджуючі факт реального перевезення товару.

В ході здійснення перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано до планової виїзної перевірки щодо з фінансово-господарських операцій з вказаними вище контрагентами товарно-транспортних накладних, первинних документів, які б підтверджували факт отримання робіт та наданих послуг - звіти наданих робіт та послуг та пов'язаність наданих робіт та послуг з господарською діяльністю підприємства.

Між тим, перевіряючи доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на прибуток на загальну суму 264562 грн., а також порушень пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2, п.198.3, п.198.8 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України у вигляді заниження ПДВ на суму 243401 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

За приписами п.44.1. ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Аналогічні вимоги щодо формування платниками податків валових витрат були передбачені положеннями ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Так, на підтвердженням виконання договорів поставки, за якими у серпні 2012 року були здійснені поставки товару позивачу від ТОВ "Бест-Торг-Компані", позивачем були надані до суду наступні первинні документи: копії рахунків-фактур, податкових та видатковий накладних.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у TOB "Бест-Торг-Компані" за вказаними договорами поставки, були перевезені автопідприємством TOB "Сталь-Інвест-Груп" та поставлені ним на склад TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару здійснювалося уповноваженою TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" особою - Нікуліним Д.В., якому доручено отримувати товарно-матеріальні цінності від TOB "Бест-Торг-Компані", у відповідності з вказаними видатковими накладними.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у TOB "Бест-Торг-Компані" за вказаними договорами поставки, є оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 за серпень 2012 р., яка міститься в матеріалах справи.

Розрахунки за товар, поставлений TOB "Бест-Торг-Компані" позивачу, здійснювалися останнім у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

На підтвердження подальшого руху та використання придбаного позивачем у TOB "Бест-Торг-Компані" товару в межах власної господарської діяльності, позивачем були надані податкові та видаткові накладні, довіреності.

На підтвердженням виконання договорів поставки, за якими у січні 2011 року були здійснені поставки товару від ТОВ "ВІКТРЕЙД ЛТД", позивачем були надані до суду наступні первинні документи: копії рахунків-фактур, податкових та видатковий накладних.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у TOB "ВІКТРЕЙД ЛТД" за вказаними договорами поставки, були перевезені TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та поставлені ним на його склад, що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару позивачем здійснювалося уповноваженою TOB «ЕКОТЕХНОСПЕКТР» особою - Нікуліним Д.В., якому доручено отримувати товарно-матеріальні цінності від ТОВ "ВІКТРЕЙД ЛТД", у відповідності з вказаними видатковими накладними.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у TOB "ВІКТРЕИД ЛТД" за зазначеними договорами поставки, є оборотно-сальдові відомості по рахунку: 281 за січень 2011 року, лютий 2011 року, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за товар, поставлений TOB "ВІКТРЕИД ЛТД" позивачу, проводилися останнім у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

На підтвердження виконання договорів поставки, за якими у січні 2011 року були здійснені поставки товару від ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", позивачем були надані до суду наступні первинні документи: копії рахунків-фактур, податкових та видатковий накладних.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" за зазначеними договорами поставки, були перевезені TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та поставлені ним на його склад, що підтверджується товарно-транспортною накладною, копія якої містяться в матеріалах справи.

Отримання товару позивачем здійснювалося уповноваженою TOB «ЕКОТЕХНОСПЕКТР» особою - Нікуліним Д.В., якому доручено отримувати товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", у відповідності з вказаними видатковими накладними.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" за вказаними договорами поставки, є оборотно-сальдові відомості по рахунку: 281 за березень 2011 року (містяться в матеріалах справи).

Розрахунки за товар, поставлений ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" позивачу, проводилися останнім у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Також 01 лютого 2012 року між позивачем та ТОВ "СТАЛЬ-ІНВЕСТ ГРУП" був укладений договір № 01/02-ТЕ на надання послуг з організації транспортно-експедиторських послуг, відповідно до п.1.1 якого, виконавець (TOB "СТАЛЬ-ІНВЕСТ ГРУП") надає послуги з організації транспортно-експедиторських послуг, здійснює автоперевезення, надає експедиторські послуги. Замовник (позивач) приймає і оплачує надані послуги Виконавцеві.

Підтвердженням виконання зазначеного договору є наступні первинні документи, які містяться в матеріалах справи: заявки TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" про надання автотранспорту, акт про надання послуг з організації транспортно-експедиторських послуг, податкова накладна, товарно-транспортні накладні.

Товар, що зазначений у заявках про надання автотранспорту, був придбаний (імпортований) TOB «ЕКОТЕХНОСПЕКТР», що підтверджується наступними документами, що є в матеріалах справи: вантажно-митна декларація, доповнення до вантажно-митної декларації, інвойси, акт, сертифікат відомість про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту.

На підтвердження факту подальшого продажу позивачем вказаного товару, транспортування якого було здійснене TOB «СТАЛЬ-ІНВЕСТ ГРУП» за договором № 01/02-ТЕ на надання послуг з організації транспортно-експедиторських послуг від 01 лютого 2012 року, є видаткові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Також 21 серпня 2012 року між позивачем та ПП "ТОРРЕОН" був укладений договір постачання № 2108.12П, відповідно до якого, продавець (ППФ "ТОРРЕОН") зобов'язується передати непродовольчі товари у власність покупця (позивач) відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем умов п.6.2, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Підтвердженням виконання зазначеного договору, за яким у серпні 2012 року було здійснено поставку товару позивачу ППФ "ТОРРЕОН", є наступні первинні документи, котрі містяться в матеріалах справи: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

Відповідно до п.7.4 та п. 7.5 договору постачання № 2108.12П від 21 серпня 2012 року, передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ППФ "ТОРРЕОН" за Договором постачання № 2108.12П від 21 серпня 2012 року, були перевезені автопідприемством TOB "Сталь-Інвест-Груп" та поставлені ним на склад TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", що підтверджується товарно-транспортною накладною.

Отримання товару здійснювалося на складі TOB «ЕКОТЕХНОСПЕКТР» уповноваженою ним особою - Нікуліним Д.В., якому доручено отримувати товарно-матеріальні цінності від ППФ "ТОРРЕОН", у відповідності з вказаною видатковою накладною.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на його складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у ППФ "ТОРРЕОН" за Договором постачання № 2108.12П від 21 серпня 2012 року, є оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 за серпень 2012 р.

Розрахунки за товар, поставлений ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" позивачу, проводилися останнім у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Товар, придбаний TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у ППФ "ТОРРЕОН" був реалізований ним в подальшому іншим контрагентам, що підтверджується видатковими та податковими накладними, довіреностями.

Також 28.03.2012 року між позивачем та ТОВ "БУДМАРКЕТ 2" був укладений договір постачання № 28/03-ПТ, відповідно до якого, продавець (TOB "БУДМАРКЕТ 2") зобов'язується передати непродовольчі товари у власність покупця (позивач) відповідно до його замовлення, протягом 20 календарних днів з моменту підписання договору, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Підтвердженням виконання зазначеного договору, за яким було здійснено поставку товару позивачу ТОВ "БУДМАРКЕТ 2", є наступні первинні документи, які містяться в матеріалах справи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Відповідно до п.7.4 та п. 7.5 договору постачання № 28/03-ПТ від 28 березня 2012 року, передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки: м. Харків. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у TOB "БУДМАРКЕТ 2" за вказаним договором, були перевезені TOB "БУДМАРКЕТ 2" та поставлені ним на склад TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР2, що підтверджується товарно-транспортними накладними

Розрахунки за товар проводилися у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Також 01.09.2011 року між позивачем та ТОВ "ТВО "Східбуд" був укладений Договір купівлі-продажу № 01/09-ПЕ, відповідно до п.1.1 якого, продавець (TOB "ТВО "Східбуд") зобов'язується передати у власність покупця (позивач) товар згідно перечнів, що закріплені в рахунках-фактурах, а покупець оплатити та прийняти товар на умовах даного договору.

Підтвердженням виконання зазначеного договору, за яким було здійснено поставку товару позивачу в грудні 2011 року TOB "ТВО "Східбуд", є наступні первинні документи, які містяться в матеріалах справи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 01/09-ПЕ від 01 вересня 2011 року, поставка товару здійснюється самовивозом. Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у TOB "ТВО "Східбуд" за вказаним договором, були перевезені TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та поставлені ним на його склад, що підтверджується товарно-транспортною накладною, наявною в матеріалах справи. Автотранспортні засоби, якими перевозився товар, знаходилися у позивача в оренді, що підтверджується договором автомобілів, який міститься в матеріалах справи.

Товар, придбаний TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у TOB "ТВО "Східбуд" реалізований позивачем в подальшому іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", що підтверджується видатковими та податковими накладними, вантажно-митною декларацією, довіреностями.

Підтвердженням виконання договору надання послуг, за яким у квітні 2011 року були надані послуги TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС", є наступні первинні документи, які містяться в матеріалах справи: рахунок, акт надання послуг, податкова накладна.

Розрахунки за надання послуг проводилися у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

На підтвердження необхідності отримання вказаних послуг, позивач надав копію договору оренди №8 від 20 вересня 2010 року, укладеного між TOB "Юстбудінвест" та TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР", відповідно до п. 1.1 якого орендодавець (ТОВ "Юстбудінвест") зобов'язується належним чином передати орендарю (позивач) у строкове латне користування частину нежитлового приміщення № 2-1 в нежитловій будівлі літ. "Б2-3" площею 200,00 м2, що розташований за адресою: Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 109, а орендар зобов'язується належним чином прийняти об'єкт оренди та сплачувати за користування ним плату. Відповідно до п. 3.2 даного договору оренди, орендар зобов'язується, в тому числі, проводити поточний ремонт об'єкту оренди.

У зв'язку з необхідністю здійснення TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" на вказаному орендованому складі наладки та монтажу промислового вентилятора, позивачу були надані TOB Фірма "САТ ІМПЕКС" вказані послуги.

Підтвердженням виконання договору поставки, за яким у лютому 2010 року було здійснено поставку товару TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" ПП "Атлант К", є наступні первинні документи, котрі містяться в матеріалах справи: рахунок-фактура, видаткова та податкова накладні.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ПП "Атлант К" за вказаним договором поставки, були перевезені TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та поставлені ним на його склад, що підтверджується товарно-транспортною накладною, наявною в матеріалах справи.

Приймання товару позивачем здійснювалося уповноваженою TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" особою - Нікуліним Д.В., якому довірено отримувати товарно-матеріальні цінності від ПП "Атлант К", у відповідності з вказаною видатковою накладною.

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у ПП "Атлант К" за вказаним договором поставки, є оборотно-сальдова відомість по рахунку: 281 за лютий 2010 р.

Розрахунки за товар проводилися у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Товар, придбаний TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" у ПП "Атлант К" на підставі зазначеного договору поставки, не тільки був отриманий та оплачений позивачем, але й реалізований ним в подальшому іншим контрагентам, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності TOB «ЕКОТЕХНОСПЕКТР», що підтверджується видатковою та податковою накладною, довіреністю, наявних в матеріалах справи.

Також між TOB "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" та TOB "МАКСМЕТІНВЕСТ" були укладені наступні договори, котрі містяться в матеріалах справи: договір купівлі-продажу №11/01 -КЕ від 11 січня 2012 року; договір купівлі-продажу № 0102-ПЕ від 01 лютого 2012 року; договір № 25/01-ПЕ про організацію підтримки сайту (супровід сайту, оновлення сайту і розвиток сайту) від 25 січня 2012 року; договір № 31/01 -МЕ про організацію маркетингових послуг від 31 січня 2012 року; договір № 02/12-РЕ про надання послуг від 02 грудня 2011 року; договір підряду № 24/01 -РЕ від 24 січня 2012 року; договір підряду № 25/01 -1 від 25 січня 2012 року; договір № 2001-1 про надання інформаційно-технічних послуг від 20 січня 2012 року; договір № 0202-Р про надання інформаційно-технічних послуг від 02 лютого 2012 року.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем були надані до суду первинні та інші документи, як-то: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно- транспортні накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, технічне завдання, кошториси, звіти та ін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з контрагентами ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", ППФ "Торреон", ТОВ "Будмаркет 2", ТОВ "ТВО "Східбуд", ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС", ТОВ "Максметінвест", ПП "Атлант К", повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту підприємства за перевірений період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Копії наявних в матеріалах справи первинних документів, що були складені під час здійснення господарських операцій не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Тобто, позивачем доведено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу податкового кредиту та витрат по операціях з вищезазначеним контрагентом, є документально підтвердженими та пов'язаними із провадженням господарської діяльності позивача, а тому є правомірними.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно неврахування наданих до матеріалів справи первинних документів, як належних доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, через те, що такі документи не були оглянуті податковою під час перевірки, колегія суддів вважає такі висновки помилковими, зробленими всупереч вимогам чинного законодавства, та окремо зазначає про наступне.

Так, судом першої інстанції вказано, що додатково наданим позивачем до матеріалів справи письмовим доказам правова оцінка податковими органами не надавалася та вони не враховувалися при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення. З огляду на зазначене та враховуючи приписи ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не має повноважень на проведення самостійної перевірки платника податків - позивача з приводу підтвердження або не підтвердження факту відображення в бухгалтерському обліку валових витрат та податкового кредиту на підставі отриманих підприємством від зазначених вище контрагентів - ТМЦ, робіт та послуг, а також у наданні оцінки іншим первинним документам, крім тих, які описані в акті планової виїзної перевірки, що буде фактичним перебиранням на себе функцій податкового органу з проведення перевірок платників податків.

Проте, за змістом абз. 1 п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає, що визнання факту відсутності первинних документів на час складання податкової звітності за вказаних вище умов, при фактичній наявності таких документів на час складання податкової звітності, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що свідчать про обґрунтованість причин відсутності первинних документів під час перевірки, висновки контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є формальними. На користь формального підходу при формуванні висновків про заниження позивачем грошових зобов'язань також свідчить встановлена цим судом обставина про те, що під час перевірки контролюючим органом зроблено висновок про відсутність з боку позивача порушень законодавства при формуванні валових доходів та податкового зобов'язання з податку на додану вартість незважаючи на те, що фінансові показники не були підтверджені первинними документами.

Судом першої інстанцій не були враховані приписи ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством ТОВ "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" доведено правомірність формування витрат та податкового кредиту перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських відносин з ТОВ "Бест-Торг-Компані", ТОВ "Віктрейд ЛТД", ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", ТОВ "Сталь-Інвест-Груп", ППФ "Торреон", ТОВ "Будмаркет 2", ТОВ "ТВО "Східбуд", ТОВ фірмою "САТ ІМПЕКС", ТОВ "Максметінвест", ПП "Атлант К".

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі документам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального законодавства, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі № 816/6234/13-а в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОСПЕКТР" щодо скасування прийнятих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкових повідомлень-рішень від 18.09.2013 року №0000862201 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 311769,25 грн., в тому числі 264562 грн. за основним платежем та 47207,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 18.09.2013 року №0000852201 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 297351,25 грн., в тому числі 243401,00 грн. за основним платежем та 53950,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою зазначену частину позову, задовольнити.

Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №0000862201 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 311769,25 грн., в тому числі 264562 грн. за основним платежем та 47207,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 18.09.2013 року №0000852201 в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 297351,25 грн., в тому числі 243401,00 грн. за основним платежем та 53950,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі №820/9181/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О.