Постанова

від 23.12.2013 по справі 822/4420/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4420/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року 14:05м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Енергоремонт" до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "Енергоремонт" звернулось до суду з позовом до Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012201 від 29 січня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 14.01.2013 року по 22.01.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Енергоремонт" з питань взаємовідносин з ТОВ "Дівич-Гора", за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року. За результатами позапланової виїзної перевірки підприємства складено Акт перевірки від 29.01.2013 року № 49/22/32052374, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 0000012201 про стягнення з позивача податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 39428 грн. 75 коп. Просить визнати недійсним та скасувати вищевказазане податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмове заперечення в якому вказує, що Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Енергоремонт" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків ПП "Енергоремонт" із ТОВ "Дівич-Гора" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року. Перевіркою встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.138.10.4, п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2012 року на 31543 грн. Зазначає, що наданими для перевірки первинними документами не підтверджується фактичне здійснення господарських операцій по придбанню робіт у ТОВ "Дівич-Гора", так як відомості, які у них містяться не відповідають дійсності. Вказує, що у ТОВ "Дівич-Гора" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що свідчить про відсутність реальності здійснення операцій з придбання та поставки товарів/робіт по угодах, укладених з постачальниками та покупцями. Зазначає, що перевіркою наведено достатньо доказів, що операція з придбання ПП "Енергоремонт" робіт у ТОВ "Дівич-Гора" не мала реального характеру та позбавлена ділової мети, а тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд ввжає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в період з 14.01.2013 року по 22.01.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Енергоремонт" з питань взаємовідносин з ТОВ "Дівич-Гора", за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено акт № 49/22/32052374 від 29.01.2013 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 29 січня 2013 року.

Висновки ОДПІ щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 0000012201 про стягнення з позивача податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 39428 грн. 75 коп. базуються на тому, що на підставі наданих на перевірку документів зроблено висновки, що ПП "Енергоремонт" проведено лише документальне оформлення господарських оперцій з придбання. Фактично такі операції не здійснювались в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання та не мали реального товарного характеру.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Дівич-Гора" укладено договір підряду від 20.03.2012 року щодо виконання робіт по установці шандор водозабора. В ході перевірки встановлено, що за даними акту від 14.08.2012 року № 267/220/3364653 ДПІ в Обухівському районі Київської області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дівич-Гора" за період січень-липень 2012 року" ТОВ "Дівич-Гора" зареєстровано Обухівською районною державною адміністрацією Київської області від 04.10.2005 року за № 13421020000000619, перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі Київської області, зареєстровано як платник ПДВ 01.12.2011 року за № 200010641, і.п.н. № 336465310169. Засновник, директор та головний бухгалтер - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2. Чисельність працюючих згідно звіту по формі 1ДФ-1 чол. При дослідженні взаємовідносин ТОВ "Дівич-Гора встановлено, що 10 травня 2012 року сторонами підписана видаткова накладна № 31 щодо передачі товарно-матеріальних цінностей, які підрядник використав під час виконання підрядних робіт. Надано копії платіжних доручень та банківських виписок що підтверджують оплату позивачем отриманих від ТОВ "Дівич-Гора" підрядних робіт.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з пунктом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Дівич-Гора" та відсутності реальних наслідків його виконання.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підставою недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору, укладеного між позивачем та його контрагентом вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначений договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент - ТОВ "Дівич-Гора" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання правочину, а й виконали його.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників товару або через відсутність висновків зустрічних перевірок щодо сплати податку такими постачальниками до бюджету зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.

Неналежне виконання стороною договору власних зобов'язань є порушенням умов договору та тягне за собою цивільно-правову відповідальність та наслідки, визначені Законом та умовами договору, а тому само по собі не може бути підставою для висновку про наявність у покупця наміру вчинити правочин договір з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000012201 від 29 січня 2013 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 71, 158 - 163, 254 КАС України, ст.ст. 228, 627, 203, 204, 205, 215 ЦК України, ст. 198, 201 Податкового кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов приватного підприємства "Енергоремонт" задоволити.

Податкове повідомлення - рішення від 29 січня 2013 року № 0000012201 про стягнення податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 39428 грн. 75 коп. визнати недійсним та скасувати.

Стягнути із Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Енергоремонт", код ЄДРПОУ 32052374, судові витрати по справі у сумі 394 (триста дев'яносто чотири) грн. 29 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції.

Стягнути судовий збір у сумі 394 (триста дев'яносто чотири) грн. 29 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Нетішинського відділення Славутської об'єднананої державної податкової інспекції на користь Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2013 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук