Постанова

від 23.12.2013 по справі 826/18316/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2013 року 09:48 № 826/18316/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Юрков М.О. (довіреність від 27.11.2013 р. № 27/11-13), Чарторийський К.С. (довіреність від 03.10.2013 р.)

від відповідача - Шмігель Т.В. (05.08.2013 р. № 1087/9)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нео Форте» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80526552201,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео Форте» з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80526552201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість».

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на припущенням та недоведених обставинах. Зокрема, як зазначає позивач, ці висновки ґрунтуються на начебто відсутності у контрагентів ресурсів та можливостей для здійснення господарської діяльності та операцій з позивачем, у зв'язку з чим ДПІ приходить до висновку про нездійснення операцій між позивачем та контрагентами та, відповідно, про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.

У той же час, як зазначає позивач, операції між позивачем та контрагентами фактично виконані та документально оформлені, що, як зазначає позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає правомірними висновки акту перевірки та просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нео Форте» (код з ЄДР 36926847) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2013 р. № 421/26-55-22-01/36926847 (далі - Акт перевірки). Зазначено, що позивач зареєстрований платником ПДВ 04.03.2010 р.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 667 751 грн., у т.ч. (з урахуванням відомостей, наведених у додатку № 10 до Акту перевірки ):

- за листопад 2010 р. - 30 576 грн. (за відносинами з ТОВ «Інтерсервісплюс»),

- за грудень 2010 - 74 447 грн. (за відносинами з ТОВ «Інтерсервісплюс»),

- за вересень 2011 р. - 102 609 грн. (за відносинами з ТОВ «Кременчуцький елеватор»,

- за листопад 2011 р. - 360 716 грн. (за відносинами з ПП «КФ «Руал»),

- за квітень 2012 р. - 3 356 грн. (за відносинами з ПП «Київжитлоспецсервіс» - 1045,80 ПДВ, за відносинами з ТОВ «Сервіс Авто» - 2310,20 грн. ПДВ),

- за травень 2012 р. - 10 178 грн. (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»);

- червень 2012 р. - 16 811 грн. (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»)

- липень 2012 р. - 19 848 грн. (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»),

- серпень 2012 р. - 8 355 грн. (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»),

- жовтень 2012 р. - 40 848 грн. (за взаємовідносинами з ТОВ «ТекБуд-ЛТД»).

В контексті наведеного зазначається, що до ДПІ надійшли матеріали перевірок ДПІ за місцем реєстрації контрагентів-постачальників, перелік яких зазначений у додатку № 9 до Акту перевірки.

Зазначається про анулювання реєстрації платниками ПДВ наступних постачальників позивача: ТОВ «Інтерсервісплюс» - 25.07.2011 р., ПП «КФ «Руал» - 24.01.2012 р., ТОВ «Онікс Компані ЛТД» - 03.04.2013 р., ПП «Київжитлоспецсервіс» - 30.09.2012 р., ТОВ «Текбуд-ЛТД» - 17.04.2013 р.

При здійснені аналізу висновків актів перевірок контрагентів-постачальників, перелік яких зазначений у додатку № 10 Акту перевірки, встановлено: неможливість фактичного здійснення контрагентами-постачальниками господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. й ст. 203, ч. 1 ст. 207 ЦКУ в частині недодержання вимог зазначених статей в момент здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених контрагентами-постачальниками згідно додатку з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п/п. 7.2.3, 7.2.6., 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1., 198.2., 198.6. ПК України.

Враховуючи наведене, як зазначається на стор. 19 Акту перевірки, встановлено формування податкового кредиту за рахунок контрагентів-постачальників з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит.

Також зазначається, що перелік документів по взаємовідносинам із контрагентами постачальниками наведено у додатку № 11 до Акту перевірки.

Зокрема, у додатку № 10 до Акту перевірки «Витяг висновків із актів контрагентів - постачальників ТОВ «НЕО ФОРТЕ» отриманих ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на момент проведення перевірки» зазначається наступне.

Так, відносно ТОВ «Інтерсервісплюс» (код 37182777; акт ДПІ у Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) перевіркою встановлено, що відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність на суму 105 023,33 грн., в т.ч. за листопад 2010 р. у розмірі 30 576 грн., за грудень 2010 року у розмірі 74 447,33 грн. Отримано акт №1540/23-3/37182777 від 22.03.2011р. про результати невиїзної документальної позапланової перевірки з питань підтвердження правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціях за листопад, грудень 2010 р. (копію залучено до справи).

Копія зазначеного акту, всупереч вимогам ухвали суду про відкриття провадження у справі, відповідачем не надана.

Згідно висновків акту №1540/23-3/37182777 від 22.03.2011р. встановлено порушення ч. 1 та ч. 5 ст.203, ч. 1 та ч.2 ст.215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТзОВ «Інтерсервісплюс» за період листопад, грудень 2010 року з постачальниками та покупцями. Податковий кредит , сформований за рахунок контрагентів-постачальників та відповідні дані , наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: листопад, грудень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад, грудень 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відносно ТОВ «Кременчуцький елеватор» (33081783) (акт Кременчуцької ОДПІ Міндоходів у Полтавській області) зазначається: відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність за вересень 2011 року на суму 102 608,63 грн. Згідно акту від 21.01.2013 року № 423/15-322/33081783 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Кременчуцький елеватор» за квітень 2011 р., травень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 р., грудень 2011 р., лютий 2012 р., березень 2012 р., листопад 2012 р. (копія залучена до справи) встановлено порушення положень ЦК України, п. 198.6., п.206.1 ПК України в результаті чого по деклараціях за квітень 2011 р., травень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 р., грудень 2011 р., лютий 2012 р., березень 2012 р., листопад 2012 р. зменшується сума податкових зобов'язань на 472 811,84 грн., та зменшується сума податкового кредиту на 472 811,84 грн.

Відносно ПП «КФ «Руал» (34286519) зазначається, що відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність за листопад 2011 року у розмірі 360 713,36 грн. Отримано акт ДПІ у м. Херсоні від 27.01.2012 №16/15-2/34286519 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «КФ «Руал» за період з 01.11.2011 по 30.11.2011. (копія залучена до справи). Згідно висновків акту встановлено, що підприємство не має основних фондів, складських приміщень, найманих працівників, автотранспортних засобів, не встановлено, які саме проводились фінансово-господарські розрахунки та обставини їх здійснення, контрагенти зазначеного підприємства знаходяться у різних регіонах України, а на підприємстві працює лише одна особа ОСОБА_4, підприємство має не основний стан, неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності та згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, угоди, укладені між ПП «КФ «Руал» та його покупцями у листопаді 2011 року, мають ознаки нікчемності. Звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «КФ „Руал» із платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.11.2011 року.

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Сервіс Авто» (36955291) зазначається, що відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність у сумі 66 123,62 грн., в т.ч. за квітень 2012 року розмірі 2310,2 грн., за травень 2012 року у розмірі 16 777,1 грн., за червень 2012 року у розмірі 17 759,39 грн., за липень 2012 року у розмірі 15 933,53 грн., за серпень 2012 року у розмірі 13343,4 грн.

Отримано акт ДПІ у м. Херсоні від 13.09.12 №488/22-4//36955291 про неможливість проведення зустрічної звірки за березень, квітень, травень 2012 р. (копія залучена до справи). Згідно висновків цього акту: «Оскільки на СГД відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищевикладене, на підставі отриманих актів перевірок контрагентів-постачальників та на підставі того, що ТОВ «Сервіс авто» (36955291) не має основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей, найманих працівників, автотранспортних засобів, не встановлено, які саме проводились фінансово-господарські розрахунки та обставини їх здійснення, контрагенти зазначеного підприємства знаходяться у різних регіонах України, на підприємстві відсутні достатні трудові ресурси, неможливо провести зустрічну звірку, а отже, згідно положень ЦК України угоди мають ознаки нікчемності.

Окрім того, зазначається про отримання акту від 06.11.12 №593/22-4/736955291 про неможливість проведення зустрічної звірки за березень, квітень, травень 2012 р. (копія залучена до справи), який має аналогічний зміст, що і вищезазначений акт.

Крім того, зазначається про отримання акту від 27.12.12 №719/22-4//36955291 про неможливість проведення зустрічної звірки за грудень 2011 року, січень - березень, червень - серпень 2012 року, який також має аналогічний зміст, що і вищезгадані акти.

Відносно взаємовідносин позивача з ПП «Київжитлоспецсервіс» зазначається, що відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність на суму 1045,8 грн., в т.ч. за квітень 2012 року у розмірі 1045,8 грн. Отримано акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 01.08.12 № 501/3-22-30-36557181 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 11.08.2009 по 30.06.2012. Згідно висновків акту: виходячи з того, що фінансово-господарська діяльність здійснювалась без наміру створення правових наслідків, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за і період з 01.12.10 по 28.02.12, які підпадають під визначення ст.185 ПК України. Таким чином, задекларовані ПП «Київжитлоспецсервіс» податкові зобов'язання за період з 11.08.09 по 30.06.12 за результатами перевірки зменшені до 0 і також податковий кредит за період з 11.08.09 по 30.06.12 за результатами перевірки зменшений до « 0». Крім того, задекларований податковий кредит контрагентів-покупців ПП «Київжитлоспецсервіс» за період з 11.08.09 по 30.06.12 сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «ТЕКБУД-ЛТД» (38244891) зазначається в Акті перевірки (у додатку № 10), що відповідно до ІБ «Податковий блок» Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність за жовтень 2012 року у розмірі 32 237,36 грн.

Отримано акт ДПІ у м. Сумах № 25/2230/38244891/6 від 30.01.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТЕКБУД-ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень 2012 року (копію залучено до справи). Згідно висновків акту встановлено: «Враховуючи вищевикладене, свідчить про не реальність здійснення господарських операцій ТОВ «ТЕКБУД-ЛТД» з придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників, а також неможливість підтвердження факту законності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТЕКБУД-ЛТД" з покупцями за жовтень 2012 року».

З урахуванням наведеного у сукупності,оцінюючи обставини взаємовідносин позивача з усіма контрагентами, на стор. 22 Акту перевірки зазначається, що позивачем в порушення п/п. 7.2.3., 7.2.6., 7.4.1., 7.4.5. Закону України «про податок на додану вартість» та п. 198.3., 198.6., 201.4., 201.6., 201.10. ПК України сформовано спірні суми податкових вигод.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Проаналізувавши в контексті доводів та заперечень сторін наступні положення податкового законодавства, а саме:

- положення Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: п/п. 3.1.1 (щодо об'єкту оподаткування), п/п. 7.4.1 цього Закону (щодо порядку формування податкового кредиту), п/п. 7.5. (щодо дати виникнення права на податковий кредит), п/п. 7.2.3. (щодо статусу п/н. як звітного податкового документу та одночасно розрахункового документу), п/п. 7.2.6 (щодо порядку видачі п/н.), п/п. 7.4.4. (щодо не включення до складі податкового кредиту сум ПДВ за операціями з придбання товарів, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності), п/п. 7.4.5 Закону (щодо наслідків не підтвердження сум ПДВ),

- положення ПК України , а саме: п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (положення ПК України щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки , що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Під час розгляду справи з боку ДПІ так і не надано аргументованих пояснень щодо відмінностей між сумами нарахованих зобов'язань з ПДВ, зазначених у висновках Акту перевірки, та відомостями, наведеними у додатку № 10 до Акту перевірки, де визначено невизнані суми податкового кредиту за відносинами з кожним контрагентом окремо.

При цьому, в порушення вимог п/п. 75.1.2. ПК України податковим органом взагалі не проаналізовано первинних документів за взаємовідносинами позивача з його контрагентами та сутність операцій, що вже само по собі вказує на те, що спірне рішення прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення при прийнятті спірного рішення, що вказує на його невідповідність вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Під час розгляду справи ДПІ не доведено кількості та обсягів ресурсів, які були необхідні контрагентам для організації виконання спірних операцій, але були відсутні. В контексті наведеного з боку відповідача не надано податкової звітності контрагентів з якої б вбачалась відсутність у цих осіб відповідних ресурсів.

В контексті доводів ДПІ, викладених в Акті перевірки, слід зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок, на які посилається ДПІ, складені поза межами періоду виконання спірних операцій, а отже не є самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність контрагентів за місцезнаходженням у період виконання спірних операцій, відсутності у контрагентів відповідних умов для здійснення спірних операцій в період проведення цих операцій, підставою для висновку про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

Як вбачається із змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок, процедура проведення звірки не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232. Наведене вказує на порушення проведення порядку проведення зустрічної звірки відомостей щодо взаємовідносин позивача з даними його контрагентів та на те, що акти про неможливість звірки складені з порушенням встановлених законодавством правил, що зумовлює застосування положень ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до яких докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які внесені до ЄДР, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . В даному випадку, відомості, які були внесені до ЄДР відносно контрагентів, вважаються достовірними в силу закону та не спростовані ДПІ станом на період вчинення спірних операцій.

В контексті доводів ДПІ, викладених в акті перевірки, слід зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В контексті наведеного та юридичної значимості первинних документів слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано висновків експертизи, зокрема, ініційованою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

У той же час , сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей, наданих зерновим складом, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, щодо взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервісплюс» (код з ЄДР 37182777;) слід зазначити, що до матеріалів справи надано копію договору № 1611 від 16.11.2013 р. на поставку олії соєвої.

Місце поставки - Миронівка. Датою поставки вважається дата, зазначена у відповідній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначається позивачем, суть операцій полягала у перепродажу товару при поставці на термінал у Миронівці, у зв'язку з чим позивач не приймав участі у транспортних відносинах та, відповідно, не приймав участі в оформленні транспортних документів, у зв'язку з чим, відповідно, оформлення поставки здійснюється за накладними.

Між позивачем та ТОВ «Інтерсервісплюс» оформлено видаткову накладну на постачання товару у листопаді 2010 р.: № ИН-231 від 29.11.2010 р. на поставку позивачу олії соєвої в кількості 21,840 т. по ціні 7000 грн. без ПДВ на загальну суму 183 456 грн. з ПДВ - 30 576 грн.

Оформлено податкові накладні - № 176 від 16.11.2010 р. на суму 10000 грн. з ПДВ - 1666,67 грн. (оплата 16.11.2010 р); № 181 від 18.11.2010 р. на суму 174000 грн. з ПДВ 29000 грн. (оплата 18.11.2010р.); оформлено розрахунок коригування № 1/181 від 30.11.2010 р. у зв'язку із зміною кількості товару та на зменшення податкового кредиту з ПДВ на 90,67 грн.

Окрім того, між цими особами також оформлено видаткові накладні, якими оформлено постачання товару у грудні 2010 р.:

- № ИН-285 від 09.12.2010 р. на поставку масла соєвого в кількості 22,010 т. по ціні 7000 грн. без ПДВ на загальну суму 184 884 грн. з ПДВ - 30 814 грн. (по рахунку від 03.12.2010 р.).

Оформлено податкові накладні - № 063 від 06.12.2010 р. (по рахунку від 03.12.2010 р.) на суму 20000 грн. з ПДВ - 3333,33 грн.; № 285 від 09.12.2010 р. (по рахунку від 03.12.2010 р.) на суму 884 грн. з ПДВ 147,33 грн. (оплата 10.12.2010 р.); № 0264 від 07.12.2010 р. (по рахунку від 03.12.2010 р.) на суму 164 000 грн. з ПДВ 27 333,33 грн., всього на суму податкового кредиту 30813,99 грн.

- № ИН-332 від 22.12.2010 р. на поставку олії соєвої в кількості 29,920 т. по ціні 7291,67 грн. на загальну суму 261 800 грн. з ПДВ - 43633,33 грн. (по рахунку від 17.12.2010 р.). Оформлено податкові накладні: від 17.12.2010 р. (по рахунку від 17.12.2010 р.) на суму 72 500 грн. з ПДВ 12083 грн. (оплата 17.12.2010 р.); від 21.12.2010 р. (по рахунку від 17.12.2010 р.) на суму 190 000 грн. з ПДВ - 31666,67 грн. (оплата 21.12.2010 р.), всього по рахунку від 17.12.2010 р. на суму 43 750 грн. Окрім того, оформлено розрахунок коригування № 3/332 від 23.12.2010 р. у зв'язку із зменшенням обсягу постачання на 0,080 т. із зменшенням суми податкового кредиту з ПДВ на 116,67 грн.

При цьому, з податкового розрахунку комунального податку за 4 кв. 2010 р. вбачається, що у контрагента в період виконання спірних операцій працювало 12 працівників та ДПІ не доведено недостатності наявних трудових ресурсів для виконання спірних операцій. При цьому, з податкової звітності цього підприємства з податку на прибуток за 2010 р. вбачається декларування витрат на оплату праці, на сплату внесків страхових зборів, інших витрат, що вказує на ведення звичайної господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Кременчуцький елеватор», слід зазначити наступне.

До матеріалів справи залучено договір № 1609-М від 16.09.2011 р., укладений між позивачем (покупець) та ТОВ «Кременчуцький елеватор» (продавець) щодо поставки позивачу олії соняшникової. Як і у попередньому випадку з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що в даному випадку здійснювався перепродаж товару при поставці на термінал, у зв'язку з чим позивач не приймав участі у транспортних відносинах та, відповідно, не приймав участі в оформленні транспортних документів, а отже, відповідно, оформлення поставки здійснюється за накладними.

Щодо оформлення поставок у вересні 2011 р. Між сторонами оформлено видаткову накладну № СП-0000323 від 26.09.2011 р. на поставку олії соєвої в кількості 22 т. по ціні 7583,33 грн. без ПДВ, а всього на суму 200 200 грн. з ПДВ - 33 366,67 грн., оформлено податкові накладні: від 23.09.2011 р. на суму 180 000 грн. з ПДВ 30 000 грн. та № 90 від 26.09.2011 р. на суму 20 200 грн. з ПДВ 3366,67 грн.

Окрім того, оформлено видаткову накладну від 30.09.2011 р. № СП-0000352 на поставку 22 т. олії соєвої по ціні 6750 грн. без ПДВ на загальну суму 178 200 грн. з ПДВ 29 700 грн.

Між сторонами також оформлено видаткову накладну від 30.09.2011 р. № СП-0000360 на поставку олії соєвої в кількості 22 т. по ціні 6750 грн. без ПДВ на загальну суму 178 200 грн. з ПДВ 29 700 грн.

Оформлено податкові накладні: № 99 від 30.09.2011 р. на суму 354 000 грн. з ПДВ 59 000 грн.; від 30.09.2011 р. № 105 на суму 2400 грн. з ПДВ 400 грн.

Надано банківські документи на оплату.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «КФ «Руал», слід зазначити наступне.

До матеріалів справи надано договір поставки № 1810/1 від 18.10.2011 р., укладений між позивачем (покупець) та ПП «КФ «Руал» (постачальник) на поставку позивачу сої врожаю 2011 р.

Відносно періодів взаємовідносин з цим контрагентом позивачем надано первинні документи, які вказують на сталий характер взаємовідносин цих осіб, у т.ч. за спірний період.

Так, відносно періоду взаємовідносин, що передує спірному і щодо якого ДПІ не зазначено претензій з боку позивача, постачальником на адресу позивача оформлено рахунок № СФ-0000074 від 19.10.2011 р. на оплату сої в кількості 133,927 т. по ціні 2579,38 грн. без ПДВ на загальну суму 414 538,44 грн. з ПДВ - 69 089,74 грн. За рахунком оформлено видаткову накладну від 19.10.2011 р. та п/н. від 19.10.2011 р. № 40. Оплату проведено 20.10.2011 р. у сумі 412 554,64 грн., 21.10.2011 р. - 1 983,90 грн.

Крім того, оформлено рахунок від 19.10.2011 р. № СФ-0000075 на оплату сої в кількості 67,083 т. по ціні 2650,50 грн. на загальну суму 213 364,19 грн. з ПДВ - 35 560,70 грн. Оформлено за рахунком видаткову накладну від 19.10.2011 р. та п/н. № 41 від 19.10.2011 р. Оплата проведена 21.10.2011 р. - 213 364,19 грн.

Щодо оформлення поставок у листопаді 2011 р. листопад 2011 р. всього задекларовано ПДВ - 360 716 грн.

За договором оформлено рахунок № СФ-0000110 від 04.11.2011 р. на оплату сої в кількості 28,282 т. по ціні 2785,73грн. без ПДВ на загальну суму 94543,25 грн. з ПДВ - 15 757,21 грн.

На підставі рахунку оформлено видаткову накладну № РН-000105 від 04.11.2011 р. на поставку сої в кількості 28,282 т. по ціні 2785,73 грн. без ПДВ на загальну суму 94 543,25 грн. з ПДВ - 15 757,21 грн. Оформлено видачу п/н. № 9 від 04.11.2011 р.

Між зазначеними особами оформлено рахунок № СФ-0000097 від 04.11.2011 р. на оплату сої в кількості 500 т. по ціні 2833,33грн. без ПДВ загальною вартість 1 700 000 грн. з ПДВ 283 333,33 грн. За наведеним рахунком оформлено видаткову накладну № РН-000097 від 05.11.2011 р. на поставку 325,216 т. сої на загальну суму 1 105 734,40 грн. з ПДВ 184 289,07 грн. Оформлено податкову накладну № 4 від 04.11.2011 р. на суму 1 020 000 грн. з ПДВ 170 000 грн. Оплата проведена 04.11.2011 р. на суму 599 000 грн. та 04.11.2011 р. на суму 421 000 грн., що у підсумку відповідає сумі у податковій накладній. Крім того, 21.11.2011 р. проведена оплата 74 683,85 грн.

Між вказаними особами також оформлено рахунок № СФ-0000119 від 08.11.2011 р. на оплату сої в кількості 86,720 т. по ціні 2833,33 грн. без ПДВ на загальну суму 294 848 грн. з ПДВ - 49 141,33 грн. За цим рахунком оформлено видаткову накладну № РН-000114 від 08.11.2011 р. на поставку сої в кількості 86,720 т. по ціні 2833,33 грн. без ПДВ на загальну суму 294 848 грн. з ПДВ - 49 141,33 грн. Оформлено податкову накладну від 08.11.2011 р. н№ 18 на суму 294 848 грн. з ПДВ 49 141,33 грн. Оплата по рахунку проведена 16.11.2011 р. на суму 400 441,80 грн.

Крім того, вказаними особами оформлено рахунок № СФ-0000118 від 08.11.2011 р. на оплату сої кількості 56,343 грн. по ціні 2765,33 грн. на загальну суму 186 968,61 грн. з ПДВ - 31161,43 грн. За цим рахунком оформлено видаткову накладну № РН-000113 від 08.11.2011 р. на поставку сої в кількості 56,343 т. на вказану вище суму. Оформлено податкову накладну № 17 від 08.11.2011 р. Оплата проведена 16.11.2011 р. у сумі 186 968,61 грн.

ПП «КФ «Райл» (постачальник) також оформлено на адресу позивача рахунок № СФ-0000117 від 08.11.2011 р. на оплату сої в кількості 98,185 т. по ціні 2809,25 грн. на загальну суму 330 991,45 грн. з ПДВ - 55 165,24 грн. До цього рахунку оформлено видаткову накладну № РН-000112 від 08.11.2011 р. на поставку сої на загальну вище суму та на зазначену вище кількість. Оформлено податкову накладну № 16 від 08.11.2011 р. Оплата проведена 16.11.2011 р. у сумі 30 991,45 грн., 11.11.2011 р. у сумі 300 000 грн.

Крім того, ПП «КФ «Райл» на адресу позивача також оформлено рахунок № СФ-0000115 від 07.11.2011 р. на оплату сої в кількості 11,702 т. по ціні 2814,68 грн. без ПДВ на загальну суму 39 524,88 грн. з ПДВ - 6587,48 грн. Оформлено видаткову накладну від 07.11.2011 р. № РН-000110 на су саму кількість товару та на ту саму вартість. Оформлено також податкову накладну № 14 від 07.11.2011 р.

ПП «КФ «Райл» було виставлено позивачу також рахунок № СФ-0000114 від 07.11.2011 р. на оплату сої в кількості 32,844 т. по ціні 2833,33 грн. на загальну суму 111 669,60 грн. з ПДВ 18611,60 грн. За рахунком оформлено видаткову накладну № РН-000109 від 07.11.2011 р. на поставку зазначеної кількості сої та на ту саму суму. Оформлено податкову накладну № 13 від 07.12.2011 р. оплата проведена 11.11.2011 р. - 111 669,60 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Київжитлоспецсервіс» , слід зазначити наступне.

Так, між позивачем (замовник) та ПП «Київжитлоспецсервіс» (виконавець) підписано договір № 204/1 від 02.04.2012 р. на транспортно-експедиційне обслуговування.

Предметом договору є встановлення порядку взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні перевезень вантажів у міжміському автомобільному сполученні, і порядок розрахунків по цих перевезеннях.

До договору оформлено рахунок № СФ-00000186 від 07.04.2012 р. на суму 6274,80 грн. з ПДВ - 1045,80 грн. щодо послуг - транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Запоріжжя - м. Кагарлик. Оформлено акт від 07.04.2012 р. та п/н. № 6 від 07.04.2012 р. оплата проведена 18.04.2012 р.

Під час розгляду справи ДПІ, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано виконання зазначених операцій з планування та організації перевезень, здійснюваних із залученням додаткових осіб.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Сервіс-Авто», слід зазначити наступне.

Так, під час розгляду справи надано договір № ДГ-35 від 06.04.2012 р., підписаний з ТОВ Сервіс-Авто» щодо надання послуг по перевезенню вантажу, а також рахунки, акти та податкові накладні з номенклатурою поставки «вантажоперевезення», «транспортні послуги»: Н.Каховка/Качанівка - Корделівка, Бахмутське, Золочів, Сокаль, Мацошин, Ніва Трудова, Завітне щодо виконання послуг: у квітні на суму вартості послуг, де ПДВ складає 2310,20 грн., у травні 2012 р. на суму поставки де ПДВ складає 16 777,10 грн., у червні оформлено надання послуг на суму де ПДВ складає 17 759,39 грн.; у липні - 15 933,53 грн., у серпні 2012 р. оформлено надання послуг на суму, де ПДВ складає 13 343,40 грн.; у жовтні 2012 р. оформлено надання послуг на суму, де ПДВ складає 2778,03 грн. У взаємозв'язку з наведеним надано банківські виписки на оплату.

Під час розгляду справи ДПІ, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано виконання зазначених операцій з планування та організації перевезень, здійснюваних із залученням додаткових осіб.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Текбуд-ЛТД».

Відносно періодів взаємовідносин з цим контрагентом позивачем надано первинні документи, які вказують на сталий характер взаємовідносин цих осіб, у т.ч. за спірний період.

Так, відносно періоду взаємовідносин, що передує спірному і щодо якого ДПІ не зазначено претензій з боку позивача, слід зазначити, що між цими особами укладено договір від 11.09.2012 р. на поставку олії соєвої. Як і у попередніх випадках з матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що в даному випадку здійснювався перепродаж товару при поставці на термінал, у зв'язку з чим позивач не приймав участі у транспортних відносинах та, відповідно, не приймав участі в оформленні транспортних документів, а отже, відповідно, оформлення поставки між позивачем та контрагентом здійснюється за накладними.

Щодо оформлення поставок у вересні 2012 р.: оформлено рахунок № ТБ-0000007 від 24.09.2012 р. на поставку 42,97 т. олії соєвої по ціні 7583,34 грн. на загальну суму 391 027,34 грн. з ПДВ 65 171,22 грн..

До цього рахунку оформлено:

- видаткову накладну від 26.09.2012 р. № ТБ-0000007 на поставку олії соєвої в кількості 21,97 т. по ціні 7583,34 грн. без ПДВ на загальну суму 199 927,18 грн. з ПДВ 33 321,20 грн. ;

- видаткову накладну від 26.09.2012 р. № ТБ-000006 на поставку 21 т. оліє соєвої по ціні 7583,34 грн. без ПДВ на загальну суму 191 100,17 грн. з ПДВ - 31 850 грн.

Позивачу видано податкову накладну від 26.09.2012 р. № 10 на суму 191 100,17 грн. з ПДВ 31 850,03 грн. та податкову накладну № 11 від 26.09.2012 р. на суму 199 927,18 грн. з ПДВ 33 321,20 грн.

Щодо оформлення поставок у жовтні 2012 р.: оформлено: рахунок № ТБ-0000011 від 08.10.2012 р. на суму 193 424,17 грн. з ПДВ 32237,36 грн., видаткову накладну від 10.10.2012 р. та п/н. № 3 від 10.10.2012 р. на поставку 21,98 т. товару. Оплата проведена 10.10.2012 р. До матеріалів справи надано ТТН від 10.10.2012 р. (місце доставки - Миронівка).

При цьому, з податкової звітності цього контрагента за період 2012 р. вбачається декларування адміністративних витрат, що, відповідно, пов'язано із здійсненням звичайної господарської діяльності.

Слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Відносно первинних документів, слід зазначити, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відтак, оцінюючи загалом доводи ДПІ відносно оцінки діяльності позивача та декларування ним податкових вигод, суд зазначає, що відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, по суті не наведено переконливих аргументів та не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували правомірність формування позивачем податкових вигод.

При цьому суд враховує, що відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі у ДПІ витребовувались всі матеріали, які стали підставою для висновків Акту перевірки та прийняття оскаржуваного рішення. Більш того , 20.12.2013 р. в судовому засіданні для цих цілей також оголошувалась перерва.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що сукупність вищезгаданих документів дає підстави позивачу для формування податкових вигод, оскільки юридична значимість цих документів для цілей бухгалтерського та податкового обліку та, відповідно, для цілей формування податкових вигод, відповідачем не спростована.

При цьому, що стосується наданої ДПІ роздруківки з мережі Інтернет із заголовком вирок від 18.05.2013 р., слід зазначити, що з тексту цієї роздруківки не вбачається особи, відносно якої прийнято таке рішення та її зв'язку з обставинами взаємовідносин позивача з його контрагентами в аспекті операцій та періодів, зазначених в акті перевірки. Більш того, ДПІ не надано належним чином засвідченої копії цього рішення з відміткою про набрання законної сили та не надано доказів звернення ДПІ до суду та відмови у наданні такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи відповідач, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Форте» (код з ЄДР 36926847; адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус "А", кімната 502) - задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80526552201.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 24.12.2013 р.