Ухвала

від 04.03.2014 по справі 826/18316/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18316/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Юркова М.О., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Форте» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80526552201,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову від 23.12.2013 року, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, судове рішення прийнято без дослідження усіх обставин справи. Окрім того, відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, з тих підстав, що повний текст постанови останній отримав 27.12.2013 року. Суд задовольнив дане клопотання та поновив строк на апеляційне оскарження постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Нео Форте» (код з ЄДР 36926847) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2013 року № 421/26-55-22-01/36926847 (далі - Акт перевірки). Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 667 751 грн, у т.ч. (з урахуванням відомостей, наведених у додатку № 10 до Акту перевірки): за листопад 2010 року - 30 576 грн (за відносинами з ТОВ «Інтерсервісплюс»); за грудень 2010 - 74 447 грн (за відносинами з ТОВ «Інтерсервісплюс»); за вересень 2011 року - 102 609 грн (за відносинами з ТОВ «Кременчуцький елеватор»; за листопад 2011 року - 360 716 грн (за відносинами з ПП «КФ «Руал»); за квітень 2012 року - 3 356 грн (за відносинами з ПП «Київжитлоспецсервіс» - 1045,80 ПДВ, за відносинами з ТОВ «Сервіс Авто» - 2310,20 грн ПДВ); за травень 2012 року - 10 178 грн (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»); червень 2012 року - 16 811 грн (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»); липень 2012 року - 19 848 грн (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»); серпень 2012 року - 8 355 грн (за відносинами з ТОВ «Сервіс-Авто»); жовтень 2012 року - 40 848 грн (за взаємовідносинами з ТОВ «ТекБуд-ЛТД»).

Згідно висновків акту №1540/23-3/37182777 від 22.03.2011року відповідач встановив порушення позивачем ч. 1 та ч. 5 ст.203, ч. 1 та ч.2 ст.215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТзОВ «Інтерсервісплюс» за період листопад, грудень 2010 року з постачальниками та покупцями. Податковий кредит, сформований за рахунок контрагентів-постачальників та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: листопад, грудень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад, грудень 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач, вважаючи неправомірним прийняте податкове повідомлення-рішення, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, що сукупність поданих суду документів дає підстави позивачу для формування податкових вигод, оскільки юридична значимість цих документів для цілей бухгалтерського та податкового обліку та, відповідно, для цілей формування податкових вигод, відповідачем не спростована.

Суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно з матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Інтерсервісплюс» укладено договір № 1611 від 16.11.2013 року на поставку олії соєвої.

На підтвердження виконання робіт за договором позивач надав видаткові накладні: № ИН-231 від 29.11.2010 року на поставку позивачу олії соєвої в кількості 21,840 т по ціні 7000 грн без ПДВ на загальну суму 183 456 грн з ПДВ - 30 576 грн; № ИН-285 від 09.12.2010 року на поставку масла соєвого в кількості 22,010 т. по ціні 7000 грн без ПДВ на загальну суму 184 884 грн з ПДВ - 30 814 грн (по рахунку від 03.12.2010 року); № ИН-332 від 22.12.2010 року на поставку олії соєвої в кількості 29,920 т. по ціні 7291,67 грн на загальну суму 261 800 грн з ПДВ - 43633,33 грн (по рахунку від 17.12.2010 року).

Окрім того, позивач на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав суду наступні податкові накладні: № 176 від 16.11.2010 року на суму 10000 грн з ПДВ - 1666,67 грн (оплата 16.11.2010 р); № 181 від 18.11.2010 року на суму 174000 грн з ПДВ 29000 грн (оплата 18.11.2010року); № 063 від 06.12.2010 року (по рахунку від 03.12.2010 року) на суму 20000 грн з ПДВ - 3333,33 грн; № 285 від 09.12.2010 року (по рахунку від 03.12.2010 року) на суму 884 грн з ПДВ 147,33 грн (оплата 10.12.2010 року); № 0264 від 07.12.2010 року (по рахунку від 03.12.2010 року) на суму 164 000 грн з ПДВ 27 333,33 грн, всього на суму податкового кредиту 30813,99 грн; від 17.12.2010 року (по рахунку від 17.12.2010 року) на суму 72 500 грн з ПДВ 12083 грн (оплата 17.12.2010 року); від 21.12.2010 року (по рахунку від 17.12.2010 року) на суму 190 000 грн з ПДВ - 31666,67 грн (оплата 21.12.2010 року), всього по рахунку від 17.12.2010 року на суму 43 750 грн; розрахунок коригування № 1/181 від 30.11.2010 р; розрахунок коригування № 3/332 від 23.12.2010 року.

Окрім того, показниками податкової звітності підтверджується наявність трудових ресурсів для виконання спірних операцій, декларування витрат на оплату праці, на сплату внесків страхових зборів, інших витрат, що вказує на ведення звичайної господарської діяльності.

Окрім того, на вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав товаро-транспортні накладні для підтвердження поставки соєвої олії.

За договором № 1609-М від 16.09.2011 ТОВ «Кременчуцький елеватор» (продавець) поставив позивачу (покупець) олію соєву.

На підтвердження виконання робіт за договором позивач надав видаткові накладні № СП-0000323 від 26.09.2011 року на поставку олії соєвої в кількості 22 т. по ціні 7583,33 грн без ПДВ, а всього на суму 200 200 грн з ПДВ - 33 366,67 грн; від 30.09.2011 року № СП-0000352 на поставку 22 т. олії соєвої по ціні 6750 грн без ПДВ на загальну суму 178 200 грн з ПДВ 29 700 грн; від 30.09.2011 року № СП-0000360 на поставку олії соєвої в кількості 22 т по ціні 6750 грн без ПДВ на загальну суму 178 200 грн з ПДВ 29 700 грн.

Окрім того, позивач на підтвердження правомірності формування податкового кредиту надав суду наступні податкові накладні: від 23.09.2011 року на суму 180 000 грн з ПДВ 30 000 грн та № 90 від 26.09.2011 року на суму 20 200 грн з ПДВ 3366,67 грн

На підтвердження проведення розрахунків за поставлений товар позивач надав банківські документи на оплату.

При цьому, на вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав товаро-транспортні накладні для підтвердження фактичного надання послуг з перевезення.

Згідно з договором поставки № 1810/1 від 18.10.2011 року, ПП «КФ «Руал» (постачальник) поставив позивачу (покупець) насіння сої врожаю 2011 року

Постачальником на адресу позивача оформлено:

- рахунки: № СФ-0000074 від 19.10.2011 року на оплату сої в кількості 133,927 т. по ціні 2579,38 грн без ПДВ на загальну суму 414 538,44 грн з ПДВ - 69 089,74 грн; від 19.10.2011 року № СФ-0000075 на оплату сої в кількості 67,083 т. по ціні 2650,50 грн на загальну суму 213 364,19 грн з ПДВ - 35 560,70 грн; № СФ-0000110 від 04.11.2011 року на оплату сої в кількості 28,282 т. по ціні 2785,73грн без ПДВ на загальну суму 94543,25 грн з ПДВ - 15 757,21 грн; № СФ-0000097 від 04.11.2011 року на оплату сої в кількості 500 т. по ціні 2833,33грн без ПДВ загальною вартість 1 700 000 грн з ПДВ 283 333,33 грн № СФ-0000119 від 08.11.2011 року на оплату сої в кількості 86,720 т. по ціні 2833,33 грн без ПДВ на загальну суму 294 848 грн з ПДВ - 49 141,33 грн; рахунок № СФ-0000118 від 08.11.2011 року на оплату сої кількості 56,343 грн по ціні 2765,33 грн на загальну суму 186 968,61 грн з ПДВ - 31161,43 грн; № СФ-0000117 від 08.11.2011 року на оплату сої в кількості 98,185 т. по ціні 2809,25 грн на загальну суму 330 991,45 грн з ПДВ - 55 165,24 грн; № СФ-0000115 від 07.11.2011 року на оплату сої в кількості 11,702 т. по ціні 2814,68 грн без ПДВ на загальну суму 39 524,88 грн з ПДВ - 6587,48 грн; № СФ-0000114 від 07.11.2011 року на оплату сої в кількості 32,844 т. по ціні 2833,33 грн на загальну суму 111 669,60 грн з ПДВ 18611,60 грн;

- видаткові накладні від 19.10.2011 року та п/н. від 19.10.2011 року № 40. Оплату проведено 20.10.2011 року у сумі 412 554,64 грн, 21.10.2011 року - 1 983,90 грн; від 19.10.2011 року та п/н. № 41 від 19.10.2011 року Оплата проведена 21.10.2011 року - 213 364,19 грн; № РН-000105 від 04.11.2011 року на поставку сої в кількості 28,282 т. по ціні 2785,73 грн без ПДВ на загальну суму 94 543,25 грн з ПДВ - 15 757,21 грн; № РН-000097 від 05.11.2011 року на поставку 325,216 т. сої на загальну суму 1 105 734,40 грн з ПДВ 184 289,07 грн; № РН-000114 від 08.11.2011 року на поставку сої в кількості 86,720 т. по ціні 2833,33 грн без ПДВ на загальну суму 294 848 грн з ПДВ - 49 141,33 грн; № РН-000113 від 08.11.2011; № РН-000110 від 07.11.2011; № РН-000109 від 07.11.2011;

- податкові накладні: № 9 від 04.11.2011; № 4 від 04.11.2011; від 08.11.2011 року № 18; № 4 від 04.11.2011; № 17 від 08.11.2011; № 14 від 07.11.2011; № 16 від 08.11.2011; № 13 від 07.12.2011.

При цьому, на вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав товаро-транспортні накладні, що фактично підтверджують реальне здійснення поставок.

Згідно з матеріалами справи, за договором № ДГ-35 від 06.04.2012 ТОВ Сервіс-Авто»(перевізник) надає позивачу (замовник) послуги по перевезенню вантажу.

На підставі цього договору позивачем оформлено рахунки-фактури, податкові накладні у квітні на суму вартості послуг, де ПДВ складає 2310,20 грн; у травні 2012 року на суму поставки де ПДВ складає 16 777,10 грн; у червні оформлено надання послуг на суму де ПДВ складає 17 759,39 грн; у липні - 15 933,53 грн; у серпні 2012 року оформлено надання послуг на суму, де ПДВ складає 13 343,40 грн; у жовтні 2012 року оформлено надання послуг на суму, де ПДВ складає 2778,03 грн

На підтвердження проведення розрахунків за поставлений товар позивач надав банківські документи на оплату.

При цьому, на вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав товаро-транспортні накладні для підтвердження фактичного надання послуг з перевезення.

Між позивачем (замовник) та ПП «Київжитлоспецсервіс» (виконавець) підписано договір № 204/1 від 02.04.2012 року на транспортно-експедиційне обслуговування.

На виконання робіт за договором оформлено рахунок № СФ-00000186 від 07.04.2012 року на суму 6274,80 грн з ПДВ - 1045,80 грн щодо послуг - транспортно-експедиційні послуги по маршруту м. Запоріжжя - м. Кагарлик; акт від 07.04.2012 року та податкову накладну № 6 від 07.04.2012 року

За договором № 1109/12 від 11.09.2012 ТОВ «Текбуд-ЛТД» (продавець) зобов'язується передати окремими партіями у власність позивача (покупець) олію соєву.

На підтвердження виконання робіт за договором у вересні 2012 оформлено: рахунок № ТБ-0000007 від 24.09.2012 року на поставку 42,97 т. олії соєвої по ціні 7583,34 грн на загальну суму 391 027,34 грн з ПДВ 65 171,22 грн; видаткову накладну від 26.09.2012 року № ТБ-0000007 на поставку олії соєвої в кількості 21,97 т. по ціні 7583,34 грн без ПДВ на загальну суму 199 927,18 грн з ПДВ 33 321,20 грн ; видаткову накладну від 26.09.2012 року № ТБ-000006 на поставку 21 т. оліє соєвої по ціні 7583,34 грн без ПДВ на загальну суму 191 100,17 грн з ПДВ - 31 850 грн; податкову накладну від 26.09.2012 року № 10 на суму 191 100,17 грн з ПДВ 31 850,03 грн та податкову накладну № 11 від 26.09.2012 року на суму 199 927,18 грн з ПДВ 33 321,20 грн

На виконання поставок за договором у жовтні 2012 року: оформлено: рахунок № ТБ-0000011 від 08.10.2012 року на суму 193 424,17 грн з ПДВ 32237,36 грн, видаткову накладну від 10.10.2012 року та п/н. № 3 від 10.10.2012 року на поставку 21,98 т. товару. Оплата проведена 10.10.2012 року До матеріалів справи надано ТТН від 10.10.2012 року (місце доставки - Миронівка).

За договором № 0301/12 від 05.01.2012 ТОВ «Онікс Компані ЛТД» зобов'язується надати позивачу транспортно-еспедиторські послуги.

На підтвердження виконання робіт за договором позич надав суду рахунок-фактуру № СФ-0000030 від 30.01.2012; Акт № ОУ-0000030; податкову накладну № 208 від 30.01.2012; рахунок-фактуру № СФ-0000014 від 14.01.2012; Акт № ОУ-0000014; податкову накладну № 379 від 14.01.2012; рахунок-фактуру № СФ-0000005 від 05.01.2012; Акт № ОУ-0000005; податкову накладну № 124 від 05.01.2012.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80526552201, оскільки надані позивачем документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши доводи апелянта, суд першої інстанції вважає, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому суд апеляційної інстанції підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.