Постанова

від 27.12.2013 по справі 826/17945/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2013 року 08:20 № 826/17945/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СК Дельта» до ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаПриватне підприємство «Пагамент» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 0006342201 та № 0006352201,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Дельта» з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 р.:

- № 0006342201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 52 525 грн. за основним платежем та на 26 262,50 грн. за штрафними санкціями,

- № 0006352201, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 50 023 грн. за основним платежем та на 25011,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновку ДПІ, покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на начебто нездійсненні контрагентом операцій та відсутності у зв'язку з цим підстав для формування спірних сум податкових вигод. У той же час, як зазначає позивач, він мав господарські відносини із ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (правонаступник ПП «Пагамент»). В рамках цих взаємовідносин контрагент в якості субпідрядника виконував роботи, які до цього були замовлені у позивача замовником робіт (ТОВ «ІБК «Центробуд»).

Позивач наполягає, що роботи субпідрядником були фактично виконані, їх проведення документально оформлено. Сукупність наявних документів, як зазначає по суті позивач, є підставою для відображення субпідрядних операцій в бухгалтерському та податковому обліку та, відповідно, підставою для формування спірних сум податкових вигод.

З урахуванням наведеного, позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а наведені в ньому обставини недоведеними, з огляду на що вважає прийняті на підставі цих висновків податкові рішення необґрунтованими та протиправними, просить їх скасувати.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки та запереченнях на позов, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити. Відповідно до клопотання від 23.12.2013 р. представник просив розглядати справу за відсутності представника. З огляду на положення ч. 4 ст. 122 КАС України суд ухвали розглядати справу за відсутності відповідача.

За даними ЄДР вбачається, що правонаступником контрагента позивача ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (код х ЄДР 33972398) є ПП «Пагамент» (код з ЄДР 33972398; з 02.12.2013 - в стані припинення), яке відповідно до ухвали судді провадження у справі залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Направлена третій особі за визначеними в ЄДР адресою копія ухвали про відкриття провадження у справі, а також повістка в наступне судове засідання, повернуті без вручення з незалежних від суду причин у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України третя особи вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

У той же час, третя особи в судові засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої особи.

Враховуючи наведене у сукупності на підставі положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд у судовому засіданні 26.12.2013 р. ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «СК Дельта» (код з ЄДР 31607049) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Виробнича Компанія «Віконні Системи» (код з ЄДР 33972398), правонаступником якого є ПП «Пагамент» (код з ЄДР 33972398; адреса: 69104, м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Малиновського, 24) за період квітень 2012 року .

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2013 р. № 115/22.2-10/31607049 (далі - Акт перевірки).

Зазначено, що позивач має ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, строком дії з 12.10.2010 р. по 09.09.2013 р.

В контексті взаємовідносин з контрагентом зазначається про отримання від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ДПС акт № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. про результати перевірки ТОВ «ВК «Віконні Системи»/ ПП «Пагамент» за відносинами цього підприємства з низкою контрагентів.

Згідно із зазначеним актом, особи, відповідальні за ведення діяльності підприємства, відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості. Згідно податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

У взаємозв'язку з наведеним зазначається, що перевіркою взаємовідносин згаданих вище осіб встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті у розмірі 52 524 грн. за 2 кв. 2012 р.

Щодо наведеного зазначається про встановлення укладання між вказаними особами договору субпідряду № 020412 від 02.04.2012 р., відповідно до якого підрядник (позивач) доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню загально-будівельних робіт, які вказані в додатках на об'єкти.

Згідно із договором, обумовлено виконання робіт на об'єкті - Житловий комплекс із закладами соціально-побутового призначення, нежитловими приміщеннями та паркінгом із знесенням існуючої нежитлової будівлі на вул. Січневого Постання, 11-а літера Б у Печерському районі м. Києва.

Як вбачається з п. 1.1. договору, перелік загально будівельних робіт, порядок та умови їх виконання визначаються в додатках .

До обов'язків підрядника належить: передача субпідряднику проектної документації , забезпечення будівництва організаційно-технічною документацією .

До обов'язків субпідрядника належить, крім іншого: постачання на будівельний майданчик обладнання , необхідного для проведення робіт, замовлення та подачу до робочого місця на будівельний майданчик матеріальних ресурсів ; вивезення після закінчення робіт техніки, інвентарю, відходів, допоміжних споруд; ведення виконавчої документації ; передача позивачу виконавчої документації.

Підпунктом 4.2.8. договору обумовлюється також передача матеріально-технічних ресурсів від підрядника (позивача) до контрагента.

Зазначається, що до перевірки надано акт ф. КБ-2в № 1905 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 р. на суму 250 114,46 грн., крім того ПДВ 50 022,89 грн. Згідно акту у графі «найменування робіт та витрат» вказано роботи : ізоляція стальних трубопроводів, прокладання труб опалення, прокладання захисних труб, монтаж кранів, клапанів, фільтрів, монтаж тепло лічильників, монтаж водо-лічильників.

Зазначається про виписку позивачу податкової накладної № 145 від 28.04.2012 р. на суму 300 137,35 грн. з ПДВ 50 022,89 грн.

У періоді, який перевірявся, позивач не розраховувався з контрагентом. Кредиторська заборгованість - 300 137,35 грн.

У той же час, до матеріалів справи залучено платіжні доручення від 22.05.2012 р. на суму 100 137,35 грн. та 14.06.2012 р. на суму 200 000 грн. про проведення розрахунків.

ДПІ зазначає, що на її запит, однак, не було надано акти прийому-передачі, видаткові накладні або інші документи, які свідчать про передачу від позивача до контрагента будівельних матеріалів: ізоляційних матеріалів, труб опалення, які прокладалися , захисних труб, кранів, клапанів, фільтрів, тепло-лічильників, водо-лічильників, які монтувалися .

Крім того, в Акті перевірки зазначається, що під час перевірки не надано ТТН, маршрутних листів, шляхових листів, інших документів, які свідчать про транспортування (переміщення) будівельних матеріалів, що використовувались під час виконання будівельно-монтажних робіт, від місць зберігання або місця купівлі (отримання) до об'єкта будівництва або місця передачі контрагенту.

Загалом виходячи з того, що у контрагента були відсутні ресурси та можливості для виконання спірних операцій, виходячи з того, що спірні операції контрагентом фактично не виконувались, ДПІ прийшла до висновку, що в порушення п. 44.1., п/п. 14.1.27., п/п. 14.1.36., п. 138.2., 138.8., п/п. 139.1.9. ПК України, а також законодавства з питань бухгалтерського обліку підприємством до складу витрат віднесено витрати у розмірі 250 115 грн. за 2 кв. 12 р.

Виходячи з тих же, обставин, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п. 185.1., 188.1., 198.1., 198.2., 198.3., 198.6., п. 200.1., п. 200.2. ПК України в результаті чого за висновком ДПІ позивачем занижено суму ПДВ на 50 023 грн. за квітень 2012 р.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- ПК України , а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (положення ПК України щодо ПДВ ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Суть останнього, слід розуміти так , що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. При цьому податкова економія діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентом) та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ та витрат за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, під час розгляду справи взагалі не надано обумовленого договором додатку, де має визначатися обсяг/фронт субпідрядних робіт, порядок та умови їх виконання.

Під час розгляду справи також не надано доказів передачі позивачем контрагенту проектної документації, організаційно-технічної документації, що, однак, обумовлено договором.

Не надано власне і самої проектної, організаційно-технічної документації.

Окрім цього, судом не встановлено та особами, які беруть участь справі (позивачем, третьою особою) документально не доведено обставин: постачання субпідрядником на будівельний майданчик обладнання, необхідного для проведення робіт, що, однак, передбачено договором; замовлення та подачі ним до робочого місця на будівельний майданчик матеріальних ресурсів, що також передбачено договором; вивезення після закінчення робіт техніки, інвентарю, відходів, допоміжних споруд (не надано доказів замовлення транспорту або наявності власного транспорту); ведення виконавчої документації; передачі позивачу виконавчої документації.

При цьому, під час розгляду справи не надано і жодних первинних чи робочих документів про передачу позивачем субпідряднику матеріалів, з використанням яких було обумовлено виконання робіт.

У той же час, наведені вище відомості та документи витребовувались у позивача та контрагента відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі.

Контрагентом, при цьому, не надано витребуваних у нього відомостей та документів, зокрема, щодо наявності трудових та матеріальних ресурсів, щодо наявності кваліфікованого персоналу; доказів ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки, наявності технологічного обладнання; наявності транспортних засобів.

Під час розгляду справи також не надано доказів залучення субпідрядником інших осіб для виконання підрядних робіт.

Слід додати, що надані позивачем матеріали за його відносинами із замовником робіт (ТОВ «ІБК «Центробуд»), зокрема, акти виконаних робіт у графі «субпідрядник» не містять будь-яких відомостей, з яких би випливало участь у виконанні робіт контрагента позивача. При цьому, відсутні будь-які інші підтвердження з боку замовника робіт щодо участі у виконанні робіт ТОВ «ВК «Віконні Системи»/ ПП «Пагамент».

Окрім того, з податкової декларації контрагента з ПДВ за квітень 2012 року вбачається декларування обсягів постачання 41 038 776 грн. без ПДВ (ПДВ - 8 207 755 грн.) та обсягів придбання 40 888 592 грн. без ПДВ (ПДВ 8 177 718 грн.). У той же час, виходячи з вищенаведеної податкової інформації щодо контрагента та враховуючи обсяги постачання, вбачається відсутність в останнього ресурсів та можливостей для ведення господарської діяльності та виконання спірних операцій, зокрема.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей/документів/матеріалів, які відповідно до умов вищезгаданого договору та за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання операцій такого роду та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак , не доведено того, що обумовлені договорами роботи були виконані контрагентом позивача.

З урахуванням наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлялись окремі первинні документи та податкова накладна без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Зокрема, прийняття певних робіт замовниками від позивача само по собі не є підтвердженням виконання цих робіт саме контрагентами позивача.

Відносно наявності у контрагента ліцензії, слід зазначити, що сама по собі наявність ліцензії, за відсутності доказів наявності відповідних фахівців та адміністративно-організаційних можливостей, матеріальних ресурсів (машин, механізмів, інструментів) не є доказом фактичного виконання робіт та наявності у контрагента відповідних ресурсів у період оформлення спірних операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій .

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданої операції та правомірність висновків податкового органу та оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Відносно сплати судового збору слід зазначити наступне.

Позивач звернувся до суду із позовом, який зареєстрований канцелярією суду 13.11.2013 р., тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (Закон № 590-VII). Згідно з вимогами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з урахуванням змін, внесених Законом № 590-VII) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. В даному випадку, станом на час подання позову позивачем сплачено 1 538,22 грн. судового збору. При цьому, відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», повна сума судового збору, виходячи з його майнового характеру, має складати 3 076,44 грн. А відтак, виходячи з приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України та у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору у розмірі 1 538,22 грн., який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на підставі ст. 9 вказаного Закону. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, для цілей стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Дельта» (код з ЄДР 31607049; адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Вербова, 8) - залишити без задоволення .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Дельта» (код з ЄДР 31607049; адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Вербова, 8) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 538,22 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007; код бюджетної класифікації 22030000; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін