Ухвала

від 25.12.2013 по справі 826/13229/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13229/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Хімтон» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Хімтон» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0006692206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «БІКВЕСТ» було укладено договір від 04.03.2013 року № 04031Х, відповідно до якого позивач мав сплатити 100% передоплати на рахунок ТОВ «БІКВЕСТ» за поставлений товар.

Однак ТОВ «БІКВЕСТ» не виконали свого договірного зобов'язання в наслідок чого позивачем було направлено на адресу ТОВ «БІКВЕСТ» претензію від 27 травня 2013 року за № 996.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Маре Аззуро» було укладено договір № 010401 від 1 квітня 2013 року, за яким ТОВ «Маре Аззуро» повинні були надати товар, а позивач повинен був забрати та оплатити зазначений товар за умови відстрочки платежу у 60 денний строк.

Позивач не виконав умови договору в наслідок чого між сторона почався процес врегулювання договірних відносин шляхом переговорів.

Такі ж переговори велися позивачем з ТОВ «БІКВЕСТ».

З метою врегулювання договірних відносин з ТОВ «БІКВЕСТ» та ТОВ « Маре Аззуро», позивач запропонував ТОВ «БІКВЕСТ» перерахувати кошти, які були сплачені позивачем за товар, на рахунок ТОВ «Маре Аззуро».

03 червня 2013 року був укладений договір № 030601 про уступку права вимоги, відповідно до якого позивач передає, а ТОВ «Маре Аззуро» приймає на себе право вимоги за договором поставки № 04031Х від 04.03.2013 року та специфікації № 1 від 01.04.2013 року, укладений між позивачем та ТОВ «БІКВЕСТ».

Тобто відповідно до вище викладеного, підписавши договір про уступку права вимоги № 030601 від 03 червня 2013 року, позивач звільнявся від зобов'язань перед ТОВ « Маре Аззуро», а ТОВ «БІКВЕСТ» - перед позивачем.

Після укладення договору про уступку права вимоги позивачем було виявлено помилку, а саме при декларуванні податкового кредиту за квітень 2013 року помилково було задекларовано податковий кредит ТОВ «БІКВЕСТ» замість ТОВ «Маре Аззуро», у зв'язку з чим позивачем був додатково зданий «Додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість», а також направлено відповідачу уточнюючий розрахунок.

Пізніше ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на підставі направлення від 16.07.2013 № 2724, наказу від 16.07.2013 №340 та згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Хімтон» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БІКВЕСТ» та ТОВ «Маре Аззуро» за період квітень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 05.08.2013 року № 304/22.6/30223111, яким встановлено порушення ПП «Хімтон» п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку вартість на загальну суму 129990,00грн., в т.ч. за квітень 2013 року на суму 129 990,00 грн.

В ході проведення перевірки ПП «Хімтон» при взаємовідносинах з ТОВ «БІКВЕСТ» та ТОВ «Маре Аззуро» за квітень 2013 року встановлено наступне.

ПП «Хімтон» листом від 25.06.2013 №020 надано пояснення, щодо взаємовідносин з ТОВ «БІКВЕСТ» та ТОВ «Маре Аззуро» за квітень 2013 року, а саме в звіті «податкова декларація з податку на додану вартість» за квітень 2013 року ПП «Хімтон» помилково, замість коду ТОВ «Маре Аззуро», вказано код ТОВ «БІКВЕСТ» у зв'язку з чим ПП «Хімтон» подано «Додаток 5 по декларації з податку на додану вартість» № 9034244695 від 12.06.2013 та «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» № 9034244675 від 12.06.2013.

ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві поданим документам «Додаток 5 по декларації з податку на додану вартість» та «Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» присвоєно статус «не визнана як податкова звітність».

ПП «Хімтон» в ході перевірки листом від 18.07.2013 року № 026 надано пояснення в яких зазначено, що при декларуванні податкового кредиту за квітень 2013 року помилково задекларовано податковий кредит ТОВ «БІКВЕСТ» замість ТОВ «Маре Аззуро». А тому документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «БІКВЕСТ» відсутні та надано копії документів щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Маре Аззуро» за квітень 2013 року, а саме договір поставки від 01.04.2013 року № 010401, договір про уступку права вимоги від 03.06.2013 року № 030601, податкові накладні та видаткові накладні.

Згідно з п.2 р.І Порядку «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок) подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше податній податковій декларації) передбачено п.50.1 ст.50 ПК України.

У разі виправлення помилок у рядках раніше поданої декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.3 р.IV Порядку).

Виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, до якого у разі заповнення даних в окремих рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартість показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним колонки 6 Уточнюючого розрахунку.

У разі якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, містить прочерки (при поданні звітності на паперових носіях) чи не заповнена (при подані звітності в електронному вигляді), то відповідно додатки до таких рядків Уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.

Помилки в Реєстрі податкових накладних виправляються методом «сторно» за правилами. передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент їх виявлення. При цьому коригування помилкових записів у Реєстрі податкових накладних не призводить до потреби Формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів (Д5) (додаток 5) є додатками до Декларації з податку на додану вартість на підставі п.14.5 розділу ІІІ Порядку №1492. Якщо, податкова накладна за даними податкового обліку платника включена до Реєстру отриманих податкових накладних поточного звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних платника податку в наступних звітних періодах. У тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання Уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до Реєстру податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до Реєстру податкових накладних і в Декларацію по податку на додану вартість у тому звітному періоді, на який припадає дата її отримання. В цьому випадку Уточнюючий розрахунок не складається.

Відповідно до абз.4 пп.4.18.4 п.4.18 Наказу ДПС України від 14.06.2012 №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» визначено, що Уточнюючий розрахунок до декларацій з податку на додану вартість як самостійний документ заноситься до електронної бази податкової звітності у звітний період поточного місяця, який відповідає даті подання звіту.

Якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п.50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються. Така декларація заноситься до БДАЗ (бази даних адресата звітності) з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «до відома» (п.4.10 Методичних рекомендацій).

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом не було надано позивачеві письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Слід зауважити, що позивачем при поданні податкової декларації, дотримано умови, які визначені ст.ст.48,49 ПК України.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно пп. а п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) визнано, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит (бюджетне відшкодування) за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо про таку діяльність його постачальників.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ПП «Хімтон, оскільки були надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції за договором, відсутнє письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови та відповідачем в акті перевірки не ставиться під сумнів достовірність даних, які містять первинні бухгалтерські документи, а також не зазначено про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того апелянтом, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.