Постанова

від 24.12.2013 по справі 826/13067/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13067/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.03.2013 року №0001332250, №0001342250,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.03.2013 року №0001332250, №0001342250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року позов задоволено

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова - зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовою особою відповідача у період з 21.11.2012 року по 04.12.2012 року на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Євроферметал» за період з 01.10.2010 року по 30.09.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 06.12.2012 року №388/22-50/13693513.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 77726,00 грн., у тому числі за ІV квартал 2010 року на 6314,00 грн., за І квартал 2011 року - 53488,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 17924,00 грн.; пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 76201,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року на 17825,00 грн., березень 2011 року - 42790,00 грн., червень 2011 року - 15586,00 грн.

В обґрунтування заниження податкових зобов'язань орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «Євроферметал», оскілки згідно постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Альянс» від 14.09.2012 року, засновник вказаного контрагента - ОСОБА_2, заперечує свою причетність до підприємства; зазначила, що зареєструвала підприємство за винагороду.

18 березня 2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0001332250, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 ПК України та рішення про результати розгляду скарги від 27.02.2013 року №3242/7/12-1-03 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 79305,50 грн., у тому числі за основним платежем 77726,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1579,50 грн.;

- №0001342250, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 ПК України та рішення про результати розгляду скарги від 27.02.2013 року №3242/7/12-1-03 позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80658,25 грн., у тому числі за основним платежем 76201,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4457,25 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідач не мав право виносити податкові повідомлення - рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до пп. 78.1.1 та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Положеннями пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 21 листопада 2012 року керівником відповідача видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Альянс», зокрема, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Євроферметал» за період з 01.10.2010 року по 30.09.2012 року (т. 5 а.с. 177).

Також, посадовій особі відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альянс» було видано направлення від 21.11.2012 року №2461/22-50П (т. 5 а.с. 174).

Згідно акту перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Альянс» проведена на підставі вказаного наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Також, як вбачається з направлення на проведення перевірки, останнє отримано головним бухгалтером ТОВ «Альянс». Окрім цього, в направленні зазначено про пред'явлення посадовою особою відповідача службового посвідчення та вручення наказу на проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що перевірка позивача проведення на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно контролюючий орган мав право виносити оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Перевіряючи обґрунтованість податкових повідомлень - рішень від 18.03.2013 року №0001332250, №0001342250 колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з ПП «Євроферметал», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачу ПП «Євроферметал» було виставлено рахунок - фактуру від 03.12.2010 року №031201 на товар - ручки кульові, листівки, щоденники, планінги, підставки під мобільний телефон. В подальшому між сторонами складено накладну на отримання вказаного товару від 03 грудня 2010 року №031201 та постачальником виписано на адресу позивача податкову накладну від 03.12.2010 року №031201 на загальну суму 76644,00 грн., у тому числі ПДВ 12774,00 грн.; оплата товару підтверджується випискою по рахунку у банку.

На підтвердження отримання товарів позивачем надані наказ про проведення рекламної кампанії; кошторис витрат для проведення рекламної кампанії; план заходів по проведенню рекламної кампанії під час якої вирішено застосувати, зокрема, товар, що отриманий від ПП «Євроферметал»; акти від 31 грудня 2010 року про використання товару під час здійснення рекламної кампанії.

Також, позивачу ПП «Євроферметал» було виставлено рахунок - фактуру від 14 грудня 2010 року №141201 на товар - круг, лист оцинкований, лист рифлений, труба оцинкована, труба проф.

В подальшому між сторонами складено накладну на отримання вказаного товару від 15 грудня 2010 року №151201, та постачальником виписано на адресу позивача податкову накладну від 15 грудня 2010 року №151201; оплата товару підтверджується випискою по рахунку у банку.

На підтвердження отримання товару позивачем надано виписку по бухгалтерським даним по складам, витяг з журналу виписаних довіреностей,

Отже, позивач використав у своїй господарській діяльності отримані від ПП «Євроферметал» товарно - матеріальні цінності.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 24 березня 2011 року між позивачем (покупець) та ПП «Євроферметал» (постачальник) укладено договір поставки №24, відповідно до якого останній зобов'язується поставляти у власність покупця за його замовленнями металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату його вартості на умовах, викладених в цьому договорі. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в рахунках - фактурах та накладних, які є невід'ємними частинами договору. Відповідно до умов пункту 2 договору товар постачається покупцю партіями на умовах DDU - франко - склад покупця - м. Київ, вул. Качалова, 5.

На виконання умов договору позивачу було виставлено рахунки - фактури від 24 березня 2011 року №240301, №240302, №240303, від 03 червня 2011 року №030601, №030601, на товар круг, арматура, кутник, балка, полоса, швелер, труба проф., труба е/св, труба ДУ, лист г/к, лист х/к, лист оцинкований, лист рифлений, круг н/ж, кутник н/ж, полоса н/ж, труба н/ж шліфована, труба н/ж полірована,

В подальшому між сторонами складено видаткові накладні, накладну на отримання вказаного товару від 24 березня 2011 року №240301, №240302, №240303, від 07 червня 2011 року №070607, №070608 та постачальником виписано на адресу позивача податкові накладні від 24 березня 2011 року №240301, №2400303, №240302, від 07.06.2011 року №070608, 70607; оплата товару підтверджується виписками по рахунку у банку.

На підтвердження отримання товару позивачем надано виписку по бухгалтерським даним по складам, товарно - транспортні накладні, витяг з журналу виписаних довіреностей,

На підтвердження використання отриманого товару у своїй господарській діяльності та подальшої реалізації позивачем надані видаткові накладні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарські операції позивача з ПП «Євроферметал» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Аналогічні норми передбачені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань є висновки постанови старшого слідчого СУ ГУ МВС України у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Альянс» від 14.09.2012 року, будь - яких інших доказів на підтвердження укладення між позивачем та контрагентом правочинів, які вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договору та розрахункових документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Проте, згідно пункту 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, але помилково застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова - зміні шляхом зазначення у мотивувальній частині інших підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року щодо підстав для задоволення позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 25.12.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.