Постанова

від 12.12.2013 по справі 826/5260/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5260/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" (далі - ТОВ "Енерговентиляція") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012 р. №0002772220 та №0002762220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 18.12.2012 р. №0002772220 в частині на суму 15278,00 грн. та №0002762220 в частині на суму 12223,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Енерговентиляція" та ДПІ у Дніпровському районі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, а відповідач - відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Енерговентиляція" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Дніпровському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «ТВК «Метал-Синтез», «ТВК «Метал-Сервіс», ТОВ «Сфера-Альянс», ТОВ «МХ «Фенікс», ТОВ 2МХ-Престиж», ПП «Інтеллком», ПП «Аскона Плюс С», ПП «ПКФ Абсолют» за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 05.12.2012 р. №5645/22-222-19136446.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.5.1., пп.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 92986,00 грн.

- пп. 7.2.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., пп. 7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 74382,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012 р. №0002762220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73163,00 грн. (за основним платежем - 60974,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12189,00 грн.), №0002772220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 91453,00 грн. (за основним платежем - 76217,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15236,00 грн.).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Відповідачем під час перевірки поставлено під сумнів господарські операції між позивачем та ТОВ «МХ«Фенікс» у 2011 році і ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» у 2009 році.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «МХ«Фенікс» за перевіряє мий період колегія суддів зазначає наступне.

З розрахунку фінансових санкцій до податкових повідомлень-рішень вбачається, що по взаємовідносинах ТОВ «Енерговентиляція» та ТОВ «МХ «Фенікс» за 2011 рік позивачеві донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12222,00 грн. та штраф 1 грн. та з податку на прибуток на суму 15277,00 грн. та штраф 1 грн.

ТОВ «МХ«Фенікс» було поставлено позивачеві сталь, листи оцинковані тощо, які були використані позивачем у господарській діяльності шляхом виробництва з даних матеріалів вентиляційних систем, що встановлювались позивачем на замовлення підприємств.

Основними видами діяльності ТОВ «МХ«Фенікс» є діяльність у сфері інжинірингу, виробництво виробів з бетону для будівництва, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, монтаж металевих конструкцій, оптова торгівля будівельними матеріалами.

В матеріалах справи містяться податкові накладні, виписані позивачу ТОВ «МХ«Фенікс», щодо яких акт перевірки не містить жодних зауважень до їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписання.

Фактичне отримання відповідних комплектуючих матеріалів від ТОВ «МХ«Фенікс» та виконання сторонами умов договору підтверджуються наявною в матеріалах справи належною первинною документацією, зокрема, копіями податкових накладних, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку, банківських виписок, щодо яких відповідачем не надано зауважень.

Також, актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ «МХ«Фенікс» зроблено на підставі первинних документів оформлених належним чином.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено факт використання отриманих комплектуючих матеріалів у своїй подальшій господарській діяльності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «МХ«Фенікс» органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся. Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок. Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухилення контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «МХ«Фенікс», а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з вказаним контрагентом в періоді отримання відповідних податкових накладних, а отже податкові повідомлення-рішення в цій частині є безпідставними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження товарності та реальності правочинів позивача з ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» протягом перевіряємого періоду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції основними видами діяльності ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» є діяльність у сфері інжинірингу, виробництво виробів з бетону для будівництва, будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, монтаж металевих конструкцій, оптова торгівля будівельними матеріалами.

Між позивачем та ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» укладено агентський договір №11/11-2009 від 11.11.2009 р., за умовами якого ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП», як комерційний агент, зобов'язується від імені, від інтересах та за рахунок ТОВ «Енерговентиляція» надавати йому послуги щодо пошуку потенційних клієнтів для сприяння укладанню договорів на улаштування систем вентиляції та кондиціонування повітря.

Виконання умов договору підтверджується належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, податковими накладними, актом виконаних робіт, платіжними дорученнями, реквізити яких зазначені в акті перевірки без зазначень жодних зауважень до їх змісту

Згідно акт приймання-передачі послуг від 22.12.2009 по агентському договору №11/11-2009 від 11.11.2009 р. ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» надано позивачу послуги щодо сприяння укладенню договорів у сфері улаштування систем вентиляції та кондиціонування повітря позивачем. В результаті вчинених контрагентом дій, позивачем укладено договір від 14.12.2009 р. №76 із замовником ТОВ "Парк лейн". Об'єкт розташований за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-А. Вартість договору складає 7312836,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1218806,00 грн. Сума винагороди складає 292513,44 грн., у т.ч. ПДВ - 48752,24 грн.

При цьому, висновок податкового органу щодо нікчемності укладеного з ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» договору ґрунтується на вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року, відносно ОСОБА_3 (яким було придбано ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП»), визнаного винним по ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, та вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2012 року, відносно ОСОБА_4 (який зареєстрував ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП»), визнаного винним по ч. 5 ст 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Крім того, встановлення факту фіктивного підприємства Податковий кодекс України не визначає як самостійну підставу для позбавлення права на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів такої юридичної особи, за умови що платник податків належними доказами підтвердить фактичне отримання товару від свого фіктивно створеного контрагента.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит. Проте вказаними вироками суду зазначеного не встановлено.

При цьому, зазначеними вироками вказаних осіб ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» не було визнано винними за ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від оподаткування), тобто ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» здійснювало підприємницьку діяльність і сплачувало податки, а анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» відбулось 11.04.2011, в той час як господарська операція між позивачем і таким контрагентом була завершена у 2009 році.

Отже, висновок податкового органу про нікчемність господарських відносин позивача з ТОВ «ЛЕМІШ ГРУП» за перевіряємий період є необгрунтованим.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 18.12.2012 р. №0002772220 та №0002762220 в решті податкових зобов'язань, також є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Енерговентиляція" необхідно задовольнити, а апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення , а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція"- скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерговентиляція" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 18.12.2012 №0002762220 в частині суми 60940,00 грн. та від 18.12.2012 №0002772220 в частині суми 76175,00 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 17.12.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.