Рішення

від 20.12.2013 по справі 914/3912/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 р. Справа № 914/3912/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання Л.Боржієвській, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2», м. Львів;

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів;

про: визнання права власності.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Басистий В.О. - представник на підставі довіреності б/н від 01.09.2013 року;

відповідача: ОСОБА_1 - особисто.

Обставини розгляду справи. Ухвалою від 17.10.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання вчинення дій. Розгляд справи призначено на 06.11.2013 року.

У судовому засіданні 06.11.2013 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову. Заява прийнята до розгляду судом. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судом відкладено розгляд справи на 19.11.2013 року.

У судовому засіданні 19.11.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, подав клопотання про продовження строку розгляду справи з огляду на необхідність подання додаткових доказів по суті спору. Судом продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 20.12.2013 року.

У судовому засіданні 20.12.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Картель 2» (надалі по тексту рішення - позивач, орендар згідно з договором оренди) звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач, орендодавець згідно з договором оренди) про визнання права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення павільйону, площею 135,0 м. кв., позначені в технічному паспорті та на поверховому плані під літерою «Б-1» і індексами: 1-1 площею 18,7 м. кв., 1-2 площею 1,0 м. кв., 1-3 площею 4,8 м. кв., 1-4 площею 14,8 м. кв., 1-5 площею 1,9 м. кв., 1-6 площею 34,4 м. кв., 1-7 площею 6,3 м. кв., 1-8 площею 5,4 м. кв., 1-9 площею 24,2 м. кв., 1-10 площею 23,5 м. кв., котрий знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Позивач, враховуючи закінчення терміну дії договору оренди, укладеного між сторонами, попереджав відповідача про припинення між ними договірних відносин, в результаті чого відповідач зобов'язаний повернути орендоване ним майно власнику майна. Проте відповідач вимоги орендодавця не виконує, що стало підставою для звернення з позовом до суду для вирішення спору в судовому порядку.

Відповідач у клопотанні від 06.11.2013 року підтвердив факт укладення договору оренди на приміщення павільйону з позивачем, отримання від позивача письмової вимоги про повернення майна, та зазначив, що згідний звільнити спірне нерухоме майно на вимогу його власника, а позивача таким не вважає з огляду на відсутність в останнього правовстановлюючих документів.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Картель 2» було зареєстровано в 2006 році. Засновниками товариства, як вбачається зі Статуту в первинній редакції, були громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На замовлення даних громадян СПД ФО ОСОБА_5 було зведено торговий павільйон (спірний павільйон) та по акту виконаних робіт від 05.06.2006 року передано громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Згідно з актом та експертним висновком, копії яких знаходяться в матеріалах справи, вартість виконаних робіт становить 39 400 грн. У відповідності зі змінами до Статуту товариства учасниками товариства стали громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Згідно з договором купівлі-продажу частки корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» від 27.05.2011 року (копія знаходиться в матеріалах справи), ОСОБА_3 продала свою корпоративну частку (50 %) ОСОБА_4. Сума договору, як вбачається з договору від 27.05.2011 року, становить 19 700 грн., тобто 50% вартості спірного павільйону. У своїй заяві на адресу Львівської міської ради від 10.05.2011 року ОСОБА_3 висловила прохання про переукладення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2». У результаті Львівською міською радою прийнято ухвалу від 22.03.2012 року № 1368 «Про користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2» земельною ділянкою на АДРЕСА_1», відповідно до п. п. 1-3 якої вилучено за згодою з користування СПД ФОП ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» земельну ділянку на АДРЕСА_1.

На підставі названої ухвали Львівської міської ради між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2» було укладено договір оренди земельної ділянки від 19.04.2012 року. Актом приймання-передачі від 19.04.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2» передано в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,0070 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування торговельного павільйону строком на 5 років до 19.04.2017 року.

Після оформлення землекористування позивачем за власний рахунок проведено реконструкцію малої архітектурної форми під торговий павільйон. На реконструйованому об`єкті виконані всі передбачені державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи. Будівля павільйону має ознаки капітальної, розміщена на орендовані земельній ділянці у відповідності до містобудівної документації відповідає вимогам генерального плану м. Львова і знаходиться за межами червоних ліній жилого кварталу.

Відповідними органами були надані погодження на діяльність павільйону: 20.07.12 року підписано Декларацію № 23 відповідності об'єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; 09.09.12 року Личаківською районною санітарно-епідеміологічною станцією видано експлуатаційний дозвіл №79010/19/82.

Крім того, спірний павільйон на АДРЕСА_1 збудований із урахуванням висновків про наявність містобудівних обмежень щодо використання земельної ділянки від 16.12.11 року №5-14388/2401 та листа управління держкомзему у м. Львові від 23.12.11 №40/01-15/5819. Погодження будівництва в Україні здійснюється у відповідності до Законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування». Відповідно до ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування. Будівництво об`єктів містобудування здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами і правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

08.02.2013 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано технічний паспорт на будівлю торгового павільйону загальною площею 135,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.01 року № 127 із усіма змінами і доповненнями, технічні паспорти видаються лише на об'єкти нерухомого майна, після проведення їх технічної інвентаризації, в тому числі і на предмет завершеності будівництва таких об'єктів.

Відтак, факт приналежності приміщення спірного павільйону до нерухомого майна підтверджується вищеописаними доказами.

23 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2» та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення на АДРЕСА_1. Об'єктом оренди згідно з п. 1.2 договору є торговий павільйон, що належить орендодавцю на праві власності.

За місяць до закінчення строку дії договору оренди, укладеного відповідно до п.11.1 на 2 роки, позивач повідомив відповідача листом про припинення дії договору та зазначив про обов'язок відповідача звільнити приміщення павільйону на АДРЕСА_1. Проте відповідач у відповідь вказав на безпідставність вимоги позивача у зв'язку із відсутністю в останнього повноважень власника спірного павільйону, а відтак і незаконність вимоги про його звільнення, при цьому погодившись звільнити павільйон на вимогу саме власника.

Матеріали справи містять докази отримання відповідачем повідомлення про відмову від продовження договору оренди та вимогу звільнити приміщення, а також письмову відмову відповідача з обґрунтуванням причин.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Як встановлено з матеріалів справи, сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення, про припинення дії якого орендодавець повідомив орендаря. Проте, орендар вимоги позивача вважає безпідставними та не виконує їх.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вказувалося вище, договором сторони також передбачили обов'язок орендаря у разі припинення договору оренди, повернути об'єкт оренди орендодавцеві у належному технічному та санітарному стані.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ст. 795 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи наявний лише акт приймання-передавання орендованих приміщень від 01.07.2011 року, який підтверджує передачу орендованого майна орендареві. Факт повернення майна у зв'язку з припиненням дії договору жодними доказами не підтверджений.

Причини відмови звільнити приміщення та невизнання за позивачем права власності на спірний об'єкт з боку відповідача є безпідставними з урахуванням наступного.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житловий будинок, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). А як вбачається з вищевказаних документів, а також технічного паспорта спірного об'єкта, останній є збудованим та являється капітальною спорудою, оскільки лише на нерухоме майно виготовляється технічна документація.

Зі змісту ст. 387 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Також згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. А відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо його право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно зі ст. 375 Цивільного Кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до змісту ст. 331 Цивільного кодексу України особа, котра виготовила (створила) річ, набуває право власності на неї. Відповідно до ст. ст. 179, 181 Цивільного кодексу України нерухоме майно, в т.ч. і зазначені вище приміщення, відносяться до нерухомих речей.

Крім того, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Доказами, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема, актом виконаних робіт від 05.06.2006 року, висновком експерта про вартість виконаних робіт, заявою гр. ОСОБА_3 від 10.05.2011 року, договором купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.05.2011 року, ухвалою Львівської міської ради від 22.03.2012 року, довідкою про вартість приміщення павільйону, технічним паспортом на торговий павільйон та іншими документами погоджувального характеру підтверджуються наведені положення і факти.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» на нежитлові приміщення павільйону, описаного вище, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 182, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель 2» (79010, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34461592) право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення павільйону, площею 135,0 м.кв., позначені в технічному паспорті та на поверховому плані під літерою «Б-1» і індексами: 1-1, площею 18,7 м.кв., 1-2, площею 1,0 м.кв., 1-3, площею 4,8 м.кв., 1-4 площею, 14,8 м.кв., 1-5, площею 1,9 м.кв., 1-6 площею 34,4 м.кв., 1-7, площею 6,3 м.кв., 1-8 площею 5,4 м.кв., 1-9, площею 24,2 м.кв., 1-10, площею 23,5 м.кв., котрий знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іден. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» (79010, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34461592) 1 147 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель 2» (79010, м. Львів, вул. Шімзерів, 10, код ЄДРПОУ 34461592) 1 720 грн. 50 коп. судового збору в дохід державного бюджету.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 20.12.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв