Рішення

від 23.12.2013 по справі 911/4350/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" грудня 2013 р. Справа № 911/4350/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2», м. Київ,

до відповідача Броварської центральної районної лікарні, м. Бровари,

про припинення дій, що порушують право оренди

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Матвієнко М.Є. , уповноважений, довіреність від 08.10.2013р. б/н;

від відповідача: Гріненко А.О. , уповноважений, довіреність від 20.12.2013р. №38021;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - Броварської центральної районної лікарні, м. Бровари Київської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача припинити незаконні дії Броварської центральної районної лікарні щодо вимоги звільнення позивачем орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. та додатковою угодою до нього №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка, 14.

Позов обґрунтований тим, що між Броварською центральною районною лікарнею (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення, згідно якого відповідач отримав в оренду приміщення площею 217.29 кв.м. що знаходиться на балансі відповідача. Додатковою угодою №3 від 31.12.2011р. сторони продовжили дію вказаного договору до 30.11.2014р. Однак, відповідачем вживаються заходи для дострокового виселення орендаря із займаного приміщення. Так, позивачем отримано лист відповідача, в якому відповідач твердить, що строк дії договору оренди спливає 28.12.2013р., вимагає звільнити займане приміщення та твердить про право орендодавця у випадку відмови орендаря звільнити приміщення комісійно опломбувати майно орендаря до моменту підписання акту приймання-передачі, при цьому орендодавець не буде нести жодної відповідальності за збереження майна орендаря. Позивач твердить, що оскільки термін дії договору пролонгований до 30.11.2014р., орендоване приміщення використовується за цільовим призначенням для надання медичної допомоги в галузі офтальмології, орендна плата сплачується належним чином, дії відповідача є незаконними та просить їх припинити в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 911/4350/13 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 10.12.2013р. розгляд справи було відкладено.

13.12.2013р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд заборонити Броварській центральній районній лікарні вчиняти дії по виселенню ТОВ «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» з орендованого приміщення та відключенню від комунікацій до вирішення судової справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до підпункту 3 пункту 2 частини2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки подана позивачем заява не обґрунтована жодними доказами та не оплачена судовим збором, суд залишив вказану заяву від 13.12.2013р. без розгляду.

В судовому засіданні 23.12.2013р. відповідачем надано письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що укладений між сторонами договір оренди від 29.12.2007р. строком на два роки у зв'язку із відсутністю заперечень сторін автоматично пролонговувався на два роки без підписання додаткової угоди з 27.12.2007р. по 27.12.2009р. та з 27.12.2009р. по 27.12.2011р. В подальшому між сторонами у відповідності до типового договору було укладено додаткову угоду №1 від 01.04.2010р. із строком дії до 28.12.2011р. Для наступної пролонгації договору орендодавець помилково направив орендарю проект додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. з терміном дії до 30.11.2014р., замість вірного варіанту від 28.12.2013р. з терміном дії до 28.12.2013р.

Виявивши вказану невідповідність дат, орендодавець листом від 01.03.2012р. звернувся до орендаря, в якому просив вважити недійсною укладену Додаткову угоду до договору №3 від 31.12.2011р. Відповідач твердить, що позивач погодився із вказаним листом, про що свідчить подальше підписання сторонами іншого варіанту Додаткової угоди №3 від 28.12.2011р. із строком дії до 28.12.2013р.

Вважаючи чинною Додаткову угоду №3 від 28.12.2011р. із строком дії до 28.12.2013р. і маючи намір не передавати вказане приміщення в оренду а використовувати для власних потреб, орендодавець у відповідності до частини 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правомірно звернувся до орендаря з вимогою про звільнення орендованого приміщення за три місяці до завершення строку оренди.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Зір-2»), до відповідача - Броварської центральної районної лікарні, м. Бровари Київської області (далі по тексту - Броварська ЦРЛ»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно до частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

29.12.2007р. між Броварською ЦРЛ (орендодавець) та ТОВ «Зір-2» (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення площею 217,29 кв.м. за адресою м. Бровари, вул. Шевченка 14 для надання медичної допомоги та медичних послуг населенню.

Орендоване приміщення належить до спільної сумісної власності територіальної громади м. Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району та знаходиться на балансі комунального лікувально-профілактичного закладу - Броварської ЦРЛ, відповідно відносини сторін регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності , їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності ; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до умов Договору:

- строк оренди становить 2 роки з моменту передачі об'єкту орендарю. Якщо жодна із сторін у строк 30 днів до закінчення строку дії не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на наступний рік. (розділ 4 Договору);

- стартова орендна плата складає на місяць 10,30 грн. за 1 кв.м. хірургічний корпус, 10,48 грн. за кв.м. харчоблок і сплачується не пізніше 20 числа попереднього місяця. (розділ 5 Договору).

29.12.2007р. сторонами підписано Акт прийому-передачі нежилих приміщень згідно договору оренди, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що знаходиться на балансі Броварської центральної районної лікарні, а саме: амбулаторію 81,4 кв.м., травматологію 31.6 кв.м., хірургію 68,66 кв.м., харчоблок 35,63 кв.м., а також Акт розмежування площ ТОВ «Зір-2».

В подальшому 01.04.2010р. сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору, якою договір оренди викладено в новій редакції у відповідності до затвердженого типового договору. Відповідно до умов Договору в редакції додаткової угоди №1 орендована площа складає 217,29 кв.м., з них приміщення хірургічного (головного) корпусу 181,66 кв.м., приміщення харчоблоку 35,63 кв.м., ринкова вартість якої згідно незалежної оцінки складає 486058 грн. Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади м. Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району, становить за базовий місяць лютий 2010р. 7290,87 грн. та визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, нарахування ПДВ здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством. Строк дії оренди визначено з моменту підписання додаткової угоди до 28.12.2011р.

В наступному сторони підписали Додаткову угоду №3, якою повторно пролонгували оренду на новий термін.

На розгляд суду подано дві редакції Додаткової угоди №3 про внесення змін до терміну дії договору оренди від 01.04.2010р. №1:

від 31.12.2011р. із терміном дії з 31.12.2011р. по 30.11.2014р., яку вважає чинною позивач;

від 28.12.2011р. із терміном дії з 28.12.2013р. по 28.12.2013р., яку вважає чинною відповідач.

Відповідач твердить, що помилково підписав Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р., про що письмово повідомив позивача листом від 01.03.2012р. № 553 (копія залучена до матеріалів справи). Зазначеним листом відповідач просив ТОВ «Зір-2» вважати недійсним варіант Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р., оскільки на його думку, він суперечить ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Доказів направлення або вручення позивачу зазначеного листа суду не подано. Відповідач твердить про те, що факт підписання в наступному товариством «Зір-2» Додаткової угоди №3 від 28.12.2011р. із теміном дії по 28.12.2013р. свідчить про отримання позивачем зазначеного листа та надання згоди на пропозицію вважати варіант Додаткової Угоди №3 від 31.12.2011р. недійсним.

Зазначене твердження відповідача не ґрунтується на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Згідно до ст. 11, частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно до частини 1 ст. 12 спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, після підписання сторонами - Броварською ЦРЛ та ТОВ «Зір-2» тексту додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. у сторін виникли зобов'язання, виконання яких в силу ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України є обов'язковим, що відповідає основним засадам зобов'язального права.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до частини 1 ст. 651, ст. 654 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який розривається. Відповідно до частин 1, 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

Відповідно до пунктів 11.3, 11.4 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін. За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством, крім випадків одностороннього розірвання договору, передбачених Договором. Відповідно до пункту 8.4 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) орендодавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати більше ніж за три місяці.

Лист відповідача від 01.03.2012р. № 553 не містить пропозиції позивачу розірвати Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р. в порядку, передбаченому вищенаведеними нормами закону та пунктами Договору, крім того, суду не подано жодних доказів направлення або вручення вказаного листа позивачу.

Сторони не підписали письмову додаткову угоду про розірвання вказаної Додаткової Угоди №3 від 31.12.2011р., що сторонами не заперечується, крім того, суду взагалі не подано доказів того, що сторони вчинили будь-які взаємні дії, спрямовані на розірвання або зміну вказаної Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. за згодою сторін.

За таких обставин у суду відсутні підстави твердити, що Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. із терміном оренди до 30.11.2014р. була сторонами розірвана в установленому законом порядку за згодою сторін.

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Заінтересована сторона - Броварська ЦМКЛ до суду з позовом про розірвання Додаткової угоди №3 від 31.1202011р. не зверталась, що представником відповідача не заперечується.

За таких обставин у суду відсутні підстави твердити, що Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. із строком оренди до 30.11.2014р. була сторонами розірвана в установленому законом судовому порядку і з цього спору є рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідач посилається на те, що вказана Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. є недійсною, оскільки суперечить частині 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в силу того, що спірний Договір оренди за відсутності заяви орендаря про зміну терміну дії може бути продовжений виключно на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на два роки.

Зазначене посилання є хибним.

По-перше, частиною 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін, і закон не містить заборони сторонам за взаємною згодою внести зміни до Договору щодо його терміну дії на період часу, відмінний від первісної редакції договору. Зазначене відповідає також загальним положенням ст. 627, частини 1 ст. 651 ЦК України.

По-друге, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 05.12.2009р. № 1759- VI, який набрав чинності після укладення спірного договору оренди від 2007р., внесено зміни до частини 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та встановлено, що термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Орендар термін оренди, менший за 5 років, орендодавцю не пропонував.

По-третє, слід розрізняти правові поняття нікчемний та недійсний договір.

Відповідно до презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, оскільки такий договір визнано недійсним прямою нормою закону.

Судом встановлено відсутність прямої норми закону, яка прямо встановлює недійсність Додаткової угоди №3 від 31.1202011р., з підстав, на які посилається відповідач, за таких обставин у суду відсутні підстави твердити, що вказана Додаткова угода є нікчемною.

Недійсним є договір, визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони з вичерпного переліку підстав, встановлених законом (пункт 2.5.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», пункт 7 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Статтею 203 ЦК України визначено перелік загальних умов, необхідних для чинності правочину. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, якщо відповідач вважає, що сторони під час укладання Додаткової угода №3 від 31.12.2011р. не дотримали вимоги Закону, зокрема вимоги частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», або інших законів, це мало б бути підставою для звернення до суду та визнання даної додаткової угоди недійсною в судовому порядку.

Відповідач з позовом про визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 31.1202011р. до суду не звертався, зазначена Додаткова угода судом недійсною не визнана, що представником відповідача не заперечується.

За таких обставин, враховуючи презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України, Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. є чинною та обов'язковою до виконання сторонами.

Посилання відповідача на протоколи засідань комісії про порядок передачі в оренду комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади міста Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району, зокрема протокол №6 від 05.12.2013р., яким визначено недійсною Додаткову угоду №3 у зв'язку із відсутністю погодження з власниками майна Броварської ЦРЛ, є безпідставними.

По-перше, з вищенаведених норм закону визнання угоди недійсною можливе виключно у встановленому законом судовому порядку шляхом прийняття відповідного судового рішення, а не за рішенням органу місцевого самоврядування або його комісії. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

По-друге, згідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень , за таких обставин, протоколи засідання комісії не є рішенням органу, уповноваженого управляти орендованим комунальним майном.

По-третє, посилання на відсутність погодження органу, уповноваженого управляти орендованим комунальним майном, на продовження терміну укладеного договору оренди є безпідставним. Спеціальний Закон України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема ст. 17, яка регламентує продовження терміну договору оренди та переважне право орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий термін, не встановлює, що вказані дії здійснюються в порядку, передбаченому ст. 9 Закону для укладення договору оренди, за таких обставин для продовження терміну укладеного договору оренди та укладення договору оренди на новий строк Законом не встановлена обов'язковість погодження з органом, уповноваженим управляти майном, обов'язковість розміщення оголошення про намір передати майно в оренду, проведення конкурсу тощо.

За таких обставин, Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. на момент розгляду справи не розірвана, недійсною в судовому порядку не визнана, є чинною та обов'язкова для виконання сторонами.

Додаткова угода №3 від 28.12.2011р. із терміном дії до 28.12.2013р. за твердженням відповідача була підписана за домовленістю сторін після направлення відповідачем позивачу листа від 01.03.2012р. № 553, тобто заднім числом, що сторонами не заперечується. Оскільки на момент її підписання зобов'язальні відносини сторін як орендодавця та орендаря спірного приміщення були засновані на укладеному Договорі оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) та укладеній Додатковій угоді №3 від 31.12.2011р., підписана заднім числом Додаткова угода №3 від 28.12.2011р. не створювала для сторін жодних правових наслідків, оскільки всі її умови повторюють умови укладеної раніше Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р., а термін дії від моменту підписання до 28.12.2013р. повністю включений в термін дії Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р.

Стаття 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» надає орендарю, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, переважне право на укладення договору оренди на новий термін. Винятком з цього правила є випадок, коли орендодавець після закінчення терміну дії договору (а не будь-коли за бажанням орендодавця) не має наміру передавати орендоване майно в оренду на новий термін, а має намір використовувати майно для власних потреб. В цьому випадку частина 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зобов'язує орендодавця письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Так, Рішенням Броварської районної ради Київської області від 27.06.2013р. створено Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги, Рішенням Броварської міської ради від 04.07.2013р. створено Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги. На підставі вказаних рішень Броварська ЦРЛ зобов'язана збільшити кількість ліжок на 70 місць, для чого, за твердженням відповідача, йому потрібні приміщення, орендовані ТОВ «Зір-2».

Відповідач направив позивачу лист від 04.09.2013р. № 2551, в якому зазначив, що сторони домовились вважати договір оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (2 роки), що строк чинності договору спливає 28.12.2013р. та вимагав звільнити орендоване приміщення в строк до 12.01.2014р., оскільки лікарня має намір використовувати зазначене майно для власних потреб. В іншому разі відповідач посилався на пункт 11.7 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.), згідно до якого якщо протягом встановленого строку орендар не повернув орендоване майно, то орендодавець має право комісійно опломбувати майно до моменту підписання акту приймання-передачі та звільнення орендованого майна, при цьому орендодавець не несе жодної відповідальності за збереження майна орендаря.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оренди орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору. Як встановлено судом, між сторонами укладено Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р. до Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.), згідно якої термін дії оренди сторонами встановлений до 30.11.2014р., і вказана додаткова угода не розірвана, в судовому порядку недійсною не визнана, відповідно є чинною і обов'язковою для виконання її сторонами.

За таких обставин, дії відповідача, спрямовані на позбавлення орендаря ТОВ «Зір-2» можливості користуватися орендованим майном та виселення орендаря до настання строку 30.11.2014р. або до моменту розірвання договору за згодою сторін або в судовому порядку (або визнання в судовому порядку Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. недійсною) є незаконними та порушують право орендаря ТОВ «Зір-2» на користування орендованим майном відповідно до закону та договору.

Згідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним , відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця .

Відповідно до частини третьої ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судових захист цивільного права та інтересу. Згідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав частина 2 ст. 16 ЦК України визначає припинення дії, яка порушує право.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, позов задовольняє та приймає рішення про зобов'язання Броварської центральної районної лікарні припинити незаконні дії щодо вимоги звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) та Додатковою угодою №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка 14 та переданого товариству з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» в оренду до 30.11.2014р.

У зв'язку із задоволенням позову суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», ст. 1, частиною 1 ст. 12, ст. 17, частинами 1, 3 ст. 26, ст. 28, 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 3, 20 Господарського Кодексу України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 203, 204, 215, частинами 1,2 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 627, 629, частиною 1 ст. 638, частинами 1, 2, ст. 651, ст. 654, частиною 1 ст. 759, частиною 1 ст. 761, частиною 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 1, 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» до Броварської центральної районної лікарні задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Броварську центральну районну лікарню (ідентифікаційний код 01994497) припинити незаконні дії щодо вимоги звільнення товариством з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» (ідентифікаційний код 35125240) орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) та Додатковою угодою №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка 14 та переданого товариству з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» в оренду до 30.11.2014р.

3. Стягнути з Броварської центральної районної лікарні (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 14, ідентифікаційний код 01994497)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Федорівський офтальмологічний центр «Зір-2» (02140, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, буд. 1, корпус Б/6, кв. 227, ідентифікаційний код 35125240)

1 147,00 грн. (одну тисячу сто сорок сім гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 28.12.2013р.