Постанова

від 22.04.2014 по справі 911/4350/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа№ 911/4350/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гріненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Броварської центральної районної лікарні

на рішення господарського суду Київської області

від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2"

до Броварської центральної районної лікарні

про припинення дій, що порушують право оренди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Броварської центральної районної лікарні про припинення дій, що порушують право оренди нежитлового приміщення, а саме: зобов'язати відповідача припинити незаконні дії Броварської центральної районної лікарні щодо вимоги звільнення позивачем орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. та додатковою угодою до нього №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка, 14.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що між Броварською центральною районною лікарнею (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення, згідно якого відповідач отримав в оренду приміщення площею 217.29 кв.м. що знаходиться на балансі відповідача. Додатковою угодою №3 від 31.12.2011р. сторони продовжили дію вказаного договору до 30.11.2014р. Однак, відповідачем вживаються заходи для дострокового виселення орендаря із займаного приміщення. Так, позивачем отримано лист відповідача, в якому відповідач стверджує, що строк дії договору оренди спливає 28.12.2013р. та вимагає звільнити займане приміщення, при цьому зазначає про право орендодавця у випадку відмови орендаря звільнити приміщення комісійно опломбувати майно орендаря до моменту підписання акту приймання-передачі. На думку позивача вказані дії відповідача є незаконними, посилаючись на те, що термін дії договору пролонгований до 30.11.2014р., орендоване приміщення використовується за цільовим призначенням для надання медичної допомоги в галузі офтальмології, орендна плата сплачується належним чином, дії відповідача, в зв'язку з чим просить припинити вказані дії відповідача в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 позов задоволено повністю. Зобов'язано Броварську центральну районну лікарню припинити незаконні дії щодо вимоги звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) та Додатковою угодою №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка,14 та переданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" в оренду до 30.11.2014р. Стягнуто з Броварської центральної районної лікарні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" 1147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначає про те, що укладений між сторонами договір оренди від 29.12.2007р. автоматично пролонговувався на два роки без підписання додаткової угоди з 27.12.2007р. по 27.12.2009р. та з 27.12.2009р. по 27.12.2011р. В подальшому між сторонами у відповідності до типового договору було укладено додаткову угоду №1 від 01.04.2010р. із строком дії до 28.12.2011р. Для наступної пролонгації договору орендодавець помилково направив орендарю проект додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. з терміном дії до 30.11.2014р., замість вірного варіанту від 28.12.2013р. з терміном дії до 28.12.2013р. Виявивши вказану невідповідність дат, орендодавець листом від 01.03.2012р. звернувся до орендаря, в якому просив вважити недійсною укладену додаткову угоду до договору №3 від 31.12.2011р. Відповідач стверджує, що позивач погодився із вказаним листом, про що свідчить подальше підписання сторонами іншого варіанту додаткової угоди №3 від 28.12.2011р. із строком дії до 28.12.2013р. Вважаючи чинною Додаткову угоду №3 від 28.12.2011р. із строком дії до 28.12.2013р. і маючи намір не передавати вказане приміщення в оренду, а використовувати для власних потреб, орендодавець у відповідності до частини 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правомірно звернувся до орендаря з вимогою про звільнення орендованого приміщення за три місяці до завершення строку оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. у справі №911/4350/13 прийнято апеляційну скаргу Броварської центральної районної лікарні на рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2014 р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р. розгляд справи №911/4350/13 відкладено на 08.04.2014 р.; зобов'язано позивача надати Київському апеляційному господарському суду через відділ документального забезпечення письмові пояснення, в яких обґрунтувати обрання способу захисту як зобов'язання припинити незаконні дії щодо вимоги звільнення товариством з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" орендованого за договором оренди від29.12.2007 р.(в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2010 р.) та Додатковою угодою №3 від 31.12.2011 р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка, 14 та переданого товариству з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" в оренду до 30.11.2014 р. з посиланням на правову норму.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.04.2014 р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.04.2014 р. представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.04.2014 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 22.04.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. розгляд справи №911/4350/13 задоволено клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги Броварської центральної районної лікарні у справі №911/4350/13 на п'ятнадцять днів.

В судове засідання апеляційної інстанції 22.04.2014 р. представник позивача не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

29.12.2007р. між Броварською ЦРЛ (орендодавець) та ТОВ "Зір-2" (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення (далі - Договір), згідно якого орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення площею 217,29 кв.м. за адресою м. Бровари, вул. Шевченка, 14 для надання медичної допомоги та медичних послуг населенню.

Орендоване приміщення належить до спільної сумісної власності територіальної громади м. Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району та знаходиться на балансі комунального лікувально-профілактичного закладу - Броварської ЦРЛ, відповідно відносини сторін регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Строк оренди становить 2 роки з моменту передачі об'єкту орендарю. Якщо жодна із сторін у строк 30 днів до закінчення строку дії не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на наступний рік. (розділ 4 Договору).

Виходячи зі змісту розділу 5 Договору, стартова орендна плата складає на місяць 10,30 грн. за 1 кв.м. хірургічний корпус, 10,48 грн. за кв.м. харчоблок і сплачується не пізніше 20 числа попереднього місяця.

29.12.2007 р. сторонами підписано Акт прийому-передачі нежилих приміщень згідно договору оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що знаходиться на балансі Броварської центральної районної лікарні, а саме: амбулаторію 81,4 кв.м., травматологію 31.6 кв.м., хірургію 68,66 кв.м., харчоблок 35,63 кв.м., а також Акт розмежування площ ТОВ "Зір-2".

01.04.2010 р. сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору, якою договір оренди викладено в новій редакції у відповідності до затвердженого типового договору.

Відповідно до умов Договору в редакції додаткової угоди №1, орендована площа складає 217,29 кв.м., з них приміщення хірургічного (головного) корпусу 181,66 кв.м., приміщення харчоблоку 35,63 кв.м., ринкова вартість якої згідно незалежної оцінки складає 486058 грн. Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади м. Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району, становить за базовий місяць лютий 2010р. 7290,87 грн. та визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, нарахування ПДВ здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством. Строк дії оренди визначено з моменту підписання додаткової угоди до 28.12.2011р.

В наступному сторони підписали Додаткову угоду №3, якою повторно пролонгували договір оренди на новий термін.

В матеріалах справи містяться дві редакції Додаткової угоди №3 про внесення змін до терміну дії договору оренди від 01.04.2010р. №1, а саме:

від 31.12.2011р. із терміном дії з 31.12.2011р. по 30.11.2014р., яку вважає чинною позивач;

від 28.12.2011р. із терміном дії з 28.12.2013р. по 28.12.2013р., яку вважає чинною відповідач.

Відповідач стверджує, що помилково підписав Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р., про що письмово повідомив позивача листом від 01.03.2012р. №553. Вказаним листом відповідач просив ТОВ "Зір-2" вважати недійсним варіант Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р., оскільки на його думку, він суперечить ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Відповідач стверджує, що факт підписання в наступному товариством "Зір-2" Додаткової угоди №3 від 28.12.2011р. із терміном дії по 28.12.2013р. свідчить про отримання позивачем зазначеного листа та надання згоди на пропозицію вважати варіант Додаткової Угоди №3 від 31.12.2011р. недійсним.

Згідно до ст. 11, частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 12 спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, після підписання сторонами - Броварською ЦРЛ та ТОВ "Зір-2" тексту додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. у сторін виникли зобов'язання, виконання яких в силу ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України є обов'язковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 651, ст. 654 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який розривається.

Виходячи зі змісту частин 1, 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

Відповідно до пунктів 11.3, 11.4 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.), розірвання договору допускається за взаємною згодою сторін. За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством, крім випадків одностороннього розірвання договору, передбачених Договором. Відповідно до пункту 8.4 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) орендодавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати більше ніж за три місяці.

Лист відповідача від 01.03.2012р. №553 не містить пропозиції позивачу розірвати Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р. в порядку, передбаченому вищенаведеними нормами закону та пунктами Договору.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторони вчинили будь-які взаємні дії, спрямовані на розірвання або зміну вказаної Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. за згодою сторін, відсутні судові акти про розірвання вказаної додаткової угоди, а тому відсутні підстави вважати Додаткову угоду №3 від 31.12.2011р. із терміном оренди до 30.11.2014 р. розірваною в установленому законом порядку за згодою сторін.

Твердження відповідача про те, що вказана Додаткова угода №3 від 31.12.2011р. є недійсною, посилаючись на те, що остання суперечить частині 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в силу того, що спірний Договір оренди за відсутності заяви орендаря про зміну терміну дії може бути продовжений виключно на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на два роки, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Положення закону не містить заборони сторонам за взаємною згодою внести зміни до Договору щодо його терміну дії на період часу, відмінний від первісної редакції договору.

Зазначене відповідає також загальним положенням ст. 627, частини 1 ст. 651 ЦК України.

Посилання відповідача на протоколи засідань комісії про порядок передачі в оренду комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади міста Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району, зокрема протокол №6 від 05.12.2013р., яким визначено недійсною Додаткову угоду №3 у зв'язку із відсутністю погодження з власниками майна Броварської ЦРЛ є безпідставними.

Визнання угоди недійсною можливе виключно у встановленому законом судовому порядку шляхом прийняття відповідного судового рішення, а не за рішенням органу місцевого самоврядування або його комісії. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, за таких обставин, протоколи засідання комісії не є рішенням органу, уповноваженого управляти орендованим комунальним майном.

Посилання на відсутність погодження органу, уповноваженого управляти орендованим комунальним майном, на продовження терміну укладеного договору оренди є безпідставним. Спеціальний Закон України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема ст. 17, яка регламентує продовження терміну договору оренди та переважне право орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий термін, не встановлює, що вказані дії здійснюються в порядку, передбаченому ст. 9 Закону для укладення договору оренди, за таких обставин для продовження терміну укладеного договору оренди та укладення договору оренди на новий строк Законом не встановлена обов'язковість погодження з органом, уповноваженим управляти майном, обов'язковість розміщення оголошення про намір передати майно в оренду, проведення конкурсу тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Додаткова угода №3 від 31.12.2011 р. на момент розгляду справи не розірвана, недійсною в судовому порядку не визнана, є чинною та обов'язкова для виконання сторонами.

Додаткова угода №3 від 28.12.2011р. не створює для сторін жодних правових наслідків, оскільки всі її умови повторюють умови укладеної Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р., а термін дії від моменту підписання до 28.12.2013р. повністю включений в термін дії Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р.

Стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надає орендарю, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, переважне право на укладення договору оренди на новий термін. Винятком з цього правила є випадок, коли орендодавець після закінчення терміну дії договору (а не будь-коли за бажанням орендодавця) не має наміру передавати орендоване майно в оренду на новий термін, а має намір використовувати майно для власних потреб. В цьому випадку частина 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язує орендодавця письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

04.09.2013р. відповідач направив позивачу лист № 2551, в якому зазначив, що сторони домовились вважати договір оренди продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (2 роки), що строк чинності договору спливає 28.12.2013р. та вимагав звільнити орендоване приміщення в строк до 12.01.2014 р., оскільки лікарня має намір використовувати зазначене майно для власних потреб. В іншому разі відповідач посилався на пункт 11.7 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.), яким встановлено, якщо протягом встановленого строку орендар не повернув орендоване майно, то орендодавець має право комісійно опломбувати майно до моменту підписання акту приймання-передачі та звільнення орендованого майна, при цьому орендодавець не несе жодної відповідальності за збереження майна орендаря.

Позивач вважає, що вказані дії відповідача спрямовані на позбавлення орендаря ТОВ "Зір-2" можливості користуватися орендованим майном та виселення орендаря до настання строку 30.11.2014р. або до моменту розірвання договору за згодою сторін, або в судовому порядку, або визнання в судовому порядку Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. недійсною, вказані дії відповідача є незаконними та порушують право орендаря ТОВ "Зір-2" на користування орендованим майном відповідно до закону та договору.

Згідно до ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Відповідно до частини третьої ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судових захист цивільного права та інтересу. Згідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав частина 2 ст. 16 ЦК України визначає припинення дії, яка порушує право.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо направлення позивачу листа від 04.09.2013р. №2551 не призвели до фактичного здійснення відповідачем перешкод у користуванні орендованим позивачем майном за Договором та відповідно не призвели до порушення прав позивача, а тому позовні вимоги про припинення дій, що порушують право оренди нежитлового приміщення, а саме: зобов'язати відповідача припинити незаконні дії Броварської центральної районної лікарні щодо вимоги звільнення позивачем орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. та додатковою угодою до нього №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка, 14 є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварської центральної районної лікарні задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. у справі №911/4350/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Броварської центральної районної лікарні припинити незаконні дії щодо вимоги звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" орендованого за договором оренди від 29.12.2007р. (в редакції додаткової угоди №1 від 01.04.2010р.) та Додаткової угоди №3 від 31.12.2011р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Бровари, вул. Шевченка,14 та переданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Федорівський офтальмологічний центр "Зір-2" в оренду до 30.11.2014р.

Матеріали справи №911/4350/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич