Рішення

від 17.12.2013 по справі 906/1453/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2013 р. Справа № 906/1453/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевчук О.В. - довіреність № 634/12-Н від 27.11.2012;

від відповідача: Слівінський О.В. - доручення б/н від 21.10.2013;

від третьої особи: Слівінський О.В. - довіреність №1149 від 12.11.2013

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мошківської Юлії Олегівни (м. Житомир)

про стягнення 10797441,64 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 23.12.2013.

В судовому засіданні 17.12.2013 оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 17.12.2013.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 01/42-0-1/116 від 29.08.2011 в сумі 10797441,64 грн.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надав усні пояснення по суті спору та подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 20-26, т.2).

Представник відповідача та третьої особи позовні вимоги не заперечував, подав клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву (а.с .27-28, т.2).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 29.08.2011 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, кредитор) та Мошківською Юлією Олегівною (третя особа, позичальник) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/116 з Додатками до нього (надалі - Генеральний договір (а.с. 9-27)) та 29.08.2011 - Кредитний договір №010/42-0-1/117 до Генерального договору з додатком №1 до нього (надалі - Кредитний договір (а.с. 28-32)), відповідно до п. 1 якого позивач відкриває позичальнику невідновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів однією сумою у розмірі 10356000,00 (десять мільйонів п'ятсот тридцять шість тисяч) грн. строком до 14.05.2018 зі сплатою 14,7% (чотирнадцять цілих і сім сотих відсотків) річних для рефінансування поточної заборгованості.

Позивач вказує, що виконав свої зобов'язання перед позичальником шляхом надання останньому грошових коштів у розмірі та на умовах, передбачених Генеральним та Кредитним договорами.

Проте, як вказує позивач, в порушення умов Генерального договору та Кредитного договору, позичальник погашення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом не здійснив, у встановлені строки штрафних санкцій за невиконання вищезазначених договорів не сплатив.

Враховуючи викладене, за даними позивача станом на 01.06.2013 загальна заборгованість позичальника перед позивачем за Генеральним договором складає 10797441,64грн. (десять мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч чотириста сорок одна грн. 64 коп.), що складається з: - 9891038,93грн. - заборгованості по тілу кредиту, 846791,44грн. - заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 26576,06грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 33035,21грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Як вказує позивач, в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором та Кредитним договором, 29.08.2011 між позивачем та ТОВ "Мега Моторс Груп" (надалі - поручитель, відповідач) укладено Договір поруки №12/42-0-1/185 (надалі - Договір поруки (а.с. 33-36), за умовами якого відповідач зобов'язався відповідати за неналежне виконання позичальником зобов'язань по Кредитному договору.

Зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за Генеральним та Кредитним договорами, у відповідності до п. 10.3.2 Генерального договору, 12.06.2013 відповідачу була надіслана вимога про виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, проте остання залишена без реагування.

За вказаного, та посилаючись на ст. ст. 509, 526, 527, 530, 536, 543, 546, ч. 1, 3 ст. 553, 554, 572, 575, 610, 611, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 345 ГК України, ст.ст. 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та третя особа згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 28, т.2) не заперечують факту укладення Мошківською Ю.О. з позивачем кредитного договору. Вказують, що під час проведення звірки розрахунків з Департаментом оперативної роботи з проблемною заборгованістю банку була досягнута домовленість про остаточну суму, яка підлягає сплаті по усіх, укладених Мошківською Ю.О. з позивачем кредитних договорах, про що 13.12.2013 прийнято позитивне рішення, тому сторони не проводять подальшої роботи з проведення звірки розрахунків. Також повідомили, що погоджена сума буде сплачена позивачу Мошківською Ю.О. шляхом перекредитування в іншій банківській установі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.627, 629 ЦК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача до суду є неналежне виконання третьою особою умов Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/116 від 29.08.2011 з додатками (а.с. 9-27, т.1) та Кредитним договором №010/42-0-1/11 від 29.08.2011 до нього (а.с. 28-32, т.1).

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з наданих до справи документів та не заперечується сторонами, на виконання умов вищевказаних Договорів позивач надав Мошківській Юлії Олегівні кредит в розмірі 10536000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 30.08.2011 (а.с. 21, т.2).

За умовами п. 1.3. Генерального договору та п. 1.4. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом складає 14,7% річних. Останній день строку Ліміту Кредитної операції - 14 травня 2018 (п. 1.6. Генерального Договору, п. 1.5. Кредитного договору).

Нарахування процентів за Кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок основної заборгованості Позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом... (п. 3.4. Генерального договору).

За умовами п. 6.1. Генерального договору позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим Генеральним договором та Договорами (в т.ч. здійснити погашення основної заборгованості Позичальника, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим Генеральним договором та Договорами, не пізніше останнього дня строку дії Ліміту відповідної Кредитної операції...

Додатком №1 до Кредитного договору сторони встановили г р а ф і к погашення основної заборгованості по кредитному договору та процентів за користування кредитом (а.с.30, т.1).

З банківської виписки по особовим рахункам (а.с. 39-56, т.1) вбачається, що на час звернення позивача до суду та розгляду справи в суді сума заборгованості за кредитом склала 9891038,93грн., сума заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом - 846791,44грн. Наведені суми заборгованості, як по тілу, так і по нарахованих процентах не заперечувалися представником відповідача та третьої особи в судовому засіданні.

У відповідності до п.п.10.1.2 п.10.1 Генерального договору, сторони обумовили, що у разі настання обставин Дефолту, кредитор має право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод вимагати дострокового виконання позичальником зобов'язань за цим Договором, включаючи повернення суми кредиту , сплати процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів відповідно до умов цього Договору, що відповідає приписам ст.1050 ЦК України. Визначення "Дефолту" наведено в розділі "Визначення термінів" Генерального договору, де зазначено, що це обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за цим Генеральним договором та Договорами...

Так, згідно ч.2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п.10.3.2 Генерального договору, у випадку якщо в письмовому повідомленні зазначається про рішення Кредитора скористатися правами передбаченими підпунктом 10.1.2. пункту 10.1. цього Договору, позичальник повинен здійснити виконання зазначених Кредитором у такому повідомленні зобов'язань позичальника негайно, але не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред'явити вимогу поручителям та вжити всі інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим генеральним договором та Договорами, які не суперечать чинному законодавству України.

Матеріали справи містять докази направлення такої вимоги позичальнику (а.с. 99, т.1), однак докази її виконання відсутні.

За ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Пунктом 14.3. Генерального договору сторони встановили, що за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Генеральним договором та Договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Пеня підлягає сплаті протягом п'яти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора на зазначені в цій вимозі рахунки. Сплата пені не звільняє Позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996, № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 67, т.1) та встановлено, що визначена у Договорі пеня у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, тобто останню правомірно нараховано у відповідності до вищенаведених положень Договору. За вказаного, нарахована пеня в сумі 33035,31грн. за несвоєчасне погашення кредиту та 33035,21грн. - за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом є обґрунтованою.

При цьому, враховуючи, що позовні вимоги заявлені до поручителя, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі порукою.

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України).

Судом встановлено, що 29.08.2011 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (поручитель) укладено Договір поруки №12/42-0-1/185 (а.с. 33-36, т.1) згідно п. 1.1. якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний: - повернути кредит у розмірі 10536000,00 (Десять мільйонів п'ятсот тридцять шість тисяч гривень (далі - кредит) (п.п. 1.1.1. Договору поруки); - сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 14,7% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому у відповідності до умов Кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим Договором (п.п. 1.1.2); - сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором (п.п. 1.1.3); - сплатити пені, штрафи, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням позичальником умов Кредитного договору (п.п. 1.1.4).

Також, за умовами п. 1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.

У відповідності до п. 2.1. Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх, або окремих Забезпечених зобов'язань, поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.

При цьому, згідно п. 2.2. Договору поруки, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, визначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов'язань, в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.

Матеріали справи містять направлену позивачем поручителю вимогу (а.с. 37-38, т.1), що не заперечувалося представником відповідача, згідно якої він вимагав протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги сплатити 10797441,64грн., що складається з: 9891038,93грн. - заборгованості по тілу кредиту, 846791,44грн. - заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 26576,06грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 33035,21грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача 10797441,64грн. з яких: 9891038,93грн. - заборгованості по тілу кредиту, 846791,44грн. - заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 26576,06грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 33035,21грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Ватутіна, буд. 168А/1, ід. код 34147546)

на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, Печерський р-н., вул. Лєскова, буд. 9, ід. код 14305909):

- 9891038,93грн. - заборгованості по тілу кредиту;

- 846791,44грн. - заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 26576,06грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 33035,21грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом;

- 68820,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2013

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи.