Ухвала

від 04.12.2013 по справі 2а-1650/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 9104/31262/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС Газінвест» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року по справі № 2а-1650/10/0970 за позовом управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС Газінвест» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС Газінвест» (далі - ТзОВ «ІС Газінвест»), в якому просило стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі Івано-Франківської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4412.66 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року вказаний позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 4412.66 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано, що у нього відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки він подав відповідні платіжні доручення до ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», а відтак, виконав свій обов'язок зі сплати страхових внесків, а факт неперерахування вказаних грошових коштів на рахунок позивача з вини банку не може служити підставою для його відповідальності.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «ІС Газінвест» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Тисменицькому районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем нараховано внески за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням за січень-серпень 2010 року в сумі 4558.40 грн., про що складено звіт, однак, станом на 21 квітня 2010 року вказані страхові внески він сплатив лише частково в сумі 145.74 грн.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

Відповідно до частин 4, 5 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 9 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Пунктом 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, передбачено, що документальним підтвердженням про сплату платником утриманих із заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання», або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або наявність за ним переплати.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що страхувальник вважається таким, що виконав свій обов'язок щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у день списання банком з його рахунків коштів, підтвердженням чого є відповідний платіжний документ з відміткою банку про його виконання.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодних платіжних доручень про перерахування на рахунок управління Пенсійного фонду в Тисменицькому районі Івано-Франківської області страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з відміткою про їх виконання банком, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення страхових внесків, які не перераховані відповідачем у строк, встановлений частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо посилання позивача на норми податкового законодавства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та інших актів податкового законодавства, оскільки згідно з преамбулою цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС Газінвест» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року по справі № 2а-1650/10/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС