Постанова

від 13.08.2010 по справі 2а-1650/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 2a-1650/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.,

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі -ОСОБА_1,

представника відповідача: ТзОВ "Іс Газінвест" - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до відповідача: ТзОВ "Іс Газінвест" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 4412,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ТзОВ "Іс Газінвест" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 4412,66 грн.,-

Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 4412,66 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що в результаті проведеного аналізу своєчасності сплати суб'єктами господарювання в Тисменицькому районі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що ТзОВ "Іс Газінвест" допустило заборгованість в сумі 4412,66 грн., а саме: за січень 2009 р. - 564,96 грн., за лютий 2009 року - 564,96 грн., за березень 2009 року - 564,96 грн., за квітень 2009 року - 572,00 грн., за травень 2009 року - 572,00 грн., за червень 2009 року - 572,00 грн., за липень 2009 року - 573,76 грн. та за серпень 2009 року - 573,76 грн. Однак, станом на 21.04.2010 р. відповідачем сплачено страхових внесків тільки частково в сумі 145,74 грн. Тому, відповідно до довідки - розрахунку заборгованість перед управлінням пенсійного фонду України в Тисменицькому районі станом на 21.04.2010 р. становить 4412,66 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення на адміністративний позовю. Пояснив, що страхові внески за період з січня 2009 року по серпень 2009 року відповідачем сплачувались своєчасно, заборгованість відсутня. Вказав, що страхові внески відповідачем сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. При цьому, днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок управління Пенсійного фонду. Ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (а.с. 15-16).

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

Згідно з ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: за січень 2009 р. - 564,96 грн., за лютий 2009 року - 564,96 грн., за березень 2009 року - 564,96 грн., за квітень 2009 року - 572,00 грн., за травень 2009 року - 572,00 грн., за червень 2009 року - 572,00 грн., за липень 2009 року - 573,76 грн. та за серпень 2009 року - 573,76 грн. Відповідачем сплачено тільки частково суму страхових внесків в розмірі 145,74 грн. Станом на 21.04.2010 р. виникла заборгованість в сумі 4412,66 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період (а.с.7-14), довідкою - розрахунком заборгованості від 21.04.2010 року (а.с.6), карткою особового рахунку відповідача (а.с.57-60).

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем суми простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача в розмірі 4412,66 гривень.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що страхові внески рахуються сплаченими в день списання установою банку суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок управління Пенсійного фонду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду , а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частина 9 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України від 05.04.01 № 2346-III В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Відповідно до п. 30.1 ст. 30 даного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, вказані норми законодавства вказують, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, факту перерахування внесків на рахунки позивача не встановлено, що підтверджується довідкою позивача від 13.08.2010 року (а.с.56), карткою особового рахунку відповідача (а.с. 57-60) та іншими матеріалами справи.

При цьому, докази надані відповідачем про сплату страхових внесків підтверджують тільки факт списання коштів ВАТ СКБ "Дністер" з рахунку відповідача і не підтверджують внесення відповідних сум страхових внесків на банківський рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТзОВ "Іс Газінвест" заборгованості в розмірі 4412,66 грн. за період з січня 2009 року по серпень 2009 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача, суду не подано.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТзОВ "Іс Газінвест" (вул. Пшениківська, 54, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400, код ЄДРПОУ 35528034) на користь Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 4412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) гривень 66 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 18.08.2010 року.