ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 грудня 2013 рокуСправа №827/2065/13-а місто Севастополь
17 год. 20 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Балась Т.П, при секретарі - Пісяч К.Е.,
за участю:
представника позивача - Приватного підприємства "Дукат' 04" - Іванової А.В., довіреність б/н від 17.07.2013 року;
представника відповідача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі - Дерябкіної В.Л., довіреність №985/9/10.1-04 від 05.11.2013 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дукат' 04" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2013 року Приватне підприємство "Дукат' 04" (далі ПП "Дукат' 04" , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного Управління Міндоходів у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.07.2013 року №0000820220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 170760 грн. 00 коп., в тому числі 113840 грн. 00 коп., за основним платежем та 56920 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 31.07.2013 року №0000810220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 162628 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 108419 грн.00 коп. та 54209 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 15.08.2013 року відкрито провадження у справі № 827/2065/13-а, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013 року № 0000820220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 170760 грн. 00 коп., в тому числі 113840 грн. 00 коп., за основним платежем та 56920 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 31.07.2013 року №0000810220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 162628 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 108419 грн.00 коп. та 54209 грн. 00 коп.за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач вважає, що у позивача були відсутні правові підстави для формування податкового кредиту та валових витрат.
Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ПП "Дукат' 04" (код ЄДРПОУ 33093961) зареєстроване Нахімовською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 30.08.2004 року №10781020000000034, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АОО № 282626.
Перебуває на обліку в ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі з 02.09.2004. З 16 вересня 2004 року зареєстровано платником податку на додану вартість.
Посадовими особами Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя 15.07.2013 року проведена документальна невиїзна перевірка ПП "Дукат' 04" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ УФК «Тритон» за період серпень 2012 року, та по взаємовідносинам з ТОВ «Девен Альянс» за період 2012 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.07.2013 року № 1195/10/22.0-21/33093961/39, в якому зафіксовані порушення позивачем:
- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток всього у сумі 113840 грн.00 коп., в тому числі за період ІІ-ІV квартали 2012 у сумі 113840 грн.00 коп.;
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 108419 грн.00 коп., в тому числі за липень 2012 у сумі 9277 грн.00 коп., за серпень 2012 у сумі 99142 грн.00 коп.
На підставі акту перевірки від 15.07.2013 року № 1195/10/22.0-21/33093961/39 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013 року №0000820220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 170760 грн. 00 коп., в тому числі 113840 грн. 00 коп., за основним платежем та 56920 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 31.07.2013 року №0000810220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 162628 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 108419 грн.00 коп. та 54209 грн. 00 коп.за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, який набув чинності з 01.01.2011 року.
Положення Податкового кодексу регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Згідно п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому, з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
Тобто, зі змісту зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що виключно податкова накладна (квиток, касовий чек та т.і.), як звітний податковий документ, є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які підлягають використанню в його господарській діяльності. При цьому, платник податку має право віднести до складу податкового кредиту понесені витрати лише у випадку коли такі витрати пов'язані із господарською діяльністю та податкова накладна виписана особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у встановленому порядку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - «положення») передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.
Так, 02 серпня 2012 року між ПП «Дукат' 04» (покупець) та ТОВ УФК «Тритон» (постачальник) укладений договір купівлі-продажу товару № 20812, згідно з яким постачальник зобов'язується протягом дії договору передавати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів у кількості та асортименті згідно до видаткових накладних, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Підтвердженням постачання є видаткова накладна. Умови договору купівлі-продажу виконані сторонами в повному обсязі. Поставка товарів підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурою та податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
12 липня 2012 року між ПП «Дукат' 04» (замовник) та ТОВ «Девен Альянс» (виконавець) укладений договір на коньюктурне вивчення ринку № 120712, за умовами якого виконавець зобов'язується в період з 01.07.2012 до моменту скасування замовником доручення здійснювати коньюктурне вивчення ринку зернових культур на території України та країн СНД, а також умови оплати, зберігання та транспортування зернових. Умови договору виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується актами про виконання робіт, рахунком та податковою накладною, платіжними дорученнями.
З доданих до матеріалів справи матеріалів вбачається, що станом на момент продажу товарів (виконання послуг) позивач та «ТОВ «Девен Альянс», ТОВ УФК «Тритон» зареєстровані як юридичні особи у державному реєстрі підприємств та організацій, та є платниками податку на додану вартість.
Всі надані ПП «Дукат'04» первинні бухгалтерські документи оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», підписані відповідальними представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками.
Також перевіркою визнано про неможливість здійснення операцій між ПП «Дукат' 04» та ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс», та відсутність первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій
Відповідач засновує свій висновок на Акті перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 09.04.2013 №266/2220/37797318 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ УФК «Тритон» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.04.2012 по 28.02.2013», де відповідачем не було встановлено місцезнаходження платника та зроблений висновок про нереальність здійснення господарської діяльності, акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 01.03.2013 №615/2220/37471577 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Девен Альянс» за період з 01.02.2011 по 28.02.2013», де надано висновок щодо наявності ознак "фіктивності" ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Таким чином, нікчемним правочином є тільки ті правочини, щодо яких їх недійсність прямо встановлена законом.
Частиною 2 статті 228 ЦК України встановлено, що нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно ч. 1 ст. 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на:
- порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
- знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади;
- незаконне заволодіння ним (тобто майном).
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9 наведений перелік правочинів, які є нікчемними і такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, які спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; -правочини. що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей, як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це, не виключає фізичної наявності товару, який може виступати предметом купівлі-продажу. Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та його продажу іншим суб'єктом господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.
Діюче законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на витрати та податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Таким чином, висновки органів державної податкової служби у актах перевірок, що стосуються взаємовідносин ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс» - ТПП «Дукат' 04» щодо неможливості фактичного здійснення господарської діяльності, є не більш ніж припущенням.
Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок № 984) щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.
Правовідносини ПП «Дукат' 04» та ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс» виникли на підставі договору на коньюктурне вивчення ринку № 120712 від 12 липня 2012 року між ПП «Дукат'04» (замовник) та ТОВ «Девен Альянс» (виконавець) договору купівлі-продажу товару №20812 від 02 серпня 2012 року між ПП «Дукат' 04» (покупець) та ТОВ УФК «Тритон» (постачальник).
Крім того, у ході судового розгляду позивачем були надані докази щодо пов'язаності придбання (замовлення) у ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс» товарів (послуг) із господарською діяльністю, а саме:
- договору постачання товару №МК/33 від 18.10.2011, за умовами якого ПП «Дукат' 04» (постачальник) зобов'язується протягом дії договору передавати у власність ЗАТ «Птахофабрика Київська» (покупець) сировину для виробництва комбікормів (макуха соєва, олія соєва), яку попередньо ПП «Дукат' 04» придбало у ТОВ УФК «Тритон» (договір купівлі-продажу №20812 від 02.08.2012) та за допомогою надання ТОВ «Девен Альянс» послуг з вивчення ринку зернових культур та зберігання, та транспортування зернових (договір від 12.07.2012), додаткової угоди від 27.03.2012; таблиці співставлення придбання та продажу товарів, їх транспортування, що є предметом договорів між сторонами; всього на 7 арк.;
- накладної №100 від 03.08.2012, податкової накладної №3 від 03.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000088 від 03.08.2012, видаткової накладної №20809 від 02.08.2012, рахунку-фактури №20802 від 02.08.2012, видаткової накладної №РН-0000168 від 02.08.2012; накладної №102 від 10.08.2012, податкової накладної №5 від 10.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, видаткової накладної №80812 від 08.08.2012, рахунку-фактури №80802 від 08.08.2012, видаткової накладної №09082-00001 від 09.08.2012, видаткової накладної №РН-0000185 від 09.08.2012; накладної №105 від 16.08.2012, податкової накладної №8 від 16.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16084 від 16.08.2012, видаткової накладної №160805 від 16.08.2012, рахунку-фактури №160801 від 16.08.2012, видаткової накладної №РН-0000174 від 15.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000092 від 16.08.2012; накладної №106 від 17.08.2012, податкової накладної №9 від 17.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17083 від 17.08.2012, видаткової накладної №170804 від 17.08.2012, рахунку-фактури №170801 від 17.08.2012, видаткової накладної №РН-0000175 від 17.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000093 від 17.08.2012; накладної №108 від 20.08.2012, податкової накладної №11 від 20.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №20083 від 20.08.2012, видаткової накладної №200802 від 20.08.2012, рахунку-фактури №200801 від 20.08.2012, видаткової накладної №РН-0000178 від 19.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000095 від 20.08.2012; накладної №110 від 22.08.2012, податкової накладної №13 від 22.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №22081 від 22.08.2012, видаткової накладної №220801 від 22.08.2012, рахунку-фактури №220801 від 22.08.2012, видаткової накладної №РН-0000181 від 22.08.2012, видаткової накладної №РН-0000180 від 22.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000097 від 22.08.2012; накладної №111 від 25.08.2012, податкової накладної №14 від 25.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №25081 від 25.08.2012, видаткової накладної №250801 від 25.08.2012, рахунку-фактури №250801 від 25.08.2012, видаткової накладної №РН-0000182 від 23.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000098 від 25.08.2012; накладної №114 від 29.08.2012, податкової накладної №17 від 29.08.2012, квитанція про реєстрацію податкової накладної №1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №29083 від 29.08.2012, видаткової накладної №290802 від 29.08.2012, рахунку-фактури №290801 від 29.08.2012, видаткової накладної №РН-0000185 від 28.08.2012, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000101 від 29.08.2012.
Доказами на підтвердження транспортування отриманого товару та подальший його рух підтверджується:
- договором на надання послуг автотранспорту №10/2011 від 18.10.2011, за умовами якого ПП ОСОБА_3 (перевізник) зобов'язується виконати для ПП «Дукат' 04» (замовник) ряд визначених фактичних дій з транспортування зернових та злакових культур (вантажів), що належать замовнику;
- договором перевезення вантажу №108 від 01.08.2012, за яким перевізник ТОВ «Харківська віконна компанія» бере на себе зобов'язання доставки автомобільним транспортом довірений відправником (ПП «Дукат' 04») вантаж;
- договором про співпрацю №223 від 31.08.2012, договором поставки товару №1209/1, укладених між ПП «Дукат' 04» та ТОВ «Дві-Прізма» на купівлю-продаж соєвої олії та макухи, та їх збереження.
Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 № 1232 затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, п.п.6,7 якого визначають, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 № 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Пунктом 4.4 Методичних рекомендації визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Результати лише проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.(п. 7.1 Методичних рекомендацій)
Отже, лише результати проведеної зустрічної звірки, в ході якої співставляються данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, якими є довідка, можуть бути використані податковим органом при перевірці інших платників податків.
За цих обставин акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс» не можуть бути підставою для висновку податкового органу про встановлення позивачем порушення податкового законодавства. Вказані акти не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення та відповідно до ст.83 Податкового кодексу України не може бути використаний під час проведення перевірки позивача.
За цих обставин, враховуючи той факт, що на підставі пп.36.1, пп.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України ПП «Дукат' 04» не може відповідати за дії інших осіб та зазнавати негативних наслідків для своєї господарської діяльності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, господарські операції фактично виконані сторонами, усі передбачені законом умови щодо формування витрат та податкового кредиту підприємством також виконані та позивач має всі податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт постачання товару (надання послуг) та пов'язаність їх купівлі (замовлення) з господарською діяльністю, тому виключення ДПІ в Нахімовському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі зі складу витрат та податкового кредиту ПП «Дукат' 04» сум за господарськими операціями з ТОВ УФК «Тритон», ТОВ «Девен Альянс» з підстав нібито не встановлення реальності проведення господарських операцій не засновано на дійсних документах бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а тому не може бути правомірним.
Проте, такий висновок спростовується наявністю вже постановлених судових рішень,так Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013 року №826/3366/13-а, яке залишено без змін ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 18.11.2013 року, в якому вже досліджувалось питання щодо протиправності дій податкового органу по складанню акта перевірки від 01.03.2013 року № 615/2220/37471577 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Девен Альянс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2011 року - 28.02.2013 року.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, дії відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) є необґрунтованими та неправомірними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню.
Керуючись статтями 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000820220 від 31.07.2013 року Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 170 760,00 грн., в тому числі 113 840,00 грн. за основним платежем та 56920,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000810220 від 31.07.2013 року Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162 628,00 грн., в тому числі 108419 грн. за основним платежем та 54209,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дукат' 04» судові витрати у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.П.Балась
Повний текст постанови складено 23 грудня 2014 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36407444 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Цикуренко Антон Сергійович
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Цикуренко Антон Сергійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Севастополя
Балась Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні