Постанова

від 23.12.2013 по справі 818/5910/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 р. Справа № 818/5910/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Козуб О.І.,

представника третьої особи - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Чаклун" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, третя особа - Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "Чаклун", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, третя особа Сумська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив визнати недійсними:

- податкові повідомлення-рішення від 19.06.2008р. №0001052302/0, від 17.10.2008р. №0001052302/1, від 02.12.2008р. №0001052302/2 в сумі 724 250,40 грн. та від 24.09.2008р. №0001622302/1, від 02.12.2008р. №0001622302/2 в сумі 218 111,00 грн. з податку на прибуток.

- податкові повідомлення-рішення від 19.06.2008р. № 0001062302/0, від 17.10.2008р. №0001062302/1, від 02.12.2008р. № 0001062302/2 в сумі 1 244 956,30грн. та від 24.09.2008р. №0001632302/1, від 02.12.2008р. № 0001632302/2 в сумі 5 069,00 грн. з податку на додану вартість.

- податкове повідомлення-рішення від 24.09.2008р. №0001642302/0 в сумі 345,10 грн. з комунального податку.

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. №0000172200 в сумі 194,00 грн. за порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. №0000162200 в сумі 595,00 грн. за порушення ст.9 ДКМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і ст.1 УПУ "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами".

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. № 0001072302 (із змінами, внесеним рішенням від 15.08.2008р. №11328/10/23-203), від 17.10.2008р. № 0001732302, від 21.11.2008р. №0001962302 в сумі 2 734 011,80 грн. за порушення підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що позапланова виїзна перевірка проведена відповідачем за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом, у зв'язку з чим дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення з 21.05.2008р. по 30.05.2008р. позапланової виїзної перевірки ПФ „Чаклун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.05.2008р. було визнано незаконними Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. по справі № 2-а-7184/08/2070, яку залишено без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009р.

Окрім того, щодо суті донарахованих податкових зобов'язань, то позивач зазначає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем з порушенням встановлених чинним законодавством норм та порядку, а визначені у них суми донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій не відповідають фактичним обліковим даним, які містяться у первинних бухгалтерських документах ПФ „Чаклун", у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті відповідачем на підставі Акту № 2617/23/31436322 від 05.06.2008р. позапланової виїзної перевірки ПФ „Чаклун" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.05.2008р., є незаконними і необґрунтованими, а за таких обставин підлягають визнанню недійсними.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні в якому зазначив, що суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, зазначені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях та рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій, розраховані ним у повній відповідності із нормами чинного законодавства, а позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства призначена та проведена відповідачем у відповідності із вимогами Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Третя особа також заперечувала проти задоволення позову з мотивів викладених відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підривав в повному обсязі та просив задовольнити їх.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, однак в передостанніх судових засіданнях надіслав клопотання в якому зазначив, що проти позовних вимог заперечує та просить справу розглядати без участі його представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ в Московському районі м. Харкова № 491 від 20.05.2008р. „Про проведення позапланової виїзної перевірки ПФ „Чаклун", код ЄДРПОУ 31436322" (з терміном проведення перевірки з 21.05.2008р. по 27.05.2008р.), а також наказу начальника ДПІ в Московському районі м. Харкова №513 від 27.05.2008р. „Про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки ПФ „Чаклун", код ЄДРПОУ 31436322" (з терміном проведення перевірки з 28.05.2008р. по 30.05.2008р.) відповідачем у період з 21.05.2008р. по 30.05.2008р. проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.05.2008р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 2617/23/31436322 від 05.06.2008р., на підставі якого 19.06.2008р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001052302/0 - з податку на прибуток в сумі 724250,40 грн., № 0001062302/0 - з податку на додану вартість в сумі 1244956,30 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000162200 - за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і ст.1 Указу Президента України „Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" в сумі 595,00 грн., № 0000172200 - за порушення ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в сумі 194,00 грн.; № 0001072302 - за порушення підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, в сумі 1714023,76 грн.

У процедурі адміністративного оскарження відповідачем були розглянуті первинні та повторні скарги позивача, у зв'язку з чим відповідачем були прийняті: податкові повідомлення-рішення від 17.10.2008р. № 0001052302/1, від 02.12.2008р. № 0001052302/2 в сумі 724250,40 грн. та від 24.09.2008р. № 0001622302/1, від 02.12.2008р. № 0001622302/2 в сумі 218111,00 грн. з податку на прибуток; податкові повідомлення-рішення від 17.10.2008р. № 0001062302/1, від 02.12.2008р. № 0001062302/2 в сумі 1244956,30грн. та від 24.09.2008р. № 0001632302/1, від 02.12.2008р. № 0001632302/2 в сумі 5069,00 грн. з податку на додану вартість; податкове повідомлення-рішення від 24.09.2008р. № 0001642302/0 в сумі 345,10 грн. з комунального податку; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. № 0001072302 (із змінами, внесеним рішенням від 15.08.2008р. № 11328/10/23-203), від 17.10.2008р. № 0001732302, від 21.11.2008р. № 0001962302 в сумі 2734011,80 грн. за порушення підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2 „Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637.

Позивач 16 вересня 2009 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом, оскільки був зареєстрований в м. Харків.

Харківський окружний адміністративний суд, розглянувши по суті даний позов, прийняв 10 лютого 2010 року постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнив в повному обсязі.

Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови, суд зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі яких відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування до ПФ "Чаклун" штрафних (фінансових) санкцій, зафіксовано у акті перевірки № 2617/23/31436322 від 05.06.2008р.

Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. та Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2009р. по справі № 2-а-7184/08/2070, участь у зазначеній адміністративній справі брали ті ж самі особи - позивач і відповідач по цій справі. Зазначеними судовими рішеннями по адміністративній справі № 2-а-7184/08/2070, що набрали законної сили, визнано незаконними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення з 21.05.2008р. по 30.05.2008р. позапланової виїзної перевірки Приватної фірми „Чаклун" /код ЄДРПОУ 31436322/ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.05.2008р.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, Харківський окружний адміністративний суд вважав безпідставним прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки порушення процедури їх прийняття не дає змоги встановити обґрунтованість, правомірність та правильність здійснених податковою інспекцією нарахувань сум податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року вищевказана постанова Харківського окружного адміністративного суду була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2013 року, касаційну скаргу відповідача було задоволено частково, вищевказану постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В мотивувальній частині вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України зазначено, що колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає їх передчасними, оскільки враховуючи, що вимогами заявленого позову є скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність донарахування податкових зобов'язань та застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій до платника податків, а також наявність чи відсутність порушень законодавчих приписів позивачем, які не було досліджено судовими інстанціями та яким не було надано належної правової оцінки.

Оскільки зазначені обставини справи не були з'ясовані, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, і це порушення вимог ч.4, ч.5 ст.11 КАС України не може бути усунено судом касаційної інстанції з урахуванням меж касаційного перегляду справи, встановлених ст.220 КАС України, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також Вищим адміністративним судом вказано, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій ухвалі, виконати вимоги процесуального законодавства, зокрема ч.4 та ч.5 ст.11 КАС України щодо з'ясування всіх обставин у справі, ст.86 цього Кодексу щодо оцінки доказів та в залежності від встановленого і у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, адміністративну справу № 820/3858/13-а за позовом Приватної фірми "Чаклун" (ідентифікаційний номер 31436322) до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій вирішено передати для подальшого розгляду до Сумського окружного адміністративного суду, у зв'язку зі зміною місця реєстрації позивача, а саме: Сумська область, Лебединський район, село Рябушки, вулиця Куйбишева, буд. 23 А.

Сумський окружний адміністративний суд, розглядаючи дану справу по суті та відмовляючи в задоволенні позову, свою позицію обґрунтовує наступним.

В ході судового розгляду, судом було запропоновано позивачу надати належним чином завірені первісні бухгалтерські та податкові документи за вищевказаний перевіряємий період, однак вказані документи позивачем надані не були.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вся первісна бухгалтерська документація та податкова звітність була вилучена у позивача ст. слідчим СО ХГУ ГУМВС України в Харківській області майором Булах А.П. згідно протоколу обшуку від 13 червня 2008 року, який був винесений в межах кримінальної справи №56080024.

Представник позивача заявив клопотання про витребування у ст. слідчого СО ХГУ ГУМВС України в Харківській області майором Булах А.П. вилученої первісної документації, оскільки йому відомо, що вона перебуває у вказаної особи.

Однак, представник позивача, в порушення ч.3 ст.71 КАС України, не зазначив причини, через які ці докази не можуть бути отримані самим позивачем.

Суд, в свою чергу, відповідно до ч.4 ст. 10 КАС України, витребував вищевказані документи та кримінальну справу у ст. слідчого СО ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором Булах А.П. та ХМУ ГУМВС України в Харківській області (т.2 а.с.66, 75, 78, 99).

На вказані запити була отримана відповідь від 30 жовтня 2013 року №32/5134 відповідно до змісту якої, перший заступник начальника ХМУ - начальник СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області О.І. Кондратьєв, зазначив, що вказана кримінальна справа разом з обвинувальним актом у вересні 2009 року направлена для розгляду по суті до Московського районного суду м. Харкова та до теперішнього часу до СВ ХМУ ГУМВС України в Харківський області не надходила.

В той же час представник позивача в судовому засіданні зазначив, що матеріали вказаної кримінальної справи не містять первинних бухгалтерських та податкових документів які потрібно дослідити.

Дослідивши зміст вищевказаного протоколу обшуку, на який посилається позивач, судом не було встановлено, що в ході обшуку у позивача вилучалась саме первісна бухгалтерська та податкова звітність за період з 01 липня 2007 року по 30 травня 2008 року, оскільки в протоколі зазначено, що вилучається 84 папки с документами ПФ «Чаклун», а також реєстри отриманих та виданих податкових накладних, книги обліку розрахункових операції, розрахункові квитанції, печаті та штампи.

У зв'язку з викладеним, в ході судового розгляду суд не має можливості дослідити первинну бухгалтерську та податкову документацію за перевіряємий період, а тому суд відповідно до ч.6 ст.71 КАС України вирішує справу на основі наявних доказів.

Щодо суті порушень, судом встановлено наступне.

Відповідачем, у ході перевірки, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують правильність визначення валового доходу, неможливо було зробити висновок щодо правильності його декларування. Також, було встановлено, що ПФ „Чаклун" не надано до ДПІ декларацію з податку на прибуток за 1 -й квартал 2008р.

Відповідно до пп.11.3.1 п. 1.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі за текстом - Закону № 334/94), датою збільшення валового доходу вважається дата: або зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно із п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94, датою збільшення валових витрат є дата: або списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт, послуг - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Перевіркою правильності визначення валових витрат було встановлено завищення загальної суми валових витрат на 3626013,0 грн., оскільки вказані витрати не підтверджені первинними документами.

На момент перевірки, не в повному обсязі надано первинні документи, які підтверджують придбання платником податків товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності за 4 кв. 2007р. Таким чином, у ході перевірки, не було можливості перевірити правомірність віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 2722326,00 грн. Крім того, по коду рядка 04.12 Декларації "Інші витрати" за 2007р. (вх. № 120820 від 29.01.08р.) відображено - суму 752403,0 грн., однак до перевірки не надано документи, які підтверджують вищевказані витрати на суму 215000,0 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94, валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За даними підприємства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р. валові витрати складають 6132624.0 грн. За даними перевірки (відповідно до наданих документів) за цей період валові витрати складають 3834323,0 грн. Таким чином, було встановлено завищення валових витрат на суму 2298301,00грн.

При перевірці правильності визначення суми податку на прибуток за перевіряємий період (з 01.07.2007р. по 31.12.2008р) перевіркою було встановлено заниження податку на прибуток всього на 603542,0 грн., відповідно до чого фактично застосована штрафна санкція за цей період становить 120708,4грн.

ПФ "Чаклун" до ДПІ у Московському районі м. Харкова за 1 квартал 2008р. декларацію з податку на прибуток не надано.

Згідно з пп.4.2.2."а" п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язанім платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію". Відповідно до п.п. 17.1.2 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до встановлених у ході перевірки обсягів виручки за січень-лютий 2008р. - 792510,00 грн., зобов'язання з податку на прибуток за даними перевірки становить 198127,5грн., та розмір застосованої фінансової санкції -19812.75грн.

Відповідно до пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97p. (далі по тексту - Закон № 168/97), зі змінами та доповненнями, . Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 Закону № 168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

У зв'язку із відсутністю документів при перевірці відповідачем не можливо було зробити висновок щодо їх використання у господарській діяльності платником податку.

Відповідно до наданих документів при перевірці правильності визначення суми податку на додану вартість за перевіряємий період перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 833350,0грн., в тому числі: липень 2007р. - 26324,0 грн. серпень 2007р.-28711,0грн. вересень 2007р.- 54919,0 грн. жовтень 2007р.-130900,0 грн. листопад 2007р.-159094,0 грн. грудень 2007р.- 274900,0 грн. січень 2008р.-107815,0 грн. лютий 2008р.- 50687,0 грн.

Відповідно до вимог п.п. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Таким чином, штрафна санкція з податку на додану вартість становить 833350.0 грн. х 50% = 416675,0грн.

Щодо перевірки з питання повноти та своєчасності надходження валютної виручки в Україну по експортним операціям.

В ході позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства було встановлено, що на початок перевірки за контрактом № 34 від 15.09.2003р., що був укладений між ПФ "Чаклун" (Україна, м. Харків) та ТОВ "Рдмюг" (Росія, м. Ростов-на-Дону), рахується дебіторська заборгованість у сумі 66,00 дол. США (або 351,85грн.). Граничний термін розрахунку 27.03.2004р.

Розрахунки за експортними операціями здійснені з порушенням ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994р. зі змінами та доповненнями. На підставі ст. 4 зазначеного Закону, на прострочену суму заборгованості 66.0 дол. США (або 351.85грн.) була нарахована пеня у сумі 194,00грн. На дату складання акту заборгованість, на яку нарахована пеня, не погашена, що не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Посилання у позові на неправильне застосування відповідачем норм частини 1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994р. зі змінами та доповненнями, а саме на доповнення внесене Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31.05.07р. № 1108-У "Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)" - є некоректним, тому що зазначений Закон набрав чинності з 01 січня 2008р., а розрахунок пені було проведено до 31.12.2007р.

Щодо перевірки дотримання вимог Указу Президента України № 319/94-ВР від 18.06.94р. "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами".

Перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, було встановлено, що ПФ "Чаклун" має валютні цінності у сумі 66,0 дол. США (або 351,85грн.) за межами України, термін розрахунку по яким настав 27.03.2004р. ПФ "Чаклун" не було надано до ДПІ у Московському районі м. Харкова звітну декларацію станом на 01.04.08р.

Відповідно до п. 1 ст.9 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.93р. № 15-93, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до абз. 3 ст.1 Указу Президенту України "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" від 18.06.1994р. № 319/94, декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Відповідно до п.2.7 Положення "Про валютний контроль в Україні", що затверджена Постановою Правління Національного банку від 08.02.2000р. № 49, у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006р. № 456, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, а саме - порушення строків декларування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Відповідно до вищевикладеного, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. №0000162200 в сумі 595,00 грн. за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і ст.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами", яке рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги (т.2 а.с.45) в частині визначення суми 425 грн., скасовано в іншій частині, а саме 170 грн. вказане рішення залишено без змін.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 24.09.2008р. №0001642302/0 в сумі 345,10 грн. з комунального податку, суд зазначає наступне.

Згідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" від 20.06.93р. N 56- 93, Положення "Про порядок обчислення та сплати до місцевих бюджетів комунального податку", введеними в дію рішенням XIII сесії Харківської міської Ради XXII скликання від 21.03.96р. та змінами внесеними рішеннями XX сесії Харківської міської Ради XXII скликання від 27.02.97р., XXV сесії Харківської міської Ради XXIII скликання від 26.09.2001р., IV сесії Харківської міської Ради XXIV скликання від 19.06.2002р, Інструкції по статистиці чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.95р. за № 287/823 комунальний податок є місцевим податком та обов'язковим платежем, який стягується з юридичних осіб, крім бюджетних організацій, планово-дотаційних та сільсько господарських підприємств. Виходячи з вищевказаного ПФ "Чаклун" є платником до місцевого бюджету комунального податку.

Провести перевірку нарахування комунального податку відповідачу не вдалося, оскільки були відсутні документи. Звіт за 1 квартал 2008р. до ДПІ не надався, у зв'язку з чим відповідачем було самостійно визначено суму комунального податку та штрафну санкцію.

Щодо правомірності прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2008р. № 0001072302 (із змінами, внесеним рішенням від 15.08.2008р. №11328/10/23-203), від 17.10.2008р. № 0001732302, від 21.11.2008р. №0001962302 в сумі 2 734 011,80 грн. за порушення підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що приватною фірмою в перевіряємому періоді не було встановлено ліміт залишку готівки в касі на кінець робочого дня. В жовтні 2007 року згідно з видатковими касовими ордерами видано грошові кошти із каси приватної фірми "Чаклун" в рахунок погашення кредиторської заборгованості по акту звірки на 1 жовтня 2007 року з ПП "Лаціо" на суму 530884.18 грн. з перевищенням граничної суми готівкового розрахунку підприємства з іншим підприємством протягом одного дня. Приватна фірма "Чаклун" за період з 1 грудня по 31 грудня 2007 року та 26 і 27 січня 2008 року видавало з каси підприємства готівкові кошти директору Марченку А.П. для придбання товарів на загальну суму 786121.72 грн. Зазначені кошти згідно з авансовими звітами були використані директорок Марченком А.П. для розрахунків за придбані товари з ВАТ "Сад", а також для погашення кредиторської заборгованості перед ПП "Лаціо" та перевищили граничну суму готівкового розрахунку підприємства з іншим підприємством протягом одного дня, чим порушено пункт 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами і доповненнями. Гранична сума готівкових розрахунків протягом одного дня одного підприємства з іншим підприємством встановлена Постановою Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року №32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" і становить 10000 грн.

В акті перевірки зазначено, що приватною фірмою "Чаклун" перевищено розмір граничної суми готівкових розрахунків протягом одного дня на загальну суму 857011.88 грн. За розглядом акта перевірки рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова від 19 червня 2008 року №0001072302 застосовано до приватної фірми "Чаклун" штрафні (фінансові) санкції у сумі 1714023.76 грн. (857011.88 грн. х 2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі (двократний розмір сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день). Рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова від 15 серпня 2008 року №11328/10/23-203 у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою були внесені зміни до рішення від 19 червня 2008 року №0001072302, згідно з яким, сума штрафних санкцій склала 2734011.8 грн. (1367005.9 грн. х 2).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами і доповненнями, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Постановою Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року №32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця, з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касові х операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Пунктом 7.48 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) із змінами і доповненнями, визначено, що під час перевірки підприємства (підприємця) аналізуються записи в касовій книзі, книзі обліку придбаних товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дані касових ордерів, звітів підзвітних осіб та інших підтвердних документів. Порушення встановлених обмежень на здійснення готівкових розрахунків виявляються шляхом порівняння фактичних витрат готівки платників готівкових коштів за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) за конкретним розрахунком, що підтверджено відповідними документами, з чинними обмеженнями. У разі потреби можуть здійснюватися зустрічні перевірки підприємств (підприємців) з порівнянням даних (за сумами і строками) відповідних касових документів платників і одержувачів готівкових коштів.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються штрафні (фінансові) санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби (статті 2. 3 Указу).

Надані позивачем накази №1 від 5 січня 2007 року та №2 від 2 січня 2008 року «Про встановлення ліміту залишку готівки в касі», суд не може брати до уваги, оскільки вказані накази позивачем на перевірку не надавались. Доводи позивача, що вони надавались на перевірку, але не були враховані перевіряючими, також є безпідставними, оскільки в даному випадку позивач мав право подати їх разом з запереченням на акт перевірки, чого не зробив.

Посилання позивача на дію мораторію, який введений в дію ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2007 року, якою було порушено справу про банкрутство позивача, суд вважає без підставним, оскільки оскаржуване зобов'язання, як зазначалось вище, виникло вже після прийняття зазначеної ухвали, а тому дані зобов'язання, є поточними та не підпадають під дію мораторію.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватної фірми "Чаклун" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, третя особа - Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 25 грудня 2013 року