Постанова

від 20.12.2013 по справі 820/9967/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" грудня 2013 р. Справа № 820/9967/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Волошко М.С.,

за участю: представника позивача Тітова І.Б.,

представника відповідача Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" до Західної об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндохідів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" (далі позивач або ТОВ "Агро-Пром-Трейд") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндохідів у Харківській області (далі відповідач або Західна ОДПІ м.Харкова) №0004451540 від 16.07.2013, №0004461540 від 16.07.2013, №0004471540 від 16.07.2013.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним.

Представник позивача стверджує, що здійснені позивачем господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до господарської діяльності ТОВ "Агро-Пром-Трейд"; податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, ТОВ "Агро-Пром-Трейд" не допускало завищення розміру від'ємного значення ПДВ, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ та заниження податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та поданих до суду письмових запереченнях представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004451540 від 16.07.2013, №0004461540 від 16.07.2013, №0004471540 від 16.07.2013 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Представник відповідача повідомив, що, спираючись на факти, які наведені в актах контрагентів-постачальників позивача, Західна ОДПІ м.Харкова вважає, що операції по придбанню товарів ТОВ «Агро-Пром-Трейд», код ЄДРПОУ 37658607, у цих контрагентів - постачальників не спричинили реального настання правових наслідків.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТОВ "Агро-Пром-Трейд", код ЄДРПОУ 37658607, бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за червень 2012р., серпень 2012р., вересень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р.

Результати проведеної перевірки відображено в акті від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607 (т.1 а.с.17-108; далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акта від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 1917763,00грн. в тому числі: за червень 2012 року на суму 60965,00 грн., за серпень 2012 року на суму 203158,00 грн., за вересень 2012 року на суму 151210,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 232170,00 грн., за листопад 2012р. на суму 432825,00 грн., за грудень 2012 року на суму 375001,00 грн., за січень 2013 року на суму 59125,00грн., за лютий 2013 року на суму 398639,00 грн., за квітень 2013 року на суму 4670,00грн.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України зазначене призвело до

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації за: червень 2012 року на суму 60965,00 грн., серпень 2012 року на суму 29524,00грн., вересень 2012 року на суму 645,00грн., жовтень 2012 року на суму 2030,00 грн., листопад 2012 року на суму 7453,00 грн., грудень 2012 року на суму 291438,00 грн, січень 2013 року на суму 59125,00 грн., лютий 2013 року на 398639,00 грн., квітень 2013 року 2579,00 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по деклараціям за: серпень 2012 року на суму 173634,00 грн, за вересень 2012 року на суму 150565,00, за жовтень 2012р. на суму 230140,00, за листопад 2012 року на суму 425372,00 грн., за грудень 2012 року на 83563,00 грн., квітень 2013 року на суму 2091,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного за результатами перевірки підлягає:

- зменшенню сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 975670,00 грн.;

- зменшенню залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2013 року на суму 133660,00грн.

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N1490/20228) „Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" підлягає: збільшенню сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду по податковим деклараціям з податку на додану за: вересень 2012 року на суму 69358,00грн., жовтень 2012 року на суму 230140,00грн., листопад 2012 року 425372,00 грн. грудень 2012 року на суму 83563,00 грн.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, зокрема, Західну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. (Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229.) Зокрема, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби реорганізована шляхом приєднання до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229 визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Таким чином, Західна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (Західна ОДПІ м.Харкова) є правонаступником Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (Західна МДПІ м.Харкова) у спірних правовідносинах.

На підставі акта перевірки від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607 Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкові податкові повідомлення-рішення:

- №0004451540 від 16.07.2013 про зменшення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" розміру від'ємного значення суми ПДВ на 133660,00грн. по декларації за квітень 2013 року (т.2 а.с.163);

- №0004461540 від 16.07.2013 про зменшення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 975670,00грн та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 487835грн. (т.2 а.с.164);

- №0004471540 від 16.07.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Агро-Пром-Трейд" з ПДВ на 808433грн - за основним платежем та на 404217грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.2 а.с.165).

Згідно з актом перевірки від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607, вищезазначені висновки Західної МДПІ м.Харкова про порушення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" податкового законодавства обґрунтовано виключно посиланням на акти перевірок контрагентів позивача та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, згідно з якими встановлено обставини, що свідчать про існування ознак нереальності здійснення господарських операцій.

У зв'язку із зазначеним Західна МДПІ м.Харкова вважає, що не спричинили реального настання правових наслідків операції з придбання товарів ТОВ "Агро-Пром-Трейд" у контрагентів: ТОВ „Тріада-2010", ТОВ „Діалог-Транс", ТОВ „Аквітенс-Плюс", ТОВ „Дельта-Транс", ПП „Гамма-Плюс", ТОВ „Бізнес Компані", ТОВ „Схід Прогрес", ТОВ „Лео Модус", ТОВ СУРП „Вектор М", ТОВ „Аквітенс Сервіс", ТОВ „Східні оптові технології", ПП „Спасатель Плюс".

Тому Західна МДПІ м.Харкова вважає недійсним податковий кредит, сформований ТОВ "Агро-Пром-Трейд" за рахунок зазначених контрагентів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Агро-Пром-Трейд" подано до суду копії наступних документів, долучених до матеріалів справи,: договорів поставки продукції за період, що перевірявся, укладених між ТОВ "Агро-Пром-Трейд" (покупець) та контрагентами: ТОВ „Тріада-2010", ТОВ „Діалог-Транс", ТОВ „Аквітенс-Плюс", ТОВ „Дельта-Транс", ПП „Гамма-Плюс", ТОВ „Бізнес Компані", ТОВ „Схід Прогрес", ТОВ „Лео Модус", ТОВ СУРП „Вектор М", ТОВ „Аквітенс Сервіс", ТОВ „Східні оптові технології", ПП „Спасатель Плюс"; специфікацій, а також складених на виконання вказаних договорів податкових та видаткових накладних, складських квитанцій на зерно, рахунків-фактури, актів приймання-передачі товару та товарно-транспортних накладних; банківських виписок; договорів надання транспортних послуг та актів виконаних робіт до них; договору складського зберігання сільськогосподарської продукції, актів надання послуг; договору на транспортно-експедиційне обслуговування.

На підтвердження реалізації отриманих від вказаних контрагентів товарів представник позивача повідомив, що ним було укладено експортні контракти, згідно з якими ТОВ "Агро-Пром-Трейд" зобов'язалось продати покупцям сільськогосподарську продукцію (сою та соняшник) до республіки Узбекистан. Вказані зобов'язання Позивачем були виконані в повному обсязі, а саме здійснено реалізацію продукцію в повному обсязі обумовленому в контрактах.

Також представник позивача повідомив, що при веденні господарської діяльності ТОВ "Агро-Пром-Трейд" було укладено договори з ТОВ «Агро-Овен», ПАТ «Державна-зернова корпорація України», ПСП «Родин» на поставку олії соєвої та жмиха соєвого з контрагентами на території України. В рамках вказаних договорів ТОВ «Агро-Пром-Трейд» здійснено реалізацію олії соєвої та жмиха соєвого на загальну суму 9 955 189,00 грн. Вказана продукція була отримана Товариством в результаті здійснення власними силами переробки, закупленої на території України сировини - сої.

На підтвердження зазначеного позивачем надано копії договорів, що містяться в матеріалах справи.

Суд не вбачає порушень закону в укладенні договорів ТОВ "Агро-Пром-Трейд" з контрагентами: ТОВ „Тріада-2010", ТОВ „Діалог-Транс", ТОВ „Аквітенс-Плюс", ТОВ „Дельта-Транс", ПП „Гамма-Плюс", ТОВ „Бізнес Компані", ТОВ „Схід Прогрес", ТОВ „Лео Модус", ТОВ СУРП „Вектор М", ТОВ „Аквітенс Сервіс", ТОВ „Східні оптові технології", ПП „Спасатель Плюс", оскільки вказані правочини укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є їх сторонами.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, а його позиція про те, що такі договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не підкріплена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства склали первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Агро-Пром-Трейд". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Проаналізувавши положення ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по договорам, укладеним між ТОВ "Агро-Пром-Трейд" з одного боку та ТОВ „Тріада-2010", ТОВ „Діалог-Транс", ТОВ „Аквітенс-Плюс", ТОВ „Дельта-Транс", ПП „Гамма-Плюс", ТОВ „Бізнес Компані", ТОВ „Схід Прогрес", ТОВ „Лео Модус", ТОВ СУРП „Вектор М", ТОВ „Аквітенс Сервіс", ТОВ „Східні оптові технології", ПП „Спасатель Плюс" - з іншого боку, відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним посилання відповідача на нікчемність договорів, укладених ТОВ "Агро-Пром-Трейд" із зазначеними контрагентами.

За визначенням пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.1 ст.200 Податкового кодексу України.)

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (Пункт 200.2 ст.200 Податкового кодексу України.)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.3 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (Пункт 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.)

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. (Пункт 200.6 ст.200 Податкового кодексу України.)

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (Пункт 200.7 ст.200 Податкового кодексу України.)

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. (Пункт 200.10 ст.200 Податкового кодексу України.)

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. (Пункт 200.11 ст.200 Податкового кодексу України.)

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Приєднані до матеріалів справи копії складених контрагентами позивача податкових накладних відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини суд вважає безпідставними висновки акта про результати перевірки від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607 про порушення ТОВ "Агро-Пром-Трейд" п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 1917763,00грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Як наслідок, за результатами перевірки неправомірно зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 975670,00 грн.; зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2013 року на суму 133660,00грн.; а також збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0004451540 від 16.07.2013, №0004461540 від 16.07.2013, №0004471540 від 16.07.2013, прийняті на підставі акта перевірки від 03.07.2013 №2348/15.4-08/37658607, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 2294,00грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду відповідно до платіжного доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" ПАТ АБ "Укргазбанк" №41 від 10.10.2013.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" до Західної об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндохідів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндохідів у Харківській області №0004451540 від 16.07.2013, №0004461540 від 16.07.2013, №0004471540 від 16.07.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" (ідент. код 37658607; пров.Метизний, буд.5, м.Харків, 61020) витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев"яносто чотири грн. 00коп.), сплачені відповідно до платіжного доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром-Трейд" ПАТ АБ "Укргазбанк" №41 від 10.10.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 23.12.2013.

Суддя Р.В. Мельников