Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2013 року Справа №811/3793/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Іноземного підприємства «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до відповідача : Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправним і скасування наказу та податкового повідомлення-рішення.
Іноземне підприємство «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування:
- наказу №248 від 24.10.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ІП «АЙ ЕР ЕС» у формі ТОВ;
- податкового повідомлення-рішення №0002512201 від 08.11.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 994,79 грн., у тому числі 25 595,83 грн. основного платежу та 6 398,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач отримав відповідь на запит у визначений законодавством термін, а тому не мав права видавати наказ на проведення позапланової перевірки. Також позивач вказує, що його контрагент ТОВ «Еволюція рішень» на час укладення договорів був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій і знаходився на обліку в органах Державної податкової служби, а господарські операції з ТОВ «Еволюція рішень» підтверджені належними документами та не визнавалися недійсними в судовому порядку.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, що на думку податкового органу, свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подав заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.163).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.156).
24.12.2013 року представником позивача у судовому засіданні подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.(а.с.164)
На підставі усної ухвали, прийнятої 24 грудня 2013 року та занесеної до журналу судового засідання (а.с.165), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2013 року Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області звернулася до Іноземного підприємства «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю із запитом №1718/10/22-027 про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с.14).
На вказаний запит ІП «АЙ ЕР ЕС» у формі ТОВ 18.10.2013 р. надало до Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області письмову відповідь №144/10 (а.с.15).
24.10.2013 р. на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Кіровоградською ОДПІ винесено наказ №248 «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ІП «АЙ ЕР ЕС», код ЄДРПОУ 35615781», відповідно до якого призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ІП «АЙ ЕР ЕС» з питань взаємовідносин з ТОВ «Еволюція рішень» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. (а.с.36).
У відповідності до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
З аналізу наведених норм у їх системному зв'язку суд вбачає, що право державної податкової інспекції щодо направлення запиту платнику податку, кореспондується з обов'язком такого платника надати інформацію на відповідний запит.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивач у відповіді на запит податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Еволюція рішень» за червень 2013 року, не надав інформації щодо перевізників товару на всіх етапах його руху; наявності необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов'язкових підтверджуючих документів, відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо; умов зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей, які витребовувалися у запиті.
Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Згідно із змістом пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, підставою для проведення документальної позапланової перевірки, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації) та не надання платником податків відповіді на запит органу державної податкової служби.
Враховуючи те, що позивачем до податкового органу не надано у повному обсязі інформацію, яка витребовувалася запитом №1718/10/22-027 від 24.09.2013 р., суд дійшов висновку, що наказ №248 від 24.10.2013 р. винесено з дотриманням вимог податкового законодавства, а тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Як встановлено судом, за результатами позапланової виїзної перевірки Іноземного підприємства «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Еволюція рішень» за червень 2013 року посадовою особою Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області складено акт №128/2200/35615781 від 25.10.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2013 року в сумі 25 595,83 грн. (а.с.17-25).
На підставі акта перевірки Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002512201 від 08.11.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 994,79 грн., у тому числі 25 595,83 грн. основного платежу та 6 398,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.26, 38).
Судом встановлено, що 19.07.2013 року позивачем до Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 48 593.00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 25 595,83 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Еволюція рішень», у тому числі 8 631,25 грн. за податковою накладною №8 від 21.06.2013 р.; 8 631,25 грн. за податковою накладною №9 від 21.06.2013 р.; 8 333,33 грн. за податковою накладною №10 від 27.06.2013 р. (а.с.89-96).
Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що зазначені податкові накладні видані ТОВ «Еволюція рішень» за господарським операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.
У судовому засіданні встановлено, що Іноземне підприємство «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до договору №1/11-12 від 11.11.2012 р. (а.с.102-103) у червні 2013 р. придбало у ТОВ «Еволюція рішень» будівельні матеріали (пісок та ґрунтову суміш) на загальну суму 103 575,00 грн., у тому числі ПДВ - 17 262,25 грн., що підтверджується податковими накладними №8 від 21.06.2013 р., №9 від 25.06.2013р. та видатковими накладними №РН-00034 від 21.06.2013 р., №РН-00035 від 25.06.2013 р. (а.с.105, 106, 108, 109). Придбаний товар позивачем оприбутковано, що підтверджується прибутковими накладними №ПН-0000247 від 21.06.2013 р. та №ПН-0000248 від 25.06.2013 р. (а.с.107, 110).
Оплата за придбаний товар здійснена позивачем у готівковому порядку, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с.111-121).
На підтвердження транспортування придбаного товару до суду надано копії товарно-транспортних накладних, зі змісту яких встановлено, що товар прийнято виконробом ОСОБА_1 (а.с.123, 124).
Водночас представник позивача пояснив, що придбаний товар передавався виконробу та зберігався на будівельному об'єкті в обґрунтування чого до суду надано копії довіреності, наказу про прийняття на роботу та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.104, 159, 160).
Окрім того, у відповідності до договору субпідряду №05/03-13 від 03.05.2013 р. (а.с.125-127) ТОВ «Еволюція рішень» у червні 2013 р. виконало для ІП «АЙ ЕР ЕС» у формі ТОВ роботи з улаштування монолітних залізобетонних конструкцій на будівництві Універсального офісно-готельного та торгівельно-розважального комплексу за адресою: м. Світловодськ на розі вулиць Леніна та Ювілейна на суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 333,33 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 р. та податковою накладною №10 від 27.06.2013 р. (а.с.132, 140-142).
Оплату виконаних робіт позивачем здійснено в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №318 від 09.07.2013 р. (а.с.131).
Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Відповідно до статуту Іноземного підприємства «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, видом діяльності позивача є, зокрема, будівництво будівель (а.с.72-88).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач здійснює будівництво Універсального офісно-готельного та торгівельно-розважального комплексу за адресою: м. Світловодськ на розі вулиць Леніна та Ювілейна у зв'язку з чим ним придбавалися будівельні матеріали та залучалося ТОВ «Еволюція рішень» як субпідрядник. При цьому представник позивача надав до суду ліцензію Серії АД №030352 відповідно до якої ТОВ «Еволюція рішень» дозволено здійснювати господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а.с.162-163).
Із огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Еволюція рішень» пов'язані з господарською діяльністю ІП «АЙ ЕР ЕС» у формі ТОВ.
Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач у червні 2013 р. сформував податковий кредит до складу якого віднесено, зокрема, ПДВ у розмірі 25 595,83 грн. на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ «Еволюція рішень», яке на час їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200045561 (а.с.161), а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було зобов'язане нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.
Водночас, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.
Окрім цього, Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Еволюція рішень» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, у тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, які покладені в основу для визначення позивачеві податкових зобов'язань, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Еволюція рішень», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією Іноземного підприємства «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо правомірності віднесення до податкового кредиту за червень 2013 р. ПДВ у розмірі 25 595,83 грн. за господарською операцією з ТОВ «Еволюція рішень».
Всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення податкового повідомлення-рішення №0002512201 від 08.11.2013 р., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем заявлено позовні вимоги майнового та немайнового характеру, з яких судом задоволено вимоги майнового характеру.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становлять1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
З огляду на викладене, підлягають присудженню Іноземному підприємству «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з Державного бюджету України документально підтверджені судові витрати понесені позивачем в частині позовних вимог майнового характеру (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 172,05 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002512201 від 08 листопада 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Іноземному підприємству «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою відповідальністю збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 994,79 грн., у тому числі 25 595,83 грн. основного платежу та 6 398,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Присудити Іноземному підприємству «АЙ ЕР ЕС» у формі товариства з обмеженою, код ЄДРПОУ 35615781 (27500, м. Світловодськ Кіровоградська область, вул. Леніна, 108 б) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172,05 грн. (сто сімдесят дві грн. 05 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2013 |
Оприлюднено | 09.01.2014 |
Номер документу | 36409305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Бишевська Н.А.
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Г.М. Момонт
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні