Постанова

від 05.12.2013 по справі 813/7288/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року 17 год. 48 хв. м. Львів № 813/7288/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/7288/13-а

позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Проектбудреконструкція», представник - Труш С.В., Зазуляк Й.М., Федулов О.В. до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області, представник - Холявка І.Я. проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектбудреконструкція» (далі - ТОВ «Проектбудреконструкція», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач), у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000792200 від 09.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 332054,00 грн та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000782200 від 09.08.2013 року про збільшення сум грошового зобов'язання за податком на додану вартість, на суму 307947,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс» укладено договори надання послуг, які за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Позивачем для перевірки надано договори, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, видаткові накладні та податкові накладні, які оформлені згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач зазаначає, що відповідачем не спростовується факт виконання позивачем зобов'язань за правочинами, укладеними з ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», що свідчить про реальність вчинення між позивачем та його контрагентами господарських операцій, а висновки акту перевірки, складені за наслідками проведеної перевірки, є надуманими та жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, законодавчо не обґрунтовані та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення, просили суд позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в ході проведення перевірки використано акти перевірок податковими органами контрагентів позивача ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», якими встановлено відсутність трудових ресурсів, основних засобів, наявності у таких складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування, що свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Отже, надані до перевірки позивачем документи не мають сили первинних документів, оскільки фактичного здійснення господарської операції не було.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У період з 16.07.2013 року по 22.07.2013 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій з ПП «Один Два Три» (код ЄДРПОУ 34029127) за вересень-жовтень 2010 року, ТОВ «БК АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за березень-серпень 2011 року, ТОВ «ВТ-Техбуд» (код ЄДРПОУ 36873235) за жовтень - грудень 2010 року, ТОВ «Гарант Буд Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291) за листопад - грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року. За результатами проведеної перевірки 29 липня 2013 року був складений акт № 415/22/35176159.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 275-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 266399 грн, в тому числі за вересень 2010 р. на 19428 грн, за жовтень 2010 р. на 18712 грн, за листопад 2010 р. на 14224 грн, за грудень 2010 р. на 3671 грн, за березень 2011 р. на 20623 грн, за квітень 2011 р. на 6963 грн, за травень 2011 року на 26307 грн за червень 2011 р. на 46319 грн, за липень 2011 р. на 40870 грн, за серпень 2011 р. на 41119 грн, за листопад 2011 р. на 10693 грн, за грудень 2011 р. на 14275 грн, за січень 2012 р. на 2036 грн, за лютий 2011 р. на 1159 грн;

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на 313703 грн в тому числі за 2010 р. на 70043 грн, за І кв. 2011 р. на 25778 грн, за ІІ-IV кв. 2011 р. на 214528 грн, за 2012 р. на 3354 грн.

Як вбачається з акту перевірки, при здійсненні перевірки були використанні: акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.05.2013 року № 1690/22-8/34029127 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Один Два Три» (код ЄДРГІОУ 34029127); акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 23.05.2013 року № 1788/22.8/36873235 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ - Техбуд» (код за ЄДРПОУ 36873235); акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013 року № 1707/22.8/37241554» Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК АТР Груп» (код за ЄДРПОУ 37241554); акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013 року № 1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-буд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 3763591).

На підставі вищевказаних актів податковими органами встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «Гарант Буд Сервіс», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ- Техбуд» та ПП «Один Два Три» відсутні за основним місцем обліку, по них відсутня інформація про наявність загальної чисельності працівників, приміщень, які товариства використовували у своїй діяльності, складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування необхідного для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. У зв'язку із зазначеним вище працівниками ДПІ зроблено висновок та встановлено факт нереальності вчинення фінансово - господарських операцій між ТзОВ «Проектбудреконструкція» та ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «ВТ-Техбуд» та ПП «Один Два Три».

На підставі висновків акта перевірки № 415/22/35176159 від 29.07.2013 року відповідачем 09.08.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000792200, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств усього на 332054,00 грн, в тому числі за основним платежем - 313703,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 18351,00 грн;

- № 0000782200, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього на 307948,00 грн, в тому числі за основним платежем - 266399,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 41549,00 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення та направив скаргу в Головне управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборів України, однак згідно із Рішенням про результати розгляду первинної скарги Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборів України від 06.09.2013 року, податкові повідомлення рішення Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.08.2013 року № 0000782200 та від 09.08.2013 року № 0000792200 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Проектбудреконструкція» - без задоволення.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, до набрання чинності Податковим кодексом України, регулював Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.8 ст. 1 даного Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим же Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 цього ж Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок нарахування, декларування та сплати податку на прибуток, до набрання чинності Податковим кодексом України, регулював Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України № 334/94-ВР).

Об'єктом оподаткування, відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 334/94-ВР, є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно -депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій, фактів здійснення поставок надано суду копії договорів, укладених ТОВ «Проектбудреконструкція» з ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», відповідно до яких зазначені контрагенти виконували за замовленням позивача будівельні роботи з поточного ремонту в будівлях та приміщеннях. До даних договорів позивачем долучені договірні ціни, локальні кошториси № 2-1-1, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми № КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), податкові накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки.

Зокрема в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій ТОВ «Проектбудреконструкція» з ТОВ «ВТ-Технобуд» за жовтень-грудень 2010 року позивачем надано суду копії: договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми № КБ-3), податкових накладних, видаткових накладних, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни (том І а.с. 94-232).

В обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій ТОВ «Проектбудреконструкція» з ТОВ «Гарант Буд Сервіс» за листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року надано копії: договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), податкових накладних, видаткових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми № КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том І а.с. 233-253, том ІІ а.с. 1-107).

Щодо реальності (фактичності) здійснення господарських операцій позивача з ПП «Один Два Три» за вересень-жовтень 2010 року надано копії: договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), податкових накладних, видаткових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми № КБ-3), підсумкові відомісті ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том ІІ а.с. 132-161).

Щодо обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «БК АТР Груп» за березень-серпень 2010 року надано копії: договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), податкових накладних, видаткових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (форми № КБ-3), підсумкові відомісті ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том ІІ а.с. 162-250, том ІІІ а.с. 1-179).

Як вбачається з вищезазначених поданих документів виконання ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс» будівельних робіт підтверджується долученими позивачем копіями актів приймання виконаних будівельних робіт, складеними за формами КБ-2. Передача товарів, придбаних позивачем у контрагентів підтверджується поданими видатковими накладними.

Вказані документи відповідають вимогам до оформлення первинних документів, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, на підтвердження використання у господарській діяльності позивача товарів та результатів робіт, придбаних у ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «ВТ-Техбуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс» позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів підряду та первинних документів на підтвердження їх виконання, укладених із замовниками, в тому числі з:

- Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-Лізинг» на проведення ремонтних робіт за адресою Львівська область, Пустомитіський р-н, с. Волиця, вул. Озерна, 79 з реконструкції та ремонту будинку відпочинку на території ЦМК «Світлиця», на проведення електромонтажних робіт у цокольному поверсі будинку відпочинку, з оздоблення фасаду, з влаштування водозливних труб від водоймища по греблі, з оздоблення приміщення котельні в будинку відпочинку, з прокладання труб каналізації під трапи в будинку відпочинку, з підготовки внутрішнього оздоблення адміністративного будинку, з влаштування підпірної стінки біля адміністративного будинку, з ремонту складського приміщення, з внутрішнього оздоблення будинку відпочинку з влаштуванням припливно-витяжної вентиляції, з оздоблення стін та підлог будинку відпочинку плиткою, з влаштування зовнішньої каналізації та водопостачання, з благоустрою приєднаної території; за адресою м. Львів, вул. Олени Степанівни, 45 проведення робіт по штукатурці внутрішньої стіни, ремонту асфальтобетонного покриття головного проммайданчика, формування віконних та дверних прорізів; за адресою вул. Ясна, 1, м. Львів на проведення ремонту санвузлів у будинку їдальні (том ІІІ а.с. 187-255, том ІV а.с. 1-251, том V а.с. 1-250, том VI а.с. 1-15, том VІ а.с. 51-61);

- ТзОВ «ЛК Юкрейн Груп» на проведення робіт по ремонту складу-току за адресою: вул. Зелена, 15, с. Бужок, Золочівський р-н, Львівська область (том VI а.с. 16-35);

- ПАТ «Концерн-Електрон» з виконання робіт по влаштуванню другої черги вітки центральної мережі каналізації в межах каналізаційних колодців КК-23 - КК-36 на базі відпочинку ПАТ «Концерн-Електрон» що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитіський р-н, с. Волиця, вул. Озерна, 79 (том VI а.с. 36-50).

Будівельні роботи за вказаними договорами виконані, що підтверджується наданими позивачем копіями Актів приймання виконаних будівельних робіт, складених за формою КБ-2.

На підтвердження придбання будівельних матеріалів, які використовувалися у господарській діяльності позивачем та субпідрядниками надано прихідні накладні на матеріали з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року (том VІ а.с. 87-251, том VII а.с. 1-193), з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (том VII а.с. 194-251, том VIII а.с. 1-50, том ІX а.с. 1-5), з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року (том ІX а.с. 6-50).

Окрім того, в підтвердження взаєморозрахунків з субпідрядником зазначеними в акті перевірки позивачем надано суду оборотно-сальдові відомості та виписки із банківських рахунків (том ІX а.с. 51-81).

З аналізу податкового законодавства вбачається, що підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Мета позивача полягала у виконанні зобов'язань перед замовниками за договорами підряду силами залучених субпідрядників.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних товарів, а також факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності, натомість позивачем документально підтверджено факт понесення витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

Даними документами підтверджується, що позивач укладав договори, якими зобов'язався виконати будівельні роботи для замовників. Для виконання будівельних робіт позивач залучав субпідрядників: ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «ВТ-Техбуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс». Виконання будівельних робіт підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт. Виходячи з наведеного позивач правомірно відніс витрати на оплату послуг ПП «Один Два Три», ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «ВТ-Техбуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс» до своїх валових витрат.

Судом також не враховуються висновки акта перевірки щодо заниження та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача (ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс») без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

На час здійснення вищевказаних господарських операцій ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість.

Як вбачається з Акта перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства стали акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.05.2013 року № 1690/22-8/34029127 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Один Два Три» (код ЄДРГІОУ 34029127); - акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 23.05.2013 р. № 1788/22.8/36873235 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ - Техбуд» (код за ЄДРПОУ 36873235); - акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013р. № 1707/22.8/37241554» Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК АТР Груп» (код за ЄДРПОУ 37241554); - акт ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.05.2013р. № 1691/22.8/37635291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-буд-сервіс» (код за ЄДРПОУ 3763591).

Однак вказані акти не можуть братись судом до уваги виходячи з наступного.

Зазначеними актами ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем (ТОВ «Проектбудреконструкція»), а лише встановлено неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс».

Суд зазначає, що податкове законодавство не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, як обов'язкову умову для відшкодування податку на додану вартість. Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. В разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

ТзОВ «Проектбудреконструкція» не повинно нести відповідальності за виконання своїми контрагентами обов'язків платників податків. Платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання вимог податкового законодавства. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (№ 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

За таких умов, долучені відповідачем до матеріалів справи акти не мають жодного доказового значення для оцінки господарських операцій позивача.

Враховуючи вищезазначене, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Також, суд не бере до уваги посилання на протоколи допиту свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та пояснення ОСОБА_8 оскільки такий оцінюється судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку може свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

Тому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на вищезазначені протоколи допиту та пояснення свідків як на докази безтоварності господарських операцій між позивачем та ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ «Проектбудреконструкція» і ПП «Один Два Три», ТОВ «БК АТР Груп», ТОВ «ВТ-Техбуд», ТОВ «Гарант Буд Сервіс», суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави для висновків про безтоварність описаних господарських операцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, обставини щодо неправомірності дій позивача при формуванні показників податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10 та в ухвалі від 11.06.2013 року № К/800/10501/13.

У ході судового розгляду спростовано докази, на які покликався відповідач при проведенні перевірки ТОВ «Проектбудреконструкція» та в письмових запереченнях. Використання актів про неможливість проведення зустрічних звірок як належних та допустимих доказів є необгрунованим. Жодних інших фактичних доказів, які б підтверджували висновки про порушення ТОВ «Проектбудреконструкція» податкового законодавства не надав. Натомість докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектбудреконструкція» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 09.08.2013 року № 0000782200 та № 0000792200, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області від 09.08.2013 року № 0000792200.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області від 09.08.2013 року № 0000782200.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектбудреконструкція» (ЄДРПОУ 35176159, вул. Авіаційна, 41, м. Городок, Львівська область) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 10.12.2013 року.

Суддя Кедик М.В.