Ухвала

від 23.12.2014 по справі 813/7288/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 876/724/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Федулова О.В.,

представника відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Проектбудреконстуркція" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Проектбудреконстуркція" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ) за № 0000792200 від 09.08.2013 року та № 0000782200 від 09.08.2013 року.

Постановою від 05 грудня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Городоцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про неможливість реального здійснення товариством позивача господарських операцій з ПП ,,Один Два Три", ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,АТР Груп", ТзОВ ,,ВТ-Техбуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс", з огляду на відсутність у вказаних контрагентів власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно укладених з позивачем договорів.

Податковий орган вважає, що господарські операції, які відображені ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" в досліджених документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірними податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП ,,Один Два Три" за вересень-жовтень 2010 року, з ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,АТР Груп" за березень-серпень 2011 року, з ТзОВ ,,ВТ-Техбуд" за жовтень - грудень 2010 року, з ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" за листопад - грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, оформленої актом за № 415/22/35176159 від 29 липня 2013 року (т.1, а.с.28-68), Городоцька ОДПІ 09 серпня 2013 року прийняла податкові повідомлення-рішення: за № 0000792200, яким визначила позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 332054,00 грн., в тому числі 313703,00 грн. основного платежу та 18351,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000782200, яким визначила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 307948,00 грн., в тому числі 266399,00 грн. основного платежу та 41549,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1, а.с.26,27).

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України допустило заниження податку на прибуток на загальну суму 313703 грн., в тому числі за 2010 рік на суму 70043 грн., за І кв. 2011 р. на суму 25778 грн., за ІІ-IV кв. 2011 р. на суму 214528 грн., за 2012 р. на сум у 3354 грн.

Крім того, на порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість", пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України підприємство позивача допустило заниження податку на додану вартість на загальну суму 266399,00 грн., в тому числі за вересень 2010 р. на суму 19428,00 грн., за жовтень 2010 р. - 18712,00 грн., за листопад 2010 р. - 14224,00 грн., за грудень 2010 р. - 3671,00 грн., за березень 2011 р. - 20623,00 грн., за квітень 2011 р. - 6963,00 грн., за травень 2011 року - 26307,00 грн., за червень 2011 р. - 46319,00 грн., за липень 2011 р.- 40870,00 грн., за серпень 2011 р. - 41119,00 грн., за листопад 2011 р. - 10693,00 грн., за грудень 2011 р. - 14275,00 грн., за січень 2012 р. - 2036,00 грн., за лютий 2011 р. - 1159,00 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, зокрема, на основі актів ДПІ у Печерському районі за № 1690/22-8/34029127 від 16.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ,,Один Два Три", за № 1788/22.8/36873235 від 23.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,ВТ-Техбуд", за № 1691/22.8/37635291 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс", № 1707/22.8/37241554 від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп" .

Вказаними актами встановлено відсутність виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність в достатній кількості штатних працівників та фахівців, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами - покупцями товарів (робіт, послуг).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції з придбання робіт (послуг) підприємством позивача у вказаних вище контрагентів мали реальний характер, а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих господарських операціях, а вартість товарів (робіт,послуг) - до складу валових витрат.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" (замовник) та ПП ,,Один Два Три" (виконавець) уклали договори за № 09/2010-с від 03 вересня 2010 року, № 10/2010-с від 03 вересня 2010 року, № 11/2010-с від 17 вересня 2010 року, № 12/2010-с від 17 вересня 2010 року, згідно яких виконавець зобов'язався провести роботи по влаштуванню підпірної стінки біля адміністративного будинку, провести електромонтажні роботи, роботи по оздобленню цокольного поверху, приміщення котельні в будинку відпочинку по вул. Озерна, 79 в с. Волиця Пустомитівського району, роботи по ремонту складських приміщень в корпусі № 3 будинку по вул. Ол. Степанівни,45 в м. Львові, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження факту виконання договорів позивач надав копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форми № КБ-3), податкових накладних, видаткових накладних, підсумкові відомісті ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том 2, а.с. 132-161).

ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" (замовник) та ТзОВ ,,ВТ-Техбуд" (виконавець) уклали договори за № 14/09-28 від 15 жовтня 2010 року, № 16/09-28 від 15 жовтня 2010 року, № 18/10-29 від 29 жовтня 2010 року, № 22/11-05 від 05 листопада 2010 року, згідно яких виконавець зобов'язався провести роботи по благоустрою території навколо адміністративного будинку та провести електромонтажні роботи, роботи по влаштуванню гідроізоляції, оздоблення приміщення котельні в будинку відпочинку по вул. Озерна, 79 в с. Волиця Пустомитівського району, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження факту виконання договорів позивач надав копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форми № КБ-3), податкових накладних, видаткових накладних, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни (том 1, а.с. 94-232).

ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" (замовник) та ТзОВ ,,Будівельна компанія АТР Груп" (виконавець) уклали договори за № 0303-03 від 03 березня 2011 року, № 0403-25 від 25 березня 2011 року, № 0503-25 від 25 березня 2011 року, № 0604-04 від 01 квітня 2011 року, № 0604-05 від 05 квітня 2011 року, № 0604-44 від 14 квітня 2011 року, № 0705-06 від 06 травня 2011 року, № 0805-13 від 13 травня 2011 року, № 1107-05 від 05 липня 2011 року, № 1208-11 від 11 серпня 2011 року, згідно яких виконавець зобов'язався провести роботи по ремонту асфальтобетонного покриття головного проммайданчика вул. Ол.Степанівни - вул. Стороженка в м. Львові, роботи по формуванню віконних та дверних прорізів першого поверху на фасаді корпусу блок -А будинку по вул. Ол. Степанівни,45 в м. Львові, провести перший етап внутрішнього оздоблення з влаштуванням припливно-витяжної вентиляції, роботи по влаштуванню зовнішньої каналізації та водопостачання, влаштуванню центральної мережі каналізації, роботи по благоустрою території, влаштуванню перегородки та оздобленню коминів в будинку відпочинку по вул. Озерна, 79 в с. Волиця Пустомитівського району,ремонт санвузольних приміщень в будинку їдальні за адресою вул. Ясна, 1 в м. Львів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження факту виконання договорів позивач надав копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форми № КБ-3), податкових накладних, видаткових накладних, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том 2, а.с. 162-250, том 3, а.с. 1-179).

ТзОВ ,,Проектбудреконстуркція" (замовник) та ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" (виконавець) уклали договори за № 1510-07 від 07 жовтня 2011 року, № 1610-10 від 10 жовтня 2011 року, , № 1510-11 від 11 жовтня 2011 року, № 1810-10 від 21 жовтня 2011 року, № 1912-05 від 05 грудня 2011 року, № 0201-18 від 08 січня 2012 року, № 0502-23 від 23 лютого 2012 року, згідно яких виконавець зобов'язався провести додаткові оздоблювальні роботи, електромонтажні роботи, ремонт, роботи по внутрішньому обладнанню, по фабуванню кабінету, курилки та коридору на 3-му поверсі корпусу ,,Е" в будинку відпочинку ЦМК ,,Світлиця" по вул. Озерна, 79 в с. Волиця Пустомитівського району, роботи по влаштуванню водозливних труб від водоймища по греблі за цією ж адресою, роботи по ремонту складського приміщення 1-го поверху та підвальних приміщень корпусу 3-го поверху будинку по вул. Ол. Степанівни,45 в м. Львові, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження факту виконання договорів позивач надав копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форми № КБ-3), податкових накладних, видаткових накладних, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, договірні ціни, акти передачі матеріалів (том 1, а.с. 233-253, том 2, а.с. 1-107).

Оплату робіт позивач провів шляхом безготівково перерахунку коштів, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та виписками із банківських рахунків (том 9, а.с. 51-81).

На підтвердження придбання будівельних матеріалів, які використовувалися у господарській діяльності позивачем та субпідрядниками надані прихідні накладні на матеріали з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року (том 6, а.с. 87-251, том 7, а.с. 1-193), з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (том 7, а.с. 194-251, том 8,I а.с. 1-50, том 9, а.с. 1-5), з 01 січня 2012 року по 29 лютого 2012 року (том 9, а.с. 6-50).

На підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів ПДВ на загальну суму 266399,00 грн., а вартість отриманих товарів (робіт,послуг) - до валових витрат.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні приписи містили пп.7.2.1, пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України ,,Про податок па додану вартість", чинного до 01.01.2011 року.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні приписи містили п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з ПП ,,Один Два Три", ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,АТР Груп", ТзОВ ,,ВТ-Техбуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" з придбання будівельних робіт та товарів мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: договорами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними документами, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані роботи відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями договорів підряду, укладеними з

Фінансово-лізинговою компанією ,,Електрон-Лізинг", ТзОВ ,,ЛК Юкрейн Груп", ПАТ ,,Концерн-Електрон" та первинними документами на підтвердження їх виконання.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ, сплачених позивачем в ціні придбаних послуг по господарських операціях з вказаними контрагентами, а вартості послуг - до складу валових витрат.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що акти перевірок ПП ,,Один Два Три", ТзОВ ,,Будівельна компанія ,,АТР Груп", ТзОВ ,,ВТ-Техбуд", ТзОВ ,,Гарант-Буд-Сервіс" не є беззаперечним доказом відсутності господарських операцій з надання послуг позивачу, оскільки в ході перевірок цих товариств податковий орган будь-яких первинних документів не досліджував, а висновки проведених перевірок базуються лише на проведеному аналізі податкової звітності цих платників податків та бази даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В листі від 29.09.2010 р. за № 20289/7/16-1617 Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив як неналежний доказ посилання податкового органу на інформацію, зібрану по кримінальних справах по обвинуваченню посадових осіб контрагентів позивача, оскільки вказані провадження у цих справах закриті.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 813/7288/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 26 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов