Постанова

від 27.12.2013 по справі 821/4455/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2013 р. Справа № 821/4455/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Андреєвої К.М., Мітрофанової Т.К., відповідача - Саплєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Корнет-Стиль" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Приватне підприємство «Корнет-Стиль» (далі - позивач, ПП «Корнет-Стиль») звернулось до суду із позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі - відповідач, ІДАБК у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача по складанню протоколу від 30.10.2013р. №431 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнати незаконною і скасувати постанову ІДАБК у Херсонській області від 12.11.2013р. №168/4 про накладення на ПП «Корнет-Стиль» штрафу в розмірі 41 292,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю належних підстав для проведення позапланової перевірки, за наслідками якої на позивача накладено штраф, оскільки звернення, за яким здійснено таку перевірку, не містить відомостей щодо порушення ПП «Корнет-Стиль» законодавства; крім того висновки відповідача про вчинення позивачем порушення не відповідають дійсним обставинам справи. З цього приводу позивач вказує, що відповідачем зроблено помилкові висновки про наведення ПП «Корнет-Стиль» недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт у вигляді посилань на договір оренди земельної ділянки, який на думку посадових осіб ІДАБК у Херсонській області втратив чинність та зазначення відсутності результатів експертизи з питань міцності, надійності та довговічності конструкції об'єкта будівництва.

За твердженням позивача, договір оренди земельної ділянки в силу положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» продовжує свою дію, він не є розірваним чи визнаним недійсним, а тому позивач правомірно вказав його у декларації.

Щодо зазначення в декларації відомостей про відсутність результатів експертизи з питань міцності, надійності та довговічності конструкції об'єкта будівництва, що визнано відповідачем як недостовірні відомості з огляду на необхідність отримання результатів такої експертизи згідно наданих містобудівних обмежень забудови земельної ділянки, позивач вказує, що таке взагалі не може розцінюватись як недостовірні відомості.

Посилаючись на наведені обставини, ПП «Корнет-Стиль» вважає, що відповідача не було належних підстав проводити перевірку та притягувати підприємство до відповідальності у вигляді штрафу.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні. Додатково суду повідомили, що позивач завчасно звернувся 14.03.2013р. до Херсонської міської ради із пакетом документів для продовження строку дії договору оренди земельної ділянки. З незалежних від позивача причин продовження строку дії договору відбулось шляхом укладення додаткової угоди від 18.12.2013р., яка зареєстрована належним чином, а тому він мав обґрунтовані підстави вважати згаданий договір таким, що продовжує чинність.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Вказувала, що при проведенні позапланової перевірки та винесенні рішення про притягнення позивача до відповідальності посадові особи ІДАБК у Херсонській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, в тому числі і Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В ході позапланової перевірки встановлено, що позивач вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ПП «Корнет-Стиль» відповідно до укладеного із Херсонською міською радою договору оренди від 15.01.2009р. користується земельною ділянкою площею 1,9972 га, розташованою за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 114, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить на праві приватної власності позивачу.

Право оренди земельної ділянки, а також право власності на нерухоме майно зареєстровані належним чином в установленому законом порядку.

Позивачем розпочато реконструкцію належних йому будівель та споруд із будівництвом автобази з блоком для ремонту та огляду автомобілів, у зв'язку з чим ним подано до ІДАБК у Херсонській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем 21.06.2013р. за № ХС082131760016.

01 жовтня 2013р. до ІДАБК у Херсонській області надійшло звернення громадської організації «Київська організація інвалідів «Ірида», в якому зазначено, що на території Херсонської області у великій кількості виконуються будівельні роботи із будівництва промислових та сільськогосподарських об'єктів, що значною мірою впливає на екологічну ситуацію в регіоні, в тому числі ПП «Корнет-Стиль» на вул. Ракетна, 114 в м. Херсоні розпочато будівельні роботи із реконструкції будівель і споруд під автобазу з будівництвом блоку для ремонту та огляду автомобілів. Посилаючись на високу ймовірність порушень містобудівного законодавства, санітарних норм та для запобігання таких порушень, керівник цієї громадської організації просить провести перевірку зазначеного об'єкту на предмет відповідності будівництва проектним рішенням, будівельним нормам та дотриманням містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт.

Відповідно до направлення від 10.10.2013р. №1579, виданого на підставі наказу ІДАБК у Херсонській області від 01 липня 2013р. №92, працівниками відповідача у присутності уповноваженого представника ПП «Корнет-Стиль» проведено позапланову перевірку на предмет відповідності будівництва проектним рішенням, будівельним нормам та дотриманням містобудівного законодавства на об'єкті за адресою: м.Херсон, вул. Ракетна, 114.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 30.10.2013р. та протокол від 30.10.2013р. №431.

Відповідно до змісту цих акту та протоколу відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.8 ст. 36, пп.2 п.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягало у наведенні недостовірних даних в Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем 21.06.2013р. за № ХС082131760016.

Так, відповідач вказує, що в якості підстави землекористування позивачем зазначено договір оренди земельної ділянки від 15.01.2009р., однак строк дії його закінчився 12.05.2013р., тобто до реєстрації Декларації.

Також відповідач зазначає, що пп.8 п.8 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 04.01.2013р. №3 передбачено обов'язок позивача отримати звіт експертизи з питань міцності, надійності та довговічності конструкцій, однак у Декларації вказано, що результати експертизи відсутні.

У зв'язку з викладеними обставинами відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем порушення, передбаченого абз.2 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Приписом від 30.10.2013р. ІДАБК у Херсонській області зобов'язало ПП «Корнет-Стиль» сунути виявлене порушення шляхом продовження договору оренди земельної ділянки.

На підставі протоколу від 30.10.2013р. №431 та акту перевірки від 30.10.2013р. ІДАБК у Херсонській області прийнято оскаржену постанову від 12.11.2013р. №168/Х, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф в розмірі 41 292,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція України) щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012р. №148).

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Згідно із ст. 41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач є суб'єктом містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), п.1 якого передбачено, що він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 5, 7, 8 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, серед інших, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, позапланова перевірка проведена у зв'язку із надходженням звернення громадської організації «Київська організація інвалідів «Ірида» про необхідність проведення такої перевірки.

Суд відмічає, що дане звернення не містить будь-яких відомостей про порушення позивачем як суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, навпаки, у ньому прямо наголошується на ймовірність таких порушень.

Оскільки п.7 Порядку в якості підстави для проведення перевірки визначено звернення юридичної або фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, суд вважає, що таке звернення може слугувати належною підставою для проведення позапланової перевірки лише у тому разі, якщо в ньому зазначені порушення, які заявник вважає такими, що допущені суб'єктом містобудування.

Також п.7 Порядку передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктами 6, 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 визначено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Держархбудінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Враховуючи зазначене, розпорядчим документом для здійснення позапланової перевірки є наказ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Як установлено судом, для проведення у жовтні 2013 року позапланової перевірки об'єкту містобудування ПП «Корнет-Стиль» відповідачем використано наказ ІДАБК у Херсонській області від 01 липня 2013р. №92 «Про підстави проведення планових та позапланових перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами».

Пунктами 1, 1.1 згаданого наказу передбачено проведення посадовими особами Інспекції позапланових перевірок згідно визначених п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підстав, відповідно до направлення на проведення перевірки, виданого на підставі цього ж наказу.

Суд звертає увагу на те, що спеціальним законодавством та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553) детально не урегульоване питання оформлення розпорядчих документів на проведення перевірок, законодавець лише обмежився згадкою про видачу Держархбудінспекцією України та її територіальними органами на виконання своїх повноважень наказів організаційно-розпорядчого характеру.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне на підставі приписів ч.7 ст.9 КАС України застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону положення ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до яких для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Хоча дія цього Закону згідно його ст.2 і не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, однак ним регулюються подібні відносини у галузі державного нагляду або контролю.

У зв'язку з цим суд вважає, що проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу ІДАБК у Херсонській області від 01 липня 2013р. №92 «Про підстави проведення планових та позапланових перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами» не в повній мірі відповідає наведеним вище правовим нормам, оскільки наказ видано за три місяці до появи підстав для проведення позапланової перевірки (звернення громадської організації «Київська організація інвалідів «Ірида»), наказ не містить обґрунтувань для проведення позапланової перевірки позивача та не визначає найменування суб'єкта містобудування, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмету перевірки.

Згідно із п.п. 8, 9 Порядку, за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, складається відповідний акт у двох примірниках.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із п.п. 16-22 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Оцінюючи правомірність оскарженого рішення про накладення на позивача штрафу, суд керується визначеними у ст. 3 КАС України критеріями, за якими перевіряються рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч.3 ст.2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії.

Як видно з матеріалів справи, у провину позивачу відповідачем ставиться порушення вимог п.8 ст. 36, пп.2 п.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке полягало у наведенні недостовірних даних в Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем 21.06.2013р. за № ХС082131760016, за що встановлена відповідальність згідно із абз.2 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

До такого висновку відповідач прийшов за наслідками дослідження наданих до перевірки документів, зокрема, договору оренди земельної ділянки від 15.01.2009р., декларації про початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 04.01.2013р. №3.

Саме порушення безпосередньо полягало у тому, що в якості підстави землекористування позивачем зазначено договір оренди земельної ділянки від 15.01.2009р., однак строк дії його закінчився 12.05.2013р., тобто до реєстрації Декларації.

Крім того, пп.8 п.8 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 04.01.2013р. №3 передбачено обов'язок позивача отримати звіт експертизи з питань міцності, надійності та довговічності конструкцій, однак у Декларації вказано, що результати експертизи відсутні.

У зв'язку з викладеними обставинами відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем порушення, передбаченого абз.2 п.4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені умови отримання права на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, які поставлені цією правовою нормою у залежність від факту реєстрації поданої забудовником Декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною першою статті 36 зазначеного Закону встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, Порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положення якої, на думку відповідача, порушені ПП «Корнет-Стиль», передбачено, що Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Таким чином, цією правовою нормою визначені наслідки недотримання інших норм і не встановлюються обов'язки суб'єкта містобудування чи правила його поведінки, які можуть бути ним порушені.

За таких обставин висновок відповідача про порушення позивачем ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є помилковими.

Також з аналізу зазначених вище норм права вбачається, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектування та будівництво об'єктів, до яких відносяться будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок, зокрема, за умови реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності, форма якої, Порядок її подання та реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, безпосередньо Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що проектування та будівництво може здійснюватись власниками або землекористувачами земельних ділянок, тобто визначено умовою для здійснення проектування та будівництва, наявність у особи документа, який би підтверджував право власності на земельну ділянку або право користування земельною ділянкою.

Аналогічні положення містяться і в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 «Порядку виконання підготовчих робіт».

Як установлено судом, між ПП «Корнет-Стиль» та Херсонською міською радою укладено договір від 15.01.2009р. оренди земельної ділянки площею 1,9972 га, розташованою за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 114, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить на праві приватної власності позивачу. Договір оренди зареєстровано в установленому порядку.

Відповідно до ст.ст. 19, 31, 33 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; а також в інших передбачених цією статтею та іншими законами випадках.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Судом установлено, що відповідно до п.8 договору оренди землі від 15.01.2009р. його укладено на п'ять років. Таким чином, вбачається, що строк його дії закінчується не раніше 15.01.2014р.

Однак в цьому ж пункті визначено, що строк дії договору до 12.05.2013р., тобто менше п'яти років.

З матеріалів справи видно, і це встановлювалось відповідачем в ході здійснення перевірки, що листом від 14.03.2013р. разом із необхідним пакетом документів ПП «Корнет-Стиль» надіслало до Херсонської міської ради повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки.

Відповіді на цей лист протягом місця з 12.05.2013р. позивач не отримав, але й орендодавець не заперечив проти продовження користування позивачем земельною ділянкою.

Лише рішенням від 22.11.2013р. №1186 Херсонська міська рада поновила договір оренди, у зв'язку з чим між нею та позивачем укладено додаткову угоду від 18.12.2013р. про продовження дії договору до 12.05.2018р., яка зареєстрована належним чином.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки не був розірваний або визнаний недійсним, позивач вчинив всі необхідні дії для продовження строку його дії і орендодавець проти цього не заперечував, з огляду на положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо умов поновлення дії договору та те, що своєчасно додаткову угоду до цього договору не було укладено з незалежних від позивача причин та з вини орендодавця, суд приходить до висновку, що за таких обставин позивач мав усі виправдані та обґрунтовані сподівання на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки буде продовжено, а тому зазначення цього договору у декларації не є наведенням недостовірних відомостей.

В якості другої підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідач зазначив те, що ним порушені вимоги пп.2 п.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме те, що пп.8 п.8 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 04.01.2013р. №3 передбачено обов'язок позивача отримати звіт експертизи з питань міцності, надійності та довговічності конструкцій, однак у Декларації вказано, що результати експертизи відсутні.

Відповідно до пп.2 п.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.

Дійсно, пп.8 п.8 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданими Департаментом містобудування та землекористування Херсонської міської ради від 04.01.2013р. №3 передбачено обов'язок позивача отримати звіт експертизи з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.

В той же час, позивачем отримано робочий проект «Реконструкції власних будівель та споруд фірми «Корнет-Стиль» під виробничу базу по вул. Ракетній, 114 в м. Херсоні», розроблений ПП «Тетис-море», в якому міститься висновок про інженерно-геологічні умови майданчику (інженерні вишукування). Згідно з цим висновком, складеним ліцензованим відповідачем суб'єктом господарювання, будівельний майданчик за умовами просідання ґрунтів на лежить до І типу і не вимагає отримання звіту експертизи з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.

Тому такий звіт позивачем не отримувався, про що і було ним зазначено у Декларації.

У зв'язку з цим висновок відповідача про наведення позивачем в Декларації недостовірних даних у цій частині є абсурдним, навпаки, вказана позивачем інформація є правдивою та такою, що відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно із абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт на об'єктах II категорії складності без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

В ході судового розгляду спростовано висновки відповідача про вчинення ПП «Корнет-Стиль» вказаного правопорушення, а тому притягнення його оскарженою постановою від 12.11.2013р. №168/Х до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 41 292,00 грн. є незаконним.

Наявність лише одних формальних ознак правопорушення, на думку суду, не може слугувати підставою для притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування постанови про накладення штрафу та наявність підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем не доведено правомірності такого свого рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії по складанню протоколу від 30.10.2013р. №431 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то суд вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012р. №148), передбачено повноваження посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів проводити перевірки, складати за їх наслідками акти перевірок, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення виявлених порушень, а також притягувати винних у вчиненні порушень осіб до відповідальності.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої останньому компетенції та являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - в даному випадку постанова про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав або інтересів.

З огляду на вказане, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення його прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права і є надлишковим.

До того ж скасування прийнятого відповідачем рішення про накладення штрафу є достатнім заходом для захисту порушених прав позивача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ПП «Корнет-Стиль» в частині визнання протиправними дій є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом сплачено відповідно до платіжного доручення №327 від 21.11.2013р. судовий збір в сумі 172,06 грн.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України та часткового задоволення позовних вимог, позивачу слід відшкодувати судові витрати в сумі 86,03 грн. (172,06 / 2).

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області від 12 листопада 2013 року №168/Х про накладення на Приватне підприємство "Корнет-Стиль" штрафу в розмірі 41292,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства "Корнет-Стиль" (код ЄДРПОУ 24117824) судові витрати в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 03 (три) коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 грудня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.1