Постанова

від 03.12.2013 по справі 826/16104/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2013 року 16:57 № 826/16104/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Недашківського О.В., відповідача - Мильнікової М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 05 березня № 500, скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року № 0001152260, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» (далі - ТОВ «Стор ЛТД», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про:

- визнання Наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 05.03.2013 № 500 «Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки» протиправним та скасування;

- визнання неправомірними дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Стор ЛТД " з питань правильності нарахування, повноти сплати до бюджету податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Енерго-Комплекс» (код за ЄДРПОУ 31033654) та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за період 2-3 квартал 2011 року;

- визнання неправомірними дій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо визнання господарських правочинів нікчемними та складання акта від 14.03.2013 №933/22-621-19477704 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стор ЛТД» (код за ЄДРПОУ 19477704) з питань дотримання податкового законодавства по податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Енерго-Комплекс» (код за ЄДРПОУ 31033654) за квітень, серпень 2011 року, ПП «Виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за 2-3 кв. 2011 року»;

- скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 29.03.2013 №0001152260 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті, на загальну суму 323 184, 00 у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС (правонаступником якого є у ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) від 05 березня № 500 не містить підстав для проведення перевірки.

Крім того, на думку позивача, відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки та реалізації її результатів дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкового повідомлення-рішення. Зокрема, висновки про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. За основу для формування таких висновків відповідач протиправно бере наявність актів Броварської ОДПІ від 30 вересня 2011 року № 1384/232/31033654 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Енерго-Комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654), від 30 вересня 2011 року № 1385/232/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423).

У відповідності із зазначеними актами документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками. При цьому, вказаними актами не встановлено жодного фактичного порушення позивачем положень норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що наказ на проведення перевірки, дії відповідача щодо проведення перевірки, визнання господарських правочинів нікчемними та складання акту перевірки, а також винесене ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року № 0001152260 є протиправними.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. На його думку, в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання від постачальників до ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин», то, відповідно, відсутні поставки товарів від ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин» до контрагентів-покупців, в тому числі до ТОВ «Стор ЛТД», у зв'язку з чим у позивача по взаємовідносинам з ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин» відсутній об'єкт оподаткування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стор ЛТД» (код ЄДРПОУ 19477704) зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією від 14 січня 1993 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 115269 (номер запису в ЄДР 1 067 120 0000 000257). Місцезнаходження позивача: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 114.

ТОВ «Стор ЛТД» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14 січня 1993 року за № 00792 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 25 листопада 2003 року № 35614759 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 194777026535).

До видів діяльності ТОВ «Стор ЛТД» за КВЕД відносяться: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування (основний).

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на підставі наказу від 05 березня № 500, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Стор ЛТД» з питань дотримання податкового законодавства по податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Енерго-Комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654) за квітень, серпень 2011 року, ПП «ВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 березня 2013 року № 933/22-621-19477704.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 323 184, 00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року на суму 194 993, 00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 128 191, 00 грн.

29 березня 2013 року на підставі акту перевірки від 14 березня 2013 року № 933/22-621-19477704 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001152260, яким згідно із підпунктом 2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 розділу 2 Податкового кодексу України за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «Стор ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 323 184, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 323 184, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ТОВ «Стор ЛТД», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перелік обставин за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка наведений у ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 78.5 ст. 78 ПК України).

У відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стор ЛТД» стало отримання податкової інформації, а саме: акту Броварської ОДПІ від 30 вересня 2011 року № 1384/232/31033654 «Поро неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Енерго-Комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року та з ФОП ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_2) за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року» та акту Броварської ОДПІ від 30 вересня 2011 року № 1385/232/20576423 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) з питань проведення взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року та з ФОП ОСОБА_4 (іпн. НОМЕР_2) за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року».

У зв'язку із виявленням фактів, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, необхідністю отримання письмових пояснень стосовно взаємовідносин позивача з його контрагентами - ПП «Енерго-Комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654) та ПП «ВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року та їх документального підтвердження, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надіслано ТОВ «Стор ЛТД» запит від 03 квітня 2012 року № 1673/10/22.

09 квітня 2012 року ТОВ «Стор ЛТД» на вищевказаний запит листом № 104 надано письмові пояснення.

Дослідивши письмові докази, суд погоджується з відповідачем, що на підставі наданих на вищевказаний письмовий запит податкового органу від 03 квітня 2012 документів, через їх неповноту, неможливо встановити факт реальності фінансово-господарських операцій.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- у разі проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що позивачем в повному обсязі не виконано обов'язку передбаченого нормами вищевказаного закону щодо надання відповіді на інформацію, визначену у запитах органу податкової служби, та її документального підтвердження, а тому відповідач мав законні підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та видання наказу від 05 березня 2013 року № 500 про її проведення, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.

Наказ ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05 березня 2013 року № 500 надіслано на адресу позивача 05 березня 2013 року рекомендованим листом з повідомленням, тобто до початку проведення перевірки, що в свою чергу свідчить про виконання відповідачем умов п. 78.4 ст. 78 та п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Таким чином, контролюючим органом правомірно було розпочато та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, а тому вимога позивача щодо визнання неправомірними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Стор ЛТД " з питань правильності нарахування, повноти сплати до бюджету податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Енерго-Комплекс» (код за ЄДРПОУ 31033654) та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за період 2-3 квартал 2011 року до задоволення не підлягає.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимоги про визнання протиправними дій податкового органу у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, формування висновків в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 14.03.2013 №933/22-621-19477704 щодо визнання господарських правочинів нікчемними не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Належним способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0001152260.

Окрім цього, суд зазначає, що п. 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 (далі Порядок № 984) визначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п. 6.1 Порядку № 984).

Отже, аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що податковий орган та його посадові особи під час здійснення податкового контролю, в тому числі і у формі позапланової невиїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків що стосується дотримання вимог податкового законодавства платниками податку. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів, відомостей та відображаються в акті (довідці).

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що складання висновків та акту, за результатами проведення перевірки є обов'язком відповідача в силу вказаних вище норм чинного законодавства, у зв'язку із чим відповідна вимога позивача про визнання неправомірними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо визнання господарських правочинів нікчемними та складання акта від 14.03.2013 №933/22-621-19477704 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стор ЛТД» (код за ЄДРПОУ 19477704) з питань дотримання податкового законодавства по податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП «Енерго-Комплекс» (код за ЄДРПОУ .31033654) за квітень, серпень 2011 року, ПП «Виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код за ЄДРПОУ 20576423) за 2-3 кв. 2011 року» до задоволення не підлягає та жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 29.03.2013 №0001152260 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті на загальну суму 323 184, 00 у повному обсязі, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2011 року законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Пунктом 137.1 статті 137 ПК України визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункту 138.4 статті 138 ПК України).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

В іншому випадку, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу валових витрат, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2011 року між позивачем (замовник) та ПП «Енерго-Комплекс» (виконавець) було укладено договір б/н, за умовами якого виконавець зобов'язується поставити замовникові холодильне обладнання (товар), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Крім того, 04 квітня 2011 року між позивачем (замовник) та ПП «Енерго-Комплекс» (підрядчик) було укладено договір підряду б/н, за умовами якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності та в термін до умов Договору, монтаж та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість, яка зазначається в специфікації до Договору.

Також, 19 липня 2011 року між позивачем (замовник) та ПП «ВКФ «Проксин» (виконавець) було укладено договір б/н, за умовами якого виконавець зобов'язується поставити замовникові холодильне обладнання (товар), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар.

На підтвердження реальності господарських операцій, здійснених в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду копії податкових накладних від 06 липня 2011 року № 15, від 29 липня 2011 року № 171, від 28 квітня 2011 року № 147, від 19 квітня 2011 року № 99, від 30 березня 2011 року № 89; акту здачі-прийняття робіт від 06 липня 2011 року б/н; видаткових накладних від 01 вересня 2011 року № 0109.12, від 19 квітня 2011 року № 041901; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 квітня 2011 року № 042802, від 01 квітня 2011 року б/н, від 29 квітня 2011 року б/н; специфікацій; рахунків на оплату від 05 квітня 2011 року № 504/22, від 04 квітня 2011 року № 404/11, від 19 липня 2011 року № 719/22, від 04 липня 2011 року № 0704/11; карток складського обліку матеріалів № 49, № 41, № 51, № 22, № 26, № 29, № 198, № 186, № 174, № 172, № 164, № 156, № 152, № 150, № 148, № 145, № 140, № 116, № 98, № 88, № 80, № 76, № 52, № 36, № 35, № 57, № 53, № 44, № 40, № 39, № 31.

З досліджених судом документів вбачається, що вони від імені ТОВ «Стор ЛТД» підписані директором Заікою В.П., від ПП «Енерго-Комплекс», ПП «ВКФ «Проксин» - директором ОСОБА_6

Досліджені в судовому засіданні первинні документи відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до них, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Відповідач в підтвердження своїх висновків про нікчемність укладених між ТОВ «Стор ЛТД» та ПП «Енерго-Комплекс», ПП «ВКФ «Проксин» договорів посилається на письмові докази - акти Броварської ОДПІ від 30 вересня 2011 року № 1384/232/31033654 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Енерго-Комплекс» (код ЄДРПОУ 31033654), від 30 вересня 2011 року № 1385/232/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423), відповідно до яких не встановлено факту отримання та передачі товарів (послуг) між ПП «Енерго-Комплекс», ПП «ВКФ «Проксин» та їх контрагентами, у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Вказаними актами встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проте, суд вважає такі докази неналежними та такими, які не спростовують факт постачання позивачу товарів та виконання робіт та правомірність формування останнім валових витрат, з огляду на таке.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Судом, з метою з'ясування обставин виконання договорів, укладених між позивачем та ПП «Енерго-Комплекс», ПП «ВКФ «Проксин» допитано директора останніх ОСОБА_6, яка підтвердила факт укладання та реальність їх виконання, а також достовірність підписів уповноважених осіб на первинних документах.

При цьому, за вказаних вище обставин, судом не беруться посилання відповідача на вищевказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин», оскільки його висновки були складені без дослідження первинних документів взаємовідносин вказаних контрагентів з позивачем, а під час розгляду справи відповідачем не доведено зв'язку зазначених в них суб'єктів господарювання до фінансово-господарських операцій з позивачем.

Таким чином, сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення, а проведення спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача, продукція придбана з метою її використання у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 323 184, 00 грн. (323 184, 00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2013 року № 0001152260 підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 600, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 березня 2013 року № 0001152260.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 600, 00 грн. (шістсот гривень, 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2013 р.