Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/19448/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19448/13 18.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/19448/13

за позовом Петімко Елли Миколаївни;

до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача - Єленіна Володимира Івановича

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Представники сторін:

від позивача: Проців Я.В., довіреність № 179 від 15.03.2013р.;

від відповідача: Кравченко К.М., договір № 8 від 08.04.2013р.;

від третьої особи: Кравченко К.М., договір № 87 від 03.12.2013р.;

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулась Петімко Елла Миколаївна (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори учасників ТОВ «СТІК», які відбулись 17 листопада 2011 року, проведені з порушенням вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки позивача, як учасника ТОВ «СТІК», не було належним чином повідомлено про проведення 17 листопада 2011 року загальних зборів, що позбавило її можливості взяти участь в цих загальних зборах учасників товариства, ознайомитись з порядком денним загальних зборів та запропонувати свої питання до порядку денного, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», прийняті 17 листопада 2011 року та які оформлені протоколом № 2 від 17.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19448/13 та призначено її розгляд на 14.11.2013р.

30.10.2013р. через загальний відділ господарського суду від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Стік", укладений 21 листопада 2011 року між Петімко Елою Миколаївною та товариством з обмеженою відповідальністю «Стік».

Присутній у судовому засіданні 14.11.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, та просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність залучення, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Єленіна Володимира Івановича, який є учасником ТОВ "Стік" та якому належить 2/3 частки статутного капіталу товариства, а отже рішення у даній справі безпосередньо впливає на його права.

Крім того, суд залишив без розгляду заяву позивача про збільшення позовних позовних вимог з наступних підстав. Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову, а отже відповідно одночасно змінюються предмет та підстави позову, що суперечить приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Враховуючи необхідність залучення третьої особи, неподанням відповідачем витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів у справі, суд відклав розгляд справи на 05.12.2013р.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2013р. не з'явився та витребувані докази не подав, проте 05.12.2013р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути повноважного представника.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає, та клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 05.12.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 18.12.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника позивача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 18.12.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві, проте витребувані судом докази не надано.

Представник відповідача та третьої особи заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві, залученому до матеріалів справи. Зокрема, у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що повідомляв позивача про проведення 17 листопада 2011 року загальних зборів учасників ТОВ «СТІК», окрім цього оспорювані позивачем рішення загальних зборів учасників ніяким чином не порушують права останнього.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІК» юк юридичну особу створено та зареєстровано 02.01.1992 р., код ЄДРПОУ 16301347.

16.06.2010р. зареєстровано нову редакцію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», номер запису 10711050003004302, згідно з п.1.2. якого учасниками (засновниками) Товариства були визначені: фізична особа - Єленін Володимир Іванович та фізична особа - Петімко Елла Миколаївна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Частиною першою ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

У відповідності з положеннями пунктів 7.1., 7.2. Статуту, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок грошових та майнових внесків учасників сформовано Статутний капітал, у розмірі 28 500,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу товариства. Частки учасників у статутному капіталі формуються таким чином: частка учасника Єленіна Володимира Івановича становить 19000,00 грн. що складає 2/3 частини статутного капіталу; частка учасника Петімко Елли Миколаївни становить 9500,00 грн., що складає 1/3 частини статутного капіталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст.59 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2011р. були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», оформлені протоколом № 2 від 17.11.2011р. з наступним порядком денним:

1. Обрання Голови та Секретаря Загальних зборів учасників.

2. Розгляд заяви Петімко Е.М. про продаж своєї 1/3 частки учасника (засновника) ТОВ «СТІК».

3. Вирішення питання придбання товариством з обмеженою відповідальністю «СТІК» у учасника (засновника) Петімко Елли Миколаївни 1/3 частки Статутного капіталу ТОВ «СТІК» та вирішення її вартості і оплати.

4. Обрання відповідальної особи про проведення всіх дій, пов'язаних з придбанням Товариством - 1/3 частки Статутного капіталу ТОВ «СТІК», яка належить учаснику (засновнику) Петімко Еллі Миколаївні.

Згідно протоколу № 2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 17.11.2011р., на зборах був присутній учасник Товариства - Єленін Володимир Іванович, якому належить 2/3 (66,67%) частини Статутного капіталу Товариства; учасник Товариства - Петімко Елла Миколаївна, якій належить 1/3 (33,33%) частини Статутного капіталу Товариства, на загальних зборах присутня не була.

В результаті розгляду питань порядку денного на Загальних зборах учасників Товариства було проголосовано одностайно «за» та вирішено:

1. Обрати Головою Загальних зборів учасників Єленіна Володимира Івановича та Секретарем Загальних зборів учасників Єленіна Володимира Івановича.

2. Розглянули заяву Петімко Е.М. про продаж своєї 1/3 чатски учасника (засновника) ТОВ «СТІК».

3. Придбати товариству з обмеженою відповідальністю «СТІК» у учасника (засновника) Петімко Елли Миколаївни 1/3 частки Статутного капіталу ТОВ «СТІК» за ціною 255 673,00 грн., та враховуючи специфіку роботи товариства сплачувати частинами з моменту підписання договору, на протязі не більше двох років.

4. Уповноважити директора Товариства Єленіна Володимира Івановича провести всі необхідні дії, пов'язані з придбанням 1/3 чатски учасника (засновника) ТОВ «СТІК», яка належить учаснику (засновнику) петімко Еллі Миколаївні.

Відповідо до п. 13.2.3. Статуту, Загальні збори учасників правомочні приймати рішення за умови наявності кворуму, тобто якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства з таких питань: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін та доповнень до Статуту товариства; виключення учасника із складу учасників товариства; зміна розміру статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та положень п. 13.2.3. Статуту, рішення загальних зборів учасників ТОВ «СТІК, оформлені протколом № 2 від 17.11.2011р. були прийняті за наявності необхідного кворуму та відповідно є правомірними.

Водночас, 21.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «СТІК» та Петімко Еллою Миколаївною було укладено та нотаріально посвдчено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «СТІК», , про що зроблено відповідний запис в реєстрі за № 2718.

Відповідно до умов зазначеного Договору Петімко Е.М. продала, а ТОВ «СТІК» придбало 1/3 частину статутного капіталу ТОВ «СТІК» за ціною 255 673,00 грн.

У п. 3.4. договору купівлі-продажу сторони визначили графік виплати відповідачем коштів на користь позивача за придбану частку статутного капіталу.

Під час розгляду справи відповідач надав суду платіжні доручення, які свідчать про повне виконання останнім умов договору купівлі-продажу в частині перерахування позивачу коштів за придбану 1/3 частки в статутному капіталі ТОВ «СТІК».

Позивач факт отримання коштів за продану частку в статутному капіталі не заперечував.

Проте, позивач зазначає, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників товариства (порядок денний, час і місце проведення), які відбулись 17 листопада 2011 року, чим позбавлено можливості ознайомитися з порядком денним,який пропонувався на загальні збори учасників ТОВ «СТІК», та як наслідок позбавлено можливості належним чином підготуватися щодо вирішення цих питань та підгодовувати свої питання до порядку денного.

Отже, на думку позивача, позбавлення її можливості взяти участь у загальних зборах учасників Товариства, є грубо порушенням її прав, як учасника товариства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (ст. 10 Закону «Про господарські товариства» ).

Приписами ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про направлення на адресу позивача повідомлення про проведення 17.11.2011р. загальних зборів учасників товариства та про порядок денний цих зборів.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положеннями Статуту ТОВ «СТІК» не передбачено порядку та способу повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

Згідно п. п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень . Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Крім того, у п. 19 постанови постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено,що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Частиною 4 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Як встановлено судом, частка Петімко Елли Миколаївни в статутному капіталі ТОВ «СТІК» станом на день прийняття оскаржуваних рішень становила 9500,00 грн., що складає 1/3 частини Статутного капіталу, тобто 33,33%.

Отже, відсутність або наявність позивача на загальних зборах учасників Товариства, проведених 17 листопада 2011 року, будь-яким чином не впливає на прийняття рішень Загальними зборами учасників Товариства, оскільки учаснику Товариства Єленіну В.І. належить 2/3 (66,67%) частини Статутного капіталу Товариства і з урахуванням положень п. 13.2.3. Статуту всі рішення загальних зборів учасників Товариства, прийняті за участю лише однієї особи - Єленіна В.І. будуть вважатись правомочними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що основним питанням порядку денного загальних зборах учасників Товариства, проведених 17 листопада 2011 року, було придбання товариством частки статутного капіталу в його учасника Петімко Е.М., що в подальшому знайшло своє відображення в укладанні між позивачем та відповідачем Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 21.11.2011р., та його фактичному виконанні.

При цьому, на день розгляду справи Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 21.11.2011р. є чинним, тобто його не розірвано та не визнано недійсним.

Отже, відсутність позивача під час проведення загальних зборів учасників Товариства, які відбулись 17 листопада 2011 року, та не приймання участі в голосуванні при прийнятті оспорюваних рішень ніяким чином не вплинуло на права позивача, як учасника товариства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, у данному випадку, обов'язок доведення порушення прав та необхідність їх захисту в судовому опрядку покладається законом на позивача.

Проте, позивачем не довідено належними та допустимими доказами порушення його прав відповідачем.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не грутуються на вимогах чинного законодавства, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.2013р. Суддя А.І.Привалов А.І. Привалов