Постанова

від 23.04.2014 по справі 910/19448/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа№ 910/19448/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.04.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі №910/19448/13 (суддя Привалов А.І.)

за позовом ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі №910/19448/13 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїх доводах позивач посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 28.01.2013 року Київським апеляційним господарським судом, у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Федорчук Р.В., прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/19448/13 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні 19.03.2014 року, в якому надав свої пояснення та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 19.03.2014 року, надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

В дане судове засідання апеляційної інстанції сторони та третя особа повноважних представників не направили, своїм процесуальним правом, передбаченим ст.ст. 22, 27 ГПК України, не скористалися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка учасників судового процесу без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників сторін та третьої особи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «СТІК» як юридичну особу створено та зареєстровано 02.01.1992 року, код ЄДРПОУ 16301347.

16.06.2010 року зареєстровано нову редакцію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», номер запису 10711050003004302, згідно з п.1.2 якого учасниками (засновниками) товариства були визначені: фізична особа - ОСОБА_3 та фізична особа - ОСОБА_2.

У відповідності з положеннями пунктів 7.1, 7.2 статуту, для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових та майнових внесків учасників сформовано статутний капітал, у розмірі 28 500,00 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства. Частки учасників у статутному капіталі формуються таким чином: частка учасника ОСОБА_3 становить 19 000,00 грн. що складає 2/3 частини статутного капіталу; частка учасника ОСОБА_2 становить 9 500,00 грн., що складає 1/3 частини статутного капіталу.

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2011 року були проведені загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», оформлені протоколом №2 від 17.11.2011 року з наступним порядком денним: обрання голови та секретаря загальних зборів учасників; розгляд заяви ОСОБА_2 про продаж своєї 1/3 частки учасника (засновника) ТОВ «СТІК»; вирішення питання придбання товариством з обмеженою відповідальністю «СТІК» у учасника (засновника) ОСОБА_2 1/3 частки статутного капіталу ТОВ «СТІК» та вирішення її вартості і оплати; обрання відповідальної особи про проведення всіх дій, пов'язаних з придбанням товариством - 1/3 частки статутного капіталу ТОВ «СТІК», яка належить учаснику (засновнику) ОСОБА_2.

Згідно протоколу №2 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 17.11.2011 року, на зборах був присутній учасник товариства - ОСОБА_3, якому належить 2/3 (66,67%) частини статутного капіталу товариства; учасник товариства - ОСОБА_2, якій належить 1/3 (33,33%) частини статутного капіталу товариства, на загальних зборах присутня не була.

В результаті розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників товариства було проголосовано одностайно «за» та вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів учасників ОСОБА_3 та секретарем загальних зборів учасників ОСОБА_3.

2. Розглянули заяву ОСОБА_2 про продаж своєї 1/3 частки учасника (засновника) ТОВ «СТІК».

3. Придбати товариству з обмеженою відповідальністю «СТІК» у учасника (засновника) ОСОБА_2 1/3 частки статутного капіталу ТОВ «СТІК» за ціною 255 673,00 грн., та враховуючи специфіку роботи товариства сплачувати частинами з моменту підписання договору, на протязі не більше двох років.

4. Уповноважити директора товариства ОСОБА_3 провести всі необхідні дії, пов'язані з придбанням 1/3 частки учасника (засновника) ТОВ «СТІК», яка належить учаснику (засновнику) ОСОБА_2.

Водночас, 21.11.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТІК» та ОСОБА_2 було укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «СТІК», про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №2718.

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 продала, а ТОВ «СТІК» придбало 1/3 частину статутного капіталу ТОВ «СТІК» за ціною 255 673,00 грн.

У п. 3.4 договору купівлі-продажу сторони визначили графік виплати відповідачем коштів на користь позивача за придбану частку статутного капіталу.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення, які свідчать про повне виконання останнім умов договору купівлі-продажу в частині перерахування позивачу коштів за придбану 1/3 частки в статутному капіталі ТОВ «СТІК».

Позивач факт отримання коштів за продану частку в статутному капіталі не заперечував.

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «СТІК», оформлених протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «СТІК» від 17.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що загальні збори учасників ТОВ «СТІК», які відбулись 17.11.2011 року, проведені з порушенням вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки позивача, як учасника ТОВ «СТІК», не було належним чином повідомлено про проведення 17 листопада 2011 року загальних зборів, що позбавило її можливості взяти участь в цих загальних зборах учасників товариства, ознайомитись з порядком денним загальних зборів та запропонувати свої питання до порядку денного, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК», прийняті 17.11.2011 року та які оформлені протоколом №2 від 17.11.2011 року.

Таким чином, на думку позивача, позбавлення її можливості взяти участь у загальних зборах учасників товариства, є грубо порушенням її прав, як учасника товариства.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «СТІК», оформлених протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «СТІК» від 17.11.2011 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Частиною першою ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України, установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з ст.59 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - й» статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Відповідно до п. 13.2.3 статуту, загальні збори учасників правомочні приймати рішення за умови наявності кворуму, тобто якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства з таких питань: визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін та доповнень до статуту товариства; виключення учасника із складу учасників товариства; зміна розміру статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про господарські товариства» та положень п. 13.2.3 статуту, рішення загальних зборів учасників ТОВ «СТІК», оформлені протоколом №2 від 17.11.2011 року були прийняті за наявності необхідного кворуму та відповідно є правомірними.

Частиною 1 ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (ст. 10 Закону «Про господарські товариства»).

Приписами ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Натомість, відповідач не надано суду доказів про направлення на адресу позивача повідомлення про проведення 17.11.2011 року загальних зборів учасників товариства та про порядок денний цих зборів.

Разом з цим, положеннями статуту ТОВ «СТІК» не передбачено порядку та способу повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

Відповідно до п.п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Частиною 4 ст. 58 ЗУ «Про господарські товариства» передбачено, що учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом достовірно встановлено, що частка ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «СТІК» станом на день прийняття оскаржуваних рішень становила 9 500,00 грн., що складає 1/3 частини статутного капіталу, тобто 33,33%.

Таким чином, відсутність або наявність позивача на загальних зборах учасників товариства, проведених 17.11.2011 року, будь-яким чином не впливає на прийняття рішень Загальними зборами учасників товариства, оскільки учаснику товариства ОСОБА_3 належить 2/3 (66,67%) частини статутного капіталу товариства і з урахуванням положень п. 13.2.3 статуту всі рішення загальних зборів учасників товариства, прийняті за участю лише однієї особи - ОСОБА_3 будуть вважатись правомочними.

Одночасно з цим, слід зазначити, що основним питанням порядку денного загальних зборах учасників товариства, проведених 17.11.2011 року, було придбання товариством частки статутного капіталу в його учасника ОСОБА_2, що в подальшому знайшло своє відображення в укладанні між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 21.11.2011 року, та його фактичному виконанні.

При цьому, на день розгляду справи договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю «СТІК» від 21.11.2011 року є чинним, тобто його не розірвано та не визнано недійсним.

На переконання судової колегії, відсутність позивача під час проведення загальних зборів учасників товариства, які відбулись 17.11.2011 року, та не приймання участі в голосуванні при прийнятті оспорюваних рішень ніяким чином не вплинуло на права позивача, як учасника товариства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем - ОСОБА_2 не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 18.12.2013 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи ОСОБА_2 законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі №910/19448/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі №910/19448/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19448/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

Р.В. Федорчук