Рішення

від 24.12.2013 по справі 911/4556/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 911/4556/13

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Промтехнік» про звільнення нежитлового приміщення,

представники:

позивача: Настенко М.В. (дов. № 01-34/186 від 23.12.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Промтехнік» про звільнення нежитлового приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, у зв'язку з закінченням строку договору оренди та систематичним порушенням умов договору, без належних правових підстав займає спірне нежитлове приміщення.

Ухвалою від 09.12.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.12.2013.

В судовому засіданні 24.12.2013 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

30.03.2012 між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Приватним виробничо-торгівельним підприємством «Промтехнік» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 770, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 206,70 кв.м., розташоване в підвалі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1, яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 7.

Передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі (п. 2.1. договору).

Орендар зобов'язується своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.2. договору).

Відповідно до акту про прийом-передачу нежитлового приміщення від 30.03.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення площею 206,70 кв.м., яке розташоване в підвалі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1.

Отже, суд встановив, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 770 від 30.03.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось позивачем, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання зі сплати орендної плати, що підтверджується довідкою Відділу комунальної власності та концесії № 04-21/7 від 31.10.2013.

Пунктом 10.1. договору встановлено строк його дії до 31.01.2013.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати позивач звернувся до нього з листом № 01-25/184 від 20.02.2013 (що був направлений відповідачу 21.02.2013), в якому повідомив про відсутність наміру продовжувати строк дії договору, якій закінчив свою дію 31.01.2013, а також просив повернути орендоване майно.

Вказаний лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Оскільки, строк дії договору був встановлений до 31.01.2013 та позивач належним чином та у встановлений законом строк повідомив відповідача про свій намір припинити його дію, до даного договору не застосовуються положення ст. 764 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відтак, суд вважає договір оренди нежитлового приміщення № 770 від 30.03.2012 таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п. 10.11. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 5 робочих днів повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній свого обов'язку з повернення майна у встановлений строк не виконав.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене та вказані нормативні приписи, суд вважає вимогу позивача про примусове виселення відповідача з нежитлового приміщення площею 206,70 кв.м., яке розташоване в підвалі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1 обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Промтехнік» (код ЄДРПОУ 20620710) з нежитлового приміщення площею 206,70 кв.м., яке розташоване в підвалі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1.

3. Стягнути з Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Промтехнік» (код ЄДРПОУ 20620710) на користь Відділу комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 20577351) 1147,00 грн судового збору.

4. Видати наказ.

Суддя Черногуз А.Ф.