Рішення

від 26.11.2013 по справі 911/3668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/3668/13 26.11.13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика«Меркурій»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-дистриб'юторська компанія «Дружба»

про стягнення 55 779,52 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Поздняков Д.Б. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-дистриб'юторська компанія «Дружба» про стягнення 55 779,52 грн., а саме 49 521,39 грн. основного боргу, 5 487,22 грн. пені, 770,91 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов дистриб'юторського договору № 01/08, укладеного 01.12.2008 р. щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/3668/13 від 23.09.2013 р. позовну заяву було направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки судом встановлено, що відповідач знаходиться за адресою: 03022, м. Київ, вул. Сумська, 3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18767/13 та призначено розгляд справи на 31.10.2013 р.

У судовому засіданні представником позивача надано суду додаткові документи по справі, на підставі яких судом було встановлено, що відповідачем було змінено юридичну адресу: 79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 2, код 35644676.

Оскільки на час зміни адреси відповідача суд перейшов до розгляду справи по суті, підстави для передання її за підсудністю відсутні.

Представником позивача було надано усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2013 р.

Представником позивача заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвали про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 р. було виправлено описки, допущені в ухвалах суду від 30.09.2013 р. та 31.10.2013 р. та присвоєно справі номер 911/3668/13 замість помилкового номеру 910/18767/13, а також зазначено, що позивачем у справі є товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» замість товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Меркурій».

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

01.12.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика«Меркурій» (товариством) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-дистриб'юторська компанія «Дружба» (дистриб'ютором) було укладено дистриб'юторський договір № 01/08 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого товариство надає дистриб'ютору ексклюзивне право купувати товари в товариства для перепродажу на території всім покупцям через торгівельну мережу, яка включає в себе склади, оптові магазини (cash& carry), роздрібні магазини, торгових представників та інші канали, через які можна розповсюджувати та продавати товар на умовах, зазначених в даному Договорі.

Згідно з п. 2.1. Договору товариство відпускає дистриб'ютору товар згідно з попереднім узгодженням замовлення дистриб'ютора.

Відповідно до п. 2.7. Договору, перехід права власності на товар від товариства до дистриб'ютора відбувається в момент передачі товару та підписання супроводжувальних документів.

Згідно з п. 5.1. Договору умови оплати: відстрочка платежу - 40 (сорок) календарних днів від дня отримання товару.

Також позивач зазначає, що на підставі усних домовленостей між сторонами було досягнуто згоди щодо відстрочення платежу до 45 (сорока п'яти) календарних днів.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 56 521,39 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-000482 від 09.10.2012 р. на суму 22 378,20 грн. та № РН-000532 від 13.11.2012 р. на суму 34 143,19 грн., які підписані повноважними представниками сторін, скріплені печаткою, штемпелем без зауважень та приймаються судом як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

У порушення умов Договору відповідач в повному обсязі за отриманий товар не розрахувався.

24.01.2013 р. відповідачем було частково оплачено товар за видатковою накладною № РН-000482 на суму 7 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість становить 49 521,39 грн.

04.07.2013 р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 523, яка була отримана останнім 11.07.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, з вимогою щодо погашення існуючої заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 49 521,39 грн. з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 49 521,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 487,22 грн. пені та 770,91 грн. 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 7.2. Договору, у випадку порушення вимог даного Договору про оплату, дистриб'ютору нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день протермінування платежу.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив власний перерахунок та встановив, що до стягнення підлягає 5 341,45 грн. пені та 1 106,57 грн. 3% річних. Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 5 341,45 грн. пені та 770,91 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 145,77 грн. пені судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 49 521,39 грн. основного боргу, 5 341,45 грн. пені та 770,91 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 716,04 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-дистриб'юторська компанія «Дружба» (79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 2, код 35644676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Меркурій» (20721, Черкаська обл., Смілянський район, с. Балаклея, вул. Леніна, буд. 58 Б, код 14195438), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 49 521 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять одну) грн. 39 коп. основного боргу, 5 341 (п'ять тисяч триста сорок одну) грн. 45 коп. пені, 770 (сімсот сімдесят) грн. 91 коп. трьох процентів річних, 1 716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 04 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова