Рішення

від 24.12.2013 по справі 914/4656/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 р. Справа № 914/4656/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Марітчак С.Т., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонталь-ПМ», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 2789грн. 43коп.

За участю представників:

від позивача: Корогода І.І. - директор Львівської філії (довіреність б/н від 29.12.2012р., дійсна до 31.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонталь-ПМ», м.Львів про стягнення основного боргу в сумі 2450грн. 08коп., пені у розмірі 94грн. 35коп. та штрафу в розмірі 245грн. 00коп.

Ухвалою суду від 12.12.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.12.2013р.

В судове засідання 24.12.2013р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю.

В судове засідання 24.12.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7903512308312. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 24.12.2013р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

11.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Автотехцентр-3000» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Горизонталь-ПМ» (покупець) укладено договір поставки товару №706.

Відповідно до п.1.1. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3 договору поставки товару №706 від 11.07.2013р.).

Пунктом 2.1. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. сторони встановили, що найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із п.4.4. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар. Підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар розуміється як одержання покупцем одночасно з товаром його приналежностей і документів, що стосуються товару, і які підлягають передачі разом з товаром. При відсутності яких-небудь із приналежностей товару або документів, що стосуються товару, покупець робить про це відмітку у видатковій накладній.

За умовами п.3.3. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що поставляється на умовах даного договору згідно всіх видаткових накладних, підписаних обох сторін. Оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. позивач, як постачальник за договором, по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №4 від 24.07.2013р. яка видана Михальчук Володимиру Петровичу, поставив відповідачу товар на загальну суму 2450грн. 08коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №1964/8 від 02.08.2013р., яка підписана представниками обох сторін.

Відповідач на виконання своїх зобов'язань по договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. оплати за поставлений товар не здійснив.

29.08.2013р. позивач на адресу відповідача направив претензію №276, що підтверджується фіскальним чеком №4134 від 29.08.2013р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3750025740467, в якій просив відповідача погасити заборгованість в сумі 2450грн. 08коп. Однак дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 2450грн. 08коп.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Пунктом 7.2. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р. сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті. Порушення покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (п.7.3. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р.).

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 роз'яснено про наступне. У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству.

Так, згідно п.7.2. та п.7.3. договору поставки товару №706 від 11.07.2013р., позивач за період з 17.08.2013р. по 05.12.2013р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 94грн. 35коп. та 10% штрафу в розмірі 245грн. 00коп.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонталь-ПМ» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 162, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38326607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Автотехцентр-3000» (37500, Полтавська область, м.Лубни, вул.Франка, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30568711) 2450грн. 08коп. - основного боргу, 94грн. 35коп. - пені, 245грн. 00коп. - 10% штрафу та 1720грн. 50коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 26.12.2013р.