Постанова

від 24.12.2013 по справі 804/14436/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 р. Справа № 804/14436/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріПрихно К.С. за участю: представника позивача представника відповідача Шляєва І.В. Туркіної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Імпекс" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2013 року до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Імпекс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.10.2013 року № № 0003222201, 0003202201, 0010541703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт № 629/22-01/32693804 від 02.10.13 р. Позивачем на акт перевірки були направлені заперечення. Згідно листа відповідача від 16.10.2013 року № 4999/10/04-81-22-01 «Про результати розгляду заперечень на акт перевірки» зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки, є правомірними.

21 жовтня 2013 року позивачем були отримані оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно відносив до витрат операційної діяльності витрати на придбання послуг ФОП ОСОБА_5, яким надано послуги з придбання провідникової та електротехнічної продукції у ПНВП «Елеком» та ПАТ «Завод «Південькабель». На думку відповідача порушення полягає у тому, що позивач міг придбати зазначену продукцію без участі ФОП ОСОБА_5 за прямими договорами. Позивач не погоджується із вказаним твердженням та зазначає, що відповідачем не було взято до уваги, що договір від 04.01.2011р. № 40111 між ПНВП «Eлеком» та ТОВ «Зеніт-Імпекс» було укладено на підставі протоколу про наміри про укладення такого договору від 28.12.2010 р., згідно якого договір на придбання продукції у ПНВП «Елеком» для ТОВ «Зеніт-Імпекс» було укладено з ФОП ОСОБА_5, яка діяла на підставі договору доручення № 34 від 31.07.2004 р. Зазначені відносини були урегульовані додатковою угодою № 1 від 09.01.2011 р. до договору від 04.01.2011 р. № 40111. Стосовно придбання продукції ТОВ «Зеніт-Імпекс» у ПАТ «Завод «Південкабель» через ФОП ОСОБА_5 при наявності прямого договору позивач зауважує наступне. У період, охоплений перевіркою, у ТОВ «Зеніт-Імпекс» був договір від 28.01.2008 р. № 18П-08 укладений з ПАТ «Завод «Південкабель» по якому продукція закуповувалась через ФОП «ОСОБА_5, яка діяла по договору доручення від ТОВ «Зеніт-Імпекс». Прямий договір між ПАТ «Завод «Південкабель» та ТОВ «Зеніт-Імпекс» № 111 ОП-11 було укладено лише 01.07.2011 р., тобто поза межами 1 кварталу 2011 року.

Стосовно господарських відносин з ТОВ «Векта-Пром» згідно акту перевірки про віднесення на валові витрати послуг з перевезення. Перевіряючими встановлено відсутність товаротранспортної накладної та відсутність транспортного засобу у ТОВ «Векта-Пром». Проте, поза увагою відповідача залишилось те, що ТОВ «Векта-Пром» згідно первинних документів було надано експедиторські послуги по доставці вантажу. Жодним нормативним документом не передбачено, що підприємства, які надають експедиторські послуги, обов'язково повинні мати власні транспортні засоби.

Щодо господарських відносин з АТЗТ «Агроторговий Дім» в акті перевірки зазначено, що у зв'яжу з неможливістю проведення зустрічної перевірки АТЗТ «Агроторговий Дім» не можливо встановити реальність проведення господарський операцій з придбання ТОВ «Зеніт-Імпекс» продукції у цього підприємства. Відповідач вважає, що одних первинних документів для підтвердження таких операцій та відображення її у бухгалтерському обліку недостатньо. В свою чергу, у позивача наявні всі необхідні, в розумінні чинного законодавства України, документи, якими підтверджується факт здійснення господарської операції. На підтвердження подальшого продажу придбаного у АТЗТ «Агроторговий Дім» товару надаються належним чином оформлені документи, що вказує на настання реальних правових наслідків за наслідками таких господарських операцій.

Відповідно до листа відповідача про розгляд заперечень від 16.10.2013 р. № 4999/10/04-81-22-01 до сум, визначених в податковому повідомленні-рішенні № 0003222201 від 21.10.2013р. було віднесено суми реалізації продукції на адресу ТОВ «РС Груп». В листі зазначається, що операції з продажу товару на адресу ТОВ «РС Груп» не підтверджуються в зв'язку з відсутністю документального підтвердження таких операцій.

Щодо господарських ваємовідносин з ТОВ "РС Груп". По угоді № 427 від 24.09.2010 р. ТОВ "Зеніт-Імпекс" здійснило 16 відвантажень кабельно-провідникової продукції, починаючи з 23.09.2010 р. по 23.05.2011 р., на загальну суму З 048 677.42 грн. з урахування ПДВ 20%., які відобразило у податковому та бухгалтерському обліку у повному обсязі. Документи по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Зеніт-Імпекс" та TOB "PC Груп" за 2010 рік не стосувалися перевіряємого періоду і у ході перевірки не надавались, однак у разі звернення інспектора з проханням їх надання для уявлення повноти відносин між підприємствами вони були б надані негайно.

У процесі виконання угоди TOB "PC Груп" у грудні 2010 р. звернулося до ТОВ "Зеніт-Імпекс" з вимогою частково повернути отриману у ТОВ "Зеніт-Імпекс" кабельну продукцію, оскільки при виготовленні виробником відвантаженого на адресу TOB "PC Груп" кабелю не був урахований факт, що його прокладення буде здійснюватись в умовах мінусової температури повітря. ТОВ "Зеніт-Імпекс" погодилося на повернення продукції і TOB "PC Груп" здійснило її відвантаження у січні 2011 р. загалом на 1 278 979,55 грн. з урахуванням ПДВ 20%, що було відображено у податковому та бухгалтерському обліку у повному обсязі.

Повернута TOB "PC Груп" кабельно-провідникова продукція станом на 31.10.2013 р. частково знаходиться у наявності на складі ТОВ "Зеніт-Імпекс" за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича,7. За відвантажену на користь TOB "PC Груп" кабельно-провідникову продукція повністю сплачено на користь ТОВ "Зеніт-Імпекс". Кредиторська заборгованість відсутня. З боку ТОВ "Зеніт-Імпекс" не здійснювалось перерахування грошових коштів на користь TOB "PC Груп", тому визнання господарських операцій між підприємствами як отримання фінансової допомоги є помилковим.

Проте, згідно акту перевірки ніякі первинні документи по взаємовідносинам з TOB «PC Груп» відповідачем не перевірялись і взагалі жодного факту про відносини з даним контрагентом не зазначено.

Відповідно до листа відповідача про розгляд заперечень від 16.10.2013 р. № 4999/10/04-81-22-01 до сум, визначених в податковому повідомленні-рішенні № 0003202201 від 21.10.2013 р., зазначено, що ТОВ «Зеніт-Імпекс» віднесло до податкового кредиту послуги по капітальному ремонту офісу. Зазначене сталось внаслідок віднесення до складу валових витрат операційної діяльності підприємства послуг з капітального ремонту офісного приміщення, наданих ФОП ОСОБА_6, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 34 962 грн.

Проте, ТОВ "Зеніт-Імпекс" у 4 кв. 2011 р. та у 1 кв. 2012 р. не відносило до витрат операційної діяльності послуги з капітального ремонту офіса, наданих ФОП ОСОБА_6

Згідно з журналів-ордерів та відомостей по бухгалтерских рахунках вбачається, що вищевказані витрати віднесені на рахунок капітальних інвестицій (15).

У 2013 році ТОВ "Зеніт-Імпекс" віднесло суми, акамульовані на рахунку капітальних інвестицій (15) на збільшення вартості основних засобів.

Позивач вважає відображення господарських відносин з ФОП ОСОБА_6 у податковому та бухгалтерському обліку правомірним.

Згідно акту перевірки ніякі первинні документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6 відповідачем не перевірялись і взагалі жодного факту про відносини з даним контрагентом не зазначено.

Відповідачем перевіркою встановлено, що підприємством при виконанні функції податкового агента при нарахуванні доходу фізичній особі 13000 грн. за ремонт електрообладнання не утримано податок в сумі 1950,0 грн. Проте в зазначений період ніяким фізичним особам, ніяких сум у вигляді оплати за послуги ремонту електрообладнання не перераховувалось.

Акт перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідає вимогам щодо чіткості, об'єктивності та повноти його складання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову та зазначила, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" у періоді з 01 січня по 31 березня 2011 року відносило до витрат операційної діяльності витрати на придбання послуг ФОП ОСОБА_5 Відповідно до договору доручення №34 від 31.07.2004 р. ТОВ "Зеніт-Імпекс", в особі директора ОСОБА_7, діючого на підставі статуту, надалі іменується доверітель, і ФОП ОСОБА_5, діюча на підставі свідоцтв про реєстрацію, іменується в подальшому повірений, уклали угоду про те що, повірений зобов'язується за дорученням доверітеля укласти від його (доверітеля) імені договор на покупку товарів. Згідно акту виконаних робіт №21/31 від 31.03.11 по договору доручення №34 від 31.07.2004 р. ФОП ОСОБА_5 надано послуги з придбання провідникової та електротехнічної продукції у ПНВП "Елеком" (код ЄДРПОУ 30269505) та ПАТ "Завод "Південкабель" (00214534). Відповідно до наданих документів, матеріалів, що знаходяться у справі ТОВ "Зеніт-Імпекс", інформаційних баз даних АІС "Реєстр платників податків", що використовуються в Криворізькій центральній ОДПІ ГУ у Дніпропетровськії області встановлено наявність спільних засновників та посадових осіб, а саме: ОСОБА_8 є засновником ТОВ "Зеніт-Імпекс" та директором ПНВП "Елеком". Також, ПАТ "Завод "Південкабель" є виробником провідникової та електротехнічної продукції та основним постачальником ТОВ "Зеніт- Імпекс". ТОВ "Зеніт - Імпекс" в ході перевірки надано наступні договори: договір купівлі - продажу від 04.01.2011р. №40111 та договір від 01.07.2007р. №2011, з яких вбачається наявність спільних засновників та посадових осіб, які одночасно виконують функції на декількох підприємствах, сталість системних зв'язків між суб'єктами господарювання, що працюють в одному сегменті ринку, та у якому налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного. У зв'язку з вищезазначеним вбачається, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" уклав проміжну угоду про надання послуг, при наявності прямих контактів з постачальником та виробником товару, з метою штучного завищення валових витрат.

В ході перевірки ТОВ "Зеніт - Імпекс" не надано товарно-транспортну накладну та згідно відповіді ЦБ ДАІ у ТОВ "Векта-Пром" відсутні транспортні засоби. В ході проведення перевірки встановлено відсутність документів, які підтверджують факт транспортування товару від продавця на склад покупця.

В ході перевірки використано інформацію, яку отримано від іншої ДПІ, а саме: акт Дніпропетровської МДПІ від 14.11.2012 р. № 610/226/25530294 "Про неможливість проведення зустрічної звірки АТЗТ "Агроторговий Дім" ( ЄДРПОУ 25530294) щодо не підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками червня 2010 року, січня 2011 року." В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість по рах. № 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями") ТОВ „Зеніт - Імпекс" відобразило реалізацію готової продукції на адресу TOB «PC Груп», а саме: січень 2011 р. - 100000,00 грн.; квітень 2011 р. - 638774,30 грн.; травень 2011 р. - 6801,60 грн.; червень 2011 р. - 30 000,00 грн.; всього - 775575,9грн.

До перевірки не надано договори купівлі - продажу, у зв'язку з чим неможливо встановити, які особи укладали договори, якими були умови поставки товару. Відсутні акти прийому - передачі товарів та довіреності на осіб, які отримували товар. Через відсутність документів на транспортування не можливо встановити, якими транспортними засобами здійснювалось перевезення товару та за чий рахунок, хто здійснював завантаження товару на транспортний засіб.

Операції з продажу товару на адресу TOB «PC Груп» не підтверджуються, враховуючи відсутність документального підтвердження операцій продажу товару на адресу TOB «PC Груп». Тобто факти, які б свідчили про здійснення операцій продажу товару на адресу вказаного підприємства відсутні.

У ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" у періоді 01.04.2011 р. - 31.12.2012 р. відносило до витрат операційної діяльності витрати на надання послуг послуги по капітальному ремонту офісу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 7ш, які надано ФОП ОСОБА_6 Надані послуги не підтверджено в повному обсязі документально, також не підтверджено використання в господарській діяльності.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається з 01.01.2011 виключно Податковим кодексом України. Статтею 200 ПКУ передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу. Наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних відповідно до закону для віднесення певних сум до валових витрат, не є безумовною підставою для включення до валових витрат, якщо податковий орган доведе, зокрема, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати не тільки правильність складання первинних бухгалтерських та податкових документів, а й реальність господарської діяльності платника податків. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податків встановлено, що відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в періоді, що перевіряється, ТОВ «Зеніт-Імпекс» має статус податкового агента, який зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, сплаченого на користь платників податку та оподатковуваного податком за рахунок такого платника податку.

Так, під час перевірки договорів, в порушення п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п.167.1 ст.167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу підприємством при виконані функції податкового агента при нарахуванні доходу фізичним особам згідно умов цивільно-правового договору не утримано податок з доходу фізичної особи при виплаті доходу у сумі 13000,00грн. за ремонт електрообладнання (договір від 26.02.12 № 1, термін дії договору з 01.01.12 р. по 31.12.2012 р.) За результатами перевірки встановлено, що підприємством занижено ПДФО у сумі 1 1950,00 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 05.09.2013 року № 93, № 94 від 10.09.2013 року № 96, виданих Криворізькою центральної об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, працівники відповідача відповідно до Наказу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Дніпропетровської області від 22.08.13 р. № 195 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Зеніт-Імпекс» проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Імпекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2001 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №629/22-01/32693804 від 02.10.13 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством за перевіряємий період занижено податок на прибуток у загальній сумі 737 216,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 582 316,00 грн.; п.п.164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, внаслідок чого нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1950,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач направив на адресу відповідача заперечення на акт перевірки.

Згідно листа відповідача від 16.10.2013 року № 4999/10/04-81-22-01 «Про результати розгляду заперечень на акт перевірки» зазначено, що після розгляду наданих ТОВ «Зеніт-Імпекс» заперечень акт перевірки необхідно викласти в наступній редакції: встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством за перевіряємий період занижено податок на прибуток у загальній сумі 499 076,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 34 962,00 грн.; п.п.164.2.2 п. 164.2 ст.164, п.п. 167.1ст. 167, п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, внаслідок чого нараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1950,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем 21 жовтня 2013 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0003222201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 499 076,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 265,00 гривень; № 0003202201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 34 962,00 гривень та за штрафними фінансовими санкціями 7 670,00 гривень; № 0001541703, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 1 950,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 997,5 гривень.

В ході проведення перевірки було встановлено, що податкова накладна № 65 від 04.10.2012 року була врахована позивачем двічі, у зв'язку з чим було завищено податковий кредит на 311,10 грн., що не заперечувалось представником позивача в ході судового розгляду справи. У зв'язку з цим суд вважає правомірними дії відповідача щодо донарахування ПДВ в цій частині.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5, суд також погоджується з позицією податкового органу, виходячи з наступного.

У ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" у періоді 01.01.2011 р. - 31.03.2011 р. відносило до витрат операційної діяльності витрати на придбання послуг ФОП ОСОБА_5 Відповідно до договору доручення №34 від 31.07.2004 р. ТОВ "Зеніт-Імпекс", в особі директора ОСОБА_7, діючого на підставі статуту, надалі іменується доверітель, і ФОП ОСОБА_5, діюча на підставі свідоцтва про реєстрацію, іменується в подальшому повірений, склали угоду про те, що повірений зобов'язується за дорученням доверітеля укласти від його імені договор на покупку товарів.

Згідно акту виконаних робіт №21/31 від 31.03.11 р. по договору доручення №34 від 31.07.2004 року ФОП ОСОБА_5 надано послуги з придбання провідникової та електротехнічної продукції у ПНВП «Елеком» та ПАТ "Завод "Південкабель".

Відповідно до наданих документів, матеріалів, що знаходяться у справі ТОВ «Зеніт-Імпекс», інформаційних баз даних АІС «Реєстр платників податків», встановлено наявність спільних засновників та посадових осіб, а саме: ОСОБА_8 є засновником ТОВ "Зеніт-Імпекс" та директором ПНВП "Елеком". Також ПАТ "Завод "Південкабель" є виробником провідникової та електротехнічної продукції та основним постачальником ТОВ "Зеніт-Імпекс".

ТОВ "Зеніт - Імпекс" в ході перевірки надано наступні договори: договір купівлі - продажу від 04.01.2011 р. №40111 та договір від 01.07.2007 р. №2011, з яких вбачається наявність спільних засновників та посадових осіб, які одночасно виконують функції на декількох підприємствах, сталість системних зв'язків між суб'єктами господарювання, що працюють в одному сегменті ринку, та у якому налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

У зв'язку з вищезазначеним вбачається, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" уклав проміжну угоду про надання послуг при наявності прямих контактів з постачальником та виробником товару з метою штучного завищення валових витрат.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «РС Груп», суд погоджується з позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку (оборотно - сальдова відомість по рах. № 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями") ТОВ "Зеніт - Імпекс" відобразило реалізацію готової продукції на адресу TOB "PC Груп", а саме:

січень 2011р.- 100000,00грн.;

квітень 2011р. - 638774,30грн.;

травень 2011р. - 6801,60грн.;

червень 2011р. - 30000,00грн.;

Всього - 775575,9грн.

До перевірки не надано договори купівлі - продажу, у зв'язку з чим не можливо встановити, які особи укладали договори, якими були умови поставки товару. Відсутні акти прийому - передачі товарів та довіреності на осіб, які отримували товар. Через відсутність документів на транспортування не можливо встановити, якими транспортними засобами здійснювалось перевезення товару та за чий рахунок, хто здійснював завантаження товару на транспортний засіб.

Операції з продажу товару на адресу TOB "PC Груп" не підтверджуються, враховуючи відсутність документального підтвердження операцій продажу товару на адресу TOB "PC Груп".

Тобто факти, які б свідчили про здійснення операцій продажу товару на адресу вказаного підприємства, відсутні.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входить до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний аспект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Керуючись принципами бухгалтерського обліку (превалювання суті над формою) отримані грошові кошти від TOB "PC Груп" обліковуються відповідно до її суті, а не лише з урахуванням юридичної форми, а саме як операція з отримання поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) інші доходи включають ...вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості...

Таким чином, в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у загальній сумі 775 575,90 грн., а саме за: 1 квартал 2011 року - 100 000 грн.; 2 квартал 2011 року 675 575,90 грн.

Суд також погоджується з доводами відповідача, що у відповідності до бухгалтерського обліку позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у загальній 1 124 479 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6, суд погоджується з позицією податкового органу, виходячи з наступного.

У ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Зеніт-Імпекс" у періоді 01.04.2011 року-31.12.2012 року відносило до витрат операційної діяльності витрати на надання послуги по капітальному ремонту офісу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. JI. Бородича, 7ш, які надано ФОП ОСОБА_6 Надані послуги не підтверджено в повному обсязі документально, також не підтверджено використання в господарській діяльності.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1,2 ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704. Згідно вказаного положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.139.1.1, п. п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), визначено:

п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати не пов'язані з господарською діяльністю;

п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено:

198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

п. 198.2 ст. 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд також не приймає як підставу для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень той факт, що деякі порушення з боку позивача не були встановлені в акті перевірки, а знайшли своє відображення тільки у відповіді на письмові заперечення позивача на акт перевірки, так як і заперечення, і відповідь на нього безпосередньо стосуються акту перевірки підприємства, а відповідь на заперечення сформована податковим органом саме за виявленими в ході перевірки та розгляду заперечень порушеннями законодавства з боку позивача.

В той же час суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставного нарахування відповідачем позивачу податкових зобов'язань по взаємовідносинам позивача з підприємствами ТОВ «Векта-Пром», АТЗТ «Агроторговий дім» та податку з доходів фізичних осіб.

Стосовно господарських відносин з ТОВ «Векта-Пром» згідно акту перевірки про віднесення на валові витрати послуг з перевезення. Перевіряючими встановлено відсутність товаротранспортної накладної та відсутність транспортного засобу у ТОВ «Векта-Пром». Проте, суд враховує, що ТОВ «Векта-Пром» згідно первинних документів було надано експедиторські послуги по доставці вантажу. Жодним нормативним документом не передбачено, що підприємства, які надають експедиторські послуги, обов'язково повинні мати власні транспортні засоби. В підтвердження проведення господарської операції позивачем надано акт № 272 здачі-прийняття робіт, податкову накладну, рахунок № 272 на оплату послуг, заявку на перевезення вантажу від 08.10.2012 року № 08/10 на накладну на відвантаження від 08.10.2012 року №КТ-0038290.

Стосовно господарських відносин з АТЗТ «Агроторговий дім».

В акті перевірки зазначено, що у зв'яжу з неможливістю проведення зустрічної перевірки АТЗТ «Агроторговий Дім» не можливо встановити реальність проведення господарський операцій з придбання ТОВ «Зеніт-Імпекс» продукції у цього підприємства.

Відповідач вважає, що одних первинних документів для підтвердження таких операцій та відображення її у бухгалтерському обліку не достатньо.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст.1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. З вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст га обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, у позивача наявні всі необхідні, в розумінні чинного законодавства України, документи, якими підтверджується факт здійснення господарської операції.

Суд також враховує, що на підтвердження подальшого продажу придбаного у АТЗТ «Агроторговий Дім» товару позивачем надано належним чином оформлені документи, що вказує на настання реальних правових наслідків за наслідками господарської операції.

Проведення господарських операцій з АТЗТ «Агроторговий Дім» підтверджується наступними документами: Договір постачання від 02.12.2010 р. № 1012. Видаткова накладна на передачу продукції від 12.01.2011 р. № 110112. Податкова накладна. Рахунок на оплату, оплачений 12.01.2011 р.

Продукція отримана у АТЗТ «Агроторговий Дім» була реалізована іншим підприємствам.

Так, вимикач автоматичний Зф. 250 А, отриманий по накладній від 12.01.2011 р. № 110112, було реалізовано ТОВ «НВП-Рудпромавтоматика», що підтверджується видатковою накладною від 19.01.2011р. № 29 та довіреністю на отримання товару.

Детектор валют отриманий по накладній від 12.01.2011р. № 110112 було реалізовано ПП «Укравтоматика», що підтверджується видатковою накладною від 18.01.2011р. № 33 та довіреністю на отримання товару.

Кабель КГЕ 6, отриманий по накладній від 12.01.2011 р. № 110112 було реалізовано ТОВ «Нерудбудавтоматика», що підтверджується видатковою накладною від 13.01.2011р. № 16 та довіреністю на отримання товару.

Податкову накладну по вказаній операції не було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних (сума ПДВ 4285,74 грн.), так як відповідно до вимог ПК України, податкові накладні, в яких сума ПДВ не перевищує 10 000 гривень, не підлягають включенню до Єдиного реєстру.

Стосовно нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податків встановлено, що відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в періоді, що перевіряється ТОВ «Зеніт-Імпекс» має статус податкового агента, який зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, сплаченого на користь платників податку та оподатковуваного податком за рахунок такого платника податку.

Підпунктом 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Підпунктом 168.1.1 пункту168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу становить 15 %.

Так, під час перевірки договорів, в порушення п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу підприємством при виконані функції податкового агента при нарахуванні доходу фізичним особам згідно умов цивільно-правового договору не утримано податок з доходу фізичної особи при виплаті доходу у сумі 13000,00грн. за ремонт електрообладнання (договір від 26.02.12 № 1, термін дії договору з 01.01.12 по 31.12.2012)

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що підприємством занижено ПДФО у сумі 1 1950,00 грн.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, так як відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач стверджує, що в зазначений період ніяким фізичним особам, ніяких сум у вигляді оплати за послуги ремонту електрообладнання позивачем не перераховувалось.

В той же час в ході судового розгляду справи відповідач не довів правомірність вказаного в акті порушення з боку позивача щодо нарахування ПДФО, так як будь-яких документів на підтвердження своєї позиції не надав та не зміг пояснити, які саме цивільно-правові договори знайшли своє відображення у акті перевірки та хто з фізичних осіб виконував роботи по ремонту електрообладнання.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.10.2013 року № 0003222201 в частині основного платежу у розмірі 4850,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 175,0 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.10.2013 року № 0003202201 в частині основного платежу у розмірі 4619,07 гривень та штрафних санкцій у розмірі 84,3 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.10.2013 року № 0010541703.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 30 грудня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник