Постанова

від 24.12.2013 по справі 818/8773/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа №818/8773/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Діденко М.В., представника відповідача Мачула А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та наказу, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Сумська ОДПІ), в якому просив визнати протиправним рішення відповідача "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", оформлене наказом від 31.07.2013 року № 71, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", результати якої оформлені актом від 13.08.2013 року № 216/22/02971676 та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2013 року № 0000742202, № 0000732202.

Свої вимоги мотивує тим, що Сумською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" з питань правомірності формування податкового кредиту за лютий, березень, травень, червень та липень 2012 року по господарським операціям з ТОВ "ТБ "Домен". За результатами перевірки відповідачем складено акт від 13.08.2013 року № 216/22/02971676. На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2013 року № 0000742202 та № 0000732202. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі викладених в акті перевірки висновків щодо відсутності реальних господарських операцій між ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" та ТОВ "ТБ "Домен". З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки реальність здійснених господарських операцій із зазначеним контрагентом підтверджується необхідними первинними документами. Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, просить їх скасувати. Крім того, наказ від 31.07.2013 року № 71 про проведення перевірки позивач вважає таким, що прийнятий із порушенням податкового законодавства, дії про проведенню перевірки вважає незаконними, оскільки підстав для проведення перевірки у податкового органу не було.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначив, що на адресу Сумської ОДПІ надійшла інформація Західної МДПІ м. Харкова, що свідчить про порушення вимог податкового законодавства з боку ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" по господарським операціям з ТОВ "ТБ "Домен" за лютий, березень, травень, червень та липень 2012 року. На адресу позивача було направлено запит про надання пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ "ТБ "Домен" за вказані періоди. Позивачем не було надано запитаних документів, тому Сумською ОДПІ, з урахуванням ст. 78 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку. При проведенні перевірки використано акт Західної МДПІ м. Харкова про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "ТБ "Домен", яким не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із контрагентами ТОВ "ТБ "Домен". В основу акту перевірки від 13.08.2013 року № 216/22/02971676 покладені висновки перевірки ТОВ "ТБ "Домен" щодо відсутності реальних доказів реалізації товару на користь позивача. Оскільки позивачем протиправно віднесено суми від операцій з ТОВ "ТБ "Домен" до складу податкового кредиту, Сумською ОДПІ правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2013 року № 0000742202 та № 0000732202.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, з підстав, викладених в письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 31.07.2013 року по 06.08.2013 року, відповідно до п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 31.07.2013 року № 71, Сумською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" з питань правомірності формування податкового кредиту за лютий, березень, травень, червень та липень 2012 року по господарським операціям з ТОВ "ТБ "Домен".

За результатами вказаної перевірки Сумською ОДПІ складено акт від 13.08.2013 року № 216/22/02971676 (а.с.13-27 т. 1).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

При цьому, в акті перевірки зазначено, що на адресу Сумської ОДПІ від Західної МДПІ м. Харкова надійшла інформація про порушення ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" вимог податкового законодавства по господарським операціям з ТОВ "ТБ "Домен".

Актом Західної МДПІ м. Харкова від 28.03.2013 року № 1056/22.4-07/31940144 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "ТБ "Домен" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ "Івітек ТТК" за січень-квітень 2012 року, ТОВ "Рест-Профі" за лютий-квітень 2012 року, ПП "Баварія-Ф" за травень 2011 року, ТОВ "Праксет-Харків" за травень 2012 року, ТОВ "Металург-2010" за січень-кітень 2012 року, ТОВ "Аркада Т" за серпень 2011 року, ПП "Раіком" за березень 2012 року, ТОВ "Логік" за січень 2012 року" встановлено, що по операціям із вказаними контрагентами у ТОВ "ТБ "Домен" відсутні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, не мають реального характеру. Товар, отриманий від вказаних контрагентів, реалізовано іншим покупцям (а.с.2-19 т. 3).

На підставі вказаного акту перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність доказів реальності здійснення господарських операцій між ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" та ТОВ "ТБ "Домен".

За результатами перевірки, на підставі акту від 13.08.2013 року № 216/22/02971676, Сумською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 05.09.2013 року № 0000742202 та № 0000732202 (а.с.33, 34 т. 1).

Суд не може погодитися із позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" (покупець) та ТОВ "ТБ "Домен" (продавець) укладено договір поставки від 18.01.2012 року № 7-ЮЛ (а.с.123-124 т. 1). Предмет вказаного договору є товар, визначений в рахунках-фактурах, що надаються покупцю згідно його заявкам. Орієнтовна вартість товару визначена в розмірі 120000,00 грн., в тому числі 20000,00 грн. податку на додану вартість. Згідно п. 2 договору товар поставляється покупцю шляхом на умовах 100 % передоплати. Найменування та вартість товару (в тому числі податок на додану вартість) на виконання договору поставки від 18.01.2012 року № 7-ЮЛ визначена згідно рахунків-фактури від 02.02.2012 року № 000362, від 21.02.2012 року № 000618, від 02.03.2012 року № 000749, від 13.03.2012 року № 000830, від 19.03.2012 року № 000898, від 03.05.2012 року № 001493, від 16.05.2012 року № 001646, від 18.05.2012 року № 001680, від 24.05.2012 року № 001756, від 28.05.2012 року № 001793, від 31.05.2012 року № 001867, від 01.06.2012 року № 001887, від 14.06.2012 року № 002025, від 26.06.2012 року № 00002154, від 09.07.2012 року № 002275, від 12.07.2012 року № 002346 (а.с.128-143 т. 1).

Зазначений у вказаних рахунках-фактурах оплачено ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", що підтверджується платіжними дорученнями від 02.02.2012 року № 2225, від 15.02.2012 року № 2317, від 22.02.2012 року № 2397, від 02.03.2012 року № 2447, від 14.03.2012 року № 2519, від 29.03.2012 року № 2622, від 06.04.2012 року № 2687, від 06.04.2012 року № 2688, від 24.04.2012 року № 2813, від 03.05.2012 року № 2869, від 17.05.2012 року № 2964, від 28.05.2012 року № 3041, від 30.05.2012 року № 3073, від 01.06.2012 року № 3095, від 05.06.2012 року № 3105, від 18.06.2012 року № 3181, від 04.07.2012 року № 3300, від 04.07.2012 року № 3299, від 10.07.2012 року № 3339, від 06.08.2012 року № 3553, від 06.08.2012 року № 3552 (а.с.144-163 т. 1). Товари за договором були передані ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" за видатковими накладними (а.с.183-204 т. 1).

ТОВ "ТБ "Домен" видано ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" податкові накладні від 02.02.2012 року № 15, від 15.02.2012 року № 115, від 20.02.2012 року № 156, від 01.03.2012 року № 6, від 05.03.2012 року № 32, від 28.03.2012 року № 224, від 28.03.2012 року № 223, від 03.05.2012 року № 1, від 03.05.2012 року № 2, від 08.05.2012 року № 25, від 18.05.2012 року № 117, від 28.05.2012 року № 204, від 28.05.2012 року № 203, від 01.06.2012 року № 2, від 01.06.2012 року № 1, від 05.06.2012 року № 26, від 11.06.2012 року № 63, від 18.06.2012 року № 133, від 22.06.2012 року № 199, від 27.06.2012 року № 224, від 10.07.2012 року № 104, від 12.07.2012 року № 130, від 12.07.2012 року № 128, від 12.07.2012 року № 129 (а.с.205-228 т. 1).

Придбаний товар було використано в господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, приходними ордерами від 03.02.2012 року № 7, від 15.02.2012 року № 12, від 20.02.2012 року № 13, від 01.03.2012 року № 1, від 05.03.2012 року № 5, від 28.03.2012 року № 3, від 28.03.2012 року № 4, від 03.05.2012 року № 1, від 08.05.2012 року № 3, від 18.05.2012 року № 6, від 28.05.2012 року № 9, від 03.02.2012 року № 7, від 28.05.2012 року № 10, від 01.06.2012 року № 1, від 01.06.2012 року № 2, від 11.06.2012 року № 6, від 18.06.2012 року № 7, від 22.06.2012 року № 11, від 27.06.2012 року № 12, від 12.07.2012 року № 3, від 12.07.2012 року № 4, від 12.07.2012 року № 57 (а.с.229-249 т. 1)

Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактичне виконання договору поставки від 18.01.2012 року № 7-ЮЛ, укладеного між ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" та ТОВ "ТБ "Домен".

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Як вбачається з матеріалів справи, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТБ "Домен" у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлена відповідність даних податкової накладної фактичним обставинам. За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру позивача отримати за дослідженим договором поставки інший результат, ніж придбання товару.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом, відповідно до вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначену та сплачену покупцем суму податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий орган не надав суду безпосередніх доказів і того що вказані операції по придбанню товару мали фіктивний чи безтоварний характер, всі первинні документи були досліджені при проведенні перевірки, податковим органом не надані суду також докази того, що безпосередній контрагент позивача був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, а його свідоцтво платників податку на додану вартість було анульоване у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то обов'язком покупця є сплата податку на додану вартість у ціні товару продавцю товару, а обов'язок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обов'язок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з деякими позивач навіть не перебував у правовідносинах.

Невиконання такими особами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не завершені перевірки, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов'язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника, встановлення порушення ведення податкового обліку у контрагента позивача.

Згідно вимог ст. ст. 15, 16 ПК України платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Статтею 61 цього Кодексу встановлено, що контроль за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів до бюджету здійснюється контролюючим (податковим) органом.

Тобто, обов'язки з контролю за дотримання достовірності та своєчасністю визначення сум податку, за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, відповідно до Закону, покладаються на податкові ограни, а не на позивача.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку, під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на не підставі та у не спосіб, що передбачені законодавством, в зв'язку із чим позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.09.2013 р. №0000742202 та №0000732202 визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", оформлене наказом від 31.07.2013 року № 71 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, що документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" проведено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПП України відповідно до наказу від 31.07.2013 року № 71.

Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що на час винесення спірного наказу про проведення перевірки, у відповідача були усі наявні правові та законні підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а саме за наслідками перевірок інших платників податків внаслідок якої виявлені факти, що свідчать про можливі порушення. В даному випадку для цього і існує наявна необхідність щодо виявлення або спростування певних фактів, шляхом проведення перевірки.

Зі сторони відповідача відсутні порушення вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України, умови за яких податковий орган має закону можливість розпочати проведення перевірки, дотримані відповідачем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до вимог пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи Сумська ОДПІ проводила перевірку на підставі наказу начальника Сумської ОДПІ від 31.07.2013 року № 71.

Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України було передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Слід зазначити, що спірний наказ є формою реалізації суб'єкта владних повноважень своїх владних управлінських функцій, який надає право на проведення перевірки та на підставі якого така проводиться. Відсутність такого наказу та повідомлення про дату початку перевірки унеможливлює її здійснення. В даному випадку усі умови законодавства в межах спірних правовідносин з боку відповідача дотримані.

Законність прийнятого наказу на проведення перевірки та їх підстав, спростовують вимоги позивача щодо визнання протиправними дії з боку податкового органу як щодо проведення перевірки так і при її проведенні. Здійснення працівниками податкового органу - відповідача перевірки є також формою реалізації їх владних управлінських функцій та є фактично за своєю суттю не правом на її проведення після видання не скасованого наказу, а обов'язком.

Таким чином, на час проведення перевірки наказ керівника Сумської ОДПІ був чинними, а тому на переконання суду, податковий орган на підставі п. 79.1 ст. 79 ПК України, мав право провести перевірку на підставі вищенаведених наказів.

При цьому, спірний наказ на перевірку є актом індивідуальної дії, який після його виконання вичерпав свою дію, враховуючи те, що перевіряючи були допущені до проведення перевірки, складено акт перевірки та винесені податкові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп" в частині визнання протиправним рішення відповідача "Про проведення документальної позапланової перевірки ПАТ "Лебединський МБДЕ завод "Темп", оформленого наказом від 31.07.2013 року № 71 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 172,05грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та наказу, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.09.2013 р. №0000742202 та №0000732202.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 172,05 грн. на користь публічного акціонерного товариства "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "Темп" (м. Лебедин, вул. Першогвардійська, 86, і.к. 02971676).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2013 року