КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 8/440 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Борисюк Л.П., Суддів:Петрика І.Й. Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Гусак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування вимоги від 05.05.2008 року № 26-11-14/3024, -
В С Т А Н О В И В:
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі -ДТГО «Південно-Західна залізниця», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про визнання протиправними дій по проведенню ревізії та складанню акта ревізії фінансово-господарської діяльності Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця» № 11-30/323 від 24.03.2008 року і визнання протиправною та скасування вимоги від 05.05.2008 року № 26-11-14/3024 про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування вимоги від 05.05.2008 року № 26-11-14/3024 про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією, в задоволенні решти позовних вимог ДТГО «Південно-Західна залізниця» відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року - скасовано в частині, та повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог, в решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2010 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, просив ці рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2013 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в частині, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання п. 2.36 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на І квартал 2008 року, в січні - березні 2008 року Контрольно-ревізійним управлінням в місті Києві було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно-Західна залізниця» за період з 01.07.2006 року по 01.01.2008 року.
За результатами ревізії Контрольно-ревізійним управлінням в місті Києві складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 24.03.2008 року № 11-30/323.
В подальшому на адресу ДТГО «Південно-Західна залізниця» було направлено Вимогу від 05.05.2008 року за № 26-11-14/3024 про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність вимоги відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволені позовних вимог із огляду на наступне.
КРУ в м. Києві відповідно до п. 2.36 Плану контрольно-ревізійної роботи, (витяг до плану в матеріалах справи) та на підставі повідомлення про проведення ревізії 09.01.2008 року № 26-06-14/31 і направлень на проведення ревізії, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно - Західна залізниця», за період з 01.07.2006 по 01.01.2008. За результатами ревізії складено акт від 24.03.2008 №11-30/323.
Зазначені дії були проведені у точній відповідності до вимог ст. 2, ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, та Положення про Контрольно - ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом ГоловКРУ від 09.01.2001 року №111.
Поряд з цим, відповідно до пункту 35 Порядку передбачено, що результати ревізії оформляються актом, в якому наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.
Пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону органам державної контрольно - ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (вимога в матеріалах справи).
Поряд з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 46 Порядку, чітко визначено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Враховуючи вищенаведене, дії КРУ щодо проведення ревізії, фінансово - господарської діяльності ДТГО «Південно-Західної залізниці», складання акту ревізії від 24.03.2008 №11-30/323 та складання вимоги «Про усунення порушень і недоліків, виявлених порушень» від 05.05.2008 № 26-11-14/3024, вчинені на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Крім того, сам акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно-Західної залізниці» складено у відповідності до вимог п. 35 Порядку.
Щодо закриття судом першої інстанції провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування Вимоги про усунення порушень і недоліків, виявлених ревізією від 05.05.2008 р. № 26-11-14/3024, то колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Щодо п. 2 Вимоги, колегія суддів зазначає наступне.
За результатом ревізії Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця» зазначено про незаконні видатки на оплату праці, а саме: незаконну надану пенсіонерці-залізничниці ОСОБА_5 допомогу на суму 12 975 грн. 25 коп., як таку, що не передбачена колективним договором.
Колегія суддів зазначає, що зазначена допомога була надана згідно протокольного рішення від 05.10.2007 № 12 комісії по розгляду заяв працівників ДТГО «Південно-Західна залізниця» та листів про надання матеріальної та фінансової допомоги. Надання допомоги здійснювалося у відповідності до п. 8.25 колективного договору ДТГО «Південно-Західна залізниця».
Вказаний пункт передбачає надання матеріальної допомоги пенсіонерам, які працювали на залізниці та не містить будь-яких обмежень щодо розміру та мети її надання.
Необґрунтованість та незаконність висновку КРУ підтверджено висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440, який міститься у матеріалах справи (6 питання Висновку на стор, 13-14).
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком КРУ зробленим за результатом ревізії Конотопської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці щодо незаконного перерахування коштів дирекцією на рахунок Конотопської територіальної профспілкової організації в сумі 32 827 грн. 25 коп. на виплату премій працівникам територіальної профспілкової організації, які не перебувають в трудових відносинах з дирекцією, оскільки рішенням Господарського суду Сумської області від 26.05.2008 року у справі № 9/255-08 у в задоволені позовних вимог Залізниці про стягнення вказаної суми з Конотопської територіальної профспілкової організації відмовлено.
Мотивом відмови у задоволенні позову слугувало наступне: «Дирекцією розроблено Положення про преміювання, яким передбачено виплати також і виборним та штатним працівникам профспілкової організації. Враховуючи, що працівники територіальної профспілкової організації не перебували в трудових відносинах з Дирекцією, Дирекція, виконуючи свої зобов'язання по Колективному договору, норми Галузевих Угод, гарантії, передбачені трудовим законодавством (ст. 252 КЗпП України) та Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. ст. 41; 42) законно проводили перерахування коштів на рахунок Конотопської територіальної профспілкової організації».
З огляду на викладене п.2 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо п. 4 Вимоги «У відповідності до чинного законодавства забезпечити повернення коштів незаконно сплачених підрядним організаціям на виконані ремонтно-будівельиі роботи та отримані послуги», колегія суддів зазначає наступне.
На сторінці 27 акта ревізії зазначено: «В ході ревізії Галузевої служби колії організовано проведення зустрічної звірки взаєморозрахунків ВАТ «Трансмаш» щодо підтвердження витрат по капітальному ремонту колійної машини РМ-80. Шляхом співставлення даних обліку ВАТ «Трансмаш» та фактичної калькуляції робіт виконаних сторонніми організаціями зустрічною звіркою не підтверджено витрати по капітальному ремонту вказаної машини на суму 118,1 тис. гривень, що є порушенням п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, n. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV та призвело до незаконних витрат на вказану суму».
Колегія суддів з даним висновком не погоджується.
Так, п. 6 П(С)БО 16 «Витрати» визначено: «Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені».
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».
Підтверджуючі первинні документи щодо здійснення господарської операції по оплаті капітального ремонту колійної машини РМ-80 складені сторонами належним чином.
Первинними документами є договір від 28.02.2007 № ПЗ/ІІ-07478/НЮ, дефектні відомості і акт виконаних робіт, що підписані сторонами. Оплату здійснено позивачем за врегульованою договором ціною.
Відповідно до умов договору ВАТ «Трансмаш» (Підрядник) зобов'язаний надати замовнику зведену фактичну калькуляцію для перевірки Замовником відповідності фактично виконаного обсягу та якості ремонту витратам, що пред'явлені до оплати.
Вартість робіт встановлено безпосередньо договором. Замовник (Залізниця) не перевіряє правильність ведення бухгалтерського обліку Підрядником, наявність документів, які підтверджують його витрати та відносини зі сторонніми організаціями (субпідрядниками).
Зазначене підтверджується висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово-економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (8 питання експертизи, стор. 17-21).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що п.4 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо пункту 5 Вимоги: «Забезпечити усунення порушень, що призвело до завищення та заниження в обліку вартості активів», колегія зазначає наступне.
На сторінці 20 акта ревізії зазначено про заниження в обліку позивачем вартості активів на 50,0 тис. грн. внаслідок віднесення витрат по розробці програмного забезпечення на субрахунок 941 «Інші витрати» замість віднесення на рахунок 12 Нематеріальні активи», що є порушенням п. 6 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242.
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (9 питання експертизи, стор. 21-23) встановлено, що вказані витрати на дослідження не визнаються активом (не ідентифіковано, як нематеріальний актив).
Відповідно до п.п. 7-9 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має: намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.
Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: витрати на дослідження.
Застосування вищезазначеного програмного продукту виявило невідповідність його критеріям визнання нематеріальним активом, оскільки він не сприяв покращенню роботи з обробки інформації, оптимізації процесу перевезень, а отже, отриманню додаткових доходів.
Крім того, на сторінках 20-21 акту ревізії зазначено: «Встановлено, що вартість капітального ремонту рухомого складу, який проведено в умовах заводу (Київський ЕВРЗ) за висновками комісії продовжує строк корисного використання об'єкта, протягом 2006-2007 років віднесена на витрати Моторвагонного депо Фастів, а не на збільшення вартості об'єктів, чим порушено п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 та Інструкції «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 внаслідок чого завищені витрати та занижена вартість активів на загальну суму 18 909,0 тис. гривень.
Аналогічне порушення допущене локомотивним депо Козятин на суму 7 487,3 тис. гривень.
Локомотивним депо Козятин в порушення вимог П(С)БО 16 «Витрати» та пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», до складу адміністративних витрат в вересні 2006 року віднесено вартість капітального ремонту покрівлі адміністративного корпусу на загальну суму 142, 9 тис. грн., чим занижено вартість активів на дану суму».
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (1 питання експертизи, стор. 6-8) встановлено неправомірність висновків КРУ.
Встановлено, що в розумінні правил ведення бухгалтерського обліку відрізняються 2 види ремонтів основних засобів: роботи, спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, вартість яких збільшує первісну вартість основних засобів; роботи, спрямовані для підтримання об'єкта в робочому стані (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонти, в т.ч. капітальні), вартість яких включаються до складу витрат звітного періоду.
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймаються керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (п.п. 29, 30, 32 розділу 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561) і не є компетенцією працівників контрольно-ревізійних органів.
Також, на стор. 21 акта ревізії зазначено: «В порушення п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.00 № 92 витрати пов'язані з придбанням основних засобів не відносились до складу їх первісної вартості локомотивним депо Київ-Пасажирський, локомотивним депо Коростень, Моторвагонним депо Фастів, Козятинською дирекцією залізничних перевезень, що призвело до заниження первісної вартості основних засобів на 36, 48 тис. гривень».
За результатом аналізу п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» у якому перелічено усі витрати, з яких складається первісна вартість об'єкта основних засобів, колегією суддів встановлено, що витрати на проведення технічної інвентаризації та отримання свідоцтв про право власності на нерухоме майно, яке тривалий час обліковувалось на балансі підприємства, до перелічених витрат не належать.
Вартість проведення технічної інвентаризації та отримання свідоцтв про право власності є витратами звітного періоду відповідно до норм П(С)БО 16 «Витрати».
Зазначене підтверджується висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово-економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (11 питання, стор. 25-27).
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що п.5 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо пункту 8 Вимоги: «Забезпечити усунення порушень, які призвели до завищення витрат внаслідок невірного нарахування амортизаційних відрахувань та резерву відпусток» колегія суддів зазначає наступне.
На сторінці 29 акта ревізії зазначено: «Аналогічно, порушення які призвели до завищення сум нарахованих амортизаційних відрахувань на загальну суму 160, 2 тис. грн. встановлені на 4-х структурних підрозділах, а саме: Дистанція колії Ніжин , локомотивне депо Київ-Пасажирський, локомотивне депо Козятин, вагонне депо Бахмач».
Щодо зайво нарахованої амортизації Ніжинською дистанцією колії на суму 78,6 тис. грн. під час проведення робіт з модернізації колії, колегією суддів встановлено наступне.
Згідно технологічного процесу, роботи з модернізації колії відбувалися декілька годин на добу, в так звані «вікна» і не на всьому об'єкті одночасно, а на одній з його частин, в той час як інші частини продовжували використовуватись в виробничому процесі, тобто перебувати в корисному використанні.
Щодо зайво нарахованої амортизації вагонним депо Бахмач на суму 53,8 тис. гри. на вагони №№ 75112, 30793, колегією суддів встановлено, що останні перебували у корисному використанні.
Так, відповідно до інвентарної картки № 5001201 обліку основних засобів та акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 17.12.2007, вагон № 75112 експлуатувався, знаходився на балансі вагонного депо Бахмач до грудня 2007 і переданий на баланс вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський. Що стосується вагону № 30794, згідно з інвентарною карткою № 5001200 обліку основних засобів та накладною на внутрішнє переміщення основних засобів від 20.03.2008 № 2, вагон експлуатувався, знаходився на балансі вагонного депо Бахмач до березня 2008 року коли був переданий для різки в металобрухт.
Відповідно до п. 24 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Строк корисного використання визначається підприємством самостійно з урахуванням його потужності (продуктивності), фізичного та морального зносу, правових або інших обмежень щодо строків використання об'єкта. За обсяг продукції (робіт, послуг), який буде виготовлено (виконано) підприємством з використанням об'єкта основних засобів, приймається запланований підприємством обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує виробити (виконати) з використанням цього об'єкта.
Правомірність нарахування амортизаційних відрахувань Ніжинською дистанцією колії (78.6 тис. грн..) та Вагонним депо Бахмач (53.8 тис. грн..) підтверджено висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово-економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (10 питання, стор. 23-25).
Крім того, на сторінках 29-30 акта ревізії зазначено: «Ревізіями Київської дирекції залізничних перевезень та станції Дарниця встановлено зайве нарахування та відображення у складі витрат коштів на забезпечення формування резерву відпусток відповідно на 4360,64 тис. грн. та 487, 0 тис. гривень».
«Ревізією станції Чернігів встановлено, що в порушення вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов 'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 сума забезпечення резерву на оплату відпусток працівникам визначалась шляхом нарахування резерву не на фактичну заробітну плату, а на загальний фонд оплати праці поточного періоду, який включає суму відпускних. За ревізуємий період відповідне порушення призвело до завищення інших операційних витрат на загальну суму 38,18 тис. гривень.
Локомотивним депо Чернігів внаслідок зайво створеного резерву відпускних в II півріччі 2006 році на суму 53,0 тис. грн., в 2007 році на суму 114,5 тис. грн., були завищені витрати на загальну суму 167,5 тис.грн., що не відповідає вимогам «Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємствами і організаціями», затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 № 291».
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (7 питання, стор. 14-17) зазначено, що зайве нарахування резерву на оплату відпусток та завищення витрат на відповідні суми документально та нормативно не підтверджене. За результатом аналізу норм ведення бухгалтерського обліку Київський НДІ судових експертиз дійшов наступних висновків, що Інструкцією про застосування Плану рахунків № 291 не встановлено, яким чином визначаються: фактична нарахована заробітна плата працівникам, річна планова сума на оплату відпусток та загальний плановий фонд оплати праці. Єдиним способом встановлення реальності резервів наступних витрат, зокрема обґрунтованості залишку резерву на оплату відпусток, є проведення інвентаризації.
Відображення у складі витрат коштів на забезпечення формування резерву відпусток відокремленими підрозділами Київська дирекція залізничних перевезень, станція Дарниця, станція Чернігів, Локомотивне депо Чернігів здійснено відповідно до вимог нормативно правових актів, які регулюють правила ведення бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що п.8 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо пункту 9 Вимоги: «Вжити заходів щодо відшкодування недотримання фінансових ресурсів внаслідок порушення вимог наказу Укрзалізниці «про впорядкування розрахунків з послуг підсобно - допоміжного виробництва» від 30.01.01 № 53-Ц (зі змінами та доповненнями)» колегія суддів зазначає наступне.
На сторінці 10 акта ревізії зазначено: «Так, вагонним депо Коростень при проведенні в II півріччі 2006 року ремонту вагонів для Донецької та Придніпровської залізниць виставлялися рахунки на оплату за роботи відповідно до калькуляцій, в яких планова собівартість одного вагону, становила 9546, 0 грн., при цьому фактична собівартість складає - 13 256, 0 грн., тобто нижче фактичної - на 3710, 0 грн., чим порушено п. 1.2. наказу Укрзалізниці «про впорядкування розрахунків з послуг підсобно-допоміжного виробництва» від 30.01.01. № 53 - Ц, яким передбачено включення в розрахунок ціни на послуги з підсобно-допоміжної діяльності наступну рентабельність: для підприємств Південно-західної залізниці - нульову рентабельність, для підприємств інших залізниць - 5,0%. Для інших організацій - за договірними цінами, але не нижче 30%.
Внаслідок вищевикладеного, депо недоотримано доходів (з врахуванням рентабельності 5%) в сумі 1 323, 85 тис. гривень. Крім того, при проведенні ремонтів вантажних вагонів для сторонніх підприємств в 2007 році Вагонним депо Коростень в порушення вищезазначеного наказу не забезпечено встановлення рентабельності в розмірі 30% (фактично рентабельність становить - 7%). Внаслідок чого за 2007 рік депо недоотримано доходів за здійснений ремонт промислових вагонів стороннім організаціям в сумі 603,0 тис. гривень».
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (3 питання, стор. 10-11) висновок КРУ щодо наявності порушень документально та нормативно не підтверджено. Відображення доходів отриманих відокремленим підрозділом Вагонне депо Коростень при здійсненні ремонту вагонів відповідає вимогам нормативно правових актів.
В частині дотримання 30% рентабельності при проведенні ремонтів стороннім організаціям, встановлено, що наказом Укрзалізниці від 23.03.2007 № 172-Ц внесено зміни до абз. 4 п. 1.2 наказу від 30.01.2001 № 53: «для нетранспортних організацій - відповідно до чинного законодавства за договірними цінами, виходячи з кон'юктури ринку (попиту та пропозиції, що склалися), з обов'язковим проведенням маркетингового дослідження ринку аналогічних товарів (послуг), забезпечення їх конкурентоздатності та отримання максимального прибутку».
Щодо дотримання 5% рентабельності при проведенні ремонтів для інших залізниць, досліджено договори укладені з такими підприємствами, заниження рентабельності не встановлено.
Крім того, на стор. 10 акта ревізії зазначено: «Ревізією повноти отримання доходів від іншої операційної діяльності встановлені випадки застосування рентабельності по діяльності в сфері громадського харчування у розмірі, що нижчий 30%, чим порушено вимоги наказу Укрзалізниці від 30.01.01 № 53 та наказу ДТГО «Південно-Західна залізниця» від 01.03.2001 № 90-Н.
Внаслідок вищевикладеного станцією Коростень недоотримано доходів в сумі 58,6 тис. грн., Станції Житомир в сумі 45,7 тис. гривень».
Колегія суддів зазначає, що наказ Укрзалізниці від 30.01.01. № 53 не передбачає застосування рентабельності по діяльності в сфері громадського харчування в розмірі не нижче 30%. Наказом передбачені розміри рентабельності для включення в ціну послуг підсобно-допоміжного виробництва, які надаються підприємствам та організаціям. Послуги у сфері громадського харчування надаються населенню, а не підприємствам та організаціям.
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (4 питання, стор. 11-12) висновок КРУ щодо наявності порушень документально та нормативно не підтверджено.
Також, на стор. 10-11 зазначено: «Локомотивним депо Козятин внаслідок недотримання вимог п. 1.2 наказу Укрзалізниці від 30.01.01. № 53-Ц «Про впровадження розрахунків послуг підсобно-допоміжного виробництва», наказу Галузевої служби локомотивного депо від 07.02.01 № 2 та Номенклатури витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 10.02.00 № 57- Ц, в частині встановлення величини рентабельності для не транспортних організацій не нижче 30%, для підприємств інших залізниць - 5% та включення до переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) розміру загальновиробничих та адміністративних витрат, недоотримано доходів від допоміжного виробництва (реалізації паливно-мастильних матеріалів та послуг від інших видів діяльності) на загальну суму 26,1 тис. гривень.
Коростенським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення в серпні, жовтні та грудні 2006 року проводилася реалізація стороннім організаціям кисню газоподібного за договірними цінами з рівнем рентабельності нижче, ніж 30%, що є порушенням п. 1.2. наказу Укрзалізниці «Про впорядкування розрахунків з послуг підсобно-допоміжного виробництва» від 30.01.01 № 53 - Ц, в результаті чого відділом МТЗ недоотримано фінансових ресурсів в сумі 4,07 тис. гривень».
Щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів, слід зазначити, що наказом Укрзалізниці від 30.01.01. № 53-Ц передбачені розміри рентабельності для включення в ціну послуг підсобно-допоміжного виробництва, а не встановлюється порядок реалізації товарно-матеріальних цінностей (оборотних активів).
Щодо реалізації кисню газоподібного, в матеріалах справи містяться розрахунки витрат для складання калькуляцій та калькуляції на переробку рідкого кисню в газоподібний, складені та затверджені Коростенським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення в серпні, жовтні та грудні 2006 року. Для визначення вартості одного балону для сторонніх організацій передбачалася рентабельність переробки в розмірі від 30% до 45%. Відповідно, положення відомчих наказів не порушувались.
Висновком Київського НДІ судових експертиз № 4828/4981 судово - економічної експертизи за господарською справою № 8/440 (5 питання, стор. 12-13) висновок КРУ щодо наявності порушень документально та нормативно не підтверджено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що п.9 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо п. 10 Вимоги «Забезпечити перерахування до державного бюджету частини прибутку за результатами порушень виявлених в ході проведення ревізії», колегія суддів зазначає наступне.
На стор. 6-7 акта ревізії зазначено: «Слід зазначити, що за результатами діяльності в 2006 році ДТГО ПЗЗ було отримано чистий прибуток в сумі 25331 тис. гривень. На виконання вимог постанови КМУ від 17.05.06 № 678 «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році» до державного бюджету підлягає перерахуванню грошові кошти у розмірі 2111,9 тис, гривень
Чистий прибуток ДТГО ПЗЗ у 2007 році склав 209551 тис. грн . У 2007 році до державного бюджету підлягає перерахуванню 30424,7 тис, гривень».
Натомість на стор. 34 акта ревізії зазначено: «Слід зазначити, що внаслідок встановлених фінансових порушень фінансові результати від звичайної діяльності (код рядка 190 звіту ф. № 2) в 2006 році повинен складати замість прибутку 25531 тис. грн. прибуток 35344,42 тис. грн., в 2007 році - замість прибутку в сумі 209551 тис. грн. прибуток 236076,23 тис. гривень. Вказаний факт призвів до викривлення фінансової звітності та недостовірного відображення фінансових результатів в 2006-2007 роках, чим порушено вимоги ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-Х1У та п. 7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати.
Внаслідок вищевказаного залізницею розрахунково не перераховано до державного бюджету частину чистого прибутку на загальну суму 8885,49 тис. грн., в тому числі за 2006 рік - 4906, 71 тис. грн., за 2007 рік - 3978, 78 тис. гривень».
Висновками на заперечення до акта ревізії контролюючим органом частково прийнято заперечення Залізниці - на суму 192, 1 тис. гривень (п. 10 стор. 17-19 Висновків на заперечення), 76, 88 тис. грн. (п. 16 стор. 32 Висновків на заперечення), суми 19,12 тис.грн. та 67,35 тис. грн. врахування яких КРУ під час розгляду заперечень до акта ревізії, незрозумілим чином призвело до висновку: «Таким чином, внаслідок допущених порушень бюджетом розрахунково недоотримано частину податку на прибуток на загальну суму 28761,36 тис. грн». (п. 20 стор. 36 Висновків на заперечення). Тобто, зобов'язання під час розгляду заперечень до акта ревізії збільшилося майже до 29 мільйонів гривень.
Виконання п. 10 Вимоги вже забезпечено іншими пунктами Вимоги. Передбачається, що при усуненні порушень та відшкодуванні збитків, Залізниця буде одержувати відповідний дохід (прибуток), відповідний відсоток якого буде перераховуватися до Держбюджету у відповідних звітних періодах.
Таким чином, КРУ висунуто подвійну вимогу, яку можна сприймати як адміністративно-господарську санкцію (штраф), повноваження щодо накладання якої, у КРУ відсутні.
На сторінках 9-10 акта ревізії зазначено про неправомірне застосування Залізницею наказу Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Розмірів знижок до тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у власних залізничних вантажних вагонах та коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України» від 28.04.2007 № 356 не з 15.05.2007 (дата набуття чинності), а з 01.05.2007 - на підставі розпорядження Укрзалізниці від 28.04.2007 ЦЗТ-14/414.
КРУ зазначено, що внаслідок застосування знижок до тарифів на підставі розпорядження Укрзалізниці з 01.05.2007 замість 15.05.2007, сума недоотриманих Залізницею доходів склала 38,9 тис. гривень.
Колегія суддів з даним висновком не погоджується, оскільки ч.ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт» (в редакції від 17.02.2006) чітко передбачено: Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим Міністерству транспорту України.
Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що п.10 оскаржуваної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 3, 6, 7, 11, 12, 13, 14 Вимоги від 05.05.2008 року № 26-11-14/3024 позивачем не оскаржується, а тому не вбачає підстав для їх перегляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги ДТГО «Південно-Західна залізниця» спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року в частині закриття провадження у справі скасувати та в цій частині задовольнити позовні вимоги частково: визнати протиправними та скасувати пункти 2, 4, 5, 8, 9, 10 Вимоги від 05.05.2008 року № 26-11-14/3024.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36417914 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Борисюк Л.П.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Прокопенко Алла Єгорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні