Рішення

від 27.12.2013 по справі 909/1308/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2013 р. Справа № 909/1308/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокол", вул. С.Бандери, 1, м. Івано-Франківськ, 76028

до відповідача: Приватного підприємства "Сезам-Іва", вул. Красівського, 3, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 65374,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовчук В.Ю.-представник, довіреність від 06.11.13р.

від відповідача: Томин С.В.-представник, довіреність № 2 від 11.12.13р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокол" (позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Сезам-ІВА" (відповідач) заборгованості в сумі 54577,05 грн., в тому числі 48257,34 грн. основного боргу та 6319,71 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%.

Представник позивача 12.12.13 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог за Вх.№19772/13, в якій просив стягнути 65374,23 грн. заборгованості, в тому числі 52185,66 грн. основного боргу та 13188,57 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%. Ухвалою суду від 17.12.13 вказану заяву прийнято до розгляду.

В засіданні суду 26.12.13 оголошувалась перерва до 27.12.13.

27.12.13 розгляд справи продовжено.

Представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів за Вх.№20727/13 від 27.12.13, в якій просив стягнути 48819,36 грн. основного боргу та 6675,26 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%.

Відповідач подав відзив на позовну заяву за Вх.№20616/13 від 26.12.13, в якій позов визнав частково, а саме 36535,04 грн. основного боргу та 7969,22 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%, мотивуючи тим, що позивачем в односторонньому порядку змінено ціну товару без будь-якого повідомлення іншої сторони про вказану обставину, що є порушенням п.4.3 Договору сторін №21-03-11 від 21.03.11.

Окрім того, у вказаному відзиві відповідач просив залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Калганова В.Ю. та Хміль М.І.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про залучення Калганова В.Ю. та Хміль М.І. в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення господарського суду не може вплинути на їхні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокол" (позивач) та Приватним підприємством "Сезам-Іва" (відповідач) укладено договір №21-03-11 від 21.03.11, який за своєю правовою природою є договором поставки, відповідно до умов якого, продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості за номенклатурою, ціною, термінами та умовами поставки згідно з умовами цього договору, а також рахунків-фактур і видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кількість продукції, що постачається, зазначається у видаткових накладних.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що оплата поставленої продукції проводиться покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки продукції.

На виконання умов договору, позивач на підставі видаткових накладних №РН-0000072 від 16.05.13, №РН-0000089 від 05.06.13, №РН-0000099 від 18.06.13, №РН-0000108 від 04.07.13, №РН-0000111 від 17.07.13, №РН-0000125 від 14.08.13, №РН-0000127 від 22.08.13, №РН-0000140 від 13.09.13, №РН-0000145 від 25.09.13, №РН-0000165 від 30.10.13 та довіреностей (належним чином копії містяться в матеріалах справи) передав відповідачу продукцію, за яку останній вчасно не розраховувся, внаслідок чого за розрахунками позивача виникла заборгованість, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в сумі 52185,66 грн.

Слід зазначити, що згідно п.4.3 Договору у разі виникнення у сторін необхідності зміни ціни, зацікавлена сторона надсилає іншій стороні пропозицію у письмовій формі (листом чи по факсу) або шляхом телефонних переговорів. Сторона, що отримала пропозицію про зміну ціни, зобов"язана у 20-денний термін з моменту її отримання письмово повідомити про своє рішення іншій стороні.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, поставка по видаткових накладних №РН-0000145 від 25.09.13, №РН-0000165 від 30.10.13 здійснювалась по збільшених цінах, що є безпідставним, оскільки доказів направлення відповідачу пропозиції про зміну ціни продукції суду не надано.

З врахуванням вищенаведеного та здійсненого перерахунку по видаткових накладних №РН-0000145 від 25.09.13 та №РН-0000165 від 30.10.13 обгрунтованою є вимога про стягнення вартості поставленої продукції в сумі 51 819,36 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст. 188 ГК України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 7000 грн. основного боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Відповідач належних заперечень проти позову чи доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 44819,36 грн. заборгованості за поставлену продукцію обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

В стягненні 366,3 грн. основного боргу належить відмовити.

Щодо стягнення 13188,57 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%, суд зазначає наступне.

Пунктом 9.4. договору №21-03-11 від 21.03.11 передбачено, що при здійсненні оплати після строку, визначеного у п.5.2 цього договору, така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати за цим договором з Покупця (відповідача) стягуються відсотки за користування товаром у розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожний робочий день прострочення.

З врахуванням п.9.4. Договору, періоду прострочки, часткових проплат, до стягнення підлягає 6675,26 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2%.

В стягненні 6513,31 грн. відсотків за користування товаром слід відмовити.

Таким чином, до стягнення підлягають 44819,36 грн. основного боргу та 6675,26 грн. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2% .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокол" до Приватного підприємства "Сезам-Іва" про стягнення заборгованості в сумі 65374,23 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сезам-Іва" (вул. Красівського, 3, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 30106836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокол" (вул. С.Бандери, 1, м. Івано-Франківськ, 76028, код ЄДРПОУ 30475292) - 44819 (сорок чотири тисячі вісімсот дев"ятнадцять) грн. 36 коп. основного боргу, 6675 (шість тисяч шістсот сімдесят п"ять) грн. 26 коп. відсотків за користування товаром у розмірі 0,2% та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 7000 грн. основного боргу.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 30.12.13

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"