Рішення

від 18.01.2007 по справі 4/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" січня 2007 р.Справа №  4/426

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 426

за позовом :   приватного  підприємства “Агронафтосервіс  СТ” м.Кіровоград

до  приватного  підприємства  “Іркас” м.Кіровоград

про стягнення  5191 грн.04 коп.

Представники сторін :

від позивача: участі  не  брали. В  судовому  засіданні   22.12.2006  року  Ботнаренко  І.Ю.  довіреність №1  від  16.12.2006  року.

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України.  Поштове  відправлення  про  час та місце  розгляду  справи направлене    відповідачу   за  всіма  відомими  суду  адресами  про  можливе  місцезнаходження   відповідача: (м.Кіровоград   вул. Гоголя  80  кв.1- адреса  вказана   позивачем  при  зверненні  до  суду та  зазначалась  відповідачем  при  укладанні   договорів   на  виконання   яких  виник  спір ( а.с.3, 8,9); м.Кіровоград  вул. Волкова  28 корп.1 кв. 101-  адреса  зазначена  в   довідці   Головного  управління статистики  в Кіровоградській  області (а.с.20); м.Новоукраїнка Кіровоградської  області   вул.Шевченка 114  кв.35- місце  реєстрації керівника   підприємства  відповідача  Цуркана  В.В. (а.с.  20).

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості в  розмірі 5191  грн. 04  коп. на  відшкодування  збитків в  результаті   недопоставки   передбаченого   договором   товару.

Представник позивача вимоги підтримав повністю.  Господарський  суд   не находить  підстав  для  відкладення  розгляду  справи на  підставі  ст.77 ГПК  України  та  враховує, що  передбачений  ст.69  ГПК України  строк  розгляду  справи  витікає.

Розглянувши матеріали справи у  відповідності  до  ст.75  ГПК України  за  наявними  у   справі  документами, заслухавши пояснення представника позивача ,  проаналізувавши     встановлені   факти  та  відповідні  до них  правовідносини, господарський суд,-  

                                                ВСТАНОВИВ:

29 січня 2004 та 27 лютого 2004 року між ПП "Агронафтосервіс-СТ" (надалі  позивачем) та приватним  підприємством „Іркас" (відповідачем) укладено договори №29/01 /2004- 1L (надалі договір -1) та № 27/02/2004-2L (надалі договір -2) купівлі продажу (оптової партії товару) за якими ПП „Іркас" зобов'язується поставити та передати у власність ПП "Агронафтосервіс-СТ" ячмінь, а ПП "Агронафтосервіс-СТ" зобов'язується прийняти ячмінь (надалі товар) в кількості за договором -1- 61,095 тонн по ціні 700,00 гривень за одну тонну та за договором-2 - 100 тонн  по ціні 710 гривень за одну тонну.

Згідно договору -1  сума товару складає 42 766,50 гривень, а договору -2 - 71000  гривень, а  всього  загальна  кількість  товару, що  підлягав  передачі  позивачу  відповідачем  складала 161,095 тонни на   суму  113766 грн.50  коп.

У відповідності з Договором-1 товар повинен бути повністю поставлений  позивачу  на протязі трьох банківських днів з моменту підписання даного договору,  по   Договору-2 - на протязі двох банківських днів з моменту підписання даного договору.

На виконання, умов Договору-1, згідно накладної № 3 від 02.02.2004 р., відповідач   поставив  позивачу  ячмінь на загальну суму 42766 гривень, а позивач розрахувався  за поставлений товар на загальну суму 42 742,07 гривень.

На виконання умов Договору-2, згідно накладної № 15 від 04.03.2006 року відповідач    поставив  позивачу  ячмінь на загальну суму 29784,50 гривень, а позивач  перерахував відповідачу  35 000 гривень.

Таким чином, позивач  перерахував   кошти  для  отримання  товару  в загальній сумі 77 742,07 гривень, а відповідач  поставив товар лише  на  суму 72 551,00 гривень,  допустивши  при цьому  заборгованість  в  розмірі  5191 грн.07  коп. в  результаті  недопоставки  оплоченого  позивачем  товару.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться.          

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок  прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач відмовляється від прийняття виконання зобов'язання відповідачем.

У зв'язку з цим розмір збитків позивача становить:

77 742,07 грн. - 72 551,00 грн. = 5 191, 07 гривень

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини, що  виникли  між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні  вимоги підлягають  до повного  задоволення, з  відповідача  підлягає  до  стягнення   5191  грн. 07  коп.

Такий  висновок  суд  зробив  на підставі слідуючого.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,   між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  оплату  за    товар, але  виконав  свої  зобов'язання  по  поставці   товару  лише  частково і  не  вжив  заходів  для повернення  позивачу  надлишково  перерахованих йому  коштів.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в  договорах   та  видаткових  накладних (а.с. 8-11).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання  товару  про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в  частині  заборгованості в  розмірі 5191 грн.07  коп.  фактично    визнав,   але  доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Відповідачем не оспорюється  факт  отримання   грошей.

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  поставку  оплоченого  позивачем  товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по    поставці  товару, але    через  прострочення  боржником  виконання зобов'язання  втратило  інтерес для  кредитора та  за  приписом  ст. 612   Цивільного  кодексу  України  позивач   вправі  відмовитись  від  виконання  і  вимагати  відшкодування  збитків.

Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 5191 грн. 07 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає  5191 грн. 07 коп.  Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд,

                                           В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з  приватного  підприємства  “Іркас” юридична  адреса : м.Кіровоград     вул. Гоголя  80  кв.1  поштова  адреса : м.Кіровоград  вул. Волкова  28 корп.1 кв. 101   р/р 26004310130801 в КФ АКБ "Новий", МФО 323453, код 20630714  на  користь  приватного  підприємства “Агронафтосервіс  СТ” м.Кіровоград вул. Шевченка  6/2 р/р 26008180779001 в КФ КБ "Приватбанк" м. Кіровограда, МФО 323583, код 30330951 суму   надлишково   перерахованих  коштів  за  непоставлений  товар  в  розмірі   5191 грн.07  коп.,   витрати  по  сплаті  державного  мита в  розмірі  102  грн. та  витрати  по  інформаційно-технічному  забезпеченню  судового  процесу в  розмірі 118  грн.

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   Ю. І. Хилько