Постанова

від 23.10.2008 по справі 6/374

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 23.10.2008 р.                                                         

                                           №

6/374 

Окружний адміністративний

суд міста Києва у складі головуючого судді 

Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання  Зубко Л.П. 

вирішив адміністративну справу

 Суб'єкт підприємницької діяльності фізична

особа ОСОБА_1  

до

 Державна податкова інспекція у

Голосіївському районі м. Києва  

про

 про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення НОМЕР_1від 22.08.2007 р., податкового

повідомлення-рішення НОМЕР_2 від 19.10.2007 р., податкового повідомлення-рішення

НОМЕР_3 від 29.12.2007 р.

Представники:

від

позивача

ОСОБА_1.,

ОСОБА_2. (за усною довіреністю)

від

відповідача   

ОСОБА_3.

(довіреність від 04.06.2008 р. НОМЕР_4); ОСОБА_4. (довіреність від 22.07.2007

р.НОМЕР_5); ОСОБА_5. (довіреність від 04.06.2007 р. НОМЕР_6)

23.10.2008

р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного

судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

До

Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної

податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач) про

визнання недійсними податкових повідомлень -рішень від 22.08.2007 р. НОМЕР_1,

від 19.10.2007 р. НОМЕР_2, від 

29.12.2007 р. НОМЕР_3 на суму 34 750,50 грн.

В

обґрунтування позовних вимог СПД -ф.о. ОСОБА_1. вказує на те, що відповідач при

проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем

п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на

додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, а саме безпідставно включив до

податкового кредиту суму податку на додану вартість, отриману за господарськими

операціями з ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром».

Відповідач

проти позову заперечує та вказує на те, що у контрагентів позивача ТОВ

«Ісіда»(код ЄДРПОУ 31403475) та ПП «Реалпром»(код ЄДРПОУ 32425814) були

анульовані свідоцтва платника податку на додану вартість. Тому, позивач не мав

права включати суми податку на додану вартість до податкового кредиту. На думку

відповідача, позивач  порушив п.п. 7.2.4

п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість», а отже донарахування СПД -ф.о. Драченку В.Г. податку на додану

вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному

законодавству.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною

податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва  була проведена  планова виїзна перевірка дотримання вимог

чинного законодавства з питання оподаткування громадянина -суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період 

з 01.01.2005 р. по 31.03.2007 р., на підставі направлення на перевіркуНОМЕР_8

від 27.07.2007 року, відповідно до ст.ст. 11, 11', II2 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.02.1990 р. зі

змінами та доповненнями.

За

результатами перевірки податковим органом був складений акт перевірки від

09.08.2007 р. № НОМЕР_7 та прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від

22.08.2007 р. на суму 34 750,50 грн., з яких 23 167,00 грн. основного платежу

та 11 583,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

З

винесеним рішенням позивач не погодився та 07.09.2007 р. подав до ДПІ у

Голосіївському районі м. Києва  скаргу

про перегляд податкового повідомлення-рішення від 22.08.2007 р. НОМЕР_1.

Позивач

не погодившись з винесеним рішенням та рішенням ДПІ «Про результати розгляду

первинної скарги», яким податкове повідомлення-рішення ДПІ НОМЕР_1 від 22.08.2007

р. на загальну суму 34 750,50 грн. залишено без змін, а скаргу - без

задоволення, 24.10.2007 р. подав скаргу до Державної податкової адміністрації у

м. Києві.

За

результатом розгляду оскаржуваних позивачем рішень Державною податковою

адміністрацією м. Києва було винесене рішення про результати розгляду повторної

скарги НОМЕР_9, яким залишено без задоволення скаргу Позивача від 24.10.2007

р., а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від

22.08.2007 р. НОМЕР_1 та від 19.10.2007 р. НОМЕР_2 залишено без змін.

У

зв'язку з цим зазначене повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному

порядку до Державної податкової адміністрації України. Проте Державна податкова

адміністрація України винесла рішення про результати розгляду повторної скарги

від 11.03.2008 р. НОМЕР_10, яким залишено без змін спірні податкові

повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

На

думку відповідача, позивачем в порушення вимог п.п. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5

п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від

03.04.1997 р. (надалі -Закон «Про ПДВ») було безпідставно включено до

податкового кредиту податкові накладні на товар, який був придбаний у

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда", згідно з

податковими накладними:

НОМЕР_11

від 31.10.2006 р. на суму 18333,33 грн. (ПДВ - 3666,67 грн.);

  НОМЕР_12 від 07.11.2006 р. на суму 25000,00

грн. (ПДВ - 5000,00 грн.);

 НОМЕР_13 від 23.11.2006 р. на суму 18333,33

грн. (ПДВ - 3666,67 грн.);

  НОМЕР_14 від 21.12.2006 р. на суму 29166,67

грн. (ПДВ -5833,33 грн.);

та

Приватного підприємства «Реалпром»податкова накладнаНОМЕР_15від 22.11.2006 р.

на суму 25000,00 грн. (5000,00 грн.).

Суд,

на підтвердження позиції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, зобов'язував

відповідача надати рішення, на підставі яких були анульовані свідоцтва

платників ПДВ ТОВ «Ісіда»(свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_16 анульоване 08.09.2006

р.) та ПП «Реалпром»(свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_17 анульоване 16.11.2006

р.),  акти анулювання свідоцтва  платника ПДВ, відомості щодо опублікування

повідомлення про виключення вказаних платників з реєстру платників податку на

додану вартість та анулювання на сайті ДПА України, а також інші документи.

Однак, відповідачем витребувані судом документи надані не були. Тому, справа

розглядається за наявними документами в матеріалах справи.

Проаналізувавши

матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку

про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких

підстав.

Як

встановлено судом та вбачається з матеріалів справи  між 

позивачем СПД -ф.о. ОСОБА_1 та ТОВ «Ісіда»та між позивачем і ПП

«Реалпром»здійснювалися господарські операції по придбанню товарно-матеріальних

цінностей (листа оціинкованого). 

Виконання вказаних операцій підтверджуються податковими  та видатковими накладними (копії в матеріалах

справи), а також квитанціями до прибуткового касового ордера (копії в

матеріалах справи).

Відповідачем

не заперечується, що первинні документи 

не визнавалися  недійсними, також,

відповідач зазначає про те, що сума ПДВ по зазначених вище податкових накладних

включена до складу відповідних періодів, відображена у реєстрах отриманих та

виданих податкових накладних та включені до податкових декларацій з ПДВ за

жовтень 2006 р. -3667,00 грн., за листопад 2006 р. -13667,00 грн., за грудень

2006 р. -5833,00 грн.

Відповідно

до  п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону № 168/97-ВР, платник податку

зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені

окремими рядками:

а) порядковий

номер податкової накладної;

б)

дату виписування податкової накладної;

в)

повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або

прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку

на додану вартість;

г)

податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)

місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е)

опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є)

повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж)

ціну поставки без врахування податку;

з)

ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)

загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. 

Як

вбачається з матеріалів справи, податкові накладні містять всі необхідні

реквізити, які визначені нормою п.п. 7.2.1 цього Закону.

Згідно

з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається 

дата здійснення першої з подій:

або

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або

дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Згідно

з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у

момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал

податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів

(робіт, послуг).

Для

операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі

податкові накладні.

Податкова

накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова

накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт,

послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої

вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в

додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом

державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних

податкових зобов'язань.

Платники

податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого

законодавством для зобов'язань із сплати податків.

ТОВ

«Ісіда»та ПП «Реалпром»на адресу позивача були виписані податкові накладні, про

що в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) СПД ф.о ОСОБА_1. у

відповідності з вимогами наказу Державної податкової адміністрації України №

165 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку

придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх

заповнення»(в редакції, що діяла на момент здійснення вказаних вище операцій)

позивачем було зроблено відповідні записи.

В

Акті перевірки відповідачем не заперечується факт отримання позивачем товарів у

ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром», сплати податку на додану вартість у складі їх

вартості та отримання на підтвердження цього податкових накладних.  Як вже зазначалося вище, відповідачем не

надано документів, які підтверджують анулювання свідоцтв платників ПДВ ТОВ

«Ісіда»та ПП «Реалпром».

Згідно

п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість",

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий

кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених)

платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1

цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням

або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх

подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської

діяльності платника податку;

придбанням

(будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі

інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в

необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.

7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що

діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки)).

Відповідно

до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану

вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових

зобов'язань продавця.

Згідно

п. 7.3.1 пп. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану

вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є

об'єктом перевірки) датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів

(робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом

якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або

дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника

податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі

продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх

оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата

інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або

дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа,

що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як

встановлено судом та вбачається з 

матеріалів справи, ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром»виписували на адресу позивача

податкові накладні за фактом відвантаження товару і за фактом зарахування

коштів від позивача на поточний рахунок ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром», тобто

після виникнення у останнього податкових зобов'язань по ПДВ, що відповідачем в

Акті перевірки також не заперечується.

Таким

чином, контрагенти виписували на адресу позивача податкові накладні у повній

відповідності із наведеною вище вимогою законодавства України.

Як

встановлено судом, податкові накладні виписані ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром»на

адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані

уповноваженою особою, а отже, накладні відповідають вимогам п. 1.3 ст. 1, п.п.

7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно

пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану

вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є

об'єктом перевірки) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми

сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не

підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними

документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент

перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку,

попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими

зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у

вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму

податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким

чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено

лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті

податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до

складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний

Закон не передбачає.

На

момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на

підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.

За

таких обставин висновки відповідача про те, що позивач не мав права на

податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром»податкових

накладних, суд вважає помилковими.

Анулювання

свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром»не є підставою для визнання

вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій

(правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести

відповідальність лише за наявності вини.

Крім

того, Законом України «Про систему оподаткування»для платника податку не

передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого

платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості

платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до

бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість»не

передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники

податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.

Порушення

порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром», а саме

визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності

позивача та не можуть бути підставою для притягнення позивача до

відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична

відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, до відповідальності

може бути притягнутий лише порушник, а не позивач.

Отже,

позивач, відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові

підстави для включення сплаченої у складі вартості придбаних товарів суми ПДВ

до податкового кредиту, оскільки:

1)          ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром»були

виписані на адресу Позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не

було визнано недійсними в судовому порядку;

2)          Позивач сплатив вартість придбаних

товарів у повному обсязі;

3)          суми ПДВ були сплачені Позивачем у

складі вартості товару.

Відповідач  в заперечення позову зазначає, що ТОВ

«Ісіда»та ПП «Реалпром»не є платниками податку на додану вартість та не

сплатили податкові зобов'язання  згідно з  п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а

отже, відсутня надмірна сплата до бюджету як встановлює п. 1.8 ст. 1  цього Закону. Тобто, позивач не має права

відносити до податкового кредиту суму ПДВ, так як не дозволяється включення до

податкового кредиту  будь-яких витрат по

сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями.(п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7).

Суд

не  погоджується з відповідачем щодо

даного твердження виходячи з наступного.

Як

вже зазначалося вище, судом було встановлено, що між  позивачем та ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром були

здійснені господарські операції, а саме придбання листа оцинкованого. Вказані

угоди були укладені між двома юридичними особами, наділеними  цивільною правоздатністю та дієздатністю,

відповідно до  ст.ст. 91, 92 Цивільного

кодексу України.

Відповідальність

за нарахування, утримання та сплату податку до Державного бюджету відповідно до

ст.. 2 та ст.. 10 Закону № 168/97-ВР покладається, зокрема, на зареєстрованих у

встановленому порядку платників, які здійснюють операції з поставки товарів

(робіт, послуг). Отже, відповідальність за нарахування та сплату податку на

додану вартість покладається на ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром».  Слід зазначити, що відповідно до п. 10.4 ст.

10 Закону № 168/97-ВР, контроль за правильністю нарахування та сплати

(перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом,

а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні -

відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних

податкового та митного органів.

Відомостей

про стягнення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з  ТОВ «Ісіда»та ПП «Реалпром» відповідачем не

надано.

Закон

України «Про податок на додану вартість»не встановлює солідарну відповідальність

продавця та покупця  при сплаті податку

на додану вартість до бюджету.

Отже,  відповідач не може вчиняти дії щодо

нарахування податку на додану вартість, накладення штрафних санкцій та

зменшення суми бюджетного відшкодування покупцю (позивачу) при несплаті цього

податку продавцем.

Враховуючи

все вищенаведене, суд погоджується з позивачем щодо неправомірності винесення

податкових повідомлень -рішень 22.08.2007 р. НОМЕР_1, від 19.10.2007 р.

НОМЕР_2, від  29.12.2007 р. НОМЕР_3 на

суму 34 750,50 грн.  про донарахування

суми податку на додану вартість.

Відповідно

до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи

по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи

відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення

адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними

рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи

бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його

положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із

зазначенням способу його здійснення.

Суд

може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав,

свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері

публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідач,

як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийняття податкових

повідомлень - рішень. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення  позовних вимог  в повному обсязі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу,  відповідач не надав суду належних

доказів  щодо правомірності прийнятого

ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний

адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсними податкові

повідомлення -рішення, винесені ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від

22.08.2007 р. НОМЕР_1, від 19.10.2007 р. НОМЕР_2, від  29.12.2007 р. НОМЕР_3 на суму 34 750,50 грн.

3.          Судові витрати у розмірі 3,40 грн.

судового збору, присудити на користь суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються

Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний

суд міста Києва.

Суддя                                                   

                                                      Добрянська

Я.І.