Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2013 р. Справа № 805/16088/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехпроект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехпроект", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у сумі 103230,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з боку посадових осіб відповідача, під час здійснення перевірки, наслідком якої було прийняття спірної постанови, мало місце порушення вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок № 553). Зокрема, позивача не було повідомлено про час і місце проведення перевірки, він не брав участь у її проведенні та не був ознайомлений з актом перевірки та приписом від 26.09.2013.
Крім того, позивач вважає, що проектна документація розроблена ним без порушень вимог законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для накладення на нього штрафу відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
У судовому засіданні представники позивачів свої вимоги підтримали. Представник відповідача направив письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
При цьому відповідач зазначив, що оскільки замовником будівництва не було отримано будівельного паспорту, то проектування позивач повинен був здійснювати за наявності містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які в даному випадку були відсутні.
Враховуючи положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 18 жовтня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
25.10.2012 ТОВ "Укрбудтехпроект" (виконавець) та фізична особа ОСОБА_1 уклали договір № 0188/12 за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання впродовж 30 календарних днів розробити робочий проект будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1. У якості вихідних даних сторонами визначено: державний акт на право власності на земельну ділянку, топозйомку земельної ділянки, технічне завдання на проектування (а.с. 93-95).
26.09.2013 Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті "Житловий будинок АДРЕСА_1", за результатами якої встановлено наступне:
- будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 було розпочато на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого в Інспекції 03.12.2012 за № ДЦ 106212235755;
- будівельні роботи проводяться відповідно до робочого проекту, розробленого позивачем без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт на будівництво житлового будинку відсутній. У зв'язку з чим порушено ст. 27, 29, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У зв'язку з виявленим фактом порушення вимог містобудівного законодавства відповідачем видано припис про усунення порушень та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2013 за ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Листом від 01.10.2013 позивача було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який разом з вказаними вище актом та приписом направлено позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчать квитанція Укрпошти від 03.10.2013, опис вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з неявкою позивача на призначену дату, розгляд справи відповідачем було перенесено, про що позивача повідомлено листом від 15.10.2013, направленим цінною кореспонденцією, що підтверджується описом вкладення та квитанцією Укрпошти від 17.10.2013.
29.10.2013 Інспекцією, під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесено постанову № 271/7/5-08-8274 про застосування штрафу на підставі ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у сумі 103230,0 грн.
Зазначено постанову направлено позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з частиною 1 ст. 2 цього Закону суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.
Частиною 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) передбачено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно з ч. 1 ст. 31 цього Закону у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначено Порядком розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 N 45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.
Пункт 4 Порядку № 45 встановлює вичерпний перелік вихідних даних, до якого входять:
містобудівні умови та обмеження;
завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.
Відповідно до протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2013 (а.с. 58-60), підставою притягнення позивача до відповідальності слугувало розроблення ним робочого проекту без таких вихідних даних на проектування як містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було розроблено робочий проект на житловий будинок площею 94,37 кв. м (а.с. 75) на земельній ділянці з цільовим призначенням "будівництво та обслуговування жилого будинку та господарських будівель" (а.с. 77).
Статтею 27 Закону встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 N 109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Пунктом 24 до цього Переліку у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, включено будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв.м. з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).
Таким чином, позивачем розроблено робочий проект на об'єкт, який не потребує отримання містобудівних умов та обмежень. До того ж, його розроблення є правом, а не обов'язком замовника.
При цьому відсутність на час здійснення перевірки у замовника будівельного паспорта не може слугувати підставою для притягнення до відповідальності позивача як проектувальника. До такого висновку суд дійшов враховуючи наступне.
По-перше, вичерпний перелік вихідних даних, який встановлений наведеним вище п. 4 Порядку № 45, не включає до себе будівельний паспорт.
По-друге, пунктом 2.1 розділу 2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 N 103 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що для отримання будівельного паспорта забудовник звертається до відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури з письмовою заявою щодо намірів забудови земельної ділянки.
Отже, обов'язок щодо отримання будівельного паспорта покладено на забудовника, а не проектувальника будівництва.
Відповідно до абз. 2 вказаного пункту до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані до сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності).
Наведеною правовою нормою проект будівництва, як факультативний документ, визначено у переліку документів, які подаються для отримання будівельного паспорта. Тобто проект будівництва може бути виготовлений раніше за часом, ніж будівельний паспорт.
За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
Судові витрати позивача підтверджені в сумі 2064,60 грн. (а.с. 2).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехпроект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 271/7/5-08-8274 від 29.10.2013 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехпроект" штрафу у сумі 103230,0 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтехпроект" (ЄДРПОУ 37944233) судовий збір у сумі 2064,60 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні, 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2013 |
Оприлюднено | 08.01.2014 |
Номер документу | 36449549 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Дворников М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні