Ухвала

від 12.12.2013 по справі 801/5807/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5807/13-а

12.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 22.08.13 у справі № 801/5807/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" (вул. Самохвалова, 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004902208 від 27.05.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 72853,75 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 150283,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 22570,75 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 12.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" є юридичною особою (ідентифікаційний код 38173831), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

29.10.2012 року позивачем було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, у якій у якості підстави для реєстрації платником ПДВ та критерію, за яким платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України, був вказаний п. 181.1 ст. 181 ПКУ, так як загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) та становить 583101,00 гривень.

Листом №24478/10/18-3 від 06.11.2012 року відповідач повідомив про відмову у реєстрації позивача платником ПДВ, оскільки відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У той же час позивач продовжив здійснення господарської діяльності без належної реєстрації його платником податку на додану вартість.

Листом №1897/10/15-2 від 24.01.2013 року відповідач повідомив позивача, що згідно даних декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування становлять 583,1 тис. грн., тому він зобов'язаний зареєструватись як платник ПДВ. Позивача попереджено, що якщо особа у десятиденний строк не надасть пояснення, згідно ст.78 ПК України буда проведена позапланова невиїзна перевірка.

Листом від 30.01.2013 року №01/01 позивач повідомив відповідача, що заява про реєстрацію платника ПДВ вже було подано, проте було відмолено у реєстрації у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів.

Позивачем 03.04.2013 року було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, у якій у якості підстави для реєстрації платником ПДВ та критерію, за яким платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України, був вказаний п. 181.1 ст. 181 ПКУ, оскільки загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) та становить 748673,67 гривень.

Листом №8610/10/18-3 від 10.04.2013 року відповідач повідомив позивача про відмову у реєстрації позивача платником ПДВ, оскільки згідно п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України товариством не надані документи, які підтверджують достовірність відомостей про загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню у відповідності р.V Податкового кодексу України.

Позивачем 17.05.2013 року було подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, у якій у якості підстави для реєстрації платником ПДВ та критерію, за яким платник відповідає вимогам розділу V Податкового кодексу України, був вказаний п. 181.1 ст. 181 ПКУ, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) та становить 927690,50 гривень.

Листом №11633/10/18.3 від 23.05.2013 року відповідач повідомив позивача про відмову у реєстрації позивача платником ПДВ, оскільки товариством не надані документи, які підтверджують достовірність відомостей про загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню у відповідності р.V Податкового кодексу України.

На підставі наказу №1577 від 16.04.2013 року, посадовою особою відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" з питань нарахування, сплати податку на додану вартість за період з 30.03.2012 року по 31.12.2012 року, про що складено акт від 08.05.2013 року №2514/22.8/38173831.

Під час перевірки встановлено, що у періоді який перевірявся позивач не зареєстрований як платник ПДВ, тому встановлено порушення пп.181.1 ст.181, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого не нараховано та не сплачено ПДВ на загальну суму 1050283,00 гривень, у тому числі по періодах: 3 квартал в сумі 56620,00 гривень, 4 квартал в сумі 33663,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004902208 від 27.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 150283 гривень, за штрафними санкціями - 22570,75 гривень.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з правомірності рішення податкового органу, та недоведеності позивачем обгрунтованості позовних вимог.

Статтею 19-1 Податкового кодексу України на податкові органи покладено обов'язок реєстрації осіб платниками податку на додану вартість покладений на податкові органи, у тому числі на ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС.

Згідно п.п. 1,2 п. 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Статтею 181 ПКУ встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Порядок реєстрації платників податку визначений статтею 183 ПКУ, згідно якої будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Таким чином, особа може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість у випадку, якщо нею подану заяву в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно п.183.10. ст.. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що не несе відповідальність за ненарахування або несплату податку виключно та особа, яка подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву у випадках та в порядку, що передбачені Податковим кодексом України.

В усіх інших випадках, у тому числі, якщо особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, але нею не дотриманий порядок надання реєстраційної заяви, внаслідок чого така особа не зареєстрована платником податку на додану вартість, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що у позивача виник обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість в другому кварталі 2012 року, оскільки в цьому періоді в нього виникло перевищення обсягу поставок на 300000 гривень. Проте, позивач вперше звернувся до податкового органу з реєстраційною заявою лише 29.10.2012 року, при цьому вона була надіслана поштою, що суперечить податковому законодавству, про що податковий орган повідомив позивача листом від 06.11.2012 року №24478/10/18-3.

Отже, позивачем була подана заява з порушенням порядку та строків, встановлених ст.181,183 ПКУ, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було відмовлено позивачу в реєстрації платником податку на додану вартість.

Відмова у проведенні реєстрації як платника ПДВ від 06.11.2012 року не була оскаржена позивачем до вищестоящого органу або суду, а отже позивач погодився з порушеннями, встановленими податковим органом при подачі реєстраційної заяви від 29.10.2012 року.

Більш того, судом встановлено, що в 2012 році позивач більше не звертався до відповідача з заявами про реєстрацію його платником ПДВ, отже в 2012 році позивач здійснював господарські операції без реєстрації платником податку на додану вартість та без подачі у встановленому законодавством порядку відповідної реєстраційної заяви.

Судом встановлено, що лише в 2013 році (03.04.2013 року, 17.05.2013 року) позивач звертався до відповідача з заявами про реєстрацію його платником податку на додану вартість.

Але вказані заяви були подані за межами періоду перевірки, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, а тому такі заяви не мають відношення до розгляду справи, вони не є предметом даного спору та суд не надає їм оцінку і не враховує при вирішенні питання законності та обґрунтованості повідомлення-рішення № 0004902208 від 27.05.2013 року.

Згідно бухгалтерської довідки, вартість послуг, які були надані позивачем за 2-4 кв. 2012 року склав 748673,67 гривень (а. с.57). Зазначені дані позивачем задекларовані у деклараціях з податку на прибуток за відповідний період.

Таким чином, сума ПДВ, яка повинна була бути нарахована позивачем за зазначений період, складає 150283,00 гривень.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №004902208 від 27.05.2013 року в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі висновки суду першої інстанції не спростовують, були предметом його дослідження та свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візон-Авто" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.08.13 у справі № 801/5807/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна