Постанова

від 23.12.2013 по справі 822/3942/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3942/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріПольовій В.Є. за участі:представників позивача - Діденко Т.В. за довіреністю від 23.10.2013р. Мельников Р.О. за довіреністю від 13.08.2013р. представників відповідача - Федючок В.М. за довіреністю №4625/9/10-021 від 17.09.2013р. Войт І.М. за довіреністю №5943 від 19.11.2013р. Кирилюк В.В. за довіреністю №5942 від 19.11.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2013 року №0001542200/22, №0001512200/23, №0001572200/26, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне підприємство "Явір-Інвест" звернулось в суд з позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2013 року №0001542200/22 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 189365,00 грн., в тому числі 151492,00 грн. за основним платежем та 37873,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001512200/23 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 151779,00 грн., в тому числі 101186,00 грн. за основним платежем та 50593,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001572200/26 (форма "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2012 року у розмірі 398089,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог вказує, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки базуються на необґрунтованих висновках документальної планової перевірки, які зафіксовані у акті перевірки від 23.09.2013 року №680/220/21319929. З висновками відповідача, що операції по взаємовідносинах ВКП "Явір-Інвест" та ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації та будівництва", ТОВ "Євромобайл України" (перейменовано в ТОВ "Малден ЛТД"), ТОВ "Веріта", ФОП ОСОБА_8, ТОВ ПЦ "Ексклюзив", ФОП ОСОБА_9, ТОВ ТРК "Піраміда", ТОВ "Агенція Рекламіст" фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, а перевіркою встановлено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку не погоджується, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є надуманими та необґрунтованими. Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене законодавством України, необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за вказаними вище господарськими операціями та для формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "Техіндустрія", ТОВ "Вівасер", ТОВ "Ромстал Україна", ТОВ "ТДС Укрспецтехніка", а висновки щодо відсутності реального виконання господарських договорів, укладених з зазначеними вище господарюючими суб'єктами, суперечать вимогам Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Представники позивача в судовому засіданні та додаткових поясненнях по справі (вх.№30255 від 24.10.2013р.) позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№30256 від 24.10.2013р.) просять відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначають, що перевіркою (акт №680/220/21319929 від 23.09.2013р.) встановлено порушення ВКП "Явір-Інвест": п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого підприємством завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2012 рік на суму 416545 грн. (176450 грн. + 115043 грн. +125052 грн.) за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) операцій зі списання ТМЦ, начебто придбаних в ТОВ "Монолітресурс" (портландцемент на загальну суму 211740,00 грн., в т.ч. ПДВ 35290,00 грн.), в ТДВ "Хмельницькзалізобетон" (бетонні суміші та будівельні матеріали на загальну суму 138051,36 грн., в т.ч. ПДВ 23008,56 грн.), вартості послуг будівельних механізмів (техніки) КП "Управління механізації та будівництва" на загальну суму 150062,00 грн., в т.ч. ПДВ 25010,32 грн., які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; п.138.2 ст.138, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.145.1.6 п.145.1 ст.145 ПК України, а саме завищення адміністративних витрат в розмірі 13334,00 грн. за рахунок неправомірного нарахування амортизації в розмірі 100 відсотків вартості малоцінних необоротних матеріальних активів (термінали), придбання яких оформлено по операціях з ТОВ "Євромобайл Україна" (перейменовано в ТОВ "Малден ЛТД") на загальну суму 20000,28 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,38 грн., які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; п.138.2 ст.138, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме завищення витрат в розмірі 78100,00 грн., за рахунок віднесення до адміністративних витрат операцій з надання послуг: ТОВ "Веріта" на загальну суму 7647,00 грн., в т.ч. ПДВ 1274,50 грн. (надання консультацій по діяльності), ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 5020,00 грн. без ПДВ (надання послуг у сфері інформатизації та GPS-навігації), ТОВ "Продюсерський Центр "Ексклюзив" на загальну суму 7800,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 42897,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ТОВ "Телерадіокомпанія Піраміда" на загальну суму 4000,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг); ТОВ "Агенція Рекламіст" на загальну суму 12010,00 грн. без ПДВ (надання рекламних послуг); п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 10703,00 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених податковими накладними та здійсненими операціями з: ТОВ Фірма "Техіндустрія" на суму ПДВ 475,00 грн. (у березні 2012р. включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 950,00 грн. при наявності податкової накладної №54 від 29.03.2012р. на загальну суму 2850,00 грн., в т.ч. ПДВ 475,00 грн., що свідчить про подвоєння податкового кредиту), ТОВ "Вівасер" на суму ПДВ 6688,49 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в травні 2012 року по податковій накладній №66 від 24.04.2013р. на загальну суму 40130,94 грн., в т.ч. ПДВ 6688,49 грн.), ТОВ "Управління механізації №1" на суму ПДВ 833,33 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній №13484 від 22.06.2012р. на загальну суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., яка виписана ТОВ "Епіцентр К"), ТОВ "Ромстал Україна" на суму ПДВ 1624,18 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в липні 2012р. по податковій накладній №50/010 від 01.07.2013р. на загальну суму 9745,08 грн., в т.ч. ПДВ 1624,18 грн., що підтверджується даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012р., без їх наявності), ТОВ "ТДС Укрспецтехніка" на суму 1083,33 грн. (у грудні 2012р. включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2166,66 грн., при наявності податкової накладної №182 від 28.12.2012р. на загальну суму 6500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1083,33 грн., що свідчить про подвоєння податкового кредиту); п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме завищено адміністративні витрати за 2012 рік на суму 611500,00 грн., за рахунок збільшення адміністративних витрат в розмірі 611500,00 грн., які не підтверджуються первинними документами, що засвідчують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку (договори, видаткові накладні, акти, оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку, тощо) та проведенням по бухгалтерському обліку, що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сформованому за результатами проведеної перевірки.

Заслухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що виробничо-комерційне підприємство "Явір-Інвест" (далі - позивач, підприємство, ВКП "Явір-Інвест") як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 30.06.1998 року (код ЄДРПОУ 21319929), що підтверджується копіями довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА №821825, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №329236.

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД-2010 є: добування піску, гравію, глин і каоліну (08.12); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); будівництво трубопроводів (42.21); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); будівництво доріг і автострад (42.11).

В період часу з 27.08.2013р. по 16.09.2013р. (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 10.09.2013р. по 16.09.2013р. на підставі наказу Хмельницької ОДПІ від 09.09.2013 року №216) працівниками Хмельницької ОДПІ на підставі направлень від 27.08.2013р. №87, №88, №89, №90, виданих Хмельницькою ОДПІ, згідно ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова перевірка виробничо-комерційного товариства "Явір-Інвест" (ВКП "Явір-Інвест") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

У період, за який проводилась перевірка, ВКП "Явір-Інвест" було платником: податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість (свідоцтво від 03.07.1997р. №31718708, видане Хмельницькою МДПІ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 213199222180); податку з доходів фізичних осіб; орендної плати за землю; екологічного податку; збору за користування надрами для видобування корисних копалин.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 23.09.2013 року №680/220/21319929 про результати документальної планової перевірки ВКП "Явір-Інвест", код ЄДРПОУ 21319929, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення: 1) п.138.2, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.145.1.6 п.145.1 ст145 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період, що підлягав перевірці, на суму 151492,00 грн. в тому числі в розрізі звітних періодів: за 1 квартал 2012р. - 30191,00 грн., за півріччя 2012р. - 47939,00 грн., за три квартали 2012р. - 55130,00 грн., за 2012 рік - 151492,00 грн.; 2) п.138.2, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.145.1.6 п.145.1 ст.145 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік в сумі 398089,00 грн.; 3) п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що підлягав перевірці, на суму 101186,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за липень 2012р. - 45810,00 грн., за серпень 2012р. - 2130,00 грн., за жовтень 2012р. - 10051,00 грн., за листопад 2012р. - 42112,00 грн., за грудень 2012р. - 1083,00 грн.; 4) пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.139.1.12 п.139.1 ст.139, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2045,55 грн.; 5) п.176.2 ст.176 ПК України, за рахунок допущення помилки за ознакою "101", "157" в податковому розрахунку ф.№1-ДФ.

На підставі висновків акту перевірки від 23.09.2013 року №680/220/21319929 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0001542200/22 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 189365,00 грн., в тому числі 151492,00 грн. за основним платежем та 37873,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001512200/23 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 151779,00 грн., в тому числі 101186,00 грн. за основним платежем та 50593,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0001572200/26 (форма "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2012 року у розмірі 398089,00 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток є викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем п.138.2, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.145.1.6 п.145.1 ст.145 ПК України, а саме: завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2012 рік на суму 176450,00 грн. за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) операцій зі списання ТМЦ, начебто придбаних в ТОВ "Монолітресурс" - портландцемент на загальну суму 211740,00 грн., в т.ч. ПДВ 35290,00 грн., на суму 115043,00 грн. за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості ТМЦ, придбання яких оформлено по операціях з ТДВ "Хмельницькзалізобетон" - бетонні суміші та будівельні матеріали на загальну суму 138051,36 грн., в т.ч. ПДВ 23008,56 грн., на суму 125052 грн. за рахунок віднесення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості послуг будівельних механізмів (техніки) КП "Управління механізації та будівництва" на загальну суму 150062,00 грн., в т.ч. ПДВ 25010,32 грн., які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; завищення адміністративних витрат за 2012 рік на суму 611500,00 грн., за рахунок збільшення адміністративних витрат в розмірі 611500,00 грн., які не підтверджуються первинними документами, що засвідчують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та проведенням по бухгалтерському обліку; завищено адміністративні витрати в розмірі 13334,00 грн. за рахунок неправомірного нарахування амортизації в розмірі 100 відсотків вартості малоцінних необоротних матеріальних активів (термінали), придбання яких оформлено по операціях з ТОВ "Євромобайл Україна" (перейменоване в ТОВ "Малден ЛТД") на загальну суму 20000,28 грн., в т.ч. ПДВ 3333,38 грн., які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства; завищення витрат в розмірі 78100,00 грн. за рахунок віднесення до адміністративних витрат операцій з надання послуг ТОВ "Веріта" на загальну суму 7647,00 грн., в т.ч. ПДВ 1274,50 грн. (надання консультацій по діяльності), ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 5020,00 грн. без ПДВ (надання послуг у сфері інформатизації та GPS-навігації), ТОВ "Продюсерський центр "Ексклюзив" на загальну суму 7800,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 42897,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ТОВ "Телерадіокомпанія Піраміда" на загальну суму 4000,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ТОВ "Агенція Рекламіст" на загальну суму 12010,00 грн. без ПДВ (надання рекламних послуг), які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства.

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив наведене нижче.

02.11.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітресурс" (постачальник) та виробничо-комерційним підприємством "Явір-Інвест" (покупець) укладено договір поставки №1.11/2012, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити товар згідно замовлень, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити такий товар (п.1.1 договору); предметом поставки є наступний товар: портландцемент (п.1.2 договору); умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (п.1.3 договору); право власності на товар переходить покупцеві в момент передачі товару, згідно з оформленою накладною відповідно до чинного законодавства (п.1.4 договору); асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором: портландцемент ПЦ І-500-Н на загальну суму (з ПДВ) 105600,00 грн. (960,00 грн. (ціна за одиницю виміру з ПДВ) х 110т. (кількість)), портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н на загальну суму (з ПДВ) 106140,00 грн. (870,00 грн. (ціна за одиницю виміру з ПДВ) х 122т. (кількість)) (п.2.1 договору); доставка товару проводиться після одержання коштів до повного виконання умов договору (п.3.5 договору); договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п.7.9 договору).

На виконання умов договору поставки від 02.11.2012 року №1.11/2012 позивачем було придбано у ТОВ "Монолітресурс" портландцемент ПЦ І-500-Н та портландцемент ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000290 від 30.11.2012р. та видатковими накладними №РН-1211014 від 12.11.2012р., №РН-1211049 від 29.11.2012р., №РН-1211052 від 30.11.2012р., карткою рахунку 631 за 2012 рік.

Транспортування зазначеного товару здійснювалось транспортом та за рахунок ВКП "Явір-Інвест" з пункту навантаження - м.Івано-Франківськ до пункту розвантаження - м.Хмельницький автомобілями РЕНО НОМЕР_1 (водії ОСОБА_10, ОСОБА_11), РЕНО НОМЕР_2 (водій ОСОБА_12), що підтверджується товарно-транспортними накладними №12/11 від 12.11.2012, №12/12 від 12.11.2012р., №29/13 від 29.11.2012р., №29/12 від 29.11.2012р., №29/11 від 29.11.2012р., №30/11 від 30.11.2012р., №30/12 від 30.11.2012р.; наказами про відрядження №12/11в від 12.11.2012р., №29/11в від 29.11.2012р., №30/11в від 30.11.2012р.; подорожніми листами №050173 від 12.11.2012р., №050174 від 12.11.2012р., №050391 від 29.11.2012р., №050392 від 29.11.2012р., №050393 від 29.11.2012р., №050394 від 30.11.2012р., №0503935 від 30.11.2012р.; актом списання дизельного пального №СпТ-000061 від 30.11.2012р..

Факт транспортування портландцементу ПЦ І-500-Н та портландцементу ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н від ТОВ "Монолітресурс" до позивача (Славутську філію) підтверджується поясненнями ОСОБА_11 - водій-експедитор (наказ №58 від 03.07.2012р.), який був допитаний в якості свідка.

Розрахунки позивачем проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 30.11.2012р. та не заперечується відповідачем.

Отриманий товар (портландцементу ПЦ І-500-Н та портландцементу ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н) використано в господарській діяльності позивача (пересипання піску з метою уникнення примерзання до залізничної тари), що підтверджується службовою запискою начальника цеху навантаження, згідно якої при навантаженні піску використання цементу в осінньо-зимовий період здійснюється з розрахунку 1% цементу на 1 тонну піску з метою уникнення примерзання до залізничної тари; поясненнями ОСОБА_13 який був допитаний в якості свідка; довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012р., грудень 2012р.; актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012р., грудень 2012р.; актами списання №СпТ-0036 від 31.12.2012р..

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача що операції із придбання товару (портландцементу ПЦ І-500-Н та портландцементу ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н) у ТОВ "Монолітресурс" фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання так як в товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару зазначено ТОВ "Моноліт" в той час як витрати сформовані по операціях з ТОВ "Монолітресурс", враховуючи наступне.

За змістом ч.1 ст.656 ЦК України предметом купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відтак, відсутність у власника майна складських приміщень для його зберігання не є перешкодою для здійснення ним повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження, які в сукупності складають зміст права власності.

Відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., на які посилається відповідач в акті перевірки від 23.09.2013р. №680/220/21319929, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Отже, у графі "вантажовідправник" вказується та особа, яка безпосередньо подає вантаж перевізнику для перевезення, а не постачальник товару. Графа "постачальник" у типовій формі товарно-транспортної накладної №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995р. №488/346, не передбачена.

Суд також відзначає, що в даному випадку відсутність в товарно-транспортних накладних "постачальника" товару не може свідчити про безтоварність господарської операції.

Як випливає з преамбули наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, яким затверджені Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, вони розроблені у виконання цілого ряду державних документів, направлених на забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби із злочинністю.

Дотримання Правил №363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть притягатися до відповідальності органами Глававтотрансінспекції, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт в процесі виконання перевезень вантажів. Отже, ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Перевізником, що здійснив транспортування товару до покупця - позивача в даному випадку був сам позивач ВКП "Явір-Інвест", який здійснював перевезення за власний рахунок.

Також, суд зважає на те, що ТТН є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ТТН не відносяться до обов'язкових документів податкової звітності, передбаченої ПК України.

Крім того, наказ Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.95р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", чинний на момент виникнення спірних правовідносин, яким затверджена форма ТТН і встановлена обов'язковість її застосування всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, а, отже, його можна рахувати таким, що не набув чинності.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки від 23.09.2013р. №680/220/21319929 (стор. 6) на п.1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, відповідно до якого, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів), суд зазначає, що вказані Правила стосуються перевезення вантажу залізничним транспортом.

Досліджені судом докази свідчать про те, що господарські операції з придбання в ТОВ "Монолітресурс" товару (портландцементу ПЦ І-500-Н та портландцементу ПЦ ІІ/Б-Ш-400Н) спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань. Зазначений товар оплачений та використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Отримавши від постачальника товару (ТОВ "Монолітресурс") податкові накладні (№58 від 30.11.2012р., №53 від 29.11.2012р., №18 від 12.11.2012р.), які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до витрат витрати на придбання зазначеного товару в сумі 176450,00 грн., а податок на додану вартість, сплачений в його ціні в сумі 35290,00 грн. - до податкового кредиту звітного періоду.

16.05.2011 року між товариством з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" (постачальник) та ВКП "Явір-Інвест" (замовник) укладено договір поставки товару №34з, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику замовлений товар (бетонні суміші та розчини, залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали, далі - товар), відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору); кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці замовнику, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних (п.2.1 договору); загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних постачальником і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії договору (п.3.1 договору); замовник оплачує товар за цінами, діючими на момент укладення договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2 договору); постачальник зобов'язується засвідчити якість товару, що поставляється згідно даного договору, належними документами (паспорт, сертифікат якості), які надаються разом з товаром, за вимогою покупця (п.4.3 договору); поставка товару здійснюється постачальником в строки, що визначені замовником в письмових замовленнях та погоджені постачальником (п.5.1 договору); відпуск товару здійснюється за цінами, вказаними у специфікації. Ціна товару, що входить у партію поставки, вказується у рахунку-фактурі (п.7.1 договору); оплата здійснюється замовником на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених постачальником на вартість партії товару (п.7.4 договору); фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на рахунок постачальника (п.7.5 договору); даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік (п.9.1 договору).

На виконання умов даного договору позивачем придбано у ТДВ "Хмельницькзалізобетон" товар (бетонна суміш, розчин вапняний, перемички, плити багатопустотні, бетон, опори, плити балконні), що підтверджується видатковими накладними №ЗН-0002864 від 08.05.2012р., №ЗН-0003032 від 11.05.2012р., №ЗН-0003438 від 18.05.2012р., №ЗН-001958 від 12.04.2012р., №ЗН-0002194 від 23.04.2012р., №ЗН-0002453 від 27.04.2012р., №ЗН-0012268 від 31.10.2012р., №ЗН-0012026 від 25.10.2012р., №ЗН-0012021 від 25.10.2012р., №ЗН-0007871 від 09.08.2012р., №ЗН-0007132 від 27.07.2012р., №ЗН-0006404 від 13.07.2012р., №ЗН-0012864 від 12.11.2012р., №ЗН-0012865 від 12.11.2012р., карткою рахунку 631 за 2012 рік.

Якість товару підтверджується паспортом №РН-0031231 від 13.04.2012р. на бетонну суміш ДСТУБВ2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94); технічними паспортами №РН-0041985 від 27.07.2012р., №РН-0040352 від 13.07.2012р..

Транспортування здійснювалося за рахунок ТДВ "Хмельницькзалізобетон", що підтверджується товарно-транспортними накладними №РН-0033131 від 08.05.2012р., №РН-0033464 від 11.05.2012р., №РН-0033458 від 11.05.2012р., №РН-0033468 від 11.05.2012р., №РН-0034323 від 18.05.2012р., №РН-0031231 від 13.04.2012р., №РН-0031205 від 13.04.2012р., №РН-0031831 від 23.04.2012р., №РН-0032391 від 27.04.2012р., №РН-0043413 від 09.08.2012р., №РН-0043439 від 09.08.2012р., №РН-0042473 від 09.08.2012р.,

Оплата товару проведена в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою №181 від 30.05.2012р. та не заперечується відповідачем.

Отриманий від ТДВ "Хмельницькзалізобетон" товар використано в господарській діяльності позивача (для встановлення та введення в експлуатацію основних засобів підприємства, а саме ваг вагонних), що підтверджується актами приймання - здачі №78 від 30.11.2012р., №98 від 01.12.2012р., №99 від 01.12.2012р.; актами списання №СпТ-0038 від 29.11.12р., №СпТ-000049 від 30.09.12р., №СпТ-00012 від 23.05.12р.; актами №48 від 29.09.12р., №49 від 29.09.12р..

Відповідно до пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Посилання відповідача щодо відсутності належних документальних доказів про використання будівельних матеріалів у власній господарській діяльності (у будівництві для оформлення виконаних будівельних робіт використовуються специфічні форми первинної облікової документації, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року №554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.09.2011 року №195, якими є №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", №КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, як на підставу неправомірності віднесення позивачем до складу витрат витрати по операціях з придбання товарів від ТДВ "Хмельницькзалізобетон", що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, судом враховується наступне.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009р. "Про затвердження примірних форм первинних документів обліку в будівництві", будівельні роботи - це будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд.

Враховуючи, що ВКП "Явір-Інвест" не здійснювало будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, оскільки не проводило нового будівництва, реконструкції, реставрації або ремонту будь-який будівель чи споруд, застосування форм КБ-2в та КБ-3 не передбачено чинним законодавством.

Суд відзначає, що відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу не може свідчити про безтоварність господарської операції, про що свідчать норми законодавства, які судом враховувались при дослідженні договірних відносин позивача та ТОВ "Монолітресурс".

Досліджені судом докази свідчать проте, що господарські операції з придбання в ТДВ "Хмельницькзалізобетон" товару спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань. Зазначений товар оплачений позивачем та використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Отримавши від постачальника товару (ТДВ "Хмельницькзалізобетон") податкові накладні (№409 від 27.04.2012р., №311 від 23.04.2012р., №193 від 12.04.2012р., №189 від 11.06.2012р., №122 від 08.05.2012р., №321 від 18.05.2012р., №581 від 27.07.2012р., №303 від 13.07.2012р., №274 від 12.11.2012р., №273 від 12.11.2012р., №262 від 09.08.2012р., №613 від 25.10.2012р., №644 від 25.10.2012р., №740 від 31.10.2012р.) які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до витрат витрати на придбання зазначеного товару в сумі 115043,00 грн., а податок на додану вартість, сплачений в його ціні в сумі 23008,56 грн. - до податкового кредиту звітного періоду.

Між ВКП "Явір-Інвест" та управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації укладено договір №16з про закупівлю робіт за державні кошти від 14.12.2011р. та договір №1з про закупівлю робіт за державні кошти від 19.07.2011р.. Згідно даних договорів, ВКП "Явір-Інвест" виступає підрядником та зобов'язується виконати роботи з будівництва другої черги водогону від с.Чернелівка Красилівського району до м.Хмельницького. З метою виконання зобов'язань за зазначеними договорами та додатковими угодами до даних договорів, між ВКП "Явір-Інвест" та КП "Управління механізації будівництва" укладено договір на послуги будівельних механізмів №2 від 16.01.2012р., відповідно до якого підрядник зобов'язується надати згідно заявки послуги будівельною технікою на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується повністю оплатити вартість виконаних послуг по цінах КП "Управління механізації будівництва" (п.1.1 договору); вартісні роботи механізмів встановлюються згідно визначеної підрядником розрахункової ціни, або за фактично виконані об'єми робіт (п.2.1 договору); договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання умов (п.5.1 договору).

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0095 від 22.05.2012р., №ОУ-0064 від 30.03.2012р., №ОУ-0042 від 29.02.2012р., №ОУ-0008 від 27.01.2012р., №ОУ-0011 від 31.01.2012р.; рахунками-фактурами №СФ-0050 від 29.02.2012р., №СФ-0011 від 27.01.2012р., №СФ-0075 від 30.03.2012р., №СФ-0012 від 01.2012р., договірними цінами, карткою рахунку 631 за 2012 рік.

Факт оплати підтверджується банківськими виписками №21 від 20.01.2012р., №22 від 24.01.2012р., №44 від 08.02.2012р., №50 від 15.02.2012р., №60 від 21.02.2012р., №111 від 02.04.2012р., №181 від 30.05.2012р., №234 від 17.07.2012р., №№309 від 05.10.2012р., №334 від 14.11.2012р., №335 від 15.11.2012р., №362 від 25.12.2012р.

Щодо посилання відповідача на відсутність в наданих для перевірки актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначення об'єкта замовника як на підставу неправомірності віднесення позивачем до складу витрат витрати по отриманих послугах (роботи техніки) від КП "Управління механізації будівництва", що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності суб'єктів господарювання, судом враховується наступне.

Використання послуг будівельних механізмів (техніки) у господарській діяльності позивача здійснювалось на об'єкті будівництва другої черги водогону від с.Чернелівка до м.Хмельницького, що підтверджується актом приймання-передачі закінченого будівництва другої черги водогону від с.Чернелівка до м.Хмельницького від 10.05.2012р., згідно якого управління ЖКГ Хмельницької облдержадміністрації прийняло у ВКП "Явір-Інвест" закінчене будівництво другої черги водогону від с.Чернелівка до м.Хмельницького за відсутності претензій замовника до позивача. Крім того, чинним законодавством України не затверджено уніфікованої форми акту здачі-приймання робіт, тому відсутність у актах зазначення об'єкта не є підставою для зняття відповідачем витрат по даних операціях.

Досліджені судом докази свідчать проте, що господарські операції з придбання від КП "Управління механізації будівництва" послуг будівельних механізмів (техніки) спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань. Зазначені послуги оплачені позивачем та використані позивачем у власній господарській діяльності.

Отримавши від постачальника послуг (КП "Управління механізації та будівництва") податкові накладні (№10 від 31.01.2012р., №7 від 27.01.2012р., №23 від 29.02.2012р., №19 від 30.03.2012р., №6 від 22.05.2012р.) які засвідчують факт придбання послуг будівельних механізмів (техніки), та оплативши їх вартість, позивач відніс до витрат витрати на придбання зазначених послуг в сумі 125052,00 грн., а податок на додану вартість, сплачений в його ціні в сумі 25010,32 грн. - до податкового кредиту звітного періоду.

10.07.2012 року між ТОВ "Євромобайл Україна" (продавець) (вподальшому переіменоване в ТОВ "Малден ЛТД") та ВКП "Явір-Інвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №46, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в даному договорі (п.1.1 договору); асортимент, кількість, ціна і загальна вартість товару вказується за вибором продавця в специфікаціях (додатках) до даного договору і/або в рахунках, виставлених продавцем (п.1.2 договору); право власності на товар, а також всі ризики переходять від продавця до покупця з моменту відвантаження товару (п.1.4 договору); ціна товару є договірною і визначається сторонами до відвантаження товару (п.2.1 договору); датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.2.5 договору); договір вступає в силу з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє в частині поставки до 31.12.2012р. (п.7.7 договору).

На виконання договору купівлі-продажу ТОВ "Євромобайл Україна" в липні, жовтні 2012 року поставив позивачеві товар (термінали FM 1100). Вказане підтверджується рахунками-фактурами №2443 від 02.10.2012р., №1611 від 10.07.2012р.; видатковими накладними №1307 від 330.10.2012р., №749 від 13.07.2012р.; банківськими виписками №229 від 12.07.2012р., №319 від 24.10.2012р.; актом введення в експлуатацію №13 від 13.07.2012р.; інвентаризаційним актом (описом) станом на 27.12.2012р..

Доставка зазначеного товару (GPS-навігаторів) здійснювалась ФОП ОСОБА_8 згідно договору від 07.2012р. №222/ТМ про надання послуг та вартість доставки, згідно додатку до договору від 11.07.2012р., включена до вартості послуг з встановлення пристроїв навігації.

Отриманий від ТОВ "Євромобайл Україна" товар (термінали FM 1100) використано в господарській діяльності позивача (встановлені на транспортні засоби), що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) №221/1ДУТ від 12.07.2012р., №222/2 від 31.07.2012р., №222/3 від 31.08.2012р., №222/6 від 30.11.2012р..

Досліджені судом докази свідчать проте, що господарські операції з придбання в ТОВ "Євромобайл Україна" товару (термінали FM 1100) спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань. Зазначений товар оплачений позивачем та використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідачем не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування витрат-як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент ТОВ "Євромобайл Україна" не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договору, а й виконали договір. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем товару від ТОВ "Євромобайл Україна".

Результати цієї операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Суд також враховує, що всупереч вимогам гл.8 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт перевірки від 23.09.2013 року, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, базується не на дослідженні первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ "Євромобайл Україна", а на акті ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 02.04.13р. №695/225/35628146 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Малден ЛТД" (код ЄДРПОУ 35628146) щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП "АТМ" (код ЄДРПОУ 33704722) та з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013р., в процесі якої не досліджувались первинні документи контрагента позивача.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності ТОВ "Євромобайл Україна" за місцезнаходженням, як на підставу відсутності у позивача права на формування витрат та податкового кредиту за цими операціями, оскільки відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування витрат, податкового кредиту на підставі податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що в розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отримавши від постачальника товару (ТОВ "Євромобайл Україна") податкові накладні (№112 від 24.10.2012р., №45 від 12.07.2012р.) які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до витрати на придбання зазначеного товару в сумі 13334,00 грн., а податок на додану вартість (3334,00 грн.), сплачений в його ціні - до податкового кредиту звітного періоду.

Між позивачем (замовник) та ПП ОСОБА_8 (виконавець) укладено угоду №222/ТМ про надання послуг, відповідно до умов якої виконавець надає замовнику послуги визначення місцезнаходження через супутник про транспортні засоби надані замовником в режимі реального часу, обслуговування програми "Контроль Плюс", консультативні послуги з конфігурації комп'ютерних технічних засобів (п.1.1 угоди); для отримання послуги виконавець надає замовнику спеціальне програмне забезпечення "Контроль Плюс" (п.1.2 угоди); вартість послуг зазначена в Додатку №1 до даної угоди, який є невід'ємною частиною угоди (п.2.1 угоди); замовник сплачує авансовий платіж в розмірі 100% вартості послуги за кожний наступний місяць дії послуги на підставі рахунків, виставлених виконавцем, оплата виконується до 10-го числа поточного місяця (п.2.2, п.2.3 угоди).

На виконання умов угоди №222/ТМ, згідно специфікації (додаток №1 до угоди), позивач отримав у ПП ОСОБА_8 послуги у сфері інформатизації та GPS-навігаціїї, що підтверджується актами №222/6 від 30.11.2012р., №222/3 від 31.08.2012р., №222/1ДУТ від 12.07.2012р., №222/2 від 31.07.2012р.. Результати цієї операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку. Дані послуги позивач використав в господарській діяльності, що підтверджується поясненнями представників позивача про необхідність контролю за транспортними засобами, поясненнями ОСОБА_8 який був допитаний в якості свідка.

Досліджені судом докази свідчать проте, що господарські операції з придбання послуг в ПП ОСОБА_8 спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань. Зазначені послуги оплачені позивачем та використані у власній господарській діяльності.

Отримавши від постачальника послуг (ПП ОСОБА_8) акти виконаних робіт, які засвідчують факт придбання послуг, та оплативши їх вартість, позивач відніс до витрат витрати на придбання зазначених послуг у сфері інформатизації та GPS-навігації на загальну суму 5020,00 грн..

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договорів поставки з товариством з обмеженою відповідальністю "Монолітресурс", товариством з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон", договору на послуги з КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, договору купівлі-продажу з ТОВ "Євромобайл Україна" та враховує при цьому, що за змістом ч.1 ст.656 ЦК України предметом купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відтак, відсутність у власника майна складських приміщень для його зберігання не є перешкодою для здійснення ним повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження, які в сукупності складають зміст права власності.

Відповідно до п.138.1. ст.138 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктами 5 і 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно з п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено в п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV зі змінами та доповненнями, фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд встановив, що наявні у позивача документи (накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти та інші) якими оформлені придбання товарів, послуг від ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна" відповідають вимогам до первинних документів і є достатньою підставою віднесення вартості товару, послуг до витрат.

З урахуванням зазначених положень, невід'ємною ознакою правомірності віднесення товариством будь-яких витрат до складу витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

Статтею 3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Всупереч ч.2 ст.71 КАС України відповідачем в судовому засіданні не спростований факт використання позивачем товарів, послуг придбаних від ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна", у власній господарській діяльності.

Суд враховує, що станом на момент вчинення господарських правовідносин, ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна" зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Отже, укладаючи договори із своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів договорів (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

За таких обставин позивач, як покупець товару (робіт, послуг), не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Відповідно до вимог ст.218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Відповідачем не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування витрат-як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отримавши від постачальників товару, послуг (ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна") видаткові накладні, а також акти приймання-передачі, які засвідчують факт придбання товару, послуг та оплативши їх вартість, позивач відніс до складу витрат витрати на придбання зазначених товарів, послуг.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи ці договори, позивач та його контрагенти, діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договорів: позивач та його контрагенти (ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна") не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали договори. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем товару та послуг.

Досліджені судом докази свідчать про те, що зазначені договори укладені позивачем та зазначеними вище контрагентами, в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлені на отримання доходу, та фактично виконані ними.

Досліджуючи правомірність віднесення ВКП "Явір-Інвест" до адміністративних витрат операцій з надання послуг ТОВ "Веріта" на загальну суму 7647,00 грн., в т.ч. ПДВ 1274,50 грн. (надання консультацій по діяльності), ТОВ "Продюсерський центр "Ексклюзив" на загальну суму 7800,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 42897,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ТОВ "Телерадіокомпанія Піраміда" на загальну суму 4000,00 грн. без ПДВ (надання рекламно-інформаційних послуг), ТОВ "Агенція Рекламіст" на загальну суму 12010,00 грн. без ПДВ (надання рекламних послуг) то суд враховує та зазначає наступне.

Пунктом 14.1.27 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2. статті 138 Податкового кодексу України).

Зокрема, абзацом "г" підпункту 138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України встановлено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включаються витрати на збут, зокрема витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Крім того, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як витрати платника податку на проведення реклами (пп.140.1.5 п.140.1 ст.140 ПК України).

Виходячи з викладеного вище, витрати на оплату маркетингових та рекламних послуг включаються до складу витрат підприємства за умови дотримання вимог п.138.2 ст.138 ПК України.

Згідно положень пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення господарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення). Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентами: ТОВ "Веріта" (акт наданих послуг №632 від 26.04.2012р., рахунок на оплату по замовленню №618 від 26.04.2012р., податкова накладна №60 від 26.04.2012р.); ТОВ "Продюсерський центр "Ексклюзив" (акт виконаних робіт (наданих послуг) від 20.02.2012р.); ФОП ОСОБА_9 (договір б/н від 30.11.2011р., акт виконаних робіт №б/н від 29.12.2012р.); ТОВ "Телерадіокомпанія Піраміда" (договір про організацію рекламно-інформаційної кампанії б/н від 19.07.2012р., акт №ОУ-0000048 здачі-приймання робіт від 30.07.2012р.); ТОВ "Агенція Рекламіст" (договір №1507/1 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 15.07.2012р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 від 23.07.2012р., №ОУ-0000041 від 31.07.2012р.) суд приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та вищезазначеними контрагентами не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, кваліфікованого персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, отже здійснені без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Позивачем не надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому/передачі товарів (робіт, послуг), що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

В наданих актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не зазначено які саме послуги були надані, не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано зміст наданих послуг в натуральному та вартісному виразі, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг, що зумовлює неможливість встановлення наданого виду послуг та його зв'язку з господарською діяльністю ВКП "Явір-Інвест".

Відтак, позивачем не доведено факту здійснення господарських операцій саме цими контрагентами. За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним саме по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з надання послуг не відповідають вимогам діючого законодавства, а отже, не можуть прийматися як підтвердження товарності вказаних господарських операцій та бути підставою для віднесення витрат до валових витрат і формування податкового кредиту (в частині сплати ПДВ в ціні послуг).

Тому, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що позивачем неправомірно сформовано витрати по господарських операціях з ТОВ "Веріта" в сумі 6373,00 грн., з ТОВ "Продюсерський Центр "Екслюзив" в сумі 7800,00, з ПП ОСОБА_9 в сумі 42897,00 грн., з ТОВ "Телерадіокомпанія Піраміда" в сумі 4000,00 грн., з ТОВ "Агенція Рекламіст" в сумі 12010,00 грн..

Досліджуючи правомірність висновків відповідача, про порушення позивачем п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме завищення адміністративних витрати за 2012 рік на суму 611500,00 грн., за рахунок збільшення адміністративних витрат в розмірі 611500,00 грн., які не підтверджуються первинними документами, що засвідчують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку (договори, видаткові накладні, акти, оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку, тощо) та проведенням по бухгалтерському обліку, що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сформованому за результатами проведеної перевірки суд встановив наведене нижче.

Перелік адміністративних витрат визначено пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України, зокрема, адміністративними витратами, спрямованими на обслуговування та управління підприємством є: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Аналогічний перелік статей загальногосподарських витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, що відносяться до адміністративних витрат визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (п.18), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.99р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248, та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291.

Відповідно до вказаної Інструкції, на рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов'язкових платежів). Отже, згідно зазначеної Інструкції, аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат, а не в розрізі контрагентів чи первинних документів, як це вказується відповідачем.

З наданих позивачем даних рахунку бухгалтерського обліку 92 "Адміністративні витрати" за 2012 рік в розрізі статей витрат передбачених ПК України, вбачається віднесення до складу адміністративних витрат витрат на загальну суму 2666246,5 грн., що підтверджуються первинними документами, даними бухгалтерського обліку та поданою до органів статистики фінансовою звітністю (баланс, звіт про фінансові результати) за 2012 рік.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV зі змінами та доповненнями, фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а відповідачем не доведено завищення позивачем адміністративних витрат на суму 611500,00 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0001542200/22 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 189365,00 грн., в тому числі 151492,00 грн. за основним платежем та 37873,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню в частині основного платежу в сумі 136145,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 34036,50 грн..

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0001572200/26 (форма "П"), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 12.2012 року у розмірі 398089 грн., судом враховується, що правомірність формування позивачем витрат по господарських операціях з ТОВ "Монолітресурс", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", КП "Управління механізації будівництва", ПП ОСОБА_8, ТОВ "Євромобайл Україна" і адміністративних витрат судом встановлено. При цьому враховується, що встановивши в цій частині невідповідність рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, яку неможливо ідентифікувати (виокремити) вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0001572200/26 (форма "П") підлягає скасуванню.

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість є викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 10703,00 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених податковими накладними та здійсненими операціями з: ТОВ Фірма "Техіндустрія" на суму ПДВ 475,00 грн., ТОВ "Вівасер" на суму ПДВ 6688,49 грн., ТОВ "Управління механізації №1" на суму ПДВ 833,33 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній №13484 від 22.06.2012р. на загальну суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., яка виписана ТОВ "Епіцентр К"), ТОВ "Ромстал Україна" на суму ПДВ 1624,18 грн., ТОВ "ТДС Укрспецтехніка" на суму 1083,33 грн.; заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за жовтень 2012р. в сумі 2565 грн. за рахунок не включення сум податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з реалізації піску ТОВ "Будматеріал" по видатковій накладні №311 від 18.10.2012р. на загальну суму 15390,00 грн., в т.ч. ПДВ 2565,00 грн.; завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 1275,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операція з ТОВ "Веріта", в сумі 83309,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з КП "Управління механізації та будівництва" (ПДВ 25010,32 грн.), ТДВ "Хмельницькзалізобетон" (ПДВ 23008,56 грн.), ТОВ "Монолітресурс" (ПДВ 35290,00 грн.), ТОВ "Євромобайл Україна" (перейменоване в ТОВ "Малден ЛТД", ПДВ 3334 грн.), які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив наведене нижче.

Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Правомірність формування витрат, а, відтак, і віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 35290,00 грн. по реальних операціях ВКП "Явір-Інвест" з ТОВ "Монолітресурс", в сумі 23008,56 грн. по операціях з ТДВ "Хмельницькзалізобетон", в сумі 25010,32 грн. по операціях з КП "Управління механізації та будівництва", в сумі 3333,38 грн. по операціях з ТОВ "Євромобайл Україна" (перейменоване в ТОВ "Малден ЛТД") встановлена при дослідженні правомірності висновків щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток. В той же час в зазначеній частині постанови встановлено неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1275,00 грн. по операціях ВКП "Явір-Інвест" з ТОВ "Веріта".

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 10703,00 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених податковими накладними та здійсненими операціями з: ТОВ Фірма "Техіндустрія" на суму ПДВ 475,00 грн. (у березні 2012р. включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 950,00 грн. при наявності податкової накладної №54 від 29.03.2012р. на загальну суму 2850,00 грн., в т.ч. ПДВ 475,00 грн., що свідчить про подвоєння податкового кредиту), ТОВ "Вівасер" на суму ПДВ 6688,49 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в травні 2012 року по податковій накладній №66 від 24.04.2013р. на загальну суму 40130,94 грн., в т.ч. ПДВ 6688,49 грн.), ТОВ "Управління механізації №1" на суму ПДВ 833,33 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній №13484 від 22.06.2012р. на загальну суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ 833,33 грн., яка виписана ТОВ "Епіцентр К"), ТОВ "Ромстал Україна" на суму ПДВ 1624,18 грн. (включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в липні 2012р. по податковій накладній №50/010 від 01.07.2013р. на загальну суму 9745,08 грн., в т.ч. ПДВ 1624,18 грн., що підтверджується даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012р., без їх наявності), ТОВ "ТДС Укрспецтехніка" на суму 1083,33 грн. (у грудні 2012р. включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2166,66 грн., при наявності податкової накладної №182 від 28.12.2012р. на загальну суму 6500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1083,33 грн., що свідчить про подвоєння податкового кредиту) з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платнику податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Включення до складу сум податкового кредиту по господарських операціях з вищевказаними суб'єктами підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, що були включені до складу податкового кредиту не більше одного разу та у відповідний період.

Суд не погоджується з висновками відповідача про заниження ВКП "Явір-Інвест" податкових зобов'язань по податку на додану вартість за жовтень 2012р. в сумі 2565 грн. за рахунок не включення сум податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з реалізації піску ТОВ "Будматеріал", оскільки включення зазначеної суми підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2012р. та додатком 5 до декларації з податку на додану вартість з відповідними квитанціями про прийняття до Державної податкової служби України.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг).

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні суд встановив, що податкові накладні на поставку товару, оформлені ТОВ Фірма "Техіндустрія", ТОВ "Вівасер", ТОВ "Управління механізації №1", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Ромстал Україна", ТОВ "ТДС Укрспецтехніка", ТОВ "Будматеріал", КП "Управління механізації та будівництва", ТДВ "Хмельницькзалізобетон", ТОВ "Монолітресурс", ТОВ "Євромобайл Україна" (перейменоване в ТОВ "Малден ЛТД", ПДВ 3334 грн.) відповідають вимогам ПК України.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача зазначених податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальником товару, які засвідчують факт придбання товару та робіт, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Суд не встановив також порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту

Отже, податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013 року №0001512200/23 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 151779 грн., в тому числі 101186 грн. за основним платежем та 50593 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) слід визнати протиправним та скасувати в частині основного платежу в сумі 99911,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 49956 грн..

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 02.10.2013 року №0001542200/22 в частині основного платежу в сумі 136145,00 грн. (сто тридцять шість тисяч сто сорок п'ять гривень) та штрафних санкцій в сумі 34036,50 грн. (тридцять чотири тисячі тридцять шість гривень 50 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 02.10.2013 року №0001512200/23 в частині основного платежу в сумі 99911,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень) та штрафних санкцій в сумі 49956 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 02.10.2013 року №0001572200/24.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь виробничо-комерційного підприємства "Явір-Інвест" судові витрати у розмірі 2152,14 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят дві гривні 14 коп.), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2013 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк