Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-5776/10/10/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/17631/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011

у справі № 2а-5756/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримфітофарм"

до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної

Республіки Крим,

Головного управління державного Казначейства України в Автономній

Республіці Крим

за участю: Прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримфітофарм" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, Головного управління державного Казначейства України в Автономній Республіці Крим про визнання бездіяльності відповідачів з невідшкодування суми бюджетного відшкодування протиправною та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми простроченої бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 706617 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 позовні вимоги задоволено, визнано противоправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим щодо ненадання відповідному органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 706617 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Кримфітофарм", стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримфітофарм" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 706617 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим надіслані податкові декларації по податку на додану вартість за вересень 2009 року, за жовтень 2009 року, за листопад 2009 року, за грудень 2009 року, за січень 2010 року, за лютий 2010 року, разом з якими надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування: за вересень 2009 року у розмірі 102141 грн., за жовтень 2009 року 70960 грн., за листопад 2009 року 157030 грн., за грудень 2009 року 108595 грн., за січень 2010 року 235422 грн., за лютий 2010 року 32469 грн.

Державною податковою інспекцією у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим проведено документальні невиїзні та позапланові виїзні перевірки позивача з питань заявлених у деклараціях даних та складено довідки: №2049/23-02/32417908 від 17.11.2009; №2311/15-02/32417908 від 15.12.2009; №71/23-02/32417908 від 26.01.2010; №236/23-02/32417908 від 19.02.2010; №500/23-02/32417908 від 29.03.2010; №788/23-02/32417908 від 11.05.2010.

Перевірками встановлено підтвердження заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 102141 грн., за жовтень 2009 року у сумі 70960 грн., за листопад 2009 року у сумі 157030 грн., за грудень 2009 року у сумі 108595 грн., за січень 2010 року у сумі 235422 грн., за лютий 2010 року у сумі 32469 грн.

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР у редакції Закону України 28.12.2007 р. N 107-VI).

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За висновками контролюючого органу, викладеними в довідках, заявлена сума бюджетного відшкодування підтверджена.

Закон України „про податок на додану вартість" не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум податку на додану вартість до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 у справі 2а-5756/10/10/0170 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2011 у справі 2а-5756/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко